Агропереробка після війни: інвестувати потрібно вже зараз
Україна давно входить до топ-10 світових експортерів агропродукції. Навіть війна лиш частково похитнула наші позиції. При цьому країна десятиліттями втрачає десятки мільярдів доларів через низький ступінь переробки: 80% усього агроекспорту — сільгоспсировина. Натомість, як підрахували експерти, навіть часткова переробка 30-50% цих обсягів забезпечить щорічний приріст валютної виручки на $30 мільярдів і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%. Поглиблена переробка — це не лише висока додана вартість, а й зменшення обсягів транскордонних перевезень, оптимізація логістичних маршрутів та скорочення витрат на транспортування продукції. Після війни це також залишатиметься актуальним. І навіть розбудова транспортних коридорів у європейському напрямку навряд чи ближчим часом зможе задовольнити потреби аграріїв. Тож внутрішня переробка вигідна з усіх точок зору: додаткові прибутки, прихід інвестицій і технологій, заміна на споживчому ринку частини готової імпортної продукції, зменшення навантаження на транспортну систему, покращення ситуації на ринку праці. А з огляду на те, що створення нових переробних підприємств — справа не одного місяця, вітчизняному та іноземному бізнесу потрібно готувати проєкти вже зараз: хто буде першим, той матиме конкурентні переваги. Це — один з лейтмотивів онлайн-форуму FIT for Ukraine в галузі агропереробки, організованого урядовим офісом із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.
Економічна логіка: один з агролідерів не повинен пасти задніх у переробці
Як повідомили в UkraineInvest, метою заходу були аналіз можливостей створення переробних виробництв в Україні та презентація перспективних інвестиційних проєктів в цій галузі. Завдання — мінімізація наслідків втрат, яких учасники ринку зазнали через російську агресію, та модернізація агропереробної галузі й забезпечення формування високої доданої вартості, - у тому числі, й завдяки іноземним та внутрішнім інвестиціям.
“Повномасштабна війна спричинила значні збитки та перешкоди як для виробництва, так і для експорту сировини. Загальна сума збитків агросектору через війну сягає $34,2 мільярдів. Як наслідок, постала нагальна потреба розвитку агропереробного сектору, який сприятиме відновленню економіки та диверсифікації ланцюгів постачання товарів з високою доданою вартістю. Інвестиції в десятки мільярдів доларів сприятимуть створенню нового, прогресивного агросектору України”, - переконаний виконавчий директор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій Сергій Цівкач.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, звертаючись до учасників онлайнфоруму, наголосив на додаткових можливостях, які надає для переробки Зона вільної торгівлі з ЄС.
“Свідченням того, наскільки ми конкурентні, є події останнього місяця-двох. Маю на увазі дискусії з європейськими країнами щодо експорту до Європи української агропродукції. Але, мені здається, ЄС, попри все, ухвалив рішення тримати ринок відкритим. Найближчі рік-два буде предметна дискусія щодо деталей взаємодії. І це стане величезним стимулом для агропереробки. Адже відкривається (і вже відкритий) величезний сусідній ринок, надзвичайно платоспроможний, з хорошими технологіями, із цивілізованими правилами. А ті проблеми, які супроводжують процес виходу українських аграріїв на цей ринок, переконаний, успішно подолаємо”, - сказав урядовець.
Також він запевнив, що незабаром з’являться і практичні результати перемовин щодо відкриття доступу на інші ринки, передовсім, в Азії. За словами Сольського, це може статися вже цього року.
Він також нагадав, що влада постійно працює над здешевленням логістики та забезпеченням доступу до вигідних логістичних маршрутів максимальної кількості аграріїв і трейдерів.
“Розвиток сільськогосподарського сектору і сектору переробки сільгосппродукції також передбачає можливості для розширення ланцюгів постачання. Йдеться про перевезення насіння, мінеральних добрив, обладнання для аграрної галузі. Все це потребує логістики. До війни ми активно працювали над розширенням відповідних можливостей. Війна поставила додаткові завдання у цьому зв’язку. Думаю, після нашої перемоги з’явиться поштовх для розвитку логістичної складової, зокрема, в частині транспортування засобів для аграрного виробництва та продукції цієї галузі”, - додав перший заступник міністра агрополітики та продовольства Тарас Висоцький.
Окрім того, як зазначалося під час форуму, держава готує системні рішення, які допоможуть змінити баланс з експорту агросировини на постачання продукції із високим ступенем переробки. Це можуть бути як готові до споживання товари, так і екстракційна продукція і компоненти для виробництва кормів та будматеріалів, харчової, целюлозно-паперової, фармацевтичної, нафтопереробної та інших галузей.
Перше, мабуть, найпростіше. Елементарний приклад, якому вже не один рік, - переробка українських зернових на борошно в Туреччині чи Єгипті, коли додаткова вартість, яку можна було сформувати всередині нашої країни, працює на економіки інших держав. Більше того, ми ще й витрачаємо валюту на імпорт, приміром, тієї ж італійської пасти, виготовленої із борошна, змеленого з українського зерна єгиптянами. Така ж ситуація із вирощеними та зібраними в українських лісах ягодами, значна частина яких заморожується й фасується у Польщі та Фінляндії, а потім у красивій упаковці повертається на наш ринок — уже за зовсім іншою ціною.
Звісно ж, такі виробництва вже є і в Україні. Але їх явно недостатньо, щоб переробити бодай половину експортованої сировини.
Щодо другого напряму, то тут взагалі — безмежне неоране поле. Нефахівцям навіть складно уявити, які лише продукти агропереробки могла б при бажанні (плюс інвестиції й технології) експортувати Україна! І все це - “грубі” євро та долари. Кілька встановлених технологічних ліній, зокрема, сучасних екстракторів, можуть підвищити прибуток від продажу однієї тонни пшениці, кукурудзи, сої чи іншої агросировини, якої у нас “кури не клюють”, в рази.
Це не лише клітковина чи рослинний білок. Приміром, вироблений із пшениці та кукурудзи крохмаль є основою для подальшої переробки та виготовлення десятків видів продукції: глюкозні та глюкозно-фруктозні сиропи, мальтодекстрин, мальтоза, лізин та інші незамінні амінокислоти (ізолейцин, метіонін, лейцин, треонін) для підвищення ефективності тваринництва, карбонові (передовсім, лимонна і молочна) кислоти, що використовуються у харчовій промисловості, у виробництві мийних засобів, пластмас, засобів особистої гігієни, та багато іншого. При цьому процес виділення крохмалю із зерна майже безвідходний, адже переробники отримують супутні продукти: пшеничний або кукурудзяний глютен, сухий глютеновий корм, зародки кукурудзи.
Неабиякі перспективи має наша країна і у виробництві дріжджових екстрактів, вироблених на основі бурякової меляси. Це, поміж іншого, дозволить диверсифікувати роботу цукрозаводів, рятуючи їх від ймовірних цінових стрибків та інших траблів на ринку цукру.
Лише деякі цифри: переробка тонни кукурудзи на біоетанол збільшує прибуток у 3,5 раза, а виробництво з цієї сировини лимонної кислоти — у 8-9 разів!
До речі, біоетанол — то окрема тема. Україна має унікальні можливості для його виробництва як із кукурудзи та пшениці, так і з ріпаку, за обсягами вирощування й експорту якого ми також поміж лідерів. Верховна Рада готується ухвалити закон про обов’язкове додавання біоетанолу до бензинів.
“Це те, що працює в Євросоюзі. І всі, хто виїжджає до Європи, бачать на будь-якій АЗС позначку “Е5”. Це означає, що вміст біоетанолу у паливі — 5%. Якщо ж позначка “Е10”, як у деяких країнах, зокрема в Болгарії, то йдеться про вміст біоетанолу в бензині у 10%. Ми хочемо в Україні почати з 5%. Це безпечний показник, який гарантує паливо високої якості, що повністю зберігає усі свої властивості. І навіть дуже старі автомобілі зможуть без проблем на цьому їздити й ніхто не відчуватиме жодного негативного впливу. Після цього за декілька років зможемо зробити наступний крок - до “Е10”. Окрім того, що це має позитивний екологічний ефект, такий крок надасть додаткового імпульсу для розвитку агропереробної індустрії”, - розповів в інтерв’ю Укрінформу голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунального господарства Андрій Герус.
У нас, як і в усьому цивілізованому світі, чудово розуміють, що використання паливного етанолу як домішки до традиційного палива - один з найдієвіших способів скорочення викидів СО2.
Як зазначалося під час форуму FIT for Ukraine в галузі агропереробки, світовий ринок паливного етанолу вже зараз оцінюють у майже $100 мільярдів. До 2030 року цей показник, за прогнозами, перевищить $130 мільярдів. Українські аграрії й переробники мають шанс “відламати” чималий шмат цього “пирога”.
Конкретні стимули: державна підтримка в обмін на інвестиції
Влада заохочує інвесторів вже зараз готувати відповідні проєкти, аби розпочати їх втілення одразу після війни та якомога швидше почати отримувати прибутки, адже цю продукцію можна постачати не лише на внутрішній ринок, а і на європейський — причому, практично без обмежень, від яких зараз потерпає частина нашого сировинного експорту. Ще до української перемоги інвестори можуть виконати підготовчі роботи: вибрати локацію, напрацювати проєктно-кошторисну документацію, розрахувати обсяги майбутніх капіталовкладень та скористатися підтримкою, яку надає стратегічним інвесторам наша держава.
Це, власне, стосується і інших інвестиційних проєктів у галузі агропереробки, яку відповідним законом віднесено до пріоритетних.
Сергій Цівкач також нагадав про підготовку законопроєкту №8138 щодо додаткових стимулів для залучення в українську економіку міжнародних інвесторів, який вже пройшов перше читання в парламенті. Згідно із документом, інвестори зможуть розпочинати підготовку до втілення проєктів за 12 місяців до офіційного подання заявки, що дозволить заощадити час на бюрократичні процедури й узгодження. Також із 20 мільйонів до 12 мільйонів євро зменшать порогову суму інвестицій, яка дає право на державну підтримку проєкту. Окрім того, буде лібералізовано вимоги щодо кількості нових робочих місць, які створюються у межах інвестпроєктів.
Додаткові можливості для встановлення сучасних технологічних ліній — у тому числі, й для агропереробки, - з’явилися у зв’язку із внесенням змін до ухваленого ще понад 10 років тому Закону “Про індустріальні парки”, який до останнього часу по-справжньому не працював. Поміж законодавчих стимулів для діяльності таких парків — компенсація відсоткової ставки за кредитами на облаштування та здійснення господарської діяльності на їхній території, надання коштів на безповоротній основі для їх облаштування або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури, компенсація витрат на приєднання до інженерно-транспортних мереж, звільнення від податку на прибуток на 10 років за умови реінвестування зароблених грошей у розвиток інвестпроєкту. Учасники форуму також вважають важливою норму про звільнення від оподаткування ПДВ ввезення устаткування (обладнання) для нового та модернізації діючого виробництва.
А глава аграрного відомства Микола Сольський анонсував подальшу лібералізацію земельних відносин, чим, безумовно, зможуть скористатися агроінвестори.
“Цього року ми, сподіваємося, проведемо ще один раунд суттєвої лібералізації земельного законодавства. Протягом останніх 2-3 років було ухвалено найбільше спрощень та норм, пов’язаних із ринком землі, зі зміною цільового призначення наділів тощо. Але, як на мене, цього недостатньо. І ми до осені одним або двома великими законами врегулюємо безліч чутливих для агробізнесу та селян питань. Адже хочемо вирізнятися навіть на фоні тих країн, які вважаються прогресивними з точки зору ведення бізнесу, щонайменше в частині земельних відносин”, - запевнив міністр.
За словами виконавчої директорки Європейської Бізнес Асоціації Ганни Дерев’янко, яка була модератором форуму, ЄБА та світовий бізнес загалом усвідомлюють, що Україна має величезні можливості для сільськогосподарської переробки.
“До нас надходить багато запитань щодо того, як в Україні усе функціонує, зокрема, у галузі земельних відносин, власності на землю. Крім того, бізнес цікавиться, як вирішуються логістичні питання, що із термінами перетину кордону й так далі. На жаль, зараз, аби вантаж перетнув кордон, може знадобитися і 6 чи навіть 10 днів”, - розповіла Дерев’янко.
Вона сподівається, що після війни ці питання обов’язково будуть вирішені. Але працювати над практичним розв’язанням проблем потрібно вже зараз.
Відповідаючи на запитання модераторки, Тарас Висоцький анонсував ще один раунд переговорів високого рівня, який допоможе розблокувати ситуацію на українсько-польському кордоні, де нині утворюються великі черги із ваговозів. Також, за його словами, наступного тижня відбудуться переговори в Брюсселі
щодо пролонгування Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом та про вільний доступ нашої агропродукції до європейських ринків.
Окремо він запросив європейських інвесторів брати участь у втіленні на території України проєктів у галузі біоенергетики. Нагадавши, що деякі європейські споживачі навіть готові платити більше за електроенергію та інші ресурси, отримані з альтернативних джерел.
“Чому ми вважаємо, що інвестувати в Україну вигідно? Тому що витрати на створення бізнесу у нас нижчі, ситуація набагато краща, ніж в багатьох країнах світу. Витрати на електроенергію, газ, трудові ресурси однозначно менші, ніж в сусідніх країнах. І також у нас дуже родючі землі: тут сконцентровані майже 33% чорноземів світу. Також витрати на логістику, навіть попри наслідки війни, в Україні набагато нижчі. Виробництво такої продукції надасть вам безпосередній доступ до доволі об’ємних місцевих ринків. На додаток до цього компанії, які створять переробні підприємства в Україні, зможуть експортувати свою продукцію, зокрема, до ЄС”, - наголосив, звертаючись до потенційних інвесторів, Сергій Цівкач.
Посадовець анонсував проведення офісом UkraineInvest наступного інвестиційного онлайнфоруму. Він відбудеться 15 червня та буде присвячений інноваційним можливостям для України.
Владислав Обух, Яна Колода, Київ
