Як Україна реформуватиме податкову систему після війни
Поміж завдань, без виконання яких годі й сподіватися на успіх повоєнної модернізації України, – втілення комплексної податкової реформи. Про необхідність змін кажуть усі. Як, власне, говорили про це ще задовго до початку великої війни. Але бачення моделі майбутньої податкової системи країни кардинально відрізняється навіть у середині владної команди, не кажучи вже про бізнес та суспільство. Та й до думки міжнародних партнерів доведеться прислухатися. В МВФ, приміром, однією з ключових умов нової програми кредитування України називають неприпустимість звуження бази оподаткування та зниження основних податкових ставок. Принаймні, до завершення війни. За цей час Україна має напрацювати варіант фіскальної реформи, який би влаштовував усіх, і насамперед – українців. Тож світовий досвід реформування, найоптимальніші для національної економіки моделі та кроки, що мають передувати майбутнім змінам, обговорили учасники Українського саміту податкової реформи та боротьби з корупцією “Ukrainian tax reform and anti-corruption summit”.
У ПОШУКАХ “ІДЕАЛЬНОЇ” МОДЕЛІ: СВІТОВИЙ ДОСВІД
Ключова для економіки будь-якої країни податкова реформа потребує прискіпливого вивчення попереднього досвіду, уникнення своїх і чужих помилок та, звісно ж, ретельних розрахунків, що допоможуть мінімізувати ризики. Адже вона, найвірогідніше, не принесе результатів “тут і зараз”. Більше того, досвід багатьох країн свідчить: на початкових етапах реформування бюджетні надходження, зазвичай, тимчасово скорочуються. Що в умовах повоєнної України може стати неабияким фінансовим ударом. Адже рано чи пізно пряма бюджетна підтримка з боку міжнародних партнерів припиниться і акценти потрібно буде переносити на інвестиційну складову та збільшення обсягів розрахунків за отриманими під час війни чи реструктуризованими позиками. І до цього треба бути готовими.
За словами американського економіста, засновника теорії “економіки пропозиції” Артура Лаффера, реформа, поміж іншого, може змінити обсяги прибутків, їх склад, а також часові рамки їх надходження до бюджету. Якщо, приміром, взяти до уваги досвід відбудови Європи після Другої Світової війни, то зовнішні борги країни після війни можуть зрости до 300% національного валового продукту!
Але вже у середньостроковій перспективі можна очікувати на позитивні результати реформи: стрімкий розвиток бізнесу, пришвидшення зростання ВВП, накопичення внутрішнього інвестиційного ресурсу. І якщо зараз значну частину потреб країни у фінансуванні вдається забезпечувати завдяки безпрецедентній підтримці від міжнародних партнерів, то після війни маємо, передовсім, розраховувати на власні сили. У цьому зв’язку член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький нагадав, що ресурс Плану Маршалла для Європи не перевищував 3% тогочасного ВВП. “Тому при відбудові країни після війни ми покладатимемося на власні ресурси і власні сили, а та система, яка зараз діє в Україні, не влаштовує нікого, тож її треба змінювати”, – переконаний Заблоцький.
Учасники саміту обговорили плюси та мінуси різних моделей податкових змін, які свого часу втілювалися у світі. Висновок: стовідсоткове копіювання навряд чи принесе результат. Та, мабуть, воно й неможливе. Занадто складна й специфічна ситуація, в якій на порозі реформи опинилася наша країна. До того ж, світ не стоїть на місці й те, що могло добре прислужитися економіці 20-го або й навіть початку 21-го століття, навряд чи без трансформацій і коригувань працюватиме зараз. “Складно створити добре продуману модель податкової системи, яка мала б стабільні правила та прозоре стягнення податків, і таку податкову систему, що сприяла б розвитку бізнесу, а не була перепоною. Один зі способів формування такої системи – вивчення досвіду різних країн”, – з такими словами до учасників саміту звернувся американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки Том Сарджент.
Він нагадав, що каталізатором значної частини успішних економічних реформ – у тому числі й формування прогресивних податкових моделей – стали різного штибу кризи та потрясіння. Як приклад, досвід США та Великобританії, де найуспішнішими були реформи, втілені у відповідь на виклики великих політичних криз, революцій чи війн. “Якщо взяти Велику Британію, то вона мала свій шлях економічної еволюції після революції 1688 року і мала масштабну реорганізацію фіскальної та грошово-кредитної сфери, після якої власники облігацій змогли довіряти британському уряду, а надходження податків стали стабільними. Британія 20 років поспіль зазнавала військових втрат. І саме тоді було закладено підґрунтя фіскальної домовленості із суспільством, яка робить країну успішною й зараз”, – наголосив Сарджент.
Його думку продовжив болгарський економіст, експерт Institute for Market Econimics Красен Станчев, який також підтвердив, що ледь не всі успішні податкові реформи світу пов’язані із відлунням війни чи інших суспільних потрясінь. Як приклад – згаданий уже План Маршалла для Європи у середині минулого сторіччя.
А заступник голови Офісу Президента України Ростислав Шурма згадав про посткризові податкові реформи в Ірландії та на Кіпрі. “Є кілька дуже хороших прикладів країн, де були війна або внутрішній конфлікт – зокрема Ірландія та Кіпр, – і де після воєнних дій втілювали податкові реформи, але не збільшуючи податки, а зменшуючи”, – сказав посадовець. Приміром, в Ірландії після реформи, коли ставку корпоративного податку знизили з 15% до 12,5%, бюджетні надходження за кілька років зросли на 45%. Неабияким поштовхом для розвитку економіки Кіпру і для залучення туди інвестицій з усього світу стало зниження ставки податку на прибуток з 13% до 10%. За словами Шурми, ці приклади підтверджують, що така модель працює.
Водночас Красен Станчев порадив Україні на основі досвіду цих та інших держав шукати власний шлях до успіху. Адже Ірландія, за його словами, готувала підґрунтя для успішної податкової реформи фактично сім десятиліть, а рівень збройного конфлікту на Кіпрі не йде в жодні порівняння з інтенсивністю нинішньої війни в Україні...
Ростислав Шурма також згадав про податкову реформу в Болгарії, до втілення якої причетний і Станчев. “На першому етапі цю реформу доволі критично сприйняли в Міжнародному валютному фонді. Там попереджали про “неминучий провал за доходами”. Адже країна вирішила кардинально знизити податкові ставки – до 10%. І вже в перший рік реалізації реформи приріст її бюджетних доходів перевищив 30%”, – нагадав український посадовець. В кулуарах саміту Шурма підтвердив, що поміж усіх міжнародних партнерів, з якими Україна радиться стосовно майбутньої податкової реформи, саме в МВФ налаштовані найбільш скептично. “Серед усіх міжнародних партнерів найскладніша дискусія, безумовно, з МВФ. Решта ставляться з великим розумінням, поділяючи концепцію, погоджуючись, що Україні справді потрібні якісь унікальні умови на період відновлення”, – сказав заступник глави ОП. Зокрема, наша країна готова обґрунтовано доводити необхідність внесення до податкового законодавства деяких винятків як стимулу для бізнесу, який братиме участь у відбудові після війни.
МЕНШІ ПОДАТКИ – БІЛЬШІ НАДХОДЖЕННЯ: ЕКОНОМІЧНА ЛОГІКА
Майже всі учасники дискусії наголошували: ключова передумова ефективної роботи фіскальної системи та унеможливлення (принаймні, мінімізація) ухиляння від сплати податків – максимальне розширення податкової бази при встановленні невисоких (оптимальних) ставок оподаткування. При цьому більшість доповідачів-іноземців переконані: Україна має уникати винятків із загальних та обов’язкових для всіх правил оподаткування. Адже такі винятки, зазвичай, спонукають частину платників шукати лазівки, що допоможуть ухилятися від оподаткування або мінімізувати його, а з іншого боку – сприяють появі посередників, котрі надають послуги з оптимізації, а також розквіту корупції, коли державні службовці, податківці й правоохоронці за винагороду заплющують очі на порушення чи використовують їх для тиску на бізнес.
“Податки впливають на рівень корупції в країні, а реформа податкової системи має забезпечити розширення податкової бази, адже при збільшенні відсоткової ставки податків фондовий ринок країни впаде. Тобто ключовим елементом для податкової системи є найменша ставка при найширшій базі оподаткування і найменше джерело прибутку, яке оподатковується”, – пояснив Артур Лаффер. За його словами, чим менша база, тим легше ухилятися від сплати податків. І великі податкові ставки на малій базі не мають жодного сенсу.
Тому, за словами віце-президентки Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анни Б’єрде, база оподаткування має бути якомога ширшою. У такий спосіб Україна, готуючи майбутню реформу, повинна знайти баланс між завданнями з мобілізації ресурсів до держбюджету та формуванням стимулів для економічного зростання. Деталізуючи, представниця СБ порадила зменшити ставку ПДВ, посилити моніторинг податкових пільг, послідовно впроваджувати антикорупційні заходи, забезпечити прозорість судової системи, гарантувати право власності й стабільність для приватного сектору.
Такими ж бачать завдання майбутньої реформи і в Офісі президента. “Ключову роль у післявоєнній відбудові країни відіграватиме приватний сектор. Тому нам потрібно докласти максимум зусиль, щоб створити сприятливі умови для залучення інвестицій, розвитку приватного сектору та стимулювати здорову конкурентоспроможність бізнесу. Необхідно перезавантажити правоохоронну та судову системи, надати бізнесу доступ до фінансування, подолати корупцію та оптимізацію податків, запровадити такі ставки оподаткування, щоб економіка вийшла з “тіні”, – наголосив Шурма.
За словами віце-президента Atlas Network Тома Палмера, рецепт подолання схем оптимізації податкового навантаження, від яких десятиліттями потерпає наша країна, доволі простий: треба встановити офіційну ставку податку, яку буде вигідно сплачувати. А уникати оподаткування – було дорого й фінансово, і репутаційно.
Нагадаємо, автори проєкту податкової реформи, ідеологом якої є Ростислав Шурма, пропонують запровадити такі податкові ставки: податок на прибуток громадян – 10%, податок на прибуток підприємств – 10%, ПДВ – 10%, Єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду – 0% замість 22%.
Під час податкового саміту називали й інші цифри – як побажання від народних депутатів, представників бізнесу та експертного середовища. Поміж пропозицій були зокрема такі: ефективне ПДВ – приблизно 10% (за досвідом ЕС) чи навіть 7% – як у Швейцарії (замість нинішніх українських 20%), заміна ПДВ податком з обороту, який простіший в адмініструванні, а отже – мінімізація ризиків корупції.
За висновками організаторів податкового саміту, наразі однією з найбільших перешкод на шляху України до європейського економічного рівня є непрозорість відносин між державою та бізнесом у питанні податків. Ключові зміни передбачають такий рівень податкових платежів, за якого бізнесу вигідніше їх сплачувати, аніж оптимізувати. Це дозволить підприємцям заощадити більше коштів, витрачаючи їх на капітальні інвестиції та підвищення зарплат колективам. На думку ініціаторів, реформа сприятиме детінізації бізнесу, стабілізує економіку в країні під час воєнного часу та створить умови для її зростання та відновлення після перемоги.
ПОДАТКОВА СПРАВЕДЛИВІСТЬ + НЕТЕРПИМІСТЬ ДО КОРУПЦІЇ: ЗАПОРУКА УСПІХУ
За словами литовського правознавця і економіста, екс-міністра юстиції Литви, мера Вільнюса Реміґіюса Шимашюса, поміж головних причин того, що іноземний бізнес не поспішає інвестувати в Україну (так було ще до війни), – зависокі ставки податків і значний рівень корупції. Автори реформи це розуміють, обіцяючи, що майбутня податкова система України, поміж іншого, буде максимально сприятливою як для іноземних, так і для вітчизняних інвестицій. “Для нас украй важливо залучити до побудови нової країни як зовнішніх, так і внутрішніх інвесторів. А для цього необхідно створити якнайкращі умови ведення бізнесу. І серед них модель оподаткування – одна з найважливіших”, – наголосив у зверненні до учасників саміту голова Офісу Президента України Андрій Єрмак.
Мета майбутньої реформи – назавжди прибрати корупцію з податкової сфери й запропонувати умови оподаткування не гірші, аніж у сусідів. “Вони мають бути набагато кращими. У глобальній конкуренції за інвестиції Україна має стати чемпіоном. Прошу створити такий варіант податкової реформи, який зробить процвітання України неминучим. Вона на це заслуговує", – переконаний Єрмак.
За словами Ростислава Шурми, система, яку запропонують для післявоєнної відбудови України, “не повинна програвати конкурентам, таким як Польща, Болгарія, Угорщина”. “Зрозуміло, якщо податок на прибуток у нас 18%, а в Болгарії – 10%, в Угорщині – 9%, то виникають певні запитання. Нам потрібне фундаментальне перезавантаження, яке сформує конкурентні умови й усуне мотивацію для корупції”, – сказав посадовець. І йдеться, за його словами, не лише про зниження податкових ставок, а й про продовження формування сприятливого бізнес-клімату в країні загалом. Поміж необхідних кроків – спрощення процедур отримання дозволів на придбання земельних ділянок та будівництво, перезавантаження правоохоронної та судової систем, створення національної інфраструктури фінансування бізнес-проєктів (її концепцію готують спільно з експертами інвестбанків BlackRock та JPMorgan і консалтингової компанії McKinsey), що приведе в країну десятки мільярдів доларів інвестицій.
Натомість поки що в Україні, за словами Мар’яна Заблоцького, працює ціла “галузь” людей, котрі займаються усілякими “скрутками” й надають інші послуги з уникнення оподаткування. Більше того, державу при цьому ще й добряче “нагрівають” на схемах незаконного повернення ПДВ. Частково в цьому винні й начебто вже кілька разів реформовані (але, вочевидь, не до кінця) податкові органи. Як приклад виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова назвала незадовільну роботу податківців зі скаргами на блокування податкових накладних. Також податківці не поспішають виконувати ухвалені на користь бізнесу судові рішення. Це не лише дискредитує і підриває довіру до державних інституцій та до держави у цілому, а й виштовхує частину підприємництва “в тінь”.
Такий же негативний ефект має і надмірне регулювання. На думку всесвітньовідомого економіста Артура Лаффера, паралельно із втіленням податкової реформи Україна має боротися і з цим явищем. “Переконайтеся, що регулювання не виходить за межі конкретних цілей та не призводить до надмірної побічної шкоди податковій системі. Це може її зруйнувати. І, звичайно, торгівля, яка має важливе значення для економіки. Вона повинна бути максимально вільною. Україна має отримувати продукцію найвищої якості за найнижчою можливою ціною, незалежно від того, де вона вироблена”, – радить Лаффер.
Окремо американський економіст наголошував на забезпеченні послідовності й спадковості рішень. Податкову реформу не можна ухвалювати на якийсь короткий період, правила мають діяти упродовж тривалого часу, що допоможе усім до них адаптуватися й заздалегідь планувати діяльність. Так само послідовною має бути монетарна політика в державі. “Переконайтеся, що в України стабільна валюта – нехай і шляхом прив'язування до інших валют чи якось інакше. Та зробіть так, щоб ваша монетарна політика тривалий час була стабільною. Ніщо не може вбити економіку швидше, ніж гіперінфляція, яка просто знищує всю довіру до економічної системи”, – наголосив засновник теорії “економіки пропозиції”.
При реформуванні маємо враховувати й високий рівень технологічності сучасного світу. За цих умов втілення класичної податкової реформи без використання сучасних цифрових технологій суттєвих переваг не принесе. Почесний президент Tax Foundation (США) Скотт Ходж і директор з питань політики британського Legatum Institute Стівен Брайен під час податкового саміту доводили це на прикладах Сполучених Штатів Америки і Естонії. Податкова система США доволі складна, різна у кожному штаті, загалом там існує понад 170 видів платежів. Відповідно, колосальний ресурс витрачається на їх адміністрування. Це десятки мільярдів доларів щороку. Натомість в Естонії все максимально спрощено, “рулять” автоматизація й діджиталізація. Державний ресурс на утримання фіскальних органів майже не витрачається, вплив людського чинника на систему – мінімальний. А це, поміж іншого, – і фактичне унеможливлення корупції. Україні з її досвідом цифровізації іти саме такою дорогою цілком до снаги.
Усі зарубіжні учасники податкового саміту “Ukrainian tax reform and anti-corruption summit” пообіцяли й надалі підтримувати нашу країну у втіленні податкової, а також інших важливих структурних реформ. Вони переконані: стресова ситуація, яку зараз переживає український народ, зробить його сильнішим і каталізує модернізацію держави. За підтримки міжнародних партнерів країна зможе за лічені роки подолати в реформуванні той шлях, на який у інших пішли десятиліття. Але – за згаданих уже умов: виведення економіки з “тіні”, дерегуляції, подолання корупції, реформування судової і правоохоронної систем та недоторканності власності.
Владислав Обух, Яна Колода, Київ
Переше фото: depositphotos.com
