Можливий російський теракт на ЗАЕС: чим це загрожує Україні, Європі й самій Росії

Президент України Володимир Зеленський напередодні попередив, що Російська Федерація готується влаштувати теракт на Запорізькій атомній електростанції.

“Росія використовує ЗАЕС як елемент агресії. Окупує станцію. Прикриває нею обстріли сусідніх міст. Тримає там зброю та військових. Зараз наша розвідка отримала інформацію, що РФ розглядає сценарій терористичного акту на атомній станції. Терористичного акту з викидом радіації. Вони все підготували для цього”, - сказав глава держави в екстреному відеозверненні.

Він нагадав, що ЗАЕС - найбільша атомна станція у Європі. А радіація не знає державних кордонів: куди піде смертоносна хмара, залежить лише від напрямку вітру.

Це підтвреджують і експерти, які вважають, що радіаційного забруднення унаслідок можливого російського теракту зазнають не лише наша країна, а й низка країн Європи, сама Росія та її сателіт — Білорусь.

Як зупинити агресора та що робити, якщо, не дай Боже, зробити цього світовій спільноті не вдасться?  

Ситуація на ЗАЕС критична, та ворог ще більше нагнітає 

З вересня минулого року Запорізька АЕС не виробляє енектроенергії. Проте працюють усі системи життєзабезпечення і технологічної безпеки станції, адже паливо з реакторів не вивантажували. Отже, існує загроза його розплавлення, розгерметизації паливних збірок та викиду радіоактивних матеріалів. Стосується це й відпрацьованого палива, яке зберігається в басейнах витримки, що критично залежать від доступу до енергоживлення та помпування води (вона знімає залишкове тепловиділення й випаровується, тому басейни потребують постійного наповнення). Плюс 174 контейнери відпрацьованих матеріалів, які, за даними НАЕК “Енергоатом”, зберігаються в сухому сховищі. Загалом, як підрахували експерти, на станції акумульовано до 18 тисяч відпрацьованих збірок, кожна завдовжки 3 метри й 1-3 сантиметри в діаметрі.    

Як відомо, реактори ЗАЕС один за одним переводили в режим “холодного” стану, поступово знижуючи температуру першого контуру енергоблоків із майже 300 до 70 градусів. Це зменшує ризики аварії при зовнішніх загрозах - приміром, при влучанні ракет, впливі природних катаклізмів чи інших форс-мажорах,  - у тому числі, і штучно створених окупантами. Водночас такий режим роботи обладнання не рятує від навмисного впливу зсередини (як це було при підриві росіянами греблі Каховської ГЕС) і техногенних аварій унаслідок проблем із живленням та охолодженням енергоблоків.

А, за даними української розвідки, ворог замінував якраз ставок-охолоджувач станції, що виконує цю функцію. Особливо небезпечні ймовірні проблеми з охолодженням та інші технічні збої для енергоблока №5, який, попри неодноразові приписи Державної інспекції ядерного регулювання України, і досі працює в режимі “гарячої” зупинки, вироблячи незначну кількість електрики.

Відмова виконати накази регулятора - ще один важіль шантажу в руках агресора. Адже, якщо взимку “гаряча” зупинка енергоблоків (тоді в такому режимі працював ще й блок №6) була обумовлена необхідністю виробництва пари для теплозабезпечення Енергодара, то зараз такої потреби немає. Проте в квітні окупанти дозволили персоналу станції  вивести у “холодний” режим лише один із двох “гарячих” на той час енергоблоків. Інший — “гарячий” і досі: жодні доводи на росіян не діють.

Експерти пояснюють різницю: у “холодному” режимі станція після втрати зовнішнього електропостачання та води для охолодження реакторів зможе працювати ще протягом 8 днів, а в “гарячому” - лише трохи більше доби.

Нагадаємо, побоювання, що з охолодженням агрегатів ЗАЕС можуть бути проблеми, з’явилися одразу після підриву Каховської греблі. Адже ставок-охолоджувач атомної електростанції наповнюється саме із водосховища, яке знищив ворог. На щастя, відносно безпечний рівень води у ставку зберігається. Тож наразі особливих проблем з охолоджувачем фахівці не бачать (станція, до того ж, нині потребує в рази менше води, ніж при нормальній роботі). Якщо, звісно ж, не створити таку проблему штучно. А цей варіант цілком реальний: ворог, ймовірно, замінував саме запірну шандору (вертикальні ворота для перекриття води) ставка-охолоджувача.

Але, за словами президента НАЕК “Енергоатом” Петра Котіна, за реалізації росіянами такого сценарію рятує те, що запірні ворота розташовані набагато вище лінії дна ставка-охолоджувача, тож у водоймі збережеться так званий “мертвий” шар води, що убезпечить роботу станції в такому як зараз режимі (один “гарячий” блок, решта — “холодні”) упродовж доволі тривалого часу.

Та це не виключає інших ворожих терактів на станції, де зберігається величезна кількість ядерних матеріалів. Приміром, підриву насосів, що помпують охолоджувач в активну зону. Або примусового припинення енергоживлення. За технологією, певний час станція зможе працювати на резервних генераторах. Але ж, по-перше, йдеться про лічені дні, а, по-друге, ворог може не дозволити персоналу станції задіяти генераторне обладання, від’єднати автоматику чи ж просто знищить його.

Окрім провокування росіянами викидів і теплового вибуху в активній зоні, можуть виникнути і поблеми з охолодженням відпрацьованого палива у вже згаданих басейнах витримки. Опромінене ядерне паливо, на відміну від свіжого, має велику радіоактивність через вміст продуктів поділу (для реакторів ВВЕР, як на ЗАЕС,  - приблизно 300 000 кюрі в кожному ТВЕЛі) та  самонагрівається на повітрі до високих температур. Тому, перш ніж відправити непотрібне вже паливо до сухого сховища, його після вилучення з активної зони реакторів і витримують від 2 до 5 років у спеціальних басейнах, постійно охолоджуючи. 

Тобто насправді ворог, навіть замінувавши ставок-охолоджувач атомної електорстанції, може розглядати це як “резервний” і поміркований за наслідками варіант тиску на Україну. Це ж стосується й можливого підриву при вдіступі турбінного обладнання станції. Так. Відновити його і швидко повернути до роботи ЗАЕС буде складно. Але це можна зробити вже за кілька  місяців після деокупації стратегічного енергооб’єкта.   

До того ж, гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі, котрий нещодавно відвідав станцію, запевняє, що ставок-охолоджувач  не заміновано.

Інше питання — чи так це насправді. Адже навряд чи росіяни проводили для делегації МАГАТЕ екскурсію, показуючи абсолютно все: мовляв, ось тут  працюють диспетчери, тут пиячать кадирівці, це — ставок витримки енергоблока №5, а ось тут ми про всяк випадок заклали пів тонни вибухівки... 

При цьому Гроссі визнав: “Ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції вкрай нестабільна. Втрата Каховського водосховища стала катастрофою для регіону, а також додала серйозних труднощів для цієї великої атомної електростанції. Зараз, як ніколи, всі сторони повинні дотримуватися основних принципів МАГАТЕ, спрямованих на запобігання ядерній аварії. Ми активізуємо зусилля, щоб допомогти забезпечити ядерну та фізичну безпеку, а також надаємо допомогу постраждалому регіону в інші способи”.

Також, як йдеться у звіті МАГАТЕ, до потенційних небезпек, з якими стикається станція, віднедавна додалася повна залежність від однієї лінії електропередач 750 кВ для постачання енергії, що необхідно для охолодження реакторів та виконання інших важливих функцій ядерної безпеки.

“А ще ЗАЕС продовжує відчувати брак резервного живлення на випадок повторного від’єднання магістральної лінії 750 кВ – як це неодноразово траплялося від початку військового конфлікту, – оскільки остання лінія 330 кВ  від’єднана майже чотири місяці тому”, – йдеться у звіті.

Можливі наслідки путінського теракту для нас і наших сусідів

Фахівці кажуть про різні сценарії розвитку подій на Запорізькій атомній електростанції у разі навмисних терактів чи “випадкових”, але однозначно спровокованих агресором, технологічних аварій. Від мінімального впливу розгерметизації однієї з ядерних збірок а активній зоні до повного руйнування реактора. Звідси - і  різні наслідки. Аж до загроз, рівень яких в рази перевершить наслідки Чорнобиля й Фукусіми. 

За “жорстким” сценарієм, площа зони відчуження довкола Запорізької АЕС може сягнути 30 тис. кв. км, що майже вдесятеро більше, ніж Чорнобильська зона відчуження. Потенційно забрудненими можуть бути майже 2 млн кв. км, також удесятеро більше, ніж після Чорнобиля. Левова частка території Запорізької області буде непридатною для проживання протягом сотень чи й тисяч років.

До зони безумовного відселення потрапляють Кам'янка-Дніпровська, Кушугум, Малокатеринівка, Балабине, Балки, Василівка, Велика та Мала Білозерки, Дніпрорудне, Михайлівка на Запоріжжі, а також Нікополь, Марганець, Покровське, Червоногригорівка, Грушівка, Томаківка, Покров на Дніпропетровщині. Ймовірно, тимчасово доведеться відселяти жителів Мелітополя, Запоріжжя й Кривого Рогу.

Радіаційного ураження можуть безпосередньо зазнати до 1 мільйона людей, приблизно у півтора разу більше, ніж унаслідок Чорнобильської катастрофи.

Загалом же аварія на ЗАЕС в той чи інший спосіб вплине на життя приблизно 1 мільярда людей у 40 країнах.

На початку вересня минулого року, коли ситуація на ЗАЕС різко погіршилася через руйнування ворогом ліній електропостачання, які забезпечували безперебійне живлення станції, Укрідрометцентр змоделював умовний вибух на станції. З урахуванням тодшнього напрямку вітру, радіація швидко поширювалася б півднем України - Херсонщиною та Запоріжжям, поступово забруднюючи увесь Крим, а далі причорноморські країни - Туреччину, Грецію, Болгарію, Румунію, а також Молдову.

Але це — лише один з варіантів. Вітер може змінюватися й поширювати небезпечну хмару в будь-якому напрямку. При цьому самих росіян не врятують жодні розрахунки на те, що радіоактинва хмара омине їхні території, якщо їхні “аналоговнєтні” вчені  зможуть завчасно спрогнозувати напрямок руху повітряних потоків.  Зважаючи на те, що напрямок вітру може швидко змінюватися, а хмара не розсіюватиметься й часточки не осідатимуть на землю досить довго, рано чи пізно небезпечні речовини потраплять і на територію держави-агресора.   

За оцінками голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, унаслідок фізичного пошкодження навіть одного реактора радіоактивного впливу зазнає не лише майже вся територія України, а й частина самої Російської Федерації та її сателіта — Республіки Білорусь. Біда зачепить і наших європейських сусідів. Небезпечні матеріали потраплять у Дніпро, а також у Чорне й Азовське моря.   

За сценарію навмисного руйнування не врятує й те, що реактори ЗАЕС набагато безпечніші, ніж ті, що працювали на Чорнобильській станції. Зокрема, тут по-іншому циркулює вода. Рідина, яка крутить турбіни для виробництва електроенергії, й та, що використовується як охолоджувач, який контактує із паливними елементами, перекачуються різними контурами. Тож витік великої маси води не призведе до радіаційного забруднення.

Також доволі низька ймовірність виникнення на ЗАЕС великої пожежі на кшталт тієї, яка була в Чорнобилі й каталізувалася графітовими стрижнями реактора, коли частина радіоактивного графіту вийшла за межі активної зони та   ускладнила доступ до самого реатора.

Та це — таке собі заспокоєння в умовах, коли ворог місяцями контроює станцію й має купу варіантів, як їй нашкодити.   

Чи розуміють путін та його посіпаки, що будь-який інцидент на такому об’єкті  загрожує самій Російській Федерації? Дехто із західних політиків заспокоює, що до одного з найжахливіших у світовій історії наказів не дійде. Інші натомість наводять приклад підриву росіянами Каховської греблі. До початку червня також багато хто вірив, що рашисти використовуватимуть її лише як елемент шантажу, а безпосередньо до її руйнування не дійде, на якомусь етапі, мовляв, спрацює “гальмо”, адже вибух на станції загрожував і самим окупантам. Та як сталося насправді?..

Росіянам наплювати і на власних вояк-потопельників, і на мирних жителів окупованих та нещодавно звільнених від ворога територій, що потрапили в зону великої води. Тому тут потрібні зовсім інші аргументи та інші дії, ніж кволі заклики та вмовляння агресора.

Як світ може запобігти черговому масштабногому злочину РФ

Як свідчить попередній досвід, жодні дипломатичні впливи на російських окупантів не діють. Хіба що йтиметься про ультиматум з боку Китаю. Але ми ж прекрасно розуміємо: за нинішніх обставин й за логіки існування біполярного світу такого ультиматуму не буде. Тому Путінові треба дати чітко зрозуміти, що будь-який теракт на ЗАЕС загрожує не лише життям українців та росіян, а і його власному життю.

Й у цьому плані можна тільки вітати проєкт резолюції америкнаського Сенату, яким пропонується вважати дії Росії, Білорусі “або їхніх маріонеток” нападом на НАТО, якщо ці дії призведуть до радіоактивного забруднення території союзників. Що має автоматично означати застосування статті 5 договору Північноатлантичного Союзу.

Автори проєкту - сенатор-республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блюментал — наголошують, що їхній проєкт  став відповіддю на анонсоване Росією розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі. Втім цілком ймовірно, що в разі ухвалення документа, під визначення “дій, що призведуть до радіоактивного забруднення території союзників” потраплятиме й теракт на атомній станції, унаслідок якого зазнають забрудення території європейських країн-членів НАТО — Румунії, Польщі, Богларії, Туреччини чи навіть русофільської та путіноцентричної Угорщини.

Більше того, хоча основною підставою для ухвалення резолюції її автори називають саме розміщення російської ядерної зброї у Білорусі та ймовірність тактичного ядерного удару РФ по Україні, як про ще одну причину в тексті проєкту йдеться і про “руйнування ядерного об’єкта, що призведе до потрапляння радіоактивних елементів на територію країн-членів НАТО та завдасть серйозної шкоди”. Інша справа — яку шкоду вважатимуть серйозною...

“Загроза застосування Росією ядерної зброї – реальна. Найкращий спосіб стримування цієї загрози – дати путінській Росії зрозуміти, що станеться, якщо вона та її застосує. Наш меседж спрямований до оточення Путіна. Якщо ви це зробите і виконаєте відповідні накази – можете очікувати серйозної реакції НАТО. Ви будете у стані війни з НАТО”, – сказав Грем.

А Блюментал дав зрозуміти, що теракт на Запорізькій АЕС також прирівнюватиметься до застосування ядерної зброї: “Мета цієї резолюції – надіслати сигнал Путіну і його військовим: вони будуть знищені, якщо застосують тактичну ядерну зброю або якщо зруйнують АЕС у такий спосіб, що це створить загрозу для членів НАТО…”.                                                                   

Автори проєкту резолюції пропонують Білому Дому провести консультації з лідерами країн-союзниць та з європейськими партнерами і продумати дії, які допоможуть мінімізувати загрозу для цивільного населення, та підготувати “співрозмірну ситуації” дипломатичну і військову реакцію.

Безумовно, ініціатива добра. Отриманий у разі затвердеження резолюції сигнал справді був би важливим попередженням для Путіна. Але шанси на ухвалення такого документа, на жаль, не надто високі, - кажуть експерти. Хоча й сподіватимемося, що принцип “ніколи не говори “ніколи” цього разу не спрацює і російський диктатор таки одержить відповідний чіткий сигнал, а не черговий вияв “стурбованості” та “занепокоєння”.

В українському МЗС вважають, що Путін має отримати й низку чітких непублічних сигналів про те, що в разі теракту на ЗАЕС світ відреагує на нього не лише словесно. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний, що Росії надішлють попередження про те, що буде, якщо вона наважиться на  теракт.

“Зараз відбуватиметься багато тихої дипломатичної роботи, і думаю, Росії надішлють попередження про те, що буде, якщо вона вдасться до цього кроку. Чи дослухається РФ – це вже інше питання”, – сказав Кулеба  в інтерв’ю Суспільному.

Сподіватимемося й на доволі жорстку та неприємну для агресора розмову на засіданні Ради Безпеки ООН, яка збереться у п’ятницю для обговорення ситуації в Україні, зокрема наслідків підриву Росією Каховської греблі та загрози теракту на Запорізькій атомній електростанції.

Засідання відбудеться за наполяганням США і Албанії. Від ООН доповідатиме заступниця Генерального секретаря з політичних питань Розмарі Дікарло.  Про результати — в інформаційній стрічці Укрінформу.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Енергоатом