Зупинка «зернового коридору» скоротила до мінімуму запаси пшениці у світі – турецькі ЗМІ
Про це йдеться у матеріалі турецького видання Karamandan, повідомляє Укрінформ.
«Вплив температури Ель-Ніньо (екстремальні температури екваторальної зони тихого океану - ред.) негативно вплинув на виробництво зерна в усьому світі. Посуха скорочує виробництво в Європі та Австралії, кукурудзяні поля страждають від посухи в США. Піднімає ціни і неучасть Росії в «Чорноморському зерновому коридорі». Ця ситуація розглядається як провісник тривожного процесу, особливо для країн-імпортерів пшениці», - зазначається в статті.
Вказується на зростання цін на пшеницю, сою та кукурудзу останнім часом.
«Такі фактори, як атаки на українські порти та втрата ефективності великих виробників, спричиняють зростання цін. Зростанню цін сприяє зниження виробництва пшениці таких великих виробників, як росія, США та ЄС. Це може призвести до збільшення попиту на пшеницю», - йдеться в тексті.
Зазначається також, що через посуху в основних країнах-експортерах зерна запаси пшениці знизилися до найнижчого рівня за останні десятиліття.
«За прогнозами США, у 2023-24 роках запаси пшениці знизяться до найнижчого рівня за останні 16 років... Серйозність ситуації зростає, особливо у таких важливих країнах-експортерах, як Австралія, Канада та Аргентина», - йдеться в матеріалі.
Йдеться також про те, що країни ЄС зазнають втрат через посуху та інші фактори, тому виробництво зерна в ЄС залишиться нижче попередніх прогнозів.
Як повідомляв Укрінформ, секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що багато країн зацікавлені в тому, щоб «зерновий коридор» працював, але завданням Москви є створення штучного голоду у світі, який спричинить продовольчу міграцію до Європи.
Чорноморська зернова угода була укладена у липні 2022 року. Задля цього були підписані два документи: за участю ООН, Туреччини та України й окремо – ООН, Туреччини та РФ.
Дія угоди декілька разів продовжувалась. 17 липня Москва заявила про свій вихід із зернової угоди.
Фото ілюстративне
