Мін’юст у 2019-2022 роках неефективно використав ₴3,5 мільярда - Рахункова палата

Про це повідомляє Рахункова палата, передає Укрінформ.

Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству юстиції.

У результаті аудиту встановлено, що Мін’юст із недотриманням законодавства використав 1,6 млрд грн, з порушенням бюджетного законодавства – 1,1 млрд грн, допустив неефективне управління бюджетними асигнуваннями в обсязі 649 млн грн, з яких не використав 117 млн грн відкритих асигнувань загального фонду держбюджету, непродуктивно витратив понад 104 млн грн.

Водночас Мін’юст не створив ефективної системи дієвого внутрішнього контролю, здатної забезпечити дотримання законодавства на всіх етапах планування потреби, затвердження кошторисів видатків і витрачання бюджетних коштів.

У 2019-2022 роках у системі оплати праці передбачалося до 10 додаткових видів оплати (надбавки і доплати), на які спрямувалося від 63% до 58% передбачених на це бюджетних коштів. Це служило основою для використання стимулюючих виплат для автоматичного збільшення зарплати, а не як інструмент для заохочення ефективного виконання завдань.

У 2019-2021 роках Мін’юст завищив майже на 1,6 млрд грн видатки на виплату надбавок за інтенсивність праці, виконання особливо важливої роботи і премії держслужбовцям. Коштом цих резервів, зокрема в апараті міністерства, встановлювалися надбавки за інтенсивність праці від 5% до 450% посадового окладу на 438,5 млн грн.

Аудит засвідчив, що один з основних напрямів реформування системи держуправління – модернізація державної служби та управління людськими ресурсами – Мін’юстом не досягнутий, а спрямовані на це 104 млн грн використані непродуктивно. Так, незабезпечення чіткого розподілу повноважень між структурними підрозділами міністерства призвело до дублювання функцій та неточного визначення завдань і, як наслідок, нераціонального використання людських і фінансових ресурсів, низького рівня інституційної спроможності у частині проведення реформ та формування держполітики.

На оплату послуг державного підприємства "Національні інформаційні системи" із забезпечення функціонування єдиних та державних реєстрів з держбюджету були витрачені понад 1,5 млрд грн. Аудитори встановили, що визначення щорічної потреби ДП "НАІС" у коштах на забезпечення функціонування цих реєстрів та їх витрачання протягом року відбувалося без належного контролю міністерством. Рахункова палата рекомендувала Мін’юсту визначити ДП "НАІС" одержувачем бюджетних коштів, аби посилити внутрішній контроль міністерства та включити це підприємство як одержувача бюджетних коштів до системи казначейського контролю за цільовим і ефективним витрачанням коштів бюджету.

Аудит встановив порушення правових засад ведення Мін’юстом бухгалтерського обліку, що призвело до невідображення у вартісному виразі такого нематеріального активу, як право власності на базу даних Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту. На адміністрування цієї бази даних у 2020-2022 роках витратили з держбюджету майже 80 млн грн.

Крім цього, міністерство коштом державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130)", в обхід встановлених урядом обмежень на витрачання коштів бюджету на придбання легкових авто, придбало у квітні 2022 року транспортний засіб Toyota Land Cruiser 150 вартістю понад 1,2 млн грн. Як наслідок, державне підприємство нерезультативно витратило 1,2 млн грн, а використання Міністерством цього авто призвело до додаткового навантаження на держбюджет у частині додаткових витрат на утримання й обслуговування транспортного засобу.

У 2018 році Рахункова палата проводила аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству юстиції на керівництво та управління у сфері юстиції, і надала 12 пропозицій щодо усунення виявлених порушень і недоліків. На момент завершення аудиту виконано 11 із них.

Рішення та звіт про результати аудиту оприлюднені на сайті Рахункової палати.

Як повідомляв Укрінформ, міністр юстиції Денис Малюська переконаний, що стати членом Європейського Союзу для України означає крок до ще більшого обсягу завдань, які потрібно виконувати.