Підприємці з України та Латвії поглиблюють співпрацю на бізнес-форумі у Чернівцях
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"У таких більш-менш безпечних регіонах як Буковина ми не можемо не говорити про залучення нових інвестицій в економіку. І сьогоднішній бізнес-форум є додатковою платформою для налагодження нових економічних зв'язків та розвитку уже існуючих проєктів", - сказав під час відкриття форуму начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк.
За його словами, наразі в Чернівецькій області вже успішно працюють три спільних із латвійським бізнесом підприємства. І надалі регіон хоче розширити цю співпрацю, зокрема у сферах легкої промисловості, ІТ-технологій, сільського господарства та деревообробки.
За інформацією заступника голови Чернівецької обласної ради Михайла Павлюка, за перше півріччя цього року в експортно-імпортних операціях між Чернівецькою областю та Латвією взяли участь 10 суб'єктів підприємницької діяльності.
Під час заходу представники різних сфер бізнесу України та Латвії презентували свої потужності і шукали можливості спільної співпраці. Зокрема про свої здобутки розповіли представники двох латвійських компаній у галузі програмування та інформаційних технологій. Водночас керівник Чернівецького ІТ-кластеру, який об'єднує чимало відомих українських компаній у цій сфері, представив можливості розвитку цього виду бізнесу для клієнтів із Європи.
Жваву дискусію викликала презентація можливостей потужної латвійської компанії в галузі збору сміття, сортування і переробки "Eco Baltia Vide". Керівниця проєктів цієї фірми Діана Барановська розповіла, що ще 30 років тому Латвія в галузі сортування сміття була на такому ж рівні, як зараз перебуває Україна. Але за останнє десятиліття відсоток людей, які сортують сміття у цій Балтійській країні, зріс із близько 30% до нинішніх понад 70%.
"Але цього замало. Європейський Союз вимагає, і ми до цього рухаємося, щоб цей показник до 2030 року становив не менше 90%. Лише 10% сміття у Європейському Союзі можна буде захороняти на полігонах. Усе решта повинно перероблятися. Без сортування сміття вашу країну до Європейського Союзу ніяк не візьмуть", - вважає Барановська.
Присутній на бізнес-форумі заступник Чернівецького міського голови Євгеній Маховіков зацікавився можливостями цієї компанії. Під час презентації він розпитав деталі щодо вартості послуг з вивезення сміття для населення.
За інформацією представниці латвійської компанії, саме різниця у вартості вивезення відсортованого сміття від вивезення невідсортованого стимулювала громадян переходити до сортування побутових відходів.
"Якщо людина не сортує сміття, то їй потрібно вивозити один контейнер на тиждень, це чотири рази на місяць, вона сплачує за таку послугу 19 євро на місяць. А я, наприклад, сортую усе сміття - скло окремо вивозять, пет-пляшки окремо тощо. І мені достатньо, щоб вивозили тверді побутові відходи один раз на місяць. То я за це сплачую 5 євро. Таким чином це стимулює людей не лише самим сортувати, а й спонукати своїх сусідів, які проживають у багатоповерхівках. Для того, щоб усі мешканці будинку оплачували менше за вивезення сміття", - додала Барановська.
Вона вважає, що звичка сортувати сміття повинна вироблятися ще з дитинства. І працювати з людьми у цьому напрямку потрібно вже зараз.
Окрім представників латвійського бізнесу, про свої можливості співпраці говорили і найбільші експортно-орієнтовані фірми Буковини. Серед них були представники релокованого бізнесу із Миколаєва та Києва. Вони сподіваються налагодити співпрацю для освоєння нових ринків збуту у Латвії.
Як повідомлялося, влітку у Чернівцях провели міжнародний українсько-румунсько-молдовський бізнес-форум. На ньому підприємці трьох країн шукали нові можливості для розвитку транскордонної співпраці та виходу на нові ринки збуту.
