За даними НБУ, частка небанківських установ в активах фінансового сектору під наглядом Національного банку поступово зростає, досягнувши за підсумками 1-го кварталу 12%. Фінансові компанії нарощують обсяги позик як суб’єктам господарювання, так і домогосподарствам. Зокрема, стають усе більш затребуваними споживчі онлайн-кредити. У першому кварталі обсяги кредитування у цьому сегменті зросли на 39%. Важливо, що завдяки ухваленому нещодавно законодавству, заходам НБУ та позиції відповідального бізнесу робота ринку стає дедалі прозорішою та зрозумілішою для клієнтів. У червні з’явилася чергова законодавча ініціатива: в парламенті зареєстрували законопроєкт № 9422. Поміж запропонованих новацій – обмеження денної процентної ставки за споживчим кредитом та заборона кредитодавцю і новому кредиторові вимагати від клієнтів будь-які платежі, не зазначені в кредитному договорі.

У межах експертної дискусії про те, як зробити документ максимально збалансованим, із урахуванням інтересів споживачів, держави, відповідальних гравців небанківського фінансового сектору, ми поцікавилися думкою СЕО одного з лідерів онлайн-кредитування в Україні компанії Moneyveo Сергія Сінченка.

- Пане Сергію, ухвалення закону про обмеження кредитних ставок, на вашу думку, збільшить попит на послугу і сприятиме розвитку кредитування в Україні чи навпаки – низька маржа призведе до виходу з ринку багатьох гравців і попит залишиться незадоволеним?  

- З початку війни кредити стали рятівним колом для багатьох українців. Через повномасштабну війну дохід громадян нестабільний, частішають затримки зарплатні, хтось узагалі залишився без доходу, а витрати при цьому меншими не стали. У людей частіше виникає потреба у витратах на незаплановані, але життєво необхідні речі – генератори, дрібний ремонт, побутову техніку, знищену під час війни тощо. Тому надаючи доступ до кредитів широкому колу споживачів, фінкомпанії підвищують фінансову інклюзію (рівний доступ та використання прийнятних за ціною фінансових продуктів і послуг, – ред.) у державі. 

Суспільство стає свідком того, як швидко розвивається фінтех-ринок, навіть під час війни. І мова не лише про зростання попиту. Компанії багато вкладаються у те, щоб триматися на плаву – це і нові стратегії, й нові фічі (можливості), і пошук нових цільових аудиторій… Тож удосконалення стандартів та нормативних актів є дуже важливим.

Очевидно, що через погіршення економічної ситуації споживачі стають більш вразливими і потребують особливого захисту. Тому вважаю ймовірне рішення ВР щодо обмеження ставок доцільним.

Фінансова система потребує стабілізації, зміни в регулюванні якраз на часі. Важливо зберегти доступ громадян до фінансових послуг та здатність фінкомпаній здійснювати свою діяльність.

Однозначною перевагою законопроєкту є виведення з ринку компаній з надлишково ризикованою бізнес-моделлю, створення єдиного стандарту для кредитних продуктів. Це спрощує порівняння різних пропозицій та дозволяє споживачам легше оцінити вигідність та конкурентоспроможність кредитів. Це зробить ринок більш прозорим. Законопроєкт має запобігти можливості маніпулювання ставками кредитів з боку фінансових установ. І це допоможе забезпечити більшу довіру споживачів.  

Чи стануть кредити більш доступними – це дискусійне питання, тому що зараз через високу конкуренцію між учасниками ринку споживач може отримати пропозицію й зі ставкою менше 0,5% на день. 

Високий рівень облікової ставки свідчить зокрема про значну вартість кредитних ресурсів, яку пропонується штучно обмежити.

Наразі небанківський сегмент споживчого кредитування зазнає значних збитків і скорочується через складні економічні обставини та війну. І якщо ставки будуть занадто обмежені, позики можуть стати нерентабельними для самих фінкомпаній.  

Унаслідок цього величезний пласт споживачів узагалі втратить право на кредити та буде змушений шукати гроші іншими шляхами – через неліцензовані компанії тощо, – що призведе до тінізації ринку, оскільки попит на кредити буде не задоволений.  

Тому варто ретельно вивчити та врахувати можливі наслідки і ризики для фінансової системи й ринку загалом. Сподіваємося, що до нашої думки прислухаються і закон матиме позитивний вплив на ринок, сприятиме підвищенню його транспарентності, стабільності та розвитку.

- Що варто було б врахувати при ухваленні закону для того, щоб це мало позитивний вплив для усього ринку? 

- Забезпечення стійкості та надійності фінансової системи є спільною метою. І наша компанія, певен, як і інші учасники ринку, готова працювати разом з державним регулятором для забезпечення збалансованого підходу до регулювання сектору небанківського споживчого кредитування.  

Механізм розрахунку денної процентної ставки має бути чітким та зрозумілим. Ставка повинна бути так само інформативною для позичальника. 

Денна процентна ставка розраховується за формулою: ДПС = (ЗВСК ЗРК)/t × 100% де, ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – термін кредитування у днях. 

Максимальний розмір ставки має бути на рівні, який буде балансом між можливостями клієнтів та ризиками кредитодавців. Денна процентна ставка не може перевищувати максимального розміру, який дорівнює 2,5% на день і поступово зменшуватиметься. 

Важливо забезпечити достатню часову рамку для виконання нових вимог, щоб бізнес мав можливість внести необхідні зміни без поспіху та надмірних витрат. Треба враховувати реальні можливості бізнесу, його потреби та здатність адаптуватися.

Більшість країн, де існує обмеження граничного розміру процентної ставки, йшли до цього поступово, не одномоментно знижуючи середню процентну ставку на ринку, щоб він міг адаптуватись. У Великобританії процес обмеження ставок за кредитами здійснювався впродовж майже десяти років: спочатку обмежували річну проценту ставку, а потім – поденну. У США цей процес тривав протягом кількох десятиліть, але і зараз у деяких штатах ставка обмежена тільки до 600% на рік.

Поступове зниження денної процентної ставки дасть змогу українському ринку налаштувати всі необхідні процеси та адаптуватися до змін. Різке зменшення ставки зумовить ліквідацію значної кількості гравців і призведе до того, що на ринку зможуть залишитися тільки великі гравці за рахунок більшої кількості клієнтів. 

Тому при втіленні законопроєкту треба врахувати всі ризики та сприяти забезпеченню рівноваги на кредитному ринку, що підвищить довіру і стимулює зростання інвестицій у фінтех. 

- Крім обмеження ставок, – що, на вашу думку, стимулювало б розвиток ринку фінтех в Україні? 

- Фінкомпанії зацікавлені в ініціативах ВР, що стосуються врегулювання діяльності бізнесу, які б надали інструменти для розвитку сектору небанківського споживчого онлайн-кредитування. А саме пунктів, що стосувалися б:

• чітких і зрозумілих механізмів розрахунку денної процентної ставки, щоб позичальник міг ухвалити зважене рішення з приводу взяття кредиту; 

• максимального розміру ставки на рівні, який буде балансом між можливостями клієнтів та ризиками кредитодавців; 

• додаткових прийнятних способів повернення простроченої заборгованості; 

• продовження практики обговорення НБУ з ринком нових нормативно-правових актів – це допоможе затверджувати їх з урахуванням інтересів усіх сторін – захисту прав споживачів, ефективного бізнесу та можливостей контролю з боку регулятора; 

• відсутності вимоги здійснення надмірних дій, які можуть більше заплутати споживача (наприклад, дуже багато тексту в рекламі тощо); 

• достатніх строків на реалізацію, бо впровадження денної процентної ставки з чітким дотриманням всіх регуляторних засад потребує значних людських та часових ресурсів. 

- Чи чує регулятор думку гравців?  

- Безумовно. Про це свідчить значна кількість спільних заходів, де зустрічаються учасники ринку з представниками НБУ, ВР. Це сприяє розвитку співпраці, більшому порозумінню. Під час таких івентів регулятор має змогу отримати чимало інсайтів про діяльність ринку, почути про наші болі та проблеми.

Разом із тим роз'яснення нових правил та нормативів представниками регулятора сприяє підвищенню дотримання правил і виявленню потенційних порушень. Учасники ринку мають змогу поставити запитання, краще зрозуміти регуляторні вимоги.

Добре, що представники НБУ і парламенту вікриті до діалогу з представниками професійних асоціацій. Сподіваємося, ринок буде почутий і це сприятиме формуванню успішної стратегії його розвитку.

- Чи є способи уникнути або бодай послабити турбулентність ринку під час впровадження змін?  

- Відповідь проста, але водночас потребує часу для реалізації – треба створити сприятливе середовище для поступового переходу до нових регуляторних положень.

Турбулентність на ринку може негативно впливати не лише на бізнес, а й на  споживачів, державу. Перш за все, держава може втратити податкові надходження, якщо бізнес зазнає серйозних труднощів або навіть буде змушений згорнути свою діяльність через несприятливі умови. Це може призвести до скорочення соціальних програм та інвестицій у розвиток країни. 

Для споживачів послуг турбулентність також матиме негативні наслідки, бо означатиме обмеження надання кредитних коштів, зростання вартості послуги, погіршення враження від отримання послуг тощо.

Наразі гравці фінансового ринку проходять ретельні перевірки регулятора, що є своєрідним іспитом, який показує не лише рівень зрілості бізнесу, а й дає розуміння потенційних ризиків та викликів, пов'язаних із його діяльністю. Це досить нелегке випробування, як і сам процес удосконалення для компанії. Але при відповідному підході до фінансового управління, дотриманні законодавства та стандартів, а також готовності вдосконалювати діяльність на основі рекомендацій і висновків експертів НБУ, компанії підвищують довіру як інвесторів, так і клієнтів. А також це сприяє вдосконаленню внутрішньої корпоративної культури, підвищенню свідомості співробітників щодо важливості дотримання стандартів та процедур. Наприклад, завдяки рекомендаціям Нацбанку ми переглянули частину своїх бізнес-процесів і навіть попри загальний брак ресурсів – внесли зміни у штат, зокрема, найняли комплаєнс-менеджера. Усі інновації в компанії, нові рішення, пошук більш ефективних способів виконання завдань сприяють розвитку та зростанню. Відтак наш ринок стає більш прозорим, цивілізованим, зручним та безпечним для споживача.

Та ж логіка працює і при впровадженні регуляторних змін – консультування і підтримка компаній забезпечує стабільність ринку, задоволення споживачів, збереження прибутковості для держави, забезпечення стійкості та розвитку економіки.  

Насправді гравці, які зацікавлені у зростанні бізнесу, – зацікавлені у розвитку ринку, зокрема в ефективному регулюванні, що сприяє виведенню недобросовісних конкурентів, які негативно впливають на формування іміджу ринку в цілому. Ми готові підтримувати ініціативи, які створюють баланс між захистом національних інтересів та забезпеченням прав усіх учасників ринку, працювати задля створення ефективних механізмів, що забезпечить перспективи розвитку і після війни.

- Що допомагає вашій компанії проходити складний воєнний період і в умовах високої конкуренції утримувати лідерство? 

- Висока адаптивність бізнесу до реалій, що швидко змінюються, професійна команда і дотримання корпоративних цінностей. А надихає нас віра в ЗСУ та в перемогу. Працюючи тут, у тилу, ми маємо бути гідними того, що в цей час хтось на передовій, ризикуючи життям, створює умови і надає нам цю можливість. Тому всі маємо робити свою справу з максимальною віддачею. А позиції в бізнес-рейтингах – то не принципове питання. Сьогодні усі сили спрямовуємо на наближення перемоги.  

З початком війни ми масштабували чинні благодійні проєкти та соціальні ініціативи, фокусуючись на підтримці військових, соціально незахищених та хворих дітей.

Moneyveo вже перерахувала на користь ЗСУ понад 13 млн грн. Компанія кілька років підтримує реабілітаційний центр для військових Next Step Ukraine. Крім того, ми надсилаємо на фронт медичне обладнання та за списком потреб від бойових медиків формуємо посилки з медикаментами на фронт.

Серед наших партнерів – Центр реабілітації військових при Інституті медицини праці ім. Кундієва, військовий госпіталь в Ірпені. Вже кілька років поспіль допомагаємо центру для проживання онкохворих дітей “Дача” та дитбудинку у Ворзелі. 

Крім сталих проєктів, Moneyveo намагається по можливості відповідати на інші актуальні запити. Зокрема від фондів і організацій, які дбають про дітей-сиріт, дітей з особливими потребами та тих, що потребують реабілітації або термінового лікування. Йдеться про БФ “Сонях”, навчально-реабілітаційний центр “Джерело”, фонд U4UA. 

Також підтримуємо цивільних, які постраждали від війни. Наприклад, наша компанія допомогла відновити житловий будинок та облаштувати шкільне бомбосховище в Ірпені, надала комп’ютери з моніторами, ноутбуки і телевізори за зверненням представників Ірпінського міського суду, чию будівлю було знищено під час окупації міста.

За час повномасштабної війни Moneyveo підтримала соціальний проєкт Teplo, громадську організацію “Фонд Маша”, волонтерську організацію Dopomoga.Razom, Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації населення Міністерства у справах ветеранів України, школу в Новому Заліссі. 

Після трагедії на Каховській ГЕС компанія прийшла на допомогу постраждалим, надіславши гуманітарний вантаж кільком благодійним організаціям, які опікувалися місцевим населенням. 

Робимо усе можливе, щоб відбудувати нашу економіку і країну, день за днем наближаючи перемогу.  

Переконаний: під час війни соціальна складова стала не просто маст-хевом у бізнес-діяльності компаній, вона стала формотворчою складовою в ДНК відповідального українського бізнесу. 

Уляна Кравченко