Експорт зерна: порти Балтії треба інтегрувати до європейської залізничної інфраструктури - УЗ
Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю Інтерфакс-Україна розповів голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко.
«Порти Балтії дійсно мають великий незадіяний потенціал. Та ж Клайпеда може перевалювати до 10 млн т на рік. Якщо ми кажемо про загальні можливості портів країн Балтії, то це 20 млн т на рік. Але всі морські порти Балтії в контексті підвезення вантажів залізницею були задіяні через Білорусь по колії 1520 мм. Щоб доїхати до Клайпеди зараз, потрібно перевантажитись на кордоні Україна - Польща, а потім за кордоном Польща - Литва. Це два перевантаження», - зазначив Лященко.
За його словами, доставка зернового вантажу до Клайпеди вийде орієнтовно на 50% дорожче, ніж до польського Гданська. І в кілька разів дорожче, якщо порівнювати з ціною транзиту через українські глибоководні порти.
Розв'язанню питання економічної доцільності експорту української агропродукції через Клайпеду допомогла б стратегія приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури.
«Системне вирішення питання тісно пов'язане зі стратегією приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури. Багато років реалізується проєкт Rail Baltica, але він стосувався лише пасажирського руху й не передбачав з’єднання з портами, зокрема, з портом Клайпеда. Останнім часом ми порушуємо перед литовською стороною питання саме в контексті вантажних перевезень. Вони зацікавлені реалізовувати ці проєкти у партнерстві з Україною», - сказав очільник УЗ.
Лященко додав, що реалізація такого проєкту цілком можлива в межах програми «Шляхи солідарності», що фінансуються через Європейський фонд поєднання (CEF).
Як повідомлялося, Україна вперше зможе самостійно подавати заявки для фінансування інфраструктурних проєктів за програмою ЄС «Механізм сполучення Європи» (Connecting Europe Facility – CEF) у межах ініціативи «Шляхи солідарності».
Фото з сайту agravery.com
