ПРО МИТНІ ПЛАТЕЖІ, ПОКРАЩЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ, ВПЛИВ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ І ЗАСЛІН КОНТРАБАНДІ

- Отже, пане Сергію, ситуація справді змінилася і йдеться про реальне підвищення ефективності роботи митників, а не про виняток, коли у травні-червні вдалося спрацювати краще, а далі – як “карти ляжуть”?

- Митниця за своєю суттю лише адмініструє податки і є, так би мовити “барометром” економічної ситуації, відображенням ділової активності в умовах, в яких перебуває країна. Хоча, звісно, барометр має бути добре налагоджений і налаштований. Приміром, обсяг валового внутрішнього продукту в Україні за минулий рік скоротився на 30%, падіння промислового виробництва становило 40%. За таких умов ми торік забезпечили надходження до загального фонду державного бюджету 275,5 мільярда гривень при відповідних надходженнях 2021 року – 409,3 мільярда. Тобто, динаміка надходжень корелюється з показниками ВВП.

Торік, як і цього року, парламент і уряд ухвалювали низку законодавчих та нормативно-правових актів, покликаних пожвавити бізнес-активність, у тому числі шляхом зниження податкового навантаження (встановлення короткострокових пільг з оподаткування), перенесення строків сплати митних платежів тощо. У зв’язку з російською агресією значна частина бізнесу стикнулася з небаченими в історії сучасної України викликами. Вжиті владою заходи поступово приносять результат. Покращення економічної ситуації – це, відповідно, і покращення показників надходжень від роботи Державної митної служби. Тож за результатами I півріччя маємо виконання плану: забезпечили надходження до бюджету 203,3 мільярда гривень.

Важливо також, що ми посилили контроль правдивості декларування товарів. Можу запевнити, що наші підрозділи забезпечили належний контроль у частині протидії товарній контрабанді. Для прикладу: за минулий рік було оформлено майже 11 тисяч протоколів за такі порушення на суму три мільярди гривень. За перше півріччя 2023-го складено приблизно 5800 протоколів загалом на 4 мільярди. Маємо й позитивні зрушення за напрямом контролю митної вартості. Не братиму для порівняння 2022 рік, оскільки це не дуже презентативний період, а пошлюся на дані 2021-го, коли митна вартість товарів оподатковуваного імпорту становила в середньому по системі близько одного долара за кілограм. Зараз ця цифра зросла майже до двох доларів. Тобто, маємо подвоєння бази оподаткування, чого досягнули, у тому числі, шляхом покращення контролю та адміністрування митних платежів.

- Негативний вплив на рівень бюджетних надходжень митних преференцій та пільг, які держава надає у зв’язку з війною, за вашими оцінками, послаблюється чи навпаки – посилюється з огляду на збільшення товарообігу? Приміром, у травні вартість завезених товарів оборонного призначення вдвічі перевищила квітневі показники, обсяги ввезення в Україну гуманітарних вантажів також залишаються значними...

- Всі ми розуміємо, що для країни, яка воює, задоволення потреб Сил оборони – першочергове завдання. Це – пріоритет уряду, зокрема і Державної митної служби як органу, що має сприяти безперешкодному перетину кордону продукцією військового призначення. Обсяг наданих торік при імпорті пільг та відстрочень сплати податків оцінюємо приблизно у 152 мільярди гривень (без врахування 29,1 млрд грн пільг, наданих при митному оформленні природного газу, ввезеного у 2014-2016 роках). Зараз їх перелік неабияк скоротився. З 1 липня фактично завершилася дія “ковідних” пільг, відновилися звичні правила оподаткування нафтопродуктів, енергетичного обладнання.

Фактично у нас залишилися тільки пільги для товарів оборонного призначення, частка яких у загальному обсязі пільгових послаблень та винятків донедавна становила приблизно 30%. Тепер до них додалися пільги при ввезенні безпілотників та устаткування й деталей для їх виробництва, що передбачено внесеними наприкінці травня змінами до Митного кодексу України. Також маємо зобов’язання перед міжнародними партнерами в межах угод про Зону вільної торгівлі з ЄС та іншими країнами. Це – десь 18% від загального обсягу пільг.

- А які сподівання на згадане вже скасування з 1 липня пільгових умов оподаткування й розмитнення імпорту нафтопродуктів?

- Для мене як для споживача наслідки повернення довоєнних умов оподаткування, можливо, й не дуже приємні, надто, коли бачиш на стелах заправок, що 3+ гривні додалося до вартості палива. А з точки зору роботи Державної митної служби маємо сподівання на покращення ситуації зі зборами. В останні місяці ми отримували для бюджету майже по 5 мільярдів гривень від платежів, які справляються Енергетичною митницею. Зростання пов’язане з тим, що трейдери, імпортери, розуміючи, що дія пільгових ставок оподаткування ось-ось завершиться, накопичували ресурс, намагаючись максимально завозити його в країну. Приміром, у травні обсяги постачань таких товарів зросли до 732 тисяч тонн, а в червні – до 905 тисяч. Тобто у червні звичні для нас обсяги ввезення цього ресурсу зросли на 173 тисячі тонн. Зараз, після того, як пільги скасовано, потік пального зменшився. Але, так розумію, у другій половині липня почнеться нове зростання. Відповідно, база оподаткування імпорту пального має зрости. Орієнтовно, за нашими розрахунками, за липень до бюджету надійде близько 8-10 мільярдів гривень від ввезення пального.

- Ви вже згадали – як про важливий напрям роботи Митниці – про боротьбу з порушеннями митних правил. Деталізуйте, як вдається припиняти порушення, пов’язані із заниженням митної вартості та схемами продажу вироблених усередині країни контрафактних і необлікованих підакцизних товарів, зокрема, того ж пального та тютюнових виробів?

- Знаєте, як у нас часто буває, якийсь негатив дуже швидко поширюється засобами масової інформації, в соцмережах і провокує певну реакцію суспільства. А повсякденна кропітка робота, на жаль, іноді залишається поза увагою. І часто це – якраз про виконання завдань у межах загальнодержавної кампанії боротьби з нелегальним ринком тютюну. Як відомо, тютюн шкодить здоров’ю, а «контрабандний тютюн» – ще й економіці. Наведу приклади. На початку року запобігли спробам незаконного перетину кордону на Закарпатській митниці. У цистерні для перевезення скрапленого газу виявили майже 109 тисяч пачок цигарок. На Чернівецькій митниці так само затримали автомобіль, обладнаний для перевезення олії, у якому наші підрозділи боротьби з контрабандою знайшли близько 100 тисяч пачок цигарок.

Доречно згадати й про роботу підрозділів з виявлення фактів неправдивого декларування. Приміром, при ввезенні за підробленими документами міндобрив, які мають ознаки походження з російської федерації. Ввозилися вони з туркменськими підробними сертифікатами. Наші колеги швидко це з’ясували й оперативно відреагували на порушення. Зв’язалися з колегами з Туркменістану, зробили відповідні запити, отримали підтвердження того, що ці сертифікати не видавалися туркменською стороною. Як наслідок – складено протоколи на суму 126 мільйонів гривень (8,6 тисячі тонн добрив). Усі матеріали передали правоохоронним органам, які здійснюють подальші слідчі дії вже в межах своїх повноважень.

- До речі, як загалом оцінюєте роботу колег, суміжників з інших правоохоронних та контролюючих органів? Чи належний рівень взаємодії, координації? Адже Митниця – один із органів, які “кровно” зацікавлені в активній боротьбі з нелегальним виробництвом товарів, які, по ідеї, мають завозитися з-за кордону, поповнюючи бюджет за рахунок митних, податкових платежів і акцизів.

- Почну, мабуть, із того, що при ввезенні товарів, зокрема нафтопродуктів, маємо визначені Митним кодексом 4 години на митне оформлення. Тому не завжди є можливість перевірити кожен вантаж, який прямує до України. Натомість здійснюються вибіркові перевірки, за результатами яких, відповідно до певних критеріїв ризику, визначаємося з доцільністю проведення додаткових форм контролю та відповідних митних формальностей. Скажімо, були випадки, коли суб’єкти господарювання під виглядом розчинників ввозили підакцизну продукцію, яка далі мала прямувати на міні-НПЗ, де виробляється контрафактний бензин і дизпаливо. Ми виявляємо такі факти та пропонуємо внести зміни до митного законодавства, завдяки яким можна було б запобігти використанню бізнесом таких схем. Відповідний законопроєкт напрацьовано разом з Міністерством фінансів та вже зареєстровано у парламенті. Його ухвалення допоможе навести лад за цим напрямом роботи.

Також гостро стоїть питання ввезення продукції, виробленої в країні-агресорі, з використанням різних схем: підміною документів, змішуванням товарів з подальшим ввезенням через треті країни. Узагальнюємо дані, чуємо сигнали від бізнесу, який працює легально, що свідчать про аномальне збільшення обсягів ввезення такої продукції із країн, які раніше її до нас взагалі не постачали. Є ознаки того, що фактично російський товар прибуває, приміром, в Індію чи Туреччину, де відбувається змішування. Й уже з сертифікатами цих країн продукція прямує в Україну. Ми знаємо поняття «гібридна війна» – а тут свого роду «гібридна контрабанда», яка поповнює бюджет країни-агресора. Звичайно, це неприпустимо. Такі питання перебувають на контролі в РНБО та у правоохоронних органів. Спільно вживаємо заходів. На жаль, повністю припинити ці схеми постачання наразі не вдалося.

Ми ще торік звертали увагу на прогалини у вітчизняній нормативно-правовій базі, які дозволяють ввозити продукцію російського походження. Внесення змін до урядової постанови №1147, яка фактично запровадила ембарго на товари російського походження, дає нам можливість більш детально відпрацьовувати питання, пов’язані із визначенням країни походження товарів. Зараз якраз опрацьовуємо механізми, у який спосіб можна контролювати ланцюжки постачання аж до виробника товарів за межами митної території України.

Щодо цигарок, то про боротьбу з товарною контрабандою я вже казав. Обсяги їх легального імпорту не співставні з обсягами виробництва, оскільки країна має розвинені власні виробничі потужності. Ціна такої продукції на внутрішньому ринку прийнятна, а з точки зору економічної ефективності, її ввезення з-за кордону недоцільне. Тому в Україну переважно ввозять тютюн як сировину. При ввезенні діють пільги зі сплати акцизного податку, підприємства мають можливість ввозити тютюн для перероблення, не сплачуючи акциз під час митного оформлення. Згідно з Митним та Податковим кодексами України, усі сплати здійснюються вже при виготовленні та продажу готової продукції на території України. Адмініструванням цих платежів, як і маркуванням готової продукції, опікується Державна податкова служба.

- А резонансну проблему продажу контрафактних та необлікованих цигарок через магазини безмитної торгівлі, яку розглядали на засіданнях парламентської ТСК та фінансового комітету ВР у травні-червні, подолати вдалося, чи схеми усе ще діють?

- Питання роботи об’єктів дьюті-фрі ми також не раз порушували, надавали всю необхідну інформацію для аналізу профільному комітету Верховної Ради України та ТСК. Факти зловживань справді є, ми це бачимо. З іншого боку, ми відверто обмежені у можливостях контролю безпосередньо за збутом цієї продукції, у тому числі внаслідок дії мораторію на проведення документальних перевірок. Але напрацьовуємо механізми контролю разом із Податковою, Нацполом та прикордонниками, зробили необхідні запити, проводимо поглиблений аналіз обсягів постачання та продажів, які здійснюються через мережу дьюті-фрі.

ПРО ЗАТРИМКИ НА КОРДОНІ ЗАПЧАСТИН ДЛЯ БПЛА, СКАРГИ ВІД БІЗНЕСУ ТА ІНШІ ТРАБЛИ

- Періодично у ЗМІ з'являється інформація, що виробники БПЛА в Україні та волонтери мають певні труднощі з імпортуванням комплектуючих до БПЛА і що митниця нібито затримує ці товари. Як поясните цю ситуацію, і що потрібно зробити, щоб наші виробництва якнайшвидше отримували усі потрібні деталі?

- Розуміючи актуальність цього питання, я тримаю усі подібні кейси на особистому контролі, вивчаю ситуації, що виникають на митниці при ввезенні безпілотних апаратів та запчастин до них. З ухваленням закону, який дозволив ввозити таку продукцію на пільгових умовах, було визначено чіткий перелік кодів товарів, які не оподатковуються. Проте трапляються ситуації, пов’язані з тим, що окремі деталі чи комплектуючі класифікуються за іншими кодами згідно з УКТЗЕД, ніж ті, що включені до переліку, затвердженого законом. Тому іноді справді можуть виникати питання. Але ми з парламентським комітетом вже напрацювали додаткові зміни, які повинні усі ці нюанси врегулювати.

А загалом хотів би сказати, що, за процедурою, останнє рішення щодо випуску у вільний обіг ввезених в країну товарів ухвалює митник, коли завершено контроль усіх процедур, перевірено наявність необхідних документів. Тому дуже часто питання виникають саме до митниці: мовляв, то вона щось там затримує чи у чомусь комусь перешкоджає. Насправді ж ми чітко виконуємо алгоритм законодавчо та нормативно затверджених дій. Важлива, наприклад, наявність висновку чи дозволу Державної служби експортного контролю. У разі відсутності такого документа інспектор не може завершити митне оформлення тієї чи іншої декларації. А при виникненні затримок з оформленням вантажу – його роблять “крайнім”. Повірте, ми й так намагаємося максимально спростити усі процедури. А також вносимо пропозиції, як зробити це на законодавчому рівні. Зокрема, разом з іншими державними органами вирішуємо, що можна зробити, аби зняти усілякі нетарифні бар’єри в роботі суб’єктів господарювання, ініціюємо внесення необхідних змін.

- Як взагалі вибудовується робота Митниці з вітчизняним бізнесом в умовах війни? У звіті ради бізнес-омбудсмена за перший квартал, пригадую, йдеться, що кількість скарг на роботу митників зросла до 8% проти 4% минулого року. Порівняно з іншими структурами, це начебто небагато. Але ж сам факт збільшення числа сигналів навряд чи вас радує. Із чим пов’язуєте таку реакцію бізнес-спільноти та що робитимете, щоб виправити ситуацію?

- Ми аналізували дані, які бізнес-омбудсмен наводив в останньому звіті. Значна більшість скарг стосується питань митної вартості. Пов’язані з цим проблеми уже обговорили на зустрічі з омбудсменом, разом опрацювали всі скарги. Частину з них задоволено, рішення, які ухвалювалися митниками раніше, переглянуто.

При цьому значна більшість скарг стосувалася імпорту міндобрив. У нашій роботі за цим напрямом, відверто скажу, були певні недопрацювання, оскільки відомство не дуже швидко реагує на зміни кон’юнктури зовнішніх ринків. На початку року відбулося різке падіння ціни на газ, який, по суті, є основною складовою при виробництві добрив, наприклад, 70-80% собівартості карбаміду – це вартість “блакитного палива”, аміачних добрив – так само. А в першому кварталі майже щотижня ціни на газ падали на 10-20%. Бізнес на ці зміни реагував дуже оперативно, фактично миттєво. Митник же під час оформлення користується в т.ч. інформацією щодо митних оформлень, здійснених раніше, порівнюючи заявлену імпортерами митну вартість із цінами, що склалися на ринку у попередніх періодах. Таким чином, визнаємо: відбувся збій у комунікації. Ми провели наради в Мінекономіки за участю імпортерів. І тепер отримуємо від Міністерства оперативну інформацію щодо зміни цінової кон’юнктури на міндобрива. Отже, ситуацію вдалося врегулювати.

Стосовно скарг, які переважно надходили від Європейської бізнес-асоціації, налагодили постійний контакт з ЄБА, вони нам навіть електронною поштою скидають звернення, які отримують від бізнесу. А ми намагаємося на них якомога швидше реагувати, аби в підприємців виникало якомога менше конфліктів із митною службою.

- Бізнес зокрема часто скаржиться на різне застосування митницями Держмитслужби правил класифікації товарів. Коли це питання урегулюють?

- Класифікація – це більш сталі, аніж митна вартість, більш опрацьовані вже питання. В роботі ми якраз і керуємося чинною нормативною базою та роз’ясненнями Всесвітньої митної організації. Звичайно, технічний прогрес не стоїть на місці, відбуваються зміни в технічних характеристиках тих чи інших товарів, з’являються нова продукція, яка раніше фактично не відображалася окремими кодами у Гармонізованій системі. І коли стикаємося з такими випадками, адресуємо відповідні питання Всесвітній митній організації, проводимо консультації. А далі вже визначаємося, у який спосіб, як правильно класифікувати той чи інший товар. Але тут, знаєте, є одна справді складна проблема. Поясню на прикладі товарів, які ввозяться підприємствами легкої промисловості, коли дуже схожі за характеристиками товари мали зовсім різні ставки ввізного мита, від 0 до 6,5%. Як на мене, свого часу було обрано правильний механізм, згідно з яким фактично уніфікували більшість ставок для схожих за характеристиками товарів. Ми підготували відповідний законопроєкт і сподіваємося, що його підтримають у Верховній Раді. Це також дозволить врегулювати питання і з ввезенням тих же міндобрив, де є ставка 6%, є 2%, є “нульове” ввізне мито. Думаю, подальша уніфікація дозволить запобігти багатьом непорозумінням між бізнесом та Митницею.

ПРО ВЗАЄМОДІЮ З ІНОЗЕМНИМИ КОЛЕГАМИ, “МИТНИЙ БЕЗВІЗ” ТА ПРО ТЕ, ЧОМУ БІЗНЕС НЕОХОЧЕ НИМ КОРИСТУЄТЬСЯ

- А як війна вплинула на відносини з колегами з інших країн? Адже тут спільних завдань побільшало, і нові виклики з’явилися – як перед ними, так і, в першу чергу, перед нами?

- Насправді ми дуже вдячні іноземним колегам. Оскільки внаслідок російської агресії ми стикнулися з безпрецедентними викликами, подолати які без їхньої підтримки було б неможливо. Передовсім, це було пов’язано із повним руйнуванням більшості ланцюгів постачання, тотальною перебудовою логістики. Навантаження на західний кордон, де діють сухопутні пункти пропуску для автомобілів, на залізниці, зросло в рази. Скрізь, де була можливість, ми посилилися, збільшили кількість співробітників на кордоні, зробили окремі смуги для порожніх вантажівок тощо. І тут хотілося б також подякувати європейським партнерам за те, що вони відгукнулися, й синхронно зробили такі ж кроки.

Зараз працюємо над укладанням домовленостей у вигляді меморандумів та протоколів щодо систем раннього повідомлення про надзвичайні події на кордоні. Це дасть можливість забезпечити синхронність при перетині кордону та прогнозованість обсягів вантажів, проходження яких ми можемо забезпечити через ті чи інші пункти пропуску.

- З 1 жовтня минулого року запрацював режим спільного митного транзиту (NCTS). Які результати перших 9 місяців приєднання нашої країни до відповідних міжнародних конвенцій?

- За цей час чимало зроблено і Державною митною службою, й Міністерством фінансів, і європейськими партнерами, які також забезпечували консультативну підтримку, зокрема, Програми підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM) та Команди підтримки реформ (RST) Мінфіну та Держмитслужби. Ми провели навчання, більш як півтори тисячі співробітників пройшли відповідні курси, проведено десятки “круглих столів” для популяризації нововведення, ознайомлення бізнесу з перевагами такої форми роботи.

На сьогодні маємо майже 1900 оформлених декларацій типу Т1 (транзитних декларацій для товарів, що перевозяться митними територіями ЄС та інших країн – підписантів Конвенції про спільний транзит, – ред.), товари за якими успішно доставлено на митницю в Україну. І понад 9,5 тисячі декларацій було оформлено для доставки вантажів у країни, які є учасниками NCTS. Бізнес дедалі активніше оформлює Т1, адже розуміє, що це спрощує перетин кордону і проходження митних формальностей.

- Водночас – і з вуст представників згаданого вже фінансового комітету ВР у тому числі – лунає критика, що в країні наразі зареєстровано дуже мало авторизованих економічних операторів – компаній, що мають право використовувати переваги та спеціальні спрощення і “ділитися” ними з іншими. У чім причина – бізнес ще не розібрався, наскільки це вигідно, чи, можливо, занадто жорсткі умови, правила оформлення відповідного статусу?

- Так, авторизованих економічних операторів у нас поки що лише два (нещодавно статус АЕО отримав “Епіцентр”). Водночас маємо до 20 підприємств, які отримали різні форми спрощень та успішно ними користуються. І зараз надходить велика кількість заявок на оформлення таких спрощень. Це пов’язано, зокрема, і з розумінням бізнесу, що з 7 листопада буде скасовано використання декларації типу «ЕА», це, так би мовити, «альтернатива» тим спрощенням, які передбачено митним законодавством. Тому бізнес починає перелаштовуватися на оформлення спрощень, що надаються саме в межах роботи авторизованих економічних операторів. Нещодавно проведено засідання профільного комітету Верховної Ради України із залученням бізнес-спільноти, на якому, поміж іншого, обговорили причини того, чому суб’єкти господарювання не так жваво, як очікувалося із впровадженням “митного безвізу”, долучаються до відповідних процедур. Поміж причин – і згадані вже «альтернативні» декларації, скасування яких передбачено з 7 листопада в межах продовження започаткованої раніше реформи. Тому запрошую бізнес швидше долучатися до участі в режимі NCTS, подавати документи для отримання передбачених митним законодавством спеціальних спрощень.

ПРО РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦІ, ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ, ФУНКЦІЇ СЛІДСТВА ТА КАДРОВЕ ОНОВЛЕННЯ

- Далі якраз про реформування митної галузі. Як оцінюєте спроби законодавців "перезавантажити" Митницю? Зокрема, що думаєте про підготовку до другого читання законопроєкту №6490, який має на меті поліпшення ситуації? Адже змінювати є що: середній вік працівників митниць інколи перевищує 50 років, існує проблема перебування значної кількості співробітників поза штатом, рівень заробітної плати митників залишається нижчим, порівняно з “суміжниками”.

- Стосовно реформування я б сказав, що я, радше, прибічник еволюційних кроків. Бо різкі зміни не завжди приносять позитивний результат. Проєкт №6490 – дуже потрібний документ. Його ініціював Кабінет Міністрів, ми запропонували механізм атестації співробітників для того, щоб якісно покращити особовий склад Державної митної служби.

Після опрацювання парламентським комітетом з’явилася низка пропозицій щодо розширення норм законопроєкту, посилення інституційності Державної митної служби (проєкт №6490-д). Пропонується у тому числі й підвищення заробітних плат, і окремий порядок прийому на роботу та проходження служби. Також є пропозиція про затвердження Дисциплінарного статуту Державної митної служби.

Аналізуючи, скажу про такі свої висновки: ці зміни назріли уже давно. Й саме їх затвердження буде “лакмусовим папірцем” готовності як виконавчої гілки влади, так і законодавчої до змін у вітчизняній системі митних органів. Не може співробітник з високим ступенем відповідальності, який працює, маючи в тому числі високі корупційні ризики, в умовах великого навантаження на кордоні, отримувати 10 тисяч гривень на місяць. Фахівці з такою кваліфікацією в інших сферах отримують набагато більше. Молодь не горить бажанням долучатися до митної спільноти, оскільки такий рівень заробітної платні неприйнятний для молодих фахівців. Навіть коли йдеться про елементарні речі: людині, яка закінчила виш, треба їхати працювати в інший регіон, винаймати житло, мати можливість дістатися до робочого місця тощо...

- А згадані вами корупційні ризики? Знаю, що питаннями антикорупційної боротьби в митних органах опікуються одразу дві ваші структури – Департамент внутрішньої безпеки і Відділ з питань запобігання та протидії корупції. Як оцінюєте ефективність їхньої роботи? Чи не йдеться про випадок, про який у народі кажуть: “У семи няньок – дитина без ока”?

- Справді, в Державній митній службі два підрозділи, які, так би мовити, дотичні до питань боротьби з корупцією та з іншими порушеннями на митниці. Але вони за своєю суттю мають інший функціонал і завдання. Відділ запобігання та боротьби з корупцією покликаний запобігати негативним явищам, діяти превентивно. Колеги напрацювали Антикорупційну програму, яку вже затверджено. Її виконання контролюватиметься постійно.

Департамент внутрішньої безпеки, як на мене, не зовсім притаманний для роботи Митної служби. Тому плануємо внести зміни в організаційну структуру, щоб приділяти більше уваги внутрішньовідомчому контролю: здійсненням необхідних тематичних перевірок, контролю за дотриманням законодавства митниками на місцях. Практичні результати роботи цього підрозділу за пів року: спільно з правоохоронними органами провели 22 затримки митників, котрі дозволили собі порушувати законодавство на робочому місці. Також маємо 33 відсторонених осіб, 31 посадовця вже звільнено. Тобто робота з очищення Державної митної служби від недобропорядних та недобросовісних колег ведеться постійно.

- А що з інституційним реформуванням Митниці? Війна відтермінує завершення цього процесу чи, може, навпаки – каталізує його та прискорить, оскільки – як такий собі “ревізор” виявить “вузькі місця” і продемонструє переваги та пришвидшить апробацію й імплементацію змін?

- Це якраз перший етап очікуваних змін (згаданий вже проєкт №6490). Ми робимо багато всіляких презентацій напрямів реформування. За останні роки їх були десятки. Змінюється лише форма пропозицій. По суті ж вони десь на 90% однакові. Адже проблеми накопичувалися роками. Тому перший крок – ухвалення проєкту №6490-д.

Друга пов’язана з необхідністю посилення інституційної спроможності проблема, яка нас хвилює, стосується криміналізації контрабанди. Зараз маємо багато порушень, перспективи розслідування яких “під питанням”. Наприклад, затримують водія, який перевозить ті ж цигарки, складають на нього протокол, а організатори оборудки, ті, хто усе це профінансував і в результаті розраховував на прибуток, залишаються поза увагою. Тож можуть починати “схему” знову й знову. У цьому контексті ми порушуємо питання щодо оперативно-розшукової діяльності, надання Митниці статусу правоохоронного органу та функції слідства. Це дасть можливість документувати увесь ланцюжок причетних до товарної контрабанди осіб і притягати їх до відповідальності. Зараз же відбувається так: ми задокументували факт порушення митних правил або контрабанди, віддали матеріали поліції, ДБР чи СБУ, а далі уже не знаємо, що відбувається, як ведеться розслідування. Тому цей блок для нас дуже важливий. Щобільше, на цьому постійно акцентують європейські колеги: Митниці у Європі мають правоохоронний статус. На сьогодні європейські колеги не мають права з нами навіть оперативною інформацією поділитися, тому що українська митниця не є правоохоронним органом. Ми наближаємося до Євросоюзу, очікуємо на повноцінне членство, тож маємо вже зараз вносити законодавчі зміни, затверджувати норми, які дозволять країні швидко почати працювати вже як членові Євроспільноти.

- Але, враховуючи український досвід законотворчості, маємо визнати, що, вочевидь, йтиметься про досить таки віддалену перспективу. А що треба для покращення роботи Митниці саме “тут і зараз”? Ось ви виконуєте обов’язки голови Держмитслужби майже пів року, проте уряд і досі не призначив заступників керівника відомства. Як це позначається на роботі служби? І коли чекати на укомплектування її керівного складу?

- Знаєте, ми побудували розмову, переважно, довкола внутрішніх проблем Митниці й навіть з акцентом на її фіскальну функцію. Але поза увагою залишили питання сервісної функції для держави та бізнесу. Після призначення у лютому я спілкувався з колегами, ставив завдання, просив, щоб вони ділилися ідеями, як покращити роботу: можливо, це створення якихось додаткових зручних сервісів, розвиток автоматизації процесів тощо. Нещодавно, приміром, втілено ініціативу із впровадження так званого чат-бота в нашому Телеграм-каналі, який дає можливість бізнесу в онлайн-режимі стежити за оформленням декларацій. Щойно декларацію прийняли до розгляду, оформили – одразу ж надається інформація про це. Також за запитом суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності надаємо відомості про залишки коштів на рахунках у Казначействі. Додали туди окремі сервіси, які дозволяють отримувати консультативну підтримку щодо окремих положень законодавства. Це один елемент. Також колеги із Закарпаття втілюють пілотний проєкт “Митниця у смартфоні”. Дуже цікава річ, рекомендую спробувати скористатися, якщо перетинатимете кордон десь на Закарпатті. Там фактично за два кліки людина може дізнатися, на який пункт пропуску краще їхати, скільки часу займе проходження процедур перетину кордону тощо. Якщо подорожує, наприклад, людина з дитиною, вона може заздалегідь дізнатися, які документи треба мати при собі. А ще є посилання на інші ресурси, які стосуються роботи прикордонників і т.д. І вже бачимо велику кількість зацікавлених громадян, котрі позитивно оцінюють такі зміни.

Для чого це я так “здалеку” зайшов? Річ у тім, що, окрім цих ініціатив, нині маємо й дуже багато інших цікавих речей, хороших пропозицій та планів. Той же пілотний проєкт хочемо поширити по всьому кордону. Такі кроки потребують постійного контролю та уваги з боку керівництва. Саме реалізація таких проєктів передбачає залучення багатьох підрозділів, тож має бути координатор, який контролюватиме виконання та виконавців. Саме для цього й потрібні заступники голови, які мали б такі речі впроваджувати. А з їхнім призначенням зволікають. Натомість наявність повністю укомплектованого штату є запорукою реалізації успішних проєктів, які ми активно започатковуємо. Інакше йтиметься лише про гальмування наших ініціатив.

Владислав Обух, Київ
Фото – Руслан Канюка