Чорнобиль: рік після деокупації

26 квітня - 37-мі роковини Чорнобильської катастрофи. Чорнобильська зона - місце, яке залишилося поза часом та поза людським контролем. Після катастрофи на атомній електростанції у 1986 році “зона відчуження” стала символом людської помилки та прикладом величезної екологічної кризи.

Проте коли здавалося, що людство вже вивчило урок, російські війська окупували станцію та змусили світ знову боятися радіаційної катастрофи.

Більше місяця в лапах агресора: як це було?

24 лютого 2022 року, росія напала на Україну. А вже увечері в ЗМІ з’явилася інформація про окупацію Чорнобильської атомної станції і 30-кілометрової зони відчуження. Українські захисники, наскільки це можливо, намагалися врятувати світ від повторення трагедії 1986 року. Атомники ж опинилися в заручниках і, повністю виснажені, все одно продовжували здійснювати ремонти та технічне обслуговування станції.

Окупанти перебували в Чорнобильській зоні п'ять тижнів. Унаслідок їхній дій станція декілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.

Протягом місяця окупації серед особового складу армії рф ширилися панічні настрої через збільшення випадків радіаційного опромінення військових. Є певні правила поводження на цій території, якими росія чи то через незнання, чи через байдужість до своїх солдатів нехтувала.

31 березня загарбники склали і підписали "акт прийняття-передання" Чорнобильської АЕС, в якому зазначили, що протягом п'яти тижнів вони, мовляв, "забезпечували надійну охорону і оборону" атомної електростанції.

А уже 2 квітня на проммайданчику Чорнобильської АЕС знову замайорів прапор України та пролунав наш гімн.

Чи є зараз загроза для довколишніх населених пунктів?

Після повної деокупації ЧАЕС та прилеглих територій енергетики взялися оцінювати стан самої станції і низки підприємств, розташованих у Чорнобильській зоні відчуження. Адже через захоплення ворогом виникли умови, які унеможливили безпечну діяльність цих об’єктів.

“Були відсутні шляхи доступу на промисловий майданчик підприємств, шляхи підвезення обладнання та матеріалів і, відповідно, персоналу для їх безпечної експлуатації. Повністю порушено та зруйновано логістику”, – зазначив очільник Державної інспекції ядерного регулювання (ДІЯР) Олег Коріков під час брифінгу в Медіа центрі “Україна-Укрінформ”.

За його словами, після окупації були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено компьютерну та оргтехніку.

Але якщо вкрадене майно й техніку можна купити або відновити, то боротися із “невидимою смертю” неможливо. Так, йдеться про радіацію. Протягом усього періоду окупації станції світ, затаївши подих, спостерігав, як розвиватимуться події. Були навіть моменти, коли експерти рекомендували рахувати дні до нової Чорнобильської катастрофи. І так, після майже 36 років з часу Чорнобильської аварії на тлі воєнних подій та окупації питання про радіаційний стан відчуженої зони знову актуалізувалися.

На щастя, зараз експерти не фіксують значного підвищення радіаційного фону на прилеглих до зони відчуження територіях, але продовжують досліджувати цю місцевість, оскільки після деокупації там могли залишитися речі з радіонуклідами, які можуть нести загрозу. 

“Якщо не було вибуху, це не означає, що небезпеки немає. Відбулося багато чого, за чим тепер треба стежити. Жодних катастрофічних наслідків через  радіонуклідне забруднення не було. Але, з іншого боку, на уламках техніки за межі зони відчуження було винесено багато радіоактивних часточок. Звичайно, це не ті рівні забруднення радіонуклідами, які б доводили до фатальних наслідків для здоровʼя, проте загалом це підвищує дозу опромінення для населення”, – наголосила старша наукова співробітниця Національного університету біоресурсів та природокористування України Олена Паренюк.

Тим часом Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) дослідив майже 850 кілометрів доріг на прилеглих до зони відчуження територіях, зокрема в Поліській, Іванківській громадах, а також у Бучі, Гостомелі, Ірпені та Бородянці. У межах дослідження перевіряли квартири, приватні будинки, громадські заклади та парки.                                               

“Ми боялися, що російські війська, наступаючи з півночі, могли на техніці винести багато радіонуклідів із зони відчуження. Проте такі побоювання не справдилися через низку факторів. Наприклад, через зруйновані мости, окупаційна техніка подекуди рухалася по воді, тож частина забруднення просто змилася. Таким чином, “винесення” радіації однозначно було, але це не настільки значні обсяги”, – прокоментувала начальниця відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу ДНТЦ ЯРБ Юлія Балашевська. 

Водночас ситуація на цій території залишається контрольованою. Проте фахівці не можуть сказати, що відбувається, наприклад, у лісах, куди росіяни могли скидати награбоване в зоні відчуження майно, бо поки що ця територія частково замінована та не доступна для детального обстеження.

“Безпека довкілля та безпека поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом є суттєвим фактором екологічної безпеки України. Всі ядерні об’єкти вціліли, процеси захоронення та збереження РАВ (радіоактивні відходи – ред.) та ДІВ (джерела іонізуючого випромінювання – ред.) відбуваються у штатному режимі. За поточних умов загроз  для населення немає”, –  додали в Державному агентстві України з управління зоною відчуження (ДАВЗ).

Які проблеми виявили на ЧАЕС після деокупації?

За даними ДАВЗу, під час окупації дуже постраждав автотранспорт станції. Загалом вкрадено, розграбовано та розтрощено понад 300 одиниць автотехніки, найбільше пошкоджено техніку для пожежогасіння.

Також окупанти знищили важливу соціальну інфраструктуру: шляхопроводи через річки, базові станції та обладнання мобільного і радіорелейного зв'язку. Після деокупації мобільні оператори провели ремонтні роботи та відновили зв’язок. Налагоджуються та поліпшуються логістично важливі ділянки, що сполучають зону відчуження з “великою землею”.

Крім того, окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання. Радіаційний моніторинг уже відновлено, частина системи працює в автоматичному режимі та передає дані щогодини.

“Втрати, яких зазнали територія зони відчуження та розташовані на ній підприємства, значні – більше 100 млн. євро. Фактично все, до чого торкалася рука агресора-окупанта, потребує відновлення”, – повідомили в Державному агентстві України з управління зоною відчуження.

Який план відновлення та розвитку станції?

Державна інспекція ядерного регулювання розробила низку документів,  спрямованих на підтримку відновлення безпечної діяльності об’єктів Чорнобильської зони відчуження.

Також з квітня 2022 року Україна взаємодіє з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) щодо надання технічної допомоги, підприємствам, які зазнали руйнувань внаслідок окупації. Мова про заміну пошкодженого обладнання і постачання запасних частин. Таким чином до процесу залучено 12 країн-донорів, які запропонували свою допомогу, зокрема це: Австралія, США, Румунія, Угорщина, Франція, Німеччина, Швеція, Ізраїль, Японія, Канада, Швейцарія, Іспанія.

“Ці країни опублікували пропозиції про можливість надання такої допомоги Україні. З 10 державами підписані та реалізовуються угоди про план дій з надання підтримки відповідно до процедур МАГАТЕ. Гуманітарна допомога уже надійшла від Румунії, Іспанії, Франції, Австралії, Угорщини, Швеції, Німеччини, Канади, Швейцарії та Ізраїлю”, – зазначив голова ДІЯРу Олег Коріков.

Державне агентство України з управління зоною відчуження спільно з Міністерством захисту довкілля також розробило план відновлення цієї зони, зокрема, він складається з 9 пунктів та розрахований на 225 млн євро. Йдеться про те, щоб не тільки відновити нормальне функціонування, а й покращити роботу ЧАЕС і створити на території зони відчуження науковий хаб.

“Спільно з Міндовкілля ми розробили план відновлення, який зараз затверджуємо на державному рівні. Він погоджений з донорами і вже наповнюється коштами. А заходи з відновлення зони відчуження за допомогою міжнародної спільноти починають втілюватися”, – зазначав раніше голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Євген Крамаренко.

Згідно з планом, передбачається розмінування всієї території, відновлення комп‘ютерної і офісної техніки, інфраструктури та обладнання для поводження з радіоактивними матеріалами.

Яна Колода, Київ