Удари РФ по українських портах на Дунаї не змінять картину зернового експорту - Єврокомісія
Про це у Брюсселі під час пресконференції за підсумками переговорів з віцепрем'єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександром Кубраковим заявила Єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян.
Саме так вона відповіла на запитання кореспондента Укрінформу, чи вплинуть російські атаки на дунайські порти України на намір Єврокомісії збільшити транзит українських продовольчих товарів цим маршрутом до 4 мільйонів тонн на місяць.
«Ми обговорили ці атаки на Рені та Ізмаїл. Як ми почули від міністра (Кубракова - ред.), і ми можемо це підтвердити, деякі об’єкти виведені з ладу, що не зробило наше завдання простішим. З іншого боку, на Дунаї є не лише українські порти. Ми розглядаємо весь цей Дунайський кластер в цілому, вивчаємо його інші спроможності, зокрема, в румунських портах, з використанням Сулинського каналу. Ми бачимо це у поєднанні з підвищенням спроможностей порту в Констанці і обговорювали необхідні для цього заходи», - зауважила Єврокомісар.
За її словами, серед таких заходів, що здійснюються у взаємодії з Україною - створення умов для спрощення контролю та інших процедур на пунктах перетину кордонів. У цьому зв’язку Адіна Велян відзначила як позитивне досягнення стратегію розвитку таких пропускних пунктів на кордоні, яку спільно розвинули Україна й Румунія. Така стратегія дає чітке розуміння, що є необхідним для покращення операцій на всіх транспортних «модулях», включаючи залізницю, використання барж або автомобільного транспорту.
Своєю чергою Кубраков зазначив, що Україна вдячна Єврокомісії та уряду Румунії за такі зусилля, адже Україна дуже покладається на дунайський маршрут експорту. За словами українського урядовця, зернотрейдери також враховують цю «прифронтову» ситуацію та намагаються здійснювати доставку безпосередньо на кораблі, без складування зерна у портовій інфраструктурі, з метою усунення потенційних ризиків знищення цього продовольства просто в порту.
Водночас, український віцепрем'єр визнав, що «коридори солідарності» ЄС не зможуть повною мірою замінити морський шлях транзиту продовольства. Він нагадав: нещодавно п’ять кораблів, що були заблоковані після 24 лютого минулого року, покинули одеські порти. Ще два кораблі увійшли у глибоководні порти Одеси, були завантажені зерном та відбули до Босфору. Ще три кораблі зайшли до Одеси минулого тижня і невдовзі мають вирушити за призначенням.
«Щодо страхування. Добра новина у тому, що є компанії, які надають таке страхування для цих кораблів. Погана новина - що ціна такого страхування є все ще дуже високою. Тож ми працюємо з ринком, з партнерами та з цими компаніями з метою зменшити таку ціну», - додав український урядовець.
Як повідомлялося, після початку російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року ЄС та його країни-члени почали надавати Україні суттєву політичну, економічну, гуманітарну та військову допомогу. Зокрема, вже у травні 2022 року ЄС започаткував «коридори солідарності» на кордонах з Україною, які дозволили Україні продовжувати власний зерновий експорт на світовий ринок в умовах блокади Росією українських чорноморських портів.
У липні поточного року Росія зупинила свою участь у Чорноморський зерновій ініціативі, що була започаткована завдяки зусиллям ООН й Туреччини, після чого «коридори солідарності» ЄС через суходіл та внутрішні водні транспортні артерії Європи залишилися для України майже єдиною можливістю продовжувати експортно-імпортні операції.
