Підрив Каховської ГЕС: трагедія, яка змінить сільське господарство півдня та всієї України
Вночі 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС та спричинили масштабну техногенну катастрофу, наслідки якої особливо катастрофічні для південних областей України. Це області історично були основними виробниками овочів та фруктів в нашій країні, вирощування яких залежить від зрошувальних систем. Разом з цим, водойми регіону населяють різноманітні види риб та інших водних біоресурсів, багато з яких загине внаслідок тероризму росіян.
Скільки точно завдано збитків та яка шкода нанесена лише тільки українському агросектору, про це говорити ще зарано. Експерти кажуть, що деякі наслідки ми відчуємо лише згодом. Укрінформ зібрав всі попередні оцінки наслідків від підриву Каховської ГЕС для сільгосптоваровиробників півдня та розбирався, яким буде сільське господарство цього регіону у майбутньому.
БЕЗ ВОДИ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА НЕ ПРАЦЮВАТИМЕ ЗРОШЕННЯ У ТРЬОХ ОБЛАСТЯХ
Найперше про що турбуються і урядовці, і експерти - зрошення. Без води з Каховського водосховища меліоративні системи південних областей просто не будуть працювати.
Міністерство аграрної політики та продовольства України вже увечері 6 червня повідомило, що внаслідок підриву Каховської ГЕС буде зупинено водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тис. га. з яких українські аграрії збирали близько 4 млн тонн зернових і олійних культур, на суму близько 1,5 млрд доларів.
У коментарі для Укрінформу, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня зазначив, що більшість зрошувальних систем наразі знаходиться на тимчасово окупованих територіях і тому наразі неможливо сказати, в якому вони стані. За даними міністерства, цього року на правому березі Дніпра працюють лише 13 зрошувальних систем. Внаслідок підриву ГЕС без води залишилось 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.
При цьому, у ДУ “Українські гідромеліоративні системи” заявляють, що зрошення буде неможливим в Херсонській області протягом 2-3х років. У Державному агентстві меліорації та рибного господарства України додають, що руйнація загарбниками Каховської ГЕС призвела до затоплень, пошкоджень і повної зупинки функціонування меліоративної інфраструктури у прилеглих районах до Каховського водосховища. Так, головна насосна станція Лиманецької зрошувальної системи Каховського міжрайонного управління водного господарства вже затоплена. Ця система забезпечувала подачу воду на 1,5 тис. гектарів зрошуваних земель.
Водночас рівень води у верхів’ї Каховського водосховища у Запорізькій області стрімко падає та зменшився за останню добу на 1,5 - 3 метри. Такі рівні водосховища не дозволяють здійснювати з нього водозабір насосними станціями Вільнянського міжрайонного управління водного господарства., які забезпечували подачу води для Запорізької, Розумівської, Першотравневої та Верхньо-Тарасівської зрошувальних систем на площу понад 14 тис. гектарів зрошуваних земель. Станом на 9 червня понад 1100 км меліоративних каналів в Україні залишилось без води.
Дослідник Агроцентру Київської школи економіки (Kyiv School of Economics, KSE) Роман Нейтер пояснює, що зрошувальні системи не обов’язково мають бути повністю зруйновані чи пошкоджені для того, аби їх неможливо було використовувати. За умов відсутності води з Каховського водосховища, меліоративним системам Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької областей просто немає звідки качати воду для зрошення. За його словами, сама інфраструктура на полі та навіть насосні станції у Дніпропетровській, Запорізькій та частково Херсонській областях могла зовсім не постраждати, але за умови відсутність води, вони не можуть бути використані.
НАСЛІДКИ ДЛЯ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ БУДУТЬ КАТАСТРОФІЧНІ
Підрив Каховської ГЕС спричинив масштабну екологічну катастрофу у рибному господарстві: водні біоресурси водойм Херсонщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини та інших областей можуть загинути без води. Подекуди вже зафіксований мор риби.
У Мінагрополітики застерігають, що в Україні щойно закінчився період нересту і внаслідок падіння рівня води ікра висохне на змілілих ділянках. Крім цього, загине винесена потоком водна фауна, оскільки вода спаде і вона опиниться на суходолі. Ще однією проблемою стане потрапляння і відповідно загибель прісноводної риби та інших біоресурсів у солоних водах Чорного моря. В свою чергу і чорноморська фауна від масивного напливу прісної води також може загинути.
Т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок у четвер 8 червня заявив, що внаслідок підриву Каховської ГЕС фінішна пора нересту у пониззі Дніпра практично зірвана, знищені нормальні умови існування популяцій цінних видів риб та триває її загибель.
Вода у багатьох водоймах спала і на Дніпропетровщині почався масовий мор риби. За даними правоохоронців біля села Мар’янське Криворізького району сталася масова загибель водних біоресурсів, яка може призвести до екологічної катастрофи. Криворізька східна окружна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом екоциду та порушення законів і звичаїв війни.
Мініагрополітики також згодом повідомило, що внаслідок терористичного акту знищення Каховської ГЕС затоплений єдиний в Україні державний осетровий завод «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т. Артющика» розташований у с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області. Він працював з 1984 року і компенсував відтворення осетрових видів риб в Україні, які втратили можливість природного розмноження. Щороку завод забезпечував вселення понад 1,5 млн екземплярів молоді осетрових. Наразі масштаби руйнувань на заводі та обсяги збитків встановлюються.
Крім цього, Херсонський виробничо-експериментальний завод з розведення молоді риб, який знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонщини опинився під загрозою повного затоплення. Завод щорічно вселяв рибогосподарські водні об’єкти України 13 млн екземплярів риб.
Завод утримує цінне племінне поголів’я водних біоресурсів та вирощує коропів, щук, судака, сома, ляща, товстолоба, білого амура для зариблення природних водойм загальнодержавного значення. Сучасне промислове стадо цих видів риб у нижньому Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані майже повністю складається з особин, що є продукцією цього заводу.
За даними Держрибагентства, за перші дні після теракту вже знищено майже 30 тисяч рибин, що завдало українському рибному господарству збитків на 7,6 млн грн. Мінагрополітики прогнозує, що буде гірше. За оцінками міністерства, внаслідок підриву Каховської ГЕС загинути може 95 тис. т дорослих особин, що завдасть близько 4 млрд грн збитків українському рибному господарству. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів можуть становити до 10,5 млрд. грн. При цьому ці цифри не остаточні.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО НА ПІВДНІ УКРАЇНИ ЗАЗНАЄ КАРДИНАЛЬНИХ ЗМІН
Внаслідок російського терористичного акту під загрозою опинились цілі галузі сільського господарства півдня України. Експерти кажуть, що овочівництво та садівництво у регіоні може зникнути взагалі. Крім цього, постраждали також землі, на яких традиційно вирощували зернові та олійні. За попередніми оцінками Мінагрополітики, тільки на правому березі Херсонщини може бути затоплено орієнтовно 10 тис. га сільськогосподарських земель, при цьому на лівому березі площа затоплених земель може бути в декілька разів більшою. Проте остаточні оцінки будуть надані після того, як спаде вода та буде деокупована тимчасово захоплена територія Херсонської області.
У міністерстві наголошують, що знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що підтоплення та обмеження доступу до води через підрив Каховської ГЕС вкрай негативно вплине на виробництво зернових та овочів. В умовах закриття доступу до води через руйнування Каховської ГЕС, в тих кліматичних умовах, які складаються, забезпечити повноцінне вирощування низки культур буде неможливо. На його думку, поки Україна не відбудує Каховську ГЕС Херсонщина, Запоріжжя та частково Дніпропетровщина нестимуть колосальні втрати, адже іншого способу постачати воду в ці регіони не існує.
Марчук зауважує, що підрив Каховської ГЕС – це особливий удар по виробництву овочів. Херсонська область завжди спеціалізувалась саме на вирощування овочів, зокрема понад 35% овочів борщового набору до війни постачалося на внутрішній ринок України саме з цього регіону. “Овочівництво є стовідсотково залежним від поливу, руйнація Каховської ГЕС - це катастрофічні наслідки для овочевої групи”, - додає експерт.
Аналітики проєкту EastFruit взагалі вважають, що росіяни фактично знищили овочівництво та садівництво півдня України. Каховське водосховище було основним постачальником води для однієї з найбільших у Європі зрошувальних систем. Вода з цієї системи зрошення давала змогу вирощувати до 80% усіх овочів України та значний відсоток фруктів і винограду.
За даними проєкту, практично всі теплолюбні фрукти України вирощувалися саме на базі зрошення з Каховського водосховища. Основні потужності літніх теплиць, що забезпечують населення України та Молдови дешевими помідорами, баклажанами, огірками та перцем, також розташовувалися вздовж відгалужень Каховської зрошувальної системи.
Аналітики вважають, що без зрошення в цьому регіоні неможливо вирощувати більшу частину сільськогосподарську продукцію, особливо фрукти та овочі. Мовляв, підрив дамби Каховської ГЕС фактично перетворює південь країни на пустелю.
EastFruit дає невтішний прогноз, якщо українські аграрії, у центральних регіонах України, де є доступ до води й систем зрошення не опанують технології вирощування і переробку овочів, таких як цибуля, морква, салати, зелені культури українцям доведеться забути не тільки про експорт овочів, а й про можливість самозабезпечення овочевою продукцією населення України навіть у літній період.
Нейтер каже, що наразі складно дати більш точну оцінку негативним наслідкам, які будуть завдані сільському господарству півдня. Водночас він вважає, що тимчасово окуповане лівобережжя Херсонщини постраждає більше, ніж правобережжя.
“З усієї території залишилось тільки 5% площ, що під контролем України та засіяні. Так чи інакше більша частина Херсонської області для комерційного сільського господарства майже втрачена через війну. Тому цього року ми не побачимо суттєвих зібраних врожаїв через знищення Каховської ГЕС”, - пояснює експерт.
До того ж, більшість сільськогосподарських земель області або досі окупована, або замінована, або перебуває під постійними обстрілами і її неможливо обробляти.
ПОПРИ ВСЕ, СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ НА ПІВДНІ БУТИ!
Підрив Каховської ГЕС - це безперечно страшна катастрофа для вітчизняного агросектору, наслідки якої ми відчуватимемо ще довго. Експерти кажуть: буде важко, проте сільське господарство Україні вистоїть.
За оцінками міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, повноцінно аграрії півдня не зможуть використовувати 1-1,5 млн га земель. Експерти кажуть, що про вирощування деяких видів олійних та зернових, а також овочів у регіоні можна забути на декілька років.
Водночас, Нейтер пояснює, що відсутність зрошення в першу чергу означає зменшення продуктивності. Зокрема, продуктивність врожаю олійних із зрошенням приблизно у 2 рази більша за врожайність гектару без зрощення, а зернових - у 2,5 раза. Експерт каже, що з огляду на прогноз врожаю зернових та олійних від Української зернової асоціації на 2023 рік (68 млн т) то через відсутність меліорації Україна може втратити від 0,5 млн т до трохи більше 1 млн зернових. “Це досить істотне скорочення, яке відбудеться у середньостроковій перспективі, але це не те, що повністю змінює всю картину гри”, - запевняє дослідник.
В Інституті сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України вважають, що у Запорізькій, Херсонській і Дніпропетровській областях залишиться можливість вирощувати культури, які не потребують багато вологи – пшеницю, ячмінь, озимі, горох, при цьому для овочів та технічних культур такої можливості не буде.
Марчук наголошує, що відсутність зрошення не означає зникнення сільського господарства у регіоні, проте вона значно ускладнює життя аграріям півдня. “В умовах без води дуже важко говорити про прибутковість”, - каже заступник голови ВАР.
Експерт пояснює, що сільгосптоваровиробники постраждалих областей мають кілька варіантів. Наприклад ті, кому пощастило господарювати неподалік річки Дніпро зможуть користуватися технологією свердловин, проте експерт зауважує, що не всюди цим зможуть скористатися підприємці.
Разом з цим, для аграріїв півдня держава має розробити спеціальну програму підтримку, якою сільгоспвиробники могли б скористатися задля продовження своєї діяльності.
Тож, підрив Каховської ГЕС - це трагедія, яка змінить сільське господарство півдня та всієї України. Проте точно не знищить його назавжди. Українських аграріїв чекають важкі випробування, але вони вже пройшли понад рік повномасштабного вторгнення та не вперше зіштовхуються з проблемами.
Анастасія Кравченко, Київ
