Чим загрожує банкрутство банку Кремнієвої долини SVB
Найбільше за останнє десятиліття банкрутство банку у США, банку Кремнієвої долини (Silicon Valley Bank), а також виведення з ринку двох менших фінустанов — Silvergate Capital Corp і Signature, - каталізували розмови про загрозу глобальної світової кризи, яка нібито дамокловим мечем нависла над світом. Фінансисти бояться, що крах установ може запустити ланцюгову реакцію на кшталт тієї, що виникла після банкрутства банку Lehman Brothers і спровокувала світову фінансову кризу 2008-2009 років. Проблема справді серйозна, ризики є. Але, по-перше, навіть спільний вплив трьох “новопредставлених” фінустанов, орієнтованих, передовсім, на сферу стартапів та криптоіндустрію, зі значенням одного з провідних на той час інвестбанків світу - Lehman Brothers - не порівняти. А, по-друге, американські регулятори та уряд США врахували уроки попередніх криз і оперативно вжили запобіжних заходів. На короткому кроці вони спрацьовують. Хоча, звісно ж, судити про їх ефективність та спроможність “задушити кризу в зародку” зарано. Надто великий вплив на банківську сферу має так званий психологічний чинник. Кожна нова негативна для інвесторів звістка може розбурхати полум’я.
Американський банкопад: хронологія подій
За останній тиждень у США вивели з ринку одразу три банківські структури, орієнтовані на обслуговування криптоіндустрії та стартапів - Silvergate Capital Corp, SVB Financial Group та Signature.
“Першою ластівкою” стало закриття 7 березня (добровільна відмова від ліцензії) банку Silvergate, який орієнтувався на обслуговування крипто-контрагентів. У тому числі, мав поміж клієнтів найбільшу криптобіржу США Coinbase. Власне, така вузька спеціалізація і стала головною причиною банкрутства. Банк не тримав у своєму портфелі депозитів у звичному для нас розумінні — як строкових вкладів фізичних та юридичних осіб. Натомість він використовував кошти з поточних рахунків гравців крипторинку. І донедавна залишки на таких рахунках були неабиякими, що дозволяло Silvergate заробляти на кредитуванні інших учасників ринку.
Але криптоіндустрія, як відомо, переживає не кращі часи. Торік більшість криптовалют різко знецінилися. Приміром, найвідоміша із них — біткоїн на початку літа впав до мінімальних за кілька останніх років значень — нижче $20 тисяч. Приплив нових інвесторів у криптогалузь уповільнився. На тлі кризи та ж Coinbase у червні минулого року оголосила про звільнення 18% співробітників. І хоча періодично “біткоїн та компанія” відвойовували втрачене, їх курс до традиційних валют на короткому кроці підвищувався, однак середньострокова тенденція була негативною. Це пояснюють високою волатильністю, адже інвестори масово виходили з ризикових активів, побоюючись рецесії. Також зіграли свою роль побоювання (і реальні кроки американського регулятора), що через високу інфляцію Федеральна резервна система США активно підвищуватиме ключові ставки. Тож на поточних рахунках суб’єктів криптовідносин залишалося дедалі менше вільних коштів. Відповідно, орієнтовані на обслуговування цієї сфери банки втрачали безплатний ресурс. І проблема не була б такою гострою, якби раніше, у кращі часи, левову частку грошей з рахунків клієнтів банки спрямовували на кредитування. Але ж вони, воліючи зайвий раз не ризикувати, вкладали гроші в надійні середньострокові іпотечні та довгострокові урядові цінні папери. Перманентне ж підвищення Федеральною резервною системою відсоткових ставок ці цінні папери (перепрошуємо за тавтологію) знецінювало.
У таку ж пастку потрапив і Silicon Valley Bank (SVB), який обслуговував іншу прогресивну галузь — індустрію стартапів. Він теж жив за рахунок поточних рахунків (депозитів) клієнтів, котрі тривалий час каталися, мов сир у маслі, маючи чимало вільних коштів. Не дивно, що на поточних рахунках у SVB вони тримали понад $200 мільярдів (це більше, ніж минулорічний ВВП України). Але й ця галузь останнім часом неабияк потерпала. Обігового ресурсу для поточної діяльності залишалося небагато, приплив інвесторів зменшився, стартапи втратили можливість дешево залучати ресурс на фондовому ринку через випуск акцій. Тож тепер змушені витрачати ресурс із поточних рахунків. А ситуація з кредитним портфелем SVB така ж як і в Silvergate — орієнтація на надійні урядові цінні папери, які через рішення ФРС постійно знецінювалися.
Процес банкрутства банку був дуже стрімким. Адже підігрівався панічними настроями в середовищі інвесторів. Спочатку одне з провідних світових рейтингових агентств Moody’s попередило менеджерів SVB про намір знизити кредитний рейтинг фінустанови - через згадане вже знецінення портфеля цінних паперів. Банк спробував швидко продати частину низькоприбуткових казначейських зобов’язань США, вклавши гроші у більш дохідні інструменти, навіть із втратою на цьому пари мільярдів “зелених”. Але на тлі добровільної здачі ліцензії Silvergate Bank це не врятувало. Навпаки — лише посилило занепокоєння інвесторів. Тим паче, що деякі великі венчурні компанії, до яких на ринку, як-то кажуть, завжди прислухаються, почали публічно заявляти, що “все пропало”, гроші із SVB треба негайно забирати. Спрацьовувало й так зване сарафанне радіо, коли власники рахунків підбурювали одне одного виводити кошти.
Зранку 10 березня фінансові регулятори штату Каліфорнія оголосили про запровадження тимчасової адміністрації у Silicon Valley Bank. Олії у вогонь паніки підливало й те, що Федеральна корпорація страхування депозитів (FDIC) гарантує відшкодування лише вкладів розміром до $250 тисяч. А це — лише “скромні” 8 мільярдів “зелених”, доля решти понад $150 мільярдів, які на момент банкрутства зберігалися на рахунках в банку, залишалася невизначеною, власники вкладів могли або взагалі втратити свої гроші, або ж сподіватися, що FDIC продасть банк стратегічному інвесторові, який візьме на себе усі зобов’язання SVB, або ж чекати (що вірогідніше), доки активи банку розпродадуть частинами.
Ситуація викликала неабияке занепокоєння. Адже, на відміну від дрібного Silvergate, SVB входив до ТОП-20 (16 місце) банків США. До того ж, Silicon Valley Bank загалі вважався “банком №1” для технологічних компаній, венчурних фондів і стартапів.
Вишенькою на торті стало закриття в неділю фінансовими регуляторами США нью-йоркського Signature Bank, який також (як і Silvergate та частково - SVB) був кредитором криптоіндустрії. Пояснення: запобігання поширенню банківської кризи. Адже минулої п'ятниці банк охопила лавина відтоку депозитів, спровокована ситуацією в SVB. І хоча до неділі все начебто стабілізувалося, регулятори вирішили не ризикувати. У Федеральній резервній системі США заявили, що втратили віру в менеджмент банку після того, як фінустанова не змогла розкрити "надійні та послідовні дані" щодо своєї роботи. Розпочався пошук покупця для Signature Bank.
Кризо, стій — раз-два: реакція влади США
За оцінками експертів, регуляторні органи і виконавча влада США у цілому врахували уроки кризи 2008-2009 років. Реакція на негативні для американської та глобальної банківських систем сигнали була швидкою. Зокрема, майже одразу після виведення з ринку SVB Сполучені Штати гарантували збереження депозитів приватних вкладників. Також важливо, що вперше в історії країни рішення про введення до банку тимчасової адміністрації ухвалили одразу ж, щойно ситуація у фінустанові погіршилася. Зазвичай, такі кроки FDIC робить у п’ятницю ввечері, аби упродовж двох вихідних, коли не відбуваються біржові торги, паніка бодай трохи вщухла.
Федеральна резервна система США також вирішила надати додаткове фінансування, аби підтримати роботу банківської системи після виходу з ринку Silvergate, Silicon Valley Bank та Signature Bank. “Це посилить спроможність банківської системи захищати депозити і забезпечувати безперервне надання грошей та кредитів економіці”, – йдеться в заяві ФРС. Для надання банкам додаткової ліквідності створять нову Програму термінового фінансування банків (BTFP), яка пропонуватиме кредити терміном до одного року банкам, пенсійним фондам, кредитним спілкам та іншим установам під заставу казначейських зобов'язань США, боргових зобов'язань агентств і так далі. Ці активи оцінюватимуться за номінальною вартістю. Для підтримки фінансування програми Міністерство фінансів США надасть до $25 мільярдів зі Стабілізаційного фонду бірж.
У ФРС та в Мінфіні США запевнили, що американська банківська система наразі набагато стійкіша, ніж у 2008 році.
До американців навіть звернувся Президент Джо Байден. В екстреній відозві він запевнив громадян, що банківська система країни безпечна. Також глава Білого дому наголосив: надалі влада запобігатиме повторенню таких ситуацій, а він вимагатиме більш жорсткого регулювання для банків.
До того ж, у понеділок 13 березня один з найбільших європейських банків, британський HSBC, викупив за 1 фунт місцеву "дочку" Silicon Valley Bank, про що першою повідомила Financial Times. Такий крок, поміж іншого, дозволив уникнути потреби в інтервенціях від Уряду Великобританії для захисту вкладників.
І доки ситуація з SVB поступово заспокоюється (якщо залишити за дужками афтершоки, що впливають на фондові ринки), то історія з Signature Bank, схоже, лише набирає обертів. Bloomberg із посиланням на обізнаних співрозмовників повідомив, що перед крахом фінустанова перебувала під слідством США щодо можливого відмивання грошей деякими клієнтами. Слідчі Міністерства юстиції у Вашингтоні й Мангеттені вивчали, чи достатніх заходів банк вживав для виявлення таких фактів. Щоправда, на момент закриття Signature ані самій фінустанові, ані її співробітникам жодних звинувачень у правопорушеннях не висунули. Тож, за висновками журналістів, слідство може завершитися без подальших дій. Та й чи вплинув сам факт проведення розслідування на рішення регуляторів закрити банк, також невідомо.
Тим часом Міністерство юстиції розслідує й діяльність Silvergate у зв'язку з операціями із FTX Сема Бенкмана-Фріда та Alameda Research. І в цьому випадку наслідки можуть бути доволі серйозними.
Перші наслідки: стартапи — в безнадії, “крипта” вдало маневрує, фондові ринки лихоманить
Банкрутство Silicon Valley Bank поставило на межу виживання велику кількість стартапів і, вочевидь, пригальмує появу нових інноваційних проєктів, підірвавши довіру до них потенційних інвесторів, котрі волітимуть вкладатися в більш тихі гавані. Також це одразу ж спровокувало обвал на фондових ринках. Ключові індекси NASDAQ та S&P 500 просіли на 4-5%. Посилився й тиск на криптоіндустрію, яка й без того ще не оговталась від виходу з ринку Silvergate. Адже частина гравців ринку тримала кошти і в SVB.
На цьому прикладі вкотре переконуємося, що “гроші люблять тишу”. Тобто, суб’єктивний чинник і панічні настрої суттєво впливають на фінансову сферу — незалежно від того, чи йдеться про глобальний, а чи про регіональні й національні ринки. І цією вразливістю при бажанні досить легко скористатися. Й не лише із доброю метою. Часто при цьому ефект нагадує відомий анекдот про ложечки, що знайшлися, та осад, який нікуди не подівся.
Незважаючи на гарантування Сполученими Штатами Америки збереження депозитів в банку SVB, що мало б заспокоїти інвесторів, нинішній тиждень розпочався з падіння акцій провідних банків та інших гравців фінансового сектору по всьому світу. За даними Reuters, європейський банківський індекс STOXX в понеділок упав на 5,8%. Німецький Commerzbank втратив 12,7%, а акції Credit Suisse досягли нового рекордно низького рівня після падіння більш ніж на 15%. Акції американських банків знизилися на передінвестиційних торгах, а цінні папери Bank of America впали на 3,7%. Менші банки потерпіли ще більше: акції First Republic Bank втратили у ціні приблизно на 60%, PacWest — до 40%.
Водночас зростали індикатори кредитних ризиків у банківській системі США та в єврозоні.
Заспокоїти ситуацію, на думку експертів, допоможе відмова Федеральної резервної системи США від значного підвищення ставок. Такої ж поміркованості у зміні ключових ставок чекають і від європейського Центробанку.
Натомість на китайські фондові ринки ситуація з банкрутством американських банків майже не вплинула. І це — ще один аргумент на користь того, що нинішня криза не набере глобальних масштабів. Пояснюють це, у тому числі, й більш жорсткою політикою Центробанку КНР в частині управління процентними ризиками.
Інша справа, що в підсумку може виявитися: глобальна фінансова криза лише відтерміновується, пружина ще більше стискається й поштовхом для системного збоюч може стати будь-яке банкрутство чи інший “чорний лебідь” у США або деінде у світі. Зокрема, зберігаються ризики панічної реакції з боку вкладників інших американських банків. Якщо клієнти почнуть активніше забирати гроші, фінустановам доведеться вдаватися до таких же кроків, як і SVB: продавати казначейські зобов’язання американського уряду та фіксувати збитки.
Не все спокійно і в європейському банківському королівстві. Аналітики називають чергового претендента на гучне банкрутство - Credit Suisse, другий за розмірами банк Швейцарії. З початку березня котирування його акцій впали на 35%, досягнувши історичного мінімуму. Паралельно вартість кредитних дефолтних свопів, які забезпечують захист від невиконання банком кредитних зобов’язань і демонструють рівень загрози дефолту, сягнула історичного максимуму. Банк уже кілька місяців намагається скоротити видатки й залучити додаткове фінансування, та це поки що не вдається. Найбільші ж акціонери фінустанови дали зрозуміти: підтримувати його додатковими вливаннями в капітал не збираються...
На тлі фінансових траблів у США і тривожних новин із “країни надійних банків” у світі на 5% знизилися ціни на нафту - до найнижчого за понад рік рівня. Нафта марки Brent подешевшала на 3,53 долара, до $73,92 за барель. Американська нафта WTI втратила у ціні 3,46 долара ($67,87 за барель). Це найнижчі показники із грудня 2021 року. Занепокоєння щодо Credit Suisse збурило світові ринки і перекреслило надії на відновлення попиту на “чорне золото” в Китаї.
"Безумовно, бачимо, що ринок нафти “відокремився” від запасів нафти, і ми більше зосереджені на загрозах краху світової економіки", - цитує Reuters аналітика Price Futures Group Філа Флінна.
Натомість ринок криптовалют доволі швидко відновлюється. Біткоїн вже в понеділок 13 березня повернувся до зростання, сягнувши позначок у $25+ тисяч. А в середу курс взагалі встановив дев’ятимісячний максимум - $26 514. Обсяг добових торгів збільшився на понад 10% і сягнув майже $53 мільярдів. Загалом світовий ринок криптовалют виріс на 1,74% - до $1,1 трильйона, дорожчають більшість основних монет.
Глобальна фінансова криза скасовується (відкладається)?
Більшість експертів наразі сумніваються, що крах SVB та двох менших банків у США може запустити ланцюгову реакцію на кшталт тієї, свідками якої ми були після банкрутства Lehman Brothers і яка спровокувала світову фінансову кризу 2008 року.
“Принципова відмінність ситуації та обставин, що призвели до виведення американських банків із ринку, у тому, що 2008-ого кризу спричинили погані активи в балансі фінустанов, приховані борги, коли щось одне “упаковувалося” в інше, а потім ще і ще, тож зрозуміти, що насправді є на балансі банку було неможливо. У випадку з SVB претензій до якості активів не було. Це переважно або надійні іпотечні, або державні облігації США. Плюс доволі надійні кредити, зайвих ризиків банк на себе не брав. Падіння ж почалося через те, що його клієнти почали різко зменшувати залишки на рахунках. Адже для стартапів зараз не кращі часи і гроші, які вони зібрали раніше, доводиться “проїдати”, а отримати додатковий ресурс майже неможливо, бо венчурні капіталісти неохоче вкладаються в нові проєкти”, - пояснює у коментарі Укрінформу президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак.
Постійний відтік капіталів, який пришвидшився через заяви низки впливових інвесторів, зрештою і призів до масової втечі вкладників з банку. За таких обставин, без підтримки держави або центрального банку країни не може вистояти жодна банківська установа у світі, вважає економіст. Аби не повторився прецедент 2008 року, американці одразу ж втрутилися, зупинивши деструктивні процеси на рівні кількох банків. Козак називає дії американських регуляторів правильними та своєчасними. Вони неабияк заспокоїли ситуацію й запобігли стрімкому поширенню “епідемії” відтоку капіталів на інші банки. Бо ще кілька подібних випадків могли призвести до ланцюгової реакції, яку вже не зупинити.
А ось голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає, що в цьому випадку можна було діяти й філігранніше, зберігши цей орієнтовний на перспективну технологічну сферу та водночас консервативний у своїй діяльності й політиці ризиків банк.
“Якщо чесно, для мене ця тема дещо контраверсійна. По великому рахунку, банкові потрібно було просто надати ліквідність з боку ФРС і ситуація б заспокоїлася. Тому маю питання, чи це раптом не було свідомим обвалом фінустанови? Адже велика частина проєктів, які він фінансував, пов’язана з відновлюваною енергетикою. Кажуть, ідеться про охоплення до 80% американського ринку. Якщо це так, то, можливо, хтось поклав око на ці бізнеси і просто допоміг “повалити” SVB?”, - сказав економіст у коментарі Укрінформу. Технологія проста. Коли ФРС почала підвищувати облікову ставку, короткострокові папери виявилися дорожчими, ніж довгострокові, які банки переважно й тримають у своїх портфелях. Це певною мірою дестабілізувало ринок. І якихось чуток виявилося достатньо, щоб вкладники почали масово забирати гроші з банків. Особливо із тих, що пов’язані з хай-тек, новими проєктами. Коли ж починається швидкий відтік депозитів, банк, навіть маючи хороші активи, не може забезпечити ліквідність. А починаючи продавати цінні папери зі своїх активів, змушений робити це зі значним дисконтом. У випадку з SVB це й призвело до банкрутства.
“Чи може “прорвати” в іншому місці? Вважаю, що так. Тому що основна причина цієї ситуації — перманентне збільшення облікової ставки ФРС. Подальші темпи зміни цього показника стануть визначальним фактором для формування чи відсутності підстав для банкрутства нових і нових фінустанов. Попередньо були очікування, що ключові ставки зростуть ще на пів відсотка, але тепер стало очевидним, що йтиметься щонайбільше про 0,25%. Інакше ризики посиляться. Бо чим більше ФРС підніматиме ставку (очікується, що й до 5-6%), тим більшими будуть збитки тих, хто тримає в портфелях довгострокові цінні папери”, - каже Тарас Козак.
На думку ж Бориса Кушнірука, наразі жодних підстав говорити, що зараз сформувались загрози обвалу не лише окремих банківських установ, а глобального ринку, немає. “Якщо цьому свідомо не підігруватимуть і якщо ФРС діятиме вчасно. У цьому зв’язку дуже важливі заяви ФРС та Мінфіну США про продовження зусиль для стабілізації ситуації й уникнення нових випадків “банкопаду”. Але питання: чому вони не зробили цього у випадку з SVB? Звісно ж, зараз є всі підстави говорити про назрівання масштабної кризи у світовій економіці. Але, мені здається, що це - не той випадок”, - підсумовує Кушнірук.
Проте може виявитися, що криза як-то кажуть не скасовується, а лише переноситься. “Щось таке очікується. Тому що коли ФРС, Європейський центральний банк, центробанки Японії та інших економічно розвинених країн піднімають облікові ставки, на перший план виходить неефективність. Це означає, що компанії, які господарюють неефективно (у них низька маржа чи маленькі прибутки), ризикують збанкрутувати. Бо якщо кредити стануть дорожчими, такої маржі може не вистачити на забезпечення поточної діяльності. Отже, бізнес стане збитковим. І коли період високих ставок затягнеться, нова криза стнеться точно. Але сам процес банкрутства банків у США, скоріше за все, на цьому й зупиниться. Якщо й порве, то, найімовірніше, в іншому місці”, - прогнозує Тарас Козак.
І хоча експерти одностайні в оцінках того, що ситуація з американськими банками жодним чином не позначиться на українській банківській системі, маємо розуміти: чим більше фінансових проблем у наших партнерів, чим більше коштів їм доведеться вливати у свої економіки, тим менше у них буде можливостей підтримувати нас у боротьбі із жорстоким агресором та в повоєнній відбудові. Тому тримаймо кулаки за те, щоб дії західних урядів і регуляторів з мінімізації наслідків банкрутств фінансових установ були успішними.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Getty Images
