Найрезонанснішим рішенням Верховної ради цього тижня стала законодавча поправка про повернення виплати 30 тисяч гривень військовослужбовцям і правоохоронцям та обмеження заробітних плат в бюджетному секторі лімітом у 67 тисяч гривень. Суспільний запит на такі зміни, схоже, є. Водночас автори поправки не передбачили джерел фінансування додаткових виплат. Заощаджені на високопосадовцях менше 3 мільярдів гривень (за оцінками експертів) не йдуть у жодне порівняння з понад 150 мільярдами, необхідними до кінця року для щомісячних тридцятитисячних виплат. Укрінформ поцікавився, що думає з цього приводу голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Обговорили й інші “фінансові” новини.

ПРО ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ ВР ЦЬОГО ТИЖНЯ

- Отже, пане Даниле, маємо суспільний запит на таку важливу зміну. Водночас, реальних джерел фінансування додаткових витрат автори поправки не запропонували. Якими бачите подальші дії, якщо проєкт постанови про блокування ухваленого рішення сесійна зала не підтримає?

- Як можна критично ставитися до пропозиції про підвищення зарплат військовослужбовцям? Безперечно, ми не можемо не підтримувати таке рішення. Головне, аби виплати забезпечувалися з реальних джерел (нових доходів, зменшення інших видатків), а не за рахунок бюджетної емісії НБУ та інфляції, бо користі від такого рішення не буде ні для військових, ні для економіки.

Я, приміром, як одне з джерел фінансування видатків на військових, запропонував би скоротити до мінімуму видатки на утримання Верховної Ради. Там не так багато коштів, але це було б справедливо.

Але, звісно, це не вирішить питання. Бо для повернення виплат необхідно 154 млрд гривень до кінця року, тоді як автор запропонованої поправки запропонував джерела нових доходів на 2,5 млрд гривень, або 2% від потрібної суми.

Що далі? Якщо нова норма набере чинності, то Кабінет Міністрів, який визначає порядок виплат і, головне, відповідає за виконання бюджету, має визначитись із подальшими кроками. У разі подання збалансованих змін до бюджету, я і мої колеги, впевнений, підтримають рішення, яке дозволить відновити виплати не на папері, а реально. І головне – без ризиків розкручування інфляції й девальвації.

- Верховна Рада підтримала за основу проєкт №9107-1 про вдосконалення процедур виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану. Це друга спроба ухвалити такий документ. Підстав для ліквідації банку, передбачених підтриманим торік у жовтні проєктом №8069, виявилося недостатньо, щоб розв’язати проблему, пов’язану з російськими власниками АТ “Сенс Банк”. Цього разу, вважаєте, точно вдасться уникнути допущених восени помилок?

- Справді, при обговоренні попереднього законопроєкту ми спілкувалися як з колишнім головою Нацбанку, так і з керівником цього напряму в Офісі Президента України Ростиславом Шурмою. Річ у тім, що депутати не володіють і не повинні володіти інформацією про поточний стан того чи іншого банку, тому у випадку оцінювання співмірності тих або інших заходів впливу ми отримуємо інформацію від регулятора чи осіб, залучених до підготовки відповідного рішення. Обидва посадовці запевнили нас, що запропонованих змін до законодавства буде достатньо, аби розв’язати усі проблеми виведення з ринку системних банків. Однак і досі жодного практичного рішення на підставі цього закону не ухвалено.

Разом із тим, з осені минулого року змінилися обставини. Відповідно до вимог Меморандуму з МВФ, Нацбанк повинен забезпечити комплексну оцінку якості активів банків та аналіз їхньої платоспроможності, враховуючи вплив війни. При виявленні недостатності капіталу банку необхідна його докапіталізація. Однак вона неможлива, якщо акціонери банку є підсанкційними особами, активи яких “заморожені”. Тому задля забезпечення стабільності банківської системи і потрібен новий закон. Комітет рекомендував Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому. Водночас, дві опозиційні фракції заблокували його ухвалення, фактично, на жаль, цим самим підтримавши інтереси підсанкційних осіб.

Щодо інших важливих документів, ухвалених цього тижня, то хотів би згадати про “оборонні” зміни до Податкового та Митного кодексів (законопроєкти №9061 та №9062), якими, поміж іншого, урівнюємо податковий статус резидентів – наших виробників у галузі оборонно-промислового комплексу – зі статусом імпортерів, тобто тих, хто завозить на митну територію України військову техніку. Бо наразі складається парадоксальна ситуація, коли ті, хто працює всередині держави, виробляє необхідні військові товари, сплачують ПДВ, а ті, хто завозить продукцію з-за меж митної території України, від його сплати звільняються. Ми ж повинні підтримувати якраз розвиток вітчизняного ОПК у такій складній ситуації, в якій опинилася наша держава.

Для країни критично важливе нарощування власного виробництва військової техніки з урахуванням потреб ЗСУ та в умовах, коли можливості партнерів не безмежні. Тому законопроєктами й пропонується урівняти податковий статус резидентів та нерезидентів, а також вирішити питання неоподаткування техніки, що вивозиться з метою ремонту за кордон і потім повертається на територію України. Думаю, Президент досить швидко підпише цей документ уже як Закон України.

- Цими днями парламент зробив і важливий крок до перезавантаження Митниці — державного органу, який ви часто критикуєте. Маю на увазі ухвалення за основу законопроєкту №6490-д.

- Перезавантаження митниці – одне з нагальних завдань для влади. Ми не можемо більше терпіти ту вакханалію, яка відбувається в цьому відомстві. Там системна проблема, точкові зміни керівників окремих митниць чи керівництва центрального апарату Митної служби, як показала практика, не дають результату.

Тому ми й запропонували свій план перезавантаження органу, розроблений на базі пропозицій КМУ. Передбачаються відкрите проведення конкурсу на голову Митниці за участі міжнародників, переатестація митників, а також карт-бланш новому голові служби на формування команди та гарантії невтручання у його роботу.

ПРО МАЙБУТНІ РІШЕННЯ І “ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ” ВІД МВФ

- Які важливі питання фінансовий комітет рекомендуватиме парламенту до розгляду найближчим часом? Які ініціативи в комітеті уже підтримали, а які ще на стадії підготовки та обговорення?

- Маємо низку законопроєктів, що стосуються євроінтеграційних амбіцій нашої країни. Наприклад, проєкт №5865, який фактично перезавантажує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку й формує передумови для функціонування в країні глибокого та ліквідного фондового ринку. Це необхідно для втілення пенсійної реформи, для розвитку бізнесу, для залучення дешевих грошей у вітчизняну економіку.

Ще один документ із цього пулу – законопроєкт про рейтингування (про рейтингові агентства), вже ухвалений Верховною радою за основу. Це також важливий проєкт, що сприятиме функціонуванню фондового ринку.

На розгляді в комітеті – й євроінтеграційний законопроєкт про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (№8300), який також готуємо до другого читання.

Ще є низка проєктів, пов’язаних з діджиталізацією Державної податкової служби: електронний акциз, електронний аудит тощо. Усе це парламент має ухвалити найближчим часом.

- Уже як про доконаний факт, говорять про скасування з липня низки запроваджених на початку війни податкових пільг. На часі відмова від 2% єдиного податку, повернення повного розміру ПДВ на пальне, поновлення документальних перевірок бізнесу та штрафів за невикористання РРО. Втім частину цих рішень, зокрема, передбачених законопроєктом N8401, ще не ухвалено. На 100% переконані, що колеги підтримають цей документ?

- Законопроєкт №8401, поданий Кабінетом Міністрів, прописаний у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Цей документ від імені України підписали Президент, прем’єр-міністр, голова Національного банку та міністр фінансів. Текст законопроєкту розроблений Урядом та повністю погоджений з партнерами. Це – один зі структурних маяків, виконання якого оцінюватимуть при наступних переглядах програми з МВФ. Тоді як сама програма є рамкою для залучення 115 млрд доларів фінансової допомоги у найближчі 4 роки. Тому я не бачу суттєвих можливостей для “маневру” щодо ухвалення цього документа.

- І коли розглянуть законопроєкт, аби бізнес міг завчасно підготуватися до липневих змін?

- За моїми прогнозами, парламент розгляне його у травні. Усі параметри майбутніх змін відомі, щоб бізнес міг до них підготуватися. Та й працювати за такими правилами нашим суб’єктам господарювання не звикати – ми ж не пропонуємо нічого нового, лише повертаємо старі норми.

- А які ще, окрім повернення до звичайних умов оподаткування, зобов’язання Україна взяла на себе у фінансовій, податковій та митній сферах, укладаючи домовленості з МВФ? Що з підготовкою необхідних законопроєктів і коли можемо розраховувати на повне виконання Києвом усіх “домашніх завдань”?

- У Меморандумі – досить велика кількість вимог, зокрема, 19 так званих “структурних маяків”, 10 з яких стосуються бюджетного й податкового напрямів. Серед них – подання до парламенту законопроєкту про внесення змін до статті 52-ї Бюджетного кодексу України для мінімізації ad hoc (разових тимчасових, вимушених) змін до бюджету.

Також необхідні оновлення та оприлюднення середньострокової стратегії управління державним боргом, Бюджетна декларація на три роки, яку треба подати до вересня, ухвалення Національної стратегії доходів, що включатиме інституційне зміцнення Державної податкової служби, Держмитслужби, реорганізацію БЕБ, перегляд спрощеного режиму оподаткування задля усунення ерозії податків на працю, приведення ПДВ та акцизів у відповідність до європейського законодавства, посилення антикорупційних заходів і процедур для усунення ризиків доброчесності, податкова реформа, щоб досягнути балансу між забезпеченням адекватної бази доходів і створенням умов для післявоєнної відбудови та відновлення.

Крім цього, на нас чекають перегляд поточних процедур з управління держінвестиціями, уніфікація підходу до державних інвестиційних проєктів, посилення конкурсного відбору та зв’язку проєктів зі середньостроковою рамкою бюджету, зміцнення контрольних повноважень на всіх етапах втілення інвестпроєктів. Ідеться також про подання до парламенту законопроєкту, який відновить дію статей Бюджетного кодексу щодо лімітів надання державних гарантій з чіткими критеріями їх забезпечення.

Є в Меморандумі й завдання з послаблення валютних обмежень, застосування інфляційного таргетування та переходу до плаваючого курсу на другому етапі дії програми, тобто за 12-18 місяців, якщо для цього складатимуться необхідні передумови, які визначить Нацбанк. А також від України чекають посилення регулювання фінансового сектору, зокрема переходу до ризик-орієнтованого нагляду у відповідності до директив ЄС з реалізацією у 2023 та 2024 роках, і затвердження параметрів ефективності банківських установ, що будуть напрацьовані в межах консультацій з Фондом гарантування вкладів та Міжнародним валютним фондом до кінця березня 2024 року.

ПРО ПОТОЧНІ ЗАРОБІТКИ КРАЇНИ ТА ПРО ТЕ, ЧОМУ Й НА ЧОМУ ВТРАЧАЄМО

- Усі розуміють, що в частині наповнення бюджету, хоч скільки б ми розраховували на міжнародну допомогу, на кредитну підтримку від того ж МВФ, передовсім, маємо дбати про власний фінансовий ресурс. Яка ситуація із цим зараз і до чого прагнемо? Вже є інформація про бюджетні надходження в березні, обраховуються результати першого кварталу. Десь маємо доволі обнадійливі результати, десь – поки що недобір. Очевидне пояснення – звісно ж, війна, але, певно, є й інші причини...

- Якщо говорити про наповнення Державного бюджету за рахунок внутрішніх надходжень, то у нас є резерв на Митниці (березневий план надходжень недовиконано), є резерв у частині доходів від підакцизних товарів, треба працювати над загальним покращенням адміністрування власних доходів за рахунок активізації добровільної сплати податків. Це те, що ми можемо зробити невідкладно, навіть в умовах війни, за рахунок діджиталізації податкової служби.

На жаль, будь-яка активність у роботі Департаменту стратегічних розслідувань і Національної поліції загалом щодо протидії нелегальному ринку сигарет, горілки та палива – зірвана зі смертю Дениса Монастирського. Нелегальні сигаретні кіоски, автозаправні бочки ростуть, як гриби після дощу. Горілку можна придбати безперешкодно в Інтернеті. Податкова постійно звертається з цього приводу до Нацполіції, але не отримує зворотного зв’язку. Cкладається враження, що Ігор Клименко, який раніше очолював Нацпол, не тільки не здатний розв’язати проблему, але й не хоче цього робити. І від цього відверто страшно.

Коли говорити про доходи держави від роботи Митниці, то ні для кого не секрет: головне, що тягне донизу, – велика корупційна складова, яка роками негативно впливає на виконання плану надходжень. Тому Митниця підлягає перезавантаженню, що також частково передбачено Меморандумом з МВФ. І важливий крок у цьому напрямі, як я вже говорив, парламент зробив.

- Поміж позитивних зрушень останнього місяця – значне збільшення податкових надходжень від грального бізнесу. Який подальший потенціал за цим напрямом? Що потрібно, аби процес виведення цього сектору “на світло” був незворотним і гравці ринку, оговтавшись від переляку, не почали винаходити нові “схеми”, повертаючи все на круги своя?

- Результати, які ми отримали завдяки впорядкуванню надходжень від грального бізнесу, свідчать, що детінізація галузі має величезний потенціал. Наприклад, у березні країна отримала, з урахуванням податку на прибуток, майже втричі більше податків від цього сектору, аніж за весь 2022 рік.

Я переконаний, що ми поклали край тим схемам, які роками працювали у гральному бізнесі та довкола нього. У майбутньому цього вже не буде. Натомість ми матимемо достатньо ефективну систему справляння податків з ігрової індустрії, яка, своєю чергою, повністю працюватиме “в білу”.

- У цьому напрямі ваш комітет працює, так би мовити, паралельно з парламентською Тимчасовою слідчою комісією з економічної безпеки. Ще одне важливе питання, за яке, після розгляду “схем” у гемблінгу, серйозно взялася ця ТСК, – зловживання при експорті зерна. Які попередні висновки вже маємо і яких “оргвисновків” варто чекати в підсумку?

- Так. Минулого тижня на засіданні ТСК ми ухвалили рішення щодо ринку зерна. За цим напрямом вбачаємо резерв у межах 5-7 млрд гривень на рік. Ми припиняємо системне вивезення зерна за кордон без сплати податків державі та без повернення валютної виручки. Комісія надала рекомендації виконавчій владі щодо оцінки роботи керівництва Одеської митниці, керівників представництва БЕБ в Одеській області та інших структур, а також деяких працівників центрального апарату Митниці. Вважаємо, що вони не відповідають займаним посадам, через що країна втрачає мільярди під час війни. Тож потрібні кадрові висновки.

- А що з виявленням та протистоянням іншим податковим “схемам” – зокрема, в частині сплати акцизів, системного ухилення від сплати ПДФО через зарплати “в конвертах”, мінімізації податків через “ФОПізацію” великого й середнього бізнесу?

- Відверто кажучи, я не бачу поки що потенціалу для жодних змін у законодавстві за цими напрямами в умовах війни. Усувати системні схеми з уникнення великим бізнесом оподаткування з використанням інституту єдиного податку доведеться вже на наступному етапі, тобто після перемоги. І це буде обов’язковою умовою набуття Україною членства в ЄС. Та, власне, і внутрішній суспільний запит на це давно є.

Але під час військових дій, видається, сам факт наповнення великим бізнесом бюджету і виплати людям заробітних плат є достатнім поясненням того, чому влада змушена тимчасово заплющувати очі на згадані вами “конверти”. Робота бізнесу в таких умовах, збереження трудових колективів і навіть створення нових робочих місць – уже, погодьтеся, своєрідна перемога. Тож ми точно не маємо підстав для закручування гайок зараз.

- А що з напрямом, який ви в інтерв’ю часто називаєте “високоінтелектуальними скрутками”?

- Це те, чому Податкова активно протидіє вже зараз. Ідеться про те, що в межах цих схем формується та передається за ланцюгом не повністю фіктивний ПДВ, а фіктивний податок “підмішується” в обсяги здійснення реальної оподаткованої діяльності підприємств реального сектору економіки. Високоінтелектуальні скрутки відрізняються від звичайних тим, що їх досить складно вирахувати і для їх фіксації, як правило, необхідні документальні перевірки, адже маніпуляції здійснюються на рівні залишків товарів. Податківці досить ефективно протидіють такому шахрайству, для них це – завдання №1, зокрема, в частині покращення адміністрування. Якраз подібні ухилення Податкова має фіксувати і протидіяти їм. Поки що – з використанням доступних в умовах чинних обмежень інструментів, а після скасування частини цих заборон улітку – шляхом документальних перевірок.

Ми не збираємося тотально перевіряти весь бізнес в Україні. Розуміємо, що значна його частина працює в межах законодавства. Тому основну увагу буде приділено тим “діячам”, чиї схеми вже добре усім відомі. Тож їм краще самим припинити займатися такими маніпуляціями.

ПРО ТЕ, ЩО РОБИТИ З ДЕРЖОРГАНАМИ, ЯКІ ДЕМОНСТРУЮТЬ “ВІД’ЄМНИЙ” РЕЗУЛЬТАТ

- Далі прокоментуйте результати вже загаданого в частині “зернової угоди” резонансного засідання ТСК з питань економічної безпеки. Одним з основних питань порядку денного була ситуація з вилученням і управлінням російськими активами в Україні та робота Національного агентства з питань виявлення, розшуку і управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)...

- Моя думка безапеляційна: негідників, які побудували схему з продажу російських активів за заниженою вартістю обмеженому колу учасників, треба показово карати. Йдеться ж не про припущення чи домисли, а про конкретні факти, які розкрила і ретельно перевірила Тимчасова слідча комісія. Ми їх зафіксували і скеруємо всю інформацію до правоохоронних органів. Люди повинні відповісти за те, що під час війни вчиняють фактично мародерство, використовуючи при цьому своє службове становище та владні повноваження. Це, так би мовити, про “кадрову частину”.

Інституційно ж, я переконаний – ми повинні, щонайменше, перезавантажити АРМА. Керівництво агентства має піти геть, а, можливо, й понести кримінальну відповідальність. Варіанти подальшої долі АРМА нині обговорюються різні – від часткового передання повноважень іншим органам до повної ліквідації. Як не мене, то має йтися про повне перезавантаження, але чи робити це шляхом приєднання агентства до Фонду держмайна, як пропонується, чи можна обійтися лише радикальним кадровим оновленням через проведення відкритих кадрових конкурсів, – уже не настільки принципове питання. Принципова позиція полягає у тому, що люди, які вкрали в держави сотні мільйонів гривень, збуваючи “своїм” структурам вилучені у власників-росіян та білорусів аміак і калій (детальніше про це – в матеріалі Укрінформу, – ред.), повинні щонайменше залишити посади. Далі нехай ними займаються правоохоронні й антикорупційні органи.

- А що з перспективами перезапуску інших правоохоронних і контрольних органів, приміром Бюро економічної безпеки? Чи змінилася ваша думка щодо цього після звільнення цими днями директора БЕБ Вадима Мельника? Зміни керівника достатньо, щоб “вилікувати” відомство?

- Відставка Вадима Мельника є визнанням помилки Кабінету Міністрів при призначенні податкового міліціонера керівником нового органу. Таке рішення призвело лише до “зміни вивіски”. Це була явна помилка, яка посилюється очевидною хибністю ухваленого кадрового рішення для всіх, крім відповідної комісії. Вадим Мельник фактично відновив у БЕБ колишню податкову міліцію і цим дискредитував реформу. Однак, іншого вимагати від нього не було жодного сенсу. Його відставка – це констатація помилки, але не її виправлення. Виправленням помилки будуть проведення відкритого конкурсу на посаду керівника, повна зміна старих “ментівських” підходів у роботі БЕБ, переатестація працівників та залучення до роботи нових кадрів, що не мають міліцейського минулого. Власне, це те, чого вимагає від нас МВФ.

Підсумовуючи, моя принципова позиція: до кінця року ми повинні перезавантажити і БЕБ, й уже згадану Митницю, провести відкриті конкурси на керівні посади у цих структурах. До речі, я також обома руками за відкритий конкурс і в Державній податковій службі. Всі фінансові органи ми повинні забезпечити новим керівництвом, котре матиме карт-бланш на втілення реформ, яких вимагає суспільство.

- Одних лише кадрових змін буде достатньо чи потрібні, можливо, більш глибокі структурні, інституційні, зміни?

- Ми не говоримо тільки про кадрові зміни. Оновлені кадри – це лише перший необхідний крок. Далі ми повинні діджиталізувати Податкову, Митницю, увімкнути аналітичну складову БЕБ. Усе це – кроки однієї й тієї ж “дорожньої карти”: зміна керівництва на відкритих конкурсах за участі міжнародних експертів, атестація працівників і паралельно з цим – цифровізація всіх операційних процесів. Власне, я про це неодноразово говорив і все це є на рівні деталізованого плану дій, частину якого вже виконано.

ПРО ПОДАТКОВУ АМНІСТІЮ ТА ЧИНОВНИЦЬКІ, ДЕПУТАТСЬКІ Й ВОЛОНТЕРСЬКІ ДЕКЛАРАЦІЇ

- Трохи більше місяця тому в Україні завершилася податкова амністія, яка стартувала ще в мирному вересні 2021 року. Чи задоволені її результатами? Що в цьому питанні залежало безпосередньо від впливів війни, а що пояснюється іншими причинами – небажанням частини українців “світити” свою власність, недовірою до держави абощо?

- Податкова амністія виконала свою передбачену місію: дати шанс українським громадянам легалізувати активи, отримані з ухиленням від оподаткування в минулому. Ми не ставили за ключову мету зібрати гроші до Держбюджету. Це, безперечно, певна похідна ціль, але вона не є основною. Головна мета – дати можливість людям перед тим, як країна остаточно реформується, вивівши усі фінансові відносини в “білу” площину, унеможлививши системне ухилення від оподаткування, почати управляти своїми фінансами “з чистого аркуша”. Цієї цілі ми досягли.

Те, що не всі скористалися наданою можливістю, – це правда. Декому завадила війна, декому – впроваджені в цей період валютні обмеження, дехто скористався паралельно чинною системою 2-відсоткового єдиного податку, яка так би мовити “конкурувала” з амністією. Усе це вплинуло на обсяг амністованих коштів. До речі, мені, безперечно, шкода тих, хто не скористався можливостями податкової амністії. Бо насправді багато що свідчить про те, що вони можуть про це добряче пожалкувати.

- Тобто, варіант, що Україна може колись повернутися до цього питання, як це відбувалося, приміром, в Італії чи Аргентині, де “сірі” фінанси амністують доволі часто, ви не розглядаєте?

- Абсолютно не розглядаємо. Більше того, в Меморандумі про співпрацю з МВФ Україна зобов’язалася не повертатися до податкових амністій.

- Як оцінюєте перебіг кампанії зі щорічного декларування доходів – зокрема, державними службовцями, депутатством, суддівським корпусом? З одного боку, в умовах війни – подання декларацій добровільне, але ж із точки зору моралі й відновлення довіри з боку суспільства – такий крок явно не був би зайвим...

- Я якраз готую до подання свою податкову декларацію. І в процесі підготовки, скажімо так, розумію тих колег, котрі при оформленні документа відчувають певні труднощі. Бо 2022-й насправді був достатньо складним роком. І ті видатки, ті умовні доходи, які отримували колеги, особливо навесні, коли ми всі збирали кошти, витрачали гроші на допомогу армії, передавали волонтерам, не переймаючись їх фіксацією, додають проблем із документальним оформленням та підготовкою декларацій. Просто тоді про це ніхто не думав, чесно – було не до того.

І це є істотною проблемою, яку треба розв’язувати, щоб потім, зважаючи на найжорсткіший у Європі режим декларування, який є в Україні, не стати суб’єктом адміністративної або кримінальної відповідальності за те, що щось забув, щось не вказав або щось просто не зафіксував свого часу. Думаю, невелика кількість поданих високопосадовцями декларацій частково пояснюється і цим. Люди не поспішають, аби все заповнити правильно.

- У частині подання декларацій не до кінця з’ясованим залишаєтьcя питання оподаткування коштів, які збиралися як пожертви для фронту, підтримки переселенців і відбудови. Не всі люди, які цим займалися, вчасно оформили волонтерський статус. Відповідно, якщо дотримуватися букви закону, із зібраних ними грошей треба сплатити 19,5% податків...

- На мою думку, держава зробила все необхідне – після консультацій, до речі, із волонтерами, – для того, аби цю проблему розв’язати. Максимально спрощено внесення відомостей до реєстру волонтерів, прибрані всі перешкоди для віддаленої реєстрації. Для цього практично жодних документів подавати не треба, треба просто зареєструватися. І, відповідно, всі ті кошти, які були зібрані волонтерами, звільняються від оподаткування.

При цьому статус волонтера надається заднім числом, що дуже важливо. Якщо ти зареєструвався, наприклад, наприкінці 2022 року, то твій волонтерський статус поширюється на весь рік. Усі гроші, які ти зібрав на свій рахунок з початку року, звільняються від оподаткування. Також ми звільнили волонтерів від звітності за перші 3 місяці війни. Наголошую: все це було погоджено з волонтерськими організаціями. Тобто, це не просто хтось сів і щось придумав. Як голова фінансового комітету, я був і залишаюсь відкритим до всіх зауважень з боку волонтерської спільноти.

Водночас держава повинна відділити волонтерів від тих, хто у війну отримував дохід, “під шумок” збираючи гроші на свої рахунки (а таких у нас також чимало). І це зробили завдяки реєстру. Тому його скасування, якщо хтось розглядає таку можливість, я не вважаю доцільним. Як, до речі, і представники волонтерських організацій.

- Стосовно ж оподаткування українських біженців, котрі отримували соціальні виплати за кордоном, усі крапки над “і” розставить законопроєкт №7632, ухвалений парламентом цього тижня...

- Документ цей комплексний. Він, зокрема передбачає звільнення від оподаткування місцевими податками (на землю, нерухомість, четверта група єдиного податку) на окупованих та звільнених від окупації землях, в тому числі землях, засмічених мінами. Це дуже серйозна проблема для України.

Також документом пропонується звільнити від подання звітності про майновий стан та доходи осіб, що отримували прибутки у формі матеріальної допомоги від іноземних держав чи іноземних благодійних організацій, тобто доходи, які були пільговані.

Але, з іншого боку, хочу наголосити, що вже зараз людина, яка перебуває за кордоном досить довго, більше 180 днів, і яка має постійне місце проживання за кордоном, не повинна подавати декларацію в Україні, бо не вважається її податковим резидентом. Хоча питання податкового резидентства у податковому праві є одним із найбільш складних і залежить від кожної конкретної життєвої ситуації.

Владислав Обух