Видобувні підприємства просять владу уможливити роботу після накладання санкцій
Відповідну позицію вони озвучили під час круглого столу «Перезапустити українські надра: перші підсумки реалізації санкційної політики у видобувній сфері» в Укрінформі.
«Обсяги виробництва у нас впали на 89%. Місцеві податки і обсяги сплаченої ренти за користування надрами за минулий рік становили понад 130 млн грн. У 2023 році прогнозуємо близько 64 млн грн», - зазначив директор ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Голік.
За його словами, комбінат є місто утворюючим підприємством, яке забезпечує надходження коштів до місцевого бюджету. Межиріченський ГЗК змушений був перевести персонал на 2/3 від попереднього рівня оплати праці.
«Ми і працювати не можемо, і навіть займатися рекультивацією. Це буде місцева техногенна катастрофа: кар’єри зараз затоплені водою», - сказав Голік.
За словами головного геолога групи Smart Energy Володимира Семенюка, неможливість проводити ряд робіт на газових свердловинах призведуть до зменшення видобутку на них у подальшому, або взагалі зробить ці свердловини непридатними для використання.
«У момент зупинки (видобування газу – ред.) продовжується конденсація рідини у пласті, продовжуються процеси просування газо-водяного контакту. На момент, коли ми захочемо відновити роботу свердловини, може виявитися, що зупинені свердловини вже будуть обводнені, і відновити їх роботу буде неможливо», - пояснив Семенюк.
Директор ТОВ «Смарт Граніт» Наталія Іванюк, у свою чергу, заявила, що через анулювання спецдозволів на користування надрами довелося приймати рішення про скорочення працівників підприємства, адже його робота повністю зупинена.
Керівник комітету з питань надрокористування Європейської Бізнес Асоціації Дмитро Кащук запропонував внести зміни до законодавства, за яких підприємства підсанкційних осіб могли би продовжувати працювати і приносити користь державі. «Одна із новел, яка може бути закладена у законодавстві – стягнення 100% прибутку компанії на користь спеціального фонду держави після проведення аудиту «великою четвіркою», - сказав він.
Представники Міністерства юстиції та Міністерства економіки, що були присутні на круглому столі, виступили за варіант стягнення підсанкційного майна у власність держави.
Як повідомлялося, Закон України від 01 грудня 2022 р. № 2805–IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» передбачає зміни до Кодексу України про надра, зокрема, щодо визначення юридичних осіб, які не можуть бути користувачами українських ресурсів. Це юридичні особи, в яких: істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором; істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі-агресорі; істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи – громадяни та резиденти держави-агресора.
Фото Руслана Канюки
