З яким бюджетом житиме Україна у 2024-му
Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт №10000 «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з доходами 1,768 трлн грн та видатками на рівні 3,355 трлн грн. Отже, доходну частину державного кошторису збільшили на 22 млрд грн порівняно з першою редакцією документа, видаткову ж фактично залишили на попередньому рівні (+95 млн грн). Бюджетний дефіцит скоротився на 22 млрд – до 1,57 трлн грн. При цьому обсяги необхідних зовнішніх запозичень зменшили на 106 млрд грн (з 42,9 млрд дол. до 41 млрд дол. в еквіваленті) – у тому числі, й за рахунок переоцінки вартості обслуговування попереднього боргу. Натомість оцінка потреби у внутрішніх позиках зросла на 104 млрд грн. Що ж іще змінилося при доопрацюванні законопроєкту та який кошторис країна отримала на виході?
КЛЮЧОВІ МАКРОПОКАЗНИКИ
За прогнозами уряду, реальний ВВП України у 2024 році зросте на 4,6%. І це – перша суттєва відмінність від початкової редакції документа. У вересні прогнозувалося, що наступного року національний валовий продукт зросте на 5%. Але. Йдеться не стільки про гірші очікування, як про ефект зміни порівняльної бази. Річ у тім, що порівняно з попередніми прогнозами, оцінки цьогорічного зростання до другого читання бюджетного законопроєкту помітно поліпшили – із +2,8% до +5%. Номінальний ВВП наступного року – 7,643 трлн грн (це $212 млрд за нинішнім офіційним курсом).
Також під час підготовки документа до другого читання дещо покращили низку інших макроекономічних показників, на підставі яких здійснювалися розрахунки надходжень і деяких видатків, зокрема, витрат на обслуговування позик. Очікуваний показник споживчої інфляції цього року зменшили із раніше прогнозованих 14,7% до 7,1%, а наступного – із 10,8% до 9,7%. Цьогорічний середній розрахунковий курс гривні знизили із 40,2 грн/$ до 38,6 грн/$ (насправді ж, схоже, буде ще менше), а курс наступного року – із 41,4 грн/$ (при верстці першої редакції законопроєкту) до 40,7 грн/$.
Поміж важливих змін – згадане зменшення на $1,9 млрд потреби у зовнішньому фінансуванні. Це пов’язують із непростими переговорами з Міжнародним валютним фондом, де наполягають на максимально можливому за нинішніх умов скороченні бюджетного дефіциту й мінімізації частки непідтверджених доходів.
А ситуація з майбутніми обсягами міжнародної фінансової допомоги, як відомо, усе ще не визначена. Передовсім, через затягування із затвердженням параметрів грантової підтримки від США. Тепер, аби компенсувати недобір, Міністерству фінансів доведеться збільшувати внутрішні запозичення в розрахунку майже +9 млрд грн на місяць. Завдання складне, але, за оцінками експертів, посильне. Приміром, цього року інтерес до українських ОВДП – ключового інструмента при здійсненні внутрішніх запозичень – доволі високий. Незважаючи на поступове зменшення дохідності цих цінних паперів, Мінфіну майже завжди вдається під час аукціонів залучати заплановані суми. Тим паче, що Національний банк (принаймні зараз) запевняє у відсутності планів змінювати облікову ставку наступного року. Кажуть: упродовж усього 2024-го вона залишиться на рівні 15%, на якому, ймовірно, буде встановлена у грудні цього року при черговому перегляді ключового показника. У будь-якому разі, різких змін облікової ставки, які б призводили до зниження дохідності ОВДП, вочевидь, не буде. А збереження високої дохідності – це, з одного боку, не дуже добре для бюджету з точки зору вартості запозичень, натомість непогано, зважаючи на більший інтерес потенційних інвесторів, адже охочих вкластися в наші цінні папери за таких умов вистачатиме. Більше того, зважаючи на порівняно невисокий показник інфляції – принаймні, на 5% нижчий від облікової ставки, – Міністерство фінансів матиме поле для маневру, знижуючи позикові ставки.
Проте ми прекрасно розуміємо, що у разі суттєвого скорочення обсягів міжнародної фінансової підтримки жодні внутрішні запозичення дефіциту не перекриють. Тоді єдиним виходом буде увімкнення на повну грошового друкарського верстата, що потягне за собою купу інших проблем. Адже одна із причин цьогорічного сповільнення інфляції, що вже кілька разів змушує переглядати (у позитивний бік) прогнози, – це відсутність значної емісії гривні. Цьогоріч її друкували лише для технічних цілей – заміни в обігу зношених купюр. Наступний же рік – під питанням. Хоча при затвердженні бюджету-2024 на емісію також не розраховували. Але ж, за даними Мінфіну, остаточного підтвердження надання Україні $29 млрд від міжнародних партнерів і досі немає. «Зараз непокрита зовнішня потреба – $29 мільярдів. Це проблема уряду, проблема посольств, проблема президента. Ми шукаємо, як їх закрити. В частині оподаткування ми дійшли межі, й у частині запозичень внутрішніх також близькі до межі», – наголошує міністр фінансів Сергій Марченко.
Трохи послабити проблему допоможе успішне продовження реструктуризації частини комерційного зовнішнього боргу, терміни розрахунків за яким припадають на серпень 2024 року. Україна веде відповідні переговори. Але нове відтермінування забезпечить короткостроковий ефект лише в кілька мільярдів доларів, тоді як зараз відсутні визначені джерела надходження десятків мільярдів.
Презентуючи у Верховній Раді бюджетний законопроєкт до другого читання, Марченко уточнив, що наступного року Україна розраховує $5,4 млрд від МВФ, $8,5 млрд від США та $18 млрд від Євросоюзу. Причому, остаточного погодження щодо частини цієї суми, як зазначалося вище, немає. Що ж до іще $9,1 млрд, то навіть із потенційними джерелами їх надходження ще не визначилися.
Зовнішній торговельний баланс, за прогнозами, залишатиметься вкрай негативним. За розрахунками Мінекономіки, на експорті Україна та наші суб’єкти господарювання зароблять приблизно $56,2 млрд, а ось обсяги імпорту перевищать $96,4 млрд. Від’ємне торговельне сальдо – понад $40 млрд, що, поміж іншого, неабияк тиснутиме на курс національної валюти.
ПДФО ТА ІНШІ ДЖЕРЕЛА ДОХОДІВ
Головне: новий бюджет зверстано з урахуванням змін, внесених до національного законодавства у зв’язку з ухваленням напередодні змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу «військового» ПДФО.
Нагадаємо, 8 листопада Верховна Рада підтримала у повторному другому читанні проєкт закону "Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України". Згідно з документом, доходи Дорожнього фонду наступного року спрямують до загального фонду держбюджету, звідки розподілятимуться на потреби оборони, «військовий» ПДФО з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня року завершення дії воєнного стану також зараховуватиметься до державного бюджету. 45% цього податку йтиме на потреби Держспецзвʼязку для виробництва і придбання дронів (це щонайменше 43 млрд грн на рік), 45% – Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів та зброї, 10% – розпорядникам сектору безпеки та оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд грн). «Звичайний» ПДФО залишається у громадах в обсязі 64% (при цьому не менше 4% податку мають бути спрямовані на проведення розрахунків при виробництві теплової енергії, а також на підтримку підприємств з виробництва, постачання теплової енергії та централізованого постачання холодної води і водовідведення)», – наголосила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
Для компенсації ймовірних втрат місцевих громад, які дотепер отримували значну частину «військового» ПДФО, ресурс місцевих бюджетів збільшено на 23,2 млрд грн. Йдеться про додаткові доходи місцевих бюджетів завдяки переспрямуванню 4% «невійськового» ПДФО із держбюджету (+22,9 млрд грн) і трансферти з державного бюджету місцевим (+300,3 млн грн). Реверсну дотацію в обсязі 14,1 млрд грн у 2024 році до державного бюджету не перераховуватимуть.
Загалом, за словами Сергія Марченка, у вигляді субвенцій і дотацій у 2024-му на місця буде додатково спрямовано на 62 млрд грн більше, аніж довоєнного 2021 року.
Незважаючи на такі запевнення, місцева влада продовжує критикувати відповідне рішення. Укрінформ писав про дискусію, яка кілька місяців точилася довкола резонансного законопроєкту. Після ухвалення парламентом відповідних змін до Бюджетного кодексу суперечка, схоже, знов набирає обертів. Представники місцевої влади просять главу держави не підписувати цей закон. Але ймовірність президентського вето – досить невелика. Інакше «полетить» і дохідна частина бюджету. А «розкіш» верстати основний фінансовий документ по-новому Україна собі не може дозволити.
За рахунок якого ж іще ресурсу державний бюджет, на думку урядовців та парламентаріїв, отримуватиме у 2024 році додаткові надходження?
При підготовці бюджетного законопроєкту до другого читання прогноз обсягів ПДВ із ввезених на митну територію України товарів збільшили на понад 43 млрд грн, ще майже 10 млрд держава додатково отримає завдяки ухваленню закону про оподаткування надприбутків банків. Додатковий ресурс від сплати ввізного мита – майже 4 млрд грн, а від рентної плати за користування надрами при видобуванні природного газу – 3,6 млрд. 300 млн грн додатково принесе податок на прибуток підприємств, ще понад 353 млн – збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Натомість меншими будуть доходи держбюджету через згаданий уже перерозподіл 4% «невійськового» ПДФО на користь місцевих бюджетів (-2,2 млрд грн), скорочення податку та збору на доходи фізичних осіб (-436 млн грн), зменшення рентної плати за користування надрами при видобуванні нафти та газового конденсату (-612,6 млн грн), недобір акцизного податку з вироблених в Україні та із ввезених товарів (-1,75 млрд грн) та ввізного мита (-330,1 млн грн). Левова частка втрат пов’язана з очікуваним недобором ПДВ з вироблених в Україні товарів. Це -8,7 млрд грн. Ще -1,2 млрд – плата за надання державних гарантій та кредитів.
Загальний обсяг податкових надходжень у 2024 році має перевищити 1,476 трлн грн. Неподаткові доходи – приблизно 187 млрд грн.
НА ЩО ВИТРАЧАТИМЕМО ДЕРЖАВНИЙ РЕСУРС
Левова частка видатків бюджету-2024, як і цьогоріч, – витрати на безпеку та оборону, а також на соціальну сферу. Як відомо, у жовтні Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони, згідно з яким наступного року на оборонні потреби у бюджеті треба передбачити не менше 21,6% від ВВП. Розраховану відповідно до цієї формули суму – приблизно 1,7 трлн грн – і закладено у законопроєкті про держбюджет. При цьому цілком ймовірно, що, як і нинішнього року, бюджетні видатки за відповідними статтями у 2024-му не раз переглядатимуть. Додатково понад 100 млрд грн (у тому числі, й за рахунок перерозподілу «військового» ПДФО) буде надано на програми виробництва зброї та боєприпасів і закупівлі дронів.
На соціальну сферу у бюджеті передбачили майже 470 мільярдів гривень. За цим напрямом з’явилися кілька нових бюджетних програм. Мова, приміром, про субвенцію місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров’я (1 млрд грн) та програму медичної допомоги і соціальної реабілітації військових у лікарні «Феофанія» (200 млн грн).
Також поміж нових статей видатків – кошти на облаштування пунктів пропуску залізничного сполучення (662,4 млн грн), забезпечення діяльності Центру гуманітарного розмінування (49,8 млн грн), розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському кордоні (44,4 млн грн). Останнє – за рахунок кредиту від Уряду Польщі. 1 млрд грн піде на розмінування сільськогосподарських земель.
Порівняно з першою редакцією законопроєкту, значно збільшили видатки на протезування та ортезування військових, які втратили кінцівки (+573,9 млн грн), утилізацію твердого ракетного палива (+376 млн грн), створення сучасної клінічної бази в Національному інституті раку (+337,7 млн грн). Майже на півмільярда зросте фінансування діяльності органів державної влади. Помітно збільшили ресурс на заклади середньої освіти, пріоритетні наукові дослідження в системі НАН України, виплати академічних стипендій студентам і зарплат учителям. Загалом ідеться приблизно про 1 млрд грн.
Збільшили видатки на Антимонопольний комітет України (+241 млн) та на Державне космічне агентство (+357 млн грн), на Міністерство фінансів (+0,68 млрд на придбання сканерів для митниці), а також на програми Міністерства соціальної політики (+580 млн) та МОЗ (+530 млн грн). Натомість зменшено видатки на Бюро економічної безпеки України (-409,1 млн грн), Мінстратегпром та Держспецзвʼязку (загалом 9,6 млрд перерозподілили на статтю «на матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ»). Також із бюджету вилучили ресурс, передбачений раніше на Музей Голодомору.
У підсумку бюджетні видатки на освіту наступного року сягнуть майже 170 млрд грн, на охорону здоров’я – перевищать 200 млрд грн.
Й хоча у процесі доопрацювання бюджетного законопроєкту чимало цифр і зазнали змін, основні ризики для ключового фінансового документа залишились незмінними: додаткові витрати у випадку загострення ситуації на фронті та проблеми із залученням міжнародної фінансової підтримки.
Владислав Обух, Київ
