Друга зима Незламності: як готуємося та чого від неї чекати
Цьогоріч знову основним питанням напередодні опалювального періоду стали не тарифи, а захист критичної інфраструктури від імовірних атак росіян. Справді: якщо не буде можливості виробити електроенергію чи доставити її до споживачів, тарифне питання відходить на задній план. Як свідчить досвід попереднього сезону, частина населення ладна купувати пальне й зрештою – отримувати електрику за допомоги генераторів дорожче, аніж за зафіксованою ціною. Інше важливе питання підготовки до зими – запаси різного палива. Насамперед, природного газу та вугілля – основних видів палива для України, якщо не брати до уваги ресурс для атомних електростанцій. Адже достатність запасів – це одна з гарантій стабільного проходження опалювального сезону… наскільки це можливо в умовах війни, звісно. Формування запасів, захист критичної інфраструктури, імпорт електроенергії – ці пункти підготовки до осінньо-зимового періоду Укрінформ розглянув детальніше.
ЗАПАСИ ГАЗУ ТА ВУГІЛЛЯ: НЕ РЕКОРДНІ, АЛЕ ДОСТАТНІ
За дорученням Кабінету Міністрів, до початку опалювального сезону необхідно накопичити 14,7 млрд кубометрів газу та 1,8 млн тонн вугілля. Для порівняння, минулого року в осінньо-зимовий період 2022/2023 Україна увійшла із 14 млрд кубометрів газу та 1,3 млн тонн вугілля.
Враховуючи зменшення споживання енергоресурсів, яке спостерігалося минулоріч через бойові дії, нам цього вистачило. І цього року споживання ще не відновилося до довоєнного рівня. Так, пресслужба НЕК “Укренерго” повідомила Укрінформу: за 7 місяців 2023-го споживання електроенергії (без урахування тимчасово окупованих територій) було на 11,1% меншим, ніж за такий же період 2022 року. Компанія зафіксувала збільшення споживання в окремі місяці цього року, але воно коливається в межах 2-4% (за винятком березня – на 9,2%). Враховуючи таку тенденцію, запланованих запасів Україні має вистачити для проходження зими. Але чи встигаємо ми їх накопичити?
“За планом потрібно, щоб до 15-20 жовтня на складах було 1,8 млн тонн вугілля. На сьогодні – 1,3 млн тонн. За той час, що залишився, накопичити 500 тис. тонн – реально”, – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Водночас він звертає увагу на ситуацію в ПАТ “Центренерго” – єдиній державній тепловій генерації, де в серпні вкотре змінилося керівництво. “Що стосується Центренерго, величезні проблеми як із накопиченням вугілля, так і з залученням потужностей. На сьогодні ця компанія працює відсотків на 15 від свого потенціалу через слабкий менеджмент, який був у попередні роки”, – зазначає експерт.
Однак якщо Центренерго забракне вугілля, на допомогу прийде той же газ. І за ціною, нижчою за ринкову – Кабмін продовжив до кінця опалювального сезону ПСО на постачання газу для потреб теплової генерації. Постачальником традиційно є одна з компаній Групи Нафтогаз.
За оцінкою НАК “Нафтогаз України”, лише за цей рік теплові електростанції загалом використають 2,4 млрд кубометрів газу для виробництва електроенергії. При цьому, якщо половину цього обсягу було спожито за сім місяців 2023-го, то ще 1,2 млрд кубометрів – це прогноз споживання за серпень-грудень. ТЕС збільшують споживання “блакитного палива”, отже, постає питання, чи вистачить Україні запланованих запасів.
Запаси газу в підземних сховищах уже сягнули запланованих 14,7 млрд кубометрів, однак із цього об'єму близько 2 млрд кубометрів належать іноземним компаніям. “Це означає, що навряд чи їх можна враховувати для підготовки до осінньо-зимового періоду. Думаю, тут без імпорту не обійтися, і потрібно, щоб Нафтогаз попрацював у цьому напрямі”, – сказав В.Омельченко.
За його розрахунками, Нафтогазу потрібно буде законтрактувати понад 1 млрд кубометрів імпортного газу. Але поки що голова правління НАК “Нафтогаз” Олексій Чернишов наполягає на тому, що Україна цього опалювального сезону не потребуватиме імпорту. Крім того, досягнувши запланованого рівня закачування газу, Група не планує на них зупинятися, збільшуючи видобуток “блакитного палива”.
Якщо ж імпорт газу таки знадобиться (пам’ятаємо про 2 млрд кубометрів газу, що належать іноземним трейдерам), то його як мінімум буде звідки залучити: європейські газосховища вже другий рік поспіль заповнюються майже повністю. Інша справа, що посеред зими цей газ буде дорожчим, аніж зараз.
БЕЗ ІМПОРТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ – НІЯК
Окрім запасів палива, нам потрібні достатні запаси потужності на електростанціях. Традиційно, половина (а то й більше) електроенергії в Україні генерується атомними енергоблоками. Однак цього недостатньо для забезпечення всіх потреб в електроенергії, та й атомні електростанції не можуть швидко реагувати на зміну попиту, як-от на збільшення споживання у вечірні години.
Тут на допомогу приходять теплові та гідроелектростанції. І це саме та генерація, яка регулярно потерпала від атак ракетами та дронами минулого опалювального сезону. У підсумку, за даними Міністерства енергетики, наприкінці березня через російські атаки було пошкоджено 19 блоків ТЕС, 4 енергоблоки теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та 8 гідроагрегатів гідроелектростанцій (ГЕС). Це не рахуючи зруйнованої росіянами Каховської ГЕС – але ми й минулий осінньо-зимовий період пройшли без її ресурсу.
Звісно, енергетики проводять ремонти на пошкоджених енергоблоках. Але масштаби руйнувань такі, що повністю відновити генерацію до передвоєнного стану за сім-вісім місяців нереально. “Все ще триває відновлення – і воно триватиме увесь рік. Думаю, цього року в нас не буде закінчення ремонтного сезону. Ми не можемо завершити ремонти, тому що не можемо відремонтувати зруйноване і пошкоджене навіть за два-три роки”, – наголошує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Тому, якщо зима буде морозною, в окремі години (найперше – у вечірні та ранкові) в енергосистемі може виникати дефіцит, а слідом за ним – потреба обмежувати споживання. “Прогнозую, що дефіцит потужності в окремі години взимку, коли буде достатньо холодно, може становити 2-3 ГВт”, – каже В.Омельченко.
Резервом, який дозволить покрити хоча би частину дефіциту, є імпорт електроенергії. Поки що максимальна потужність імпорту з Європи – 1,2 ГВт, але Уряд розраховує на її збільшення до 2 ГВт. Здавалося б, таке рішення дозволить повністю усунути можливий дефіцит, однак дозволено купити 2 ГВт – не означає, що вся ця потужність буде викуплена. На заваді можуть стати різниця в ціні на європейських ринках та обмеження на ринку українському.
“Є два аспекти, які впливають на комерційний імпорт електроенергії. Перш за все, це ціна. Вона повинна бути суттєво нижчою в Європі, аніж в Україні. Другий – це розмір транскордонного перетину, за який на аукціонах можуть конкурувати імпортери. Сьогодні комерційний імпорт можливий в обмеженому обсязі у зв’язку з вимогами, які висунули європейські системні оператори. Але ціна є, мабуть, головним фактором для збільшення комерційного імпорту”, – повідомили Укрінформу в пресслужбі державного енерготрейдера “Енергетична компанія України” (ЕКУ).
На вплив цінового фактора на реальні обсяги імпорту вказує й Укренерго. “Потрібно дещо поправити регулювання на ринку електроенергії. Тому що нездорова ситуація, коли Укренерго залучає аварійну допомогу в сусідів, яка дорожча, а комерційний імпорт, який дешевший, не може зайти в систему через цінові обмеження на українському ринку”, – прокоментував ситуацію з імпортом голова правління компанії Володимир Кудрицький в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
Різниця в цінах була перепоною для збільшення імпорту вже влітку, коли ціни традиційно нижчі за зимові, що призвело до потреби залучати аварійну допомогу – а це найдорожча електроенергія, яку може отримати Україна.
Чинні цінові обмеження на ринку електроенергії Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) планує залишити до початку квітня. В таких умовах стимулювати імпорт потрібно іншими засобами. НКРЕКП бачить вихід у покладанні спецобов’язків на Укренерго. Оператор системи передачі, за пропозицією регулятора, повинен буде компенсувати імпортерам електроенергії різницю в цінах між європейськими та українським ринками. За словами НКРЕКП Костянтина Ущаповського, проєкт такого рішення вже надано на розгляд Кабінету Міністрів.
В Укренерго не беруться оцінювати потенційний вплив такого типу ПСО на імпорт електроенергії взимку. “Коректно оцінити вплив будь-якої ініціативи на ринок електроенергії можливо тільки після того, як вона почне діяти і з’являться дані за певний проміжок часу”, – повідомили Укрінформу в пресслужбі оператора системи передачі.
В ЕКУ зауважують, що держава робить усе можливе, щоб створити додаткові інструменти для підвищення енергетичної безпеки країни, й певна господарська логіка в діях НКРЕКП є. У компанії наголошують, що існує високий ризик поновлення російських атак на енергетичну систему України та виникнення взимку дефіцитного балансу потужностей. Через різницю цін у Європі та в Україні – комерційний імпорт працювати не буде, а ціна аварійної допомоги буде значно вищою за імпорт.
“Регулятор шукає шляхи, як в умовах енергодефіциту заощадити українським споживачам кошти, синтетичним антикризовим інструментом, таким як “імпортне ПСО”. Але технічно це дуже складно, тому без деталей оцінити ефективність цього інструменту поки що неможливо”, – зазначили в ЕКУ.
В.Омельченко ж звертає увагу на те, що новий вид ПСО може спричинити ще більше накопичення боргів Укренерго перед учасниками ринку.
Хоч як би там було, але без стимулів – ринкових чи неринкових – імпорт електроенергії з Європи взимку може залишитися у статусі теоретичного резерву.
ЗАХИСТ ІНФРАСТРУКТУРИ – НОВИЙ ПУНКТ ПІДГОТОВКИ ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ
Енергетики робитимуть усе, аби залучити всю доступну генерацію взимку. Однак і росіяни не гають часу, готуючи нові удари по наших електростанціях та високовольтних підстанціях. Тому при підготовці до майбутнього опалювального сезону з’явився новий для нас пункт – облаштування захисту об’єктів енергетики.
І це “найзагадковіший” етап підготовки. Зі зрозумілих причин: деталі облаштування захисту – протиповітряна оборона це чи фізичний захист – ніхто не повідомлятиме з міркувань безпеки. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що роботи із влаштування захисних споруд ведуться серйозно і системно. Так, Кабмін на початку вересня додатково скерував на проведення робіт 9,7 млрд грн. Міжнародні партнери України вже надали $2,3 млрд на відновлення об'єктів енергетики та їхній захист.
За інформацією Укренерго, вартість конструкції для захисту трансформаторного обладнання на високовольтних підстанціях оцінюється у 69 млн грн – це з урахуванням і закупівлі необхідних матеріалів з доставкою, і зарплати фахівців, які ту конструкцію зводять. Компанія уже провела низку тендерів на облаштування захисних споруд.
До опалювального сезону готується й протиповітряна оборона. Зокрема, Україна отримає від партнерів додаткові зенітні танки Gepard, які дозволять захистити критичну інфраструктуру, насамперед, від атак дронами. “Мобілізуємо всі сили, щоб збільшити ще й постачання різних систем ППО і сам фізичний захист обʼєктів”, – заявив Президент Володимир Зеленський.
Представник ГУР Вадим Скібіцький у коментарі виданню Reuters зауважив, що Росія може поновити обстріли українських енергетичних об’єктів наприкінці вересня чи на початку жовтня. При цьому ворог, вірогідно, використовуватиме одночасно і дрони, й ракети – задля ускладнення роботи нашої ППО. Тому українські оборонці неба розраховують на оновлення озброєння.
ЩЕ ОДНА ЗИМА НЕЗЛАМНОСТІ
Значною мірою, з усіх розглянутих питань – накопичення ресурсів для проходження опалювального сезону є чи не найменш проблемним. Запаси ми матимемо достатні. Інше питання – що діятиметься уже під час самого сезону. Зараз і Міністерство енергетики, й Укренерго запевняють, що вересень-жовтень Україна проживе без вимкнень електроенергії. А профільне міністерство у своїх прогнозах іде навіть далі, розраховуючи пройти без обмежень споживання і зиму.
Але зараз це нагадує гадання на кавовій гущі. Адже ми не можемо точно спрогнозувати наслідки потенційних ворожих атак на енергосистему. І так само непевними є прогнози погоди. За сильних морозів та при нестачі імпорту електроенергії українцям можуть знадобитися навички, які були отримані минулої зими.
“Ми не можемо прогнозувати, скільки зброї підготував ворог і куди саме він запланував бити, тож готуємося до найгіршого – повторення сценарію минулого року. Але тепер енергетики мають досвід боротьби з наслідками масованих атак”, – кажуть в Укренерго.
Враховуючи досвід минулого сезону, енергетики оновили резервні схеми живлення споживачів, готують запаси обладнання й матеріалів, розробляють схеми взаємодії з комунальними службами та місцевим самоврядуванням. Ймовірно, що споживачів не обмежуватимуть до того моменту, коли вичерпаються абсолютно всі засоби забезпечення потреб – включно з аварійною допомогою. Але це не означає, що українці можуть сподіватися лише на енергетиків.
“Побутові споживачі також можуть долучитися до підготовки до зимового періоду: підготувати або, за можливості, придбати генератор, накопичувачі енергії (power bank), освітлювальні та побутові прилади з акумуляторами. І найголовніше – переробити свій звичний побутовий сценарій, перерозподіливши користування електроприладами впродовж доби, щоб зменшити навантаження на енергосистему в години максимального споживання вранці та ввечері”, – кажуть в Укренерго.
І заклики до економії енергоресурсів, з якими країна живе майже рік, супроводжуватимуть нас і надалі. Адже завдані енергосистемі рани складно вилікувати за один сезон ремонтів – і ніхто не візьметься точно сказати, скільки ще ран може вона отримати. Поведінка споживача в таких умовах важить не менше, аніж швидкість, з якою енергетики зможуть відновлювати інфраструктуру.
Вікторія Наконечна, Київ
