В Держаудитслужбі відкинули звинувачення в некоректності перевірки закупівель Міноборони

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це під час брифінгу «Особливості закупівель Міністерства оборони України у період дії воєнного стану» повідомив заступник голови Державної аудиторської служби України Станіслав Патюк.

«Держаудитслужба згідно з планом проведення заходів державного фінансового контролю на 4 квартал 2022 року, відповідно до звернення міністра оборони та СБУ, провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Під час ревізії, серед інших питань, досліджено питання саме виконання державних контрактів. Зокрема, щодо правильності розрахунку ціни на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг. Результати ревізії – це 127 томів справи. Оскільки вони мають гриф державної таємниці, і до того ж триває досудове розслідування за цими фактами, скажу, що під час ревізії встановлено випадки включення суб’єктами господарювання до калькуляції витрат прибутку на суму 2 млрд 600 млн грн», - повідомив Патюк.

Він нагадав, що постанова уряду №335, яка ухвалювалась у березні 2022 року, дозволила постачальникам товарів та послуг укладати прямі договори з Міністерством оборони без будь-яких процедур та отримувати до 100% передплати вартості кожного контракту. Тобто держава підтримала вітчизняні підприємства у кризовий період та дала наперед кошти за ще не виконані контракти. Деякі контракти сягали понад 1 млрд грн. Жоден контрагент, який працював за цією постановою, не працював з Міноборони без передплати по державному контракту.

«Так, дійсно постанова 335 не передбачає прибутку, але важливий момент цього документа – це саме калькуляція витрат підприємства. У цій постанові в п.1 чітко вказано, що під час розрахунку ціни товару та послуг у контракті враховуються всі податки та збори загальновиробничі, адміністративні операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт», - пояснив Патюк.

Він додав, що в березні минулого року, коли російська армія стояла в Бучі та Ірпені, не йшлося про отримання підприємствами прибутку, а йшлося про виживання людей та держави в цілому, йшлося про те, що підприємство може працювати, сплачувати зарплату працівникам, сплачувати податки та всі свої витрати, які пов’язані з виготовленням товарів, але без отримання прибутку. На той час це було цілком прийнятна позиція, вважає Патюк.

Він зауважив, що всі контракти в згаданий період укладались саме згідно з постановою №335, яку ініціювало саме Міністерство оборони.

«Ухвалення постанови №335 було ініційовано самим Міністерством оборони та схвалено Міністерством економіки. Крім того, хочу окремо наголосити, що 21 липня 2023 року питання щодо включення прибутку або постачальницької винагороди виконавця вже врегульовано постановою №736, яка дозволяє вже включати прибуток. Ця ж постанова №736 скасувала постанову №335, яка вже є недіючою. Питання, яким чином зараз укладати договори – з прибутком чи без прибутку – вже цього питання немає, його вирішено. Єдине, залишається дискусія щодо тих контрактів, які були укладені в період дії 335-ї постанови. Тобто з березня 2022 року по липень 2023 року. Питання стосується тих контрагентів, які укладали договори і включили в ціну товару безпосередньо прибуток. Зараз ця дискусія є і питання вирішується», - повідомив Патюк.

Своєю чергою директор Департаменту контролю в галузі оборони, правоохоронних органів та органів влади Тетяна Марчук повідомила, що першочергово Держаудитслужба не ставила за мету досліджувати питання прибутків підприємств, і лише під час перевірок з’ясувалось, що деякі суб’єкти господарювання включили до калькуляції витрат свої прибутки.

«У нас не було першочергової задачі дослідження питання прибутків в калькуляціях договорів, у нас було звернення міністра оборони, у нас було звернення низки правоохоронних органів щодо підтвердження правомірності утворення дебіторської заборгованості, і ми виходили і досліджували ті контракти, в яких були прострочені, а прострочені, значить невиконані контракти з якихось причин або довготривалі контракти… Ми виходили до суб’єктів господарювання вияснити причину невиконання контрактів, і уже під час вияснення причини, чому контракти не виконувалися, ми бачили, що серед одних таких складових є питання включення прибутку в калькуляцію вартості товару», - пояснила Марчук.

Вона також повідомила, що були виявлені навіть випадки, коли Держаудитслужба не могла знайти виконавців контрактів договорів.

«Гроші Міноборони перераховувало, а невідомо кому. У нас значна частина коштів - були розрахунки з нерезидентами. Можу навести приклад, не називаючи установи, коли Міноборони перерахувало нерезидентам валюту, а банк цієї іншої країни повертає кошти Міністерству оборони, тому що це підприємство чи суб’єкт господарювання в тій країні в «чорному списку», він рахується як неблагонадійний або має ризики, і банк йому не перераховує гроші, і гроші повертаються Міноборони, ми втрачаємо на курсовій різниці», - зазначила Марчук.

Вона повідомила, що на сьогодні кількість прострочених контрактів за 2022 рік становить близько 500.

Відповідаючи на питання чи пов’язані всі згадані проблеми з некомпетентністю співробітників Міноборони, Марчук зазначила: «Виконання функцій Міністерством оборони, певними підрозділами, які відповідали за проведення процедур укладання договорів, моніторинг постачальників і виконавців робіт повинно бути кращим».

Патюк також відзначив, що наразі розповсюджується інформація, що начебто Держаудитслужба вимагає від постачальників повернути кошти до держбюджету, однак це не відповідає дійсності.

«Наголошую: Державна аудиторська служба жодних відносин з постачальниками не має, нічого від них не вимагає і не може вимагати, це не наша функція. Ми звернулися лише після проведення ревізії з вимогою до Міноборони привести контракти у відповідність до вимог 335-ї постанови. Щодо вимоги повернути кошти, до підприємств Держаудитслужба не зверталась, це маніпуляція», - зазначив Патюк.

Підсумовуючи виступ, заступник голови Державної аудиторської служби підкреслив, що Держаудитслужба не є органом, який формує політику, а лише реалізує її в сфері державного фінансового контролю згідно з ухваленими законами та нормативно-правовими нормами. Тож, звинувачення, що Держаудитслужба невірно трактує законодавчі норми є неправдою, зазначив Патюк.

«Зараз йде оскарження нашої ревізії в суді, ми відстоюємо цю позицію, тому я думаю, що ми доведемо, що наші фахівці працювали професійно і чітко відповідно до вимог чинного законодавства», - наголосив Патюк.

Як повідомляв Укрінформ, Державна аудиторська служба України (ДАСУ) за результатами перевірки Міноборони знайшла порушень на 2,5 млрд грн. Порушенням вважається прибуток, який отримали приватні й державні компанії, співпрацюючи з МО.

3 липня міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що висновки Держаудитслужби про те, що українські виробники, які співпрацюють з Міноборони, не можуть мати прибуток, абсурдні і вже створили величезні проблеми для української армії та виробників.

Верховна Рада увалила постанову "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" про фактичне скасування висновку Державної аудиторської служби України щодо військових закупівель. Відповідно до постанови, Кабінет Міністрів має гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів.

Фото: sud.ua