Гральний бізнес: чому й після реформування галузі бюджет втрачає мільярди
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики вимагає негайно розблокувати роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і створити систему онлайн-моніторингу учасників грального ринку. Адже, незважаючи на певні поліпшення, ситуація на гральному ринку і зокрема в КРАІЛ, за висновками членів профільного комітету ВР, залишається неприйнятною. Через відсутність кворуму комісія вже тривалий час не може провести засідання й ухвалити рішення про видачу ліцензій учасникам ринку, за що держава мала б отримати понад 300 млн грн. Річ у тім, що один із членів комісії добровільно склав повноваження, ще один пішов на фронт. Звернення ж до уряду щодо призначення нових членів комісії не допомогли.
Тим часом на початку травня в парламенті зареєстрували урядовий законопроєкт, яким пропонується ліквідувати КРАІЛ та передати її функції іншому, не колегіальному, органу. А процес ліцензування хочуть автоматизувати. Парламентарії оцінюють таку ініціативу по-різному. Проте, обговорюючи ситуацію, вони наголошували на необхідності її врегулювання “тут і зараз”, адже при збереженні теперішнього статус-кво, за півроку чи й рік, доки новий закон буде ухвалено, держава втратить на оподаткуванні галузі десятки мільярдів гривень.
РЕФОРМА, ЯКА МАЙЖЕ НІКОГО НЕ ЗАДОВОЛЬНИЛА
Нагадаємо, що у серпні 2020 року набрав чинності закон “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, якого чекали кілька років, доки ігрова індустрія в Україні, перепрошуємо за тавтологію, була поза законом. Документ легалізував гральний бізнес та встановив чіткі й, здавалося б, непорушні правила роботи ринку.
Плани реформаторів були доволі амбітними: лише в перший рік роботи ринку за новими правилами держава розраховувала отримати 7,4 мільярда гривень від продажу ліцензій та ще й мати неабиякий доважок – принаймні, кілька мільярдів – у вигляді податків на оборот. Зокрема, гральний бізнес має сплачувати до бюджету податок на прибуток підприємств (18%), податок на виграш (з усієї суми виграшу сплачується ПДФО 18% та військовий збір 1,5%), податок на дохід (18% від доходу за вирахуванням виплат гравцям (для гральних автоматів – 10% від доходу, для організаторів лотерей – 30%), а також вносити плату за щорічні ліцензії на кожен вид діяльності й на окремі гральні столи та автомати.
Насправді ж, не так сталося як гадалося: у 2021-му учасники ринку сплатили за ліцензії заледве 1,5 мільярда, а оподаткування поточної діяльності, то й взагалі принесло лише кілька сотень мільйонів гривень. У 2022 році ситуація майже не змінилася: за річного обороту онлайн-казино (приблизні оцінки) у 180 мільярдів гривень – податків, навіть з урахуванням плати за ліцензії, зібрали менше 2 мільярдів.
Пояснюють такий результат тим, що після початку повномасштабної російської агресії ігрова індустрія отримала можливість оподаткування на пільгових умовах. З 1 квітня набрали чинності поправки до Податкового кодексу, згідно з якими оператори грального бізнесу могли перейти на спрощену систему оподаткування та сплачувати лише 2% податку. Але навіть тоді гравці ринку винаходили нові й нові способи повного уникнення оподаткування.
Як зазначалося на засіданні парламентської ТСК з питань економічної безпеки, що відбулося у лютому цього року, тіньові обороти грального бізнесу сягали 10, а за деякими підрахунками, навіть 15 мільярдів гривень щомісяця, податкові втрати держави при цьому оцінювалися у 15-20 мільярдів гривень на рік.
Причому, до своїх схем учасники ринку долучали й “суміжників” – банки та роздрібні мережі. Дев’ять банківських установ (у тому числі, й деякі державні) надавали послуги із так званого “міскодингу”, що сприяв виведенню грошей без оподаткування. Якщо спрощено, то ставки гравців потрапляли не на рахунки онлайн-казино, збільшуючи їхні обороти, які, звісно ж, мали оподатковуватися “по повній”, а осідали на транзитних рахунках банків або переказувались на картки тисяч працівників торговельних мереж та інших пов’язаних з учасниками грального ринку компаній як частина їхніх “зарплат у конвертах”. Відповідно, з фіскальної точки зору казино начебто нічого не отримували, тобто, на гравцях не заробляли, а отже, й не сплачували податків. Не оподатковували й роботодавців власників банківських карток, на які “падали” ці кошти, і самих власників, адже йшлося про неофіційні зарплатні рахунки. На офіційні ж надходила лише частина щомісячних заробітків – зазвичай, у розмірі мінімальної зарплатні.
Були й інші схеми, коли гроші надходили на рахунки казино не як депозити гравців, а як розрахунок за рекламні чи інші послуги, що оподатковуються за іншими ставками. У такий спосіб учасники ринку також мінімізували податки. Або ж гроші гравців акумулювалися на транзитних банківських рахунках, звідки виплачувалися й виграші, а потому кошти, що залишалися, розподілялися між учасниками оборудки.
Коли за такі схеми нарешті взялися всерйоз (а перші сигнали від правоохоронних органів почали надходити ще у вересні минулого року), бюджетні надходження від ігрової індустрії різко зросли. Менше стала втрачати держава і завдяки логічному рішенню про скасування податкових пільг для ігрової індустрії (це ж, погодьтеся, не виробництво агропродукції й не постачання генераторів). Відповідний закон Верховна Рада ухвалила 12 січня. Як наслідок, вже у лютому до бюджету надійшли 312 мільйонів гривень податків від гемблінгу, що у 1,5 разу більше, ніж за увесь 2021 рік. Також це – приблизно половина усіх минулорічних надходжень.
У березні, коли схеми “міскодингу” вдалося ліквідувати повністю, податкові надходження продовжували зростати. Деякі банки відбулися легким переляком, отримавши попередження від силовиків та НБУ і сплативши штрафи за участь у “схематозі”. А одна з установ – “Айбокс Банк”, через який виводилися в тінь мільярдні доходи ігрової індустрії, – навіть утратив ліцензію.
До того ж, у березні вдалося розв’язати й проблему впливу гральної індустрії на національну безпеку України. Йдеться про припинення роботи на нашому гемблінг-ринку російського бізнесу та виведення коштів на користь держави-агресора. Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти таких суб’єктів господарювання та фізичних осіб і навіть присвятив цій темі частину одного зі своїх вечірніх звернень до українців.
Під дію санкцій, зокрема, потрапили букмекерські компанії і лотереї з Росії – ТОВ Спортлото, Бет.ру, КредитСервіс, Перша міжнародна букмекерська компанія, Букмекерська контора Парі, БетРінг, Букмекерська контора Марафон, Ставка ру, Леон, БК Олімп, Голден Бет, Стар Бет та інші. Крім того, у санкційному списку – українські ТОВ Паріматч, Фінансова компанія Лео і ПокерматчUA.
Втім навіть після таких жорстких заходів – до роботи ринку залишилося чимало претензій. Як і до діяльності регулятора – Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, – низки дотичних до її роботи центральних органів виконавчої влади, а також до правоохоронців. Це з’ясувалося під час засідання парламентського комітету, на якому заслухали звіт голови КРАІЛ Івана Рудого та намагалися знайти шляхи остаточного врегулювання ситуації на ринку.
ЧОМУ НАВІТЬ ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ ЧАСТИНИ ТІНЬОВИХ СХЕМ ДЕРЖАВА ПРОДОВЖУЄ ВТРАЧАТИ
Чи не найбільшою завадою для роботи КРАІЛ Рудий назвав відсутність кворуму для проведення засідань (востаннє комісії вдалося зібратися 21 лютого). Адже одна посада ще із самого початку була вакантною, згодом один із членів КРАІЛ добровільно склав повноваження, інший захищає Україну на фронті. За словами посадовця, спроби розв’язати проблему успіхом не увінчалися.
Як пояснив депутатам міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов, законом не передбачено процедуру призначення членів колегіальних органів, зокрема й КРАІЛ, без проведення конкурсів. Поміж пропозицій від учасників обговорення – спробувати призначити когось із тих, хто свого часу пройшов конкурсний відбір, але не був призначений до складу комісії, так би мовити “перебуваючи в резерві”.
Це потрібно для того, аби негайно, не чекаючи результатів нових конкурсів чи більш радикальних рішень (про них – трохи згодом), розв’язати проблеми, пов’язані з регулюванням ринку. Адже в комісії “застрягли” заявки на отримання ліцензій, які могли б одразу принести державі понад 300 мільйонів гривень. Також комісія не може виконати низку рішень у межах санкційної політики держави – анулювати ліцензії учасників ринку, пов’язаних із країною-агресором. Блокується й ухвалення низки важливих рішень щодо погодження розроблених КРАІЛ проєктів нормативно-правових актів.
“Хто вам дав право відмовлятися від 300 мільйонів, які держава може отримати невідкладно за нові ліцензії?”, – емоційно звернувся у цьому зв’язку Данило Гетманцев до присутніх представників органів виконавчої влади.
Він також розкритикував гральну комісію, яка майже за три роки так і не спромоглася створити Державну систему онлайн-моніторингу та інформаційну систему електронних реєстрів КРАІЛ.
У комісії визнають цю проблему. Йдеться про створення та введення в експлуатацію спеціалізованої системи онлайн-моніторингу, призначеної для контролю господарської діяльності організаторів азартних ігор; забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам шляхом отримання або передачі в режимі реального часу від/до онлайн-систем організаторів азартних ігор та відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв’язку визначеної чинним законодавством інформації; фіксації в режимі реального часу кожної операції з прийняття ставки, виплати виграшу (призу), здійснення виплат, опрацювання, обліку, накопичення та зберігання інформації про зареєстровані ставки або суми придбаних гравцем ігрових замінників гривні, що обліковуються на клієнтських рахунках таких гравців тощо.
Також в Україні й досі відсутня інформаційна система електронних реєстрів КРАІЛ, яка б забезпечувала публічний доступ до інформації про всіх організаторів азартних ігор в країні, операторів державних лотерей, рішень щодо наявності у них прав на провадження визначених ними видів діяльності та права на використання грального обладнання або букмекерського пункту, що передбачає отримання ліцензії.
Зволікання зі створенням таких платформ Іван Рудий пояснив відсутністю державного фінансування. Проте на закиди парламентаріїв, чому цього не зробили раніше, ще у відносно стабільному фінансово 2021 році, ні керівники КРАІЛ, ні представники уряду чітко не відповіли.
У підсумку більшість членів профільного комітету ВР дійшли висновку, що діяльність комісії варто визнати неефективною.
“Я особисто вважаю, що розквіт тіньового грального ринку в 2022 році – це провина КРАІЛ. Вважаю, що відсутність системи фінансового моніторингу – провина КРАІЛ. А переможні реляції про те, що комісія заробила більше, ніж отримала від держави, вважаю, – взагалі “від лукавого”. Бо це ж не підприємство, не фірма. КРАІЛ повинна працювати, виконуючи завдання та функції, визначені законом, бути регулятором ринку. І від виконання цих функцій бюджет має отримувати надходження за рахунок ліквідації тіньовго ринку”, – наголосив Гетманцев.
Натомість, за його словами, тільки після втручання парламентської ТСК, яка наприкінці лютого провела засідання з протидії ухиленню гральної індустрії від оподаткування, та ліквідації схем так званого “міскодингу”, що зупинило щомісячний відтік з України $800-900 мільйонів, бюджетні надходження в рази зросли.
Проте на ігрову індустрію, вочевидь, чекають нові радикальні реформи.
КРАІЛ “ПОМРЕ” МОЛОДОЮ?
Відсутність реакції виконавчої влади на запит та звернення комісії депутати, які брали участь у обговоренні, пояснюють, зокрема тим, що дехто вже вважає КРАІЛ “збитим льотчиком”. Адже 1 травня у Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроєкт №9256, яким, поміж іншого, передбачено ліквідацію комісії й автоматизацію усіх процесів, пов’язаних з ліцензуванням та регулюванням грального бізнесу. У разі ухвалення документа один з наймолодших регуляторних органів в Україні припинить існування. Комісію почали формувати після ухвалення галузевого закону восени 2020 року. Постанову “Про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей” уряд затвердив 23 вересня. Штатна чисельність органу – 230 осіб. Поміж них – глава КРАІЛ та 6 членів комісії як колегіального органу. Головне завдання КРАІЛ — надання, поновлення, переоформлення та припинення дії ліцензій для грального бізнесу. Тепер усі ці процеси пропонується автоматизувати.
Причому, вперше про необхідність ліквідації комісії заговорили ще торік у жовтні, щойно КРАІЛ виповнилося два роки. Тепер же ідея викристалізувалася у конкретний законопроєкт. Як пояснив логіку такого рішення віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки й технологій Михайло Федоров, автоматизація видачі гральних ліцензій дозволить прибрати людський чинник і зробити критерії отримання дозволів більш чіткими.
“Ми не переможемо корупцію, якщо повністю не автоматизуємо цю сферу і не приберемо з неї людський фактор”, – переконаний урядовець.
Також в Мінцифри пропонують нарешті запровадити ІТ-систему онлайн-моніторингу, що дозволить в режимі реального часу отримувати дані про взаємодію грального бізнесу та держави.
Учасники обговорення доволі песимістично оцінювали перспективи його швидкого ухвалення. Процес може тривати не один місяць або навіть півроку чи рік. У той же час, якщо не вирішити питання із кворумом уже зараз, комісія як колегіальний орган не працюватиме. Навряд чи зрушиться з мертвої точки й налагодження роботи системи онлайн-монігорингу. Тож невідомо, хто від цього виграє. Хіба що нечесні гравці ринку.
За словами першого заступника голови фінансового комітету ВР Ярослава Железняка, запуск роботи Державної системи онлайн-моніторингу має передувати будь-яким організаційним рішенням, таким як ліквідація гральної комісії. Тому він повідомив про реєстрацію альтернативного законопроєкту.
“Єдина і головна відмінність від основного закону: спочатку впровадження системи онлайн-моніторингу (яка мала бути ще 3 роки тому), а потім – інші реформи. Простіше: спочатку ми розв’язуємо проблему держави, яка не бачить обсягів ринку й не отримує всі податки, а потім самого ринку”, – наголосив депутат.
Данило Гетманцев, який головував на засіданні, доручив підкомітету з питань організації та оподаткування грального бізнесу підготувати рішення про оцінку роботи КРАІЛ та роботи Кабінету міністрів із виконання профільного закону.
“Пропоную передбачити негайне розблокування роботи комісії та створення системи онлайн-моніторингу. Вважаю, що це один із найгірших напрямів нашої роботи, попри те, що в частині бюджетних надходжень ситуацію, завдяки ТСК, у березні, квітні й травні вдалося виправити”, – підсумував Гетманцев.
Остаточні рішення щодо врегулювання роботи цього сегменту вітчизняного ринку планують ухвалити на наступному засіданні комітету.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Unsplash
