Воєнні рейки для енергосектору: чому енергобезпека України залежить від розвитку відновлюваної енергетики

Українська енергетика стала однією з ключових цілей російських атак і зазнала значних руйнувань. Найбільш вразливими стали великі ТЕС, ТЕЦ та трансформатори системи передачі. В умовах постійних обстрілів стійкість енергосистеми може посилити наявність резервного, автономного та децентралізованого енергопостачання, зокрема з відновлюваних джерел. Тобто нам потрібна енергія сонця, вітру, води, використання біомаси та біогазу.

Якщо говорити про відновлення, то необхідно забезпечити постачання електроенергії споживачам, підприємствам і особливо об’єктам критичної інфраструктури малими джерелами енергії. Будівництво великої кількості невеликих об’єктів генерації та когенерації і є основою децентралізації енергосистеми.

Та одночасно з цим війна формує порядок денний реформ і сигналізує про потребу перевести енергосектор на так звані воєнні рейки – перепрофілювати його, ще більше розвиваючи відновлювану енергетику.

ЛОКОМОТИВ РЕФОРМИ УЖЕ НА РЕЙКАХ

Цьогоріч Верховна Рада України ухвалила Закон № 3220-IX про відновлення та зелену трансформацію енергосистеми України.

По-перше, цей закон запроваджує систему видачі гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел. Тобто виробники зможуть підтвердити статус зеленої електроенергії.

Для чого потрібне таке підтвердження? Споживачі, зокрема європейські, зможуть переконатись, що придбана та використана ними електроенергія не призводила до додаткових викидів вуглекислого газу, і закрити свої зобов'язання щодо їх скорочення.

До вересня 2024 року національний регулятор (НКРЕКП) повинен забезпечити створення реєстру видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії. Це і впровадить механізм. Наступним кроком буде інтеграція українського реєстру до регіонального реєстру Енергетичного співтовариства.

Створення механізму гарантій походження електричної енергії також є нашим євроінтеграційним зобов'язанням та додасть стимулів залучати інвестиції у нове будівництво відновлюваних джерел енергії та використовувати можливості експорту в ЄС.

По-друге, запроваджується механізм ринкової премії. Це новий для України механізм стимулювання виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел. Будуть запроваджені аукціони з розподілу квоти підтримки. Виробникам, які за результатами аукціону набули право на підтримку, буде надаватись ринкова премія, яка розраховується як різниця між розміром зеленого тарифу або аукціонною ціною та розрахунковою ціною за електричну енергію.

По-третє. В Україні є державне підприємство «Гарантований покупець» (ГП), яке, зокрема, закуповує у виробників електричну енергію, вироблену з відновлюваних джерел. Тобто виробник один раз продав електроенергію і був зобов’язаний постійно збувати свою продукцію ГП. А закон дозволяє виробнику вийти з балансуючої групи ГП та вибирати альтернативний шлях продажу своєї електроенергії на ринку, збільшуючи конкуренцію замість гарантування викупу всього обсягу електричної енергії за фіксованою ціною. Водночас у разі повторного укладання угоди зберігаються купівля-продаж зеленої електроенергії за зеленим тарифом.

По-четверте. Виробники енергії з відновлюваних джерел та ГП зможуть експортувати електроенергію на ринкових умовах.

По-п’яте. Закон запроваджує для домогосподарств механізм чистого обліку, відомий як Net Billing. Ця система дасть змогу споживачам стати активними учасниками енергетичного ринку: віддавати надлишки електроенергії в електромережу і платити лише за різницю між спожитою та відданою енергією. Такий підхід також сприяє ефективному використанню електроенергії.

Це не вичерпний перелік запропонованих законом новацій та рішень. Та щоб усе запрацювало, протягом 6 місяців з дати його ухвалення мають розроблятися вторинне законодавство та вноситись зміни в чинне.

ЯКИЙ ТЕПЕР СТАТУС РОЗРОБЛЕННЯ ВТОРИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА?

Міністерство енергетики України нещодавно опублікувало текст проєкту постанови Кабінету Міністрів України щодо запровадження гарантій походження електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел. Ухвалення цієї постанови очікуємо до кінця 2023 року. Також на обговорення винесена концепція Державної цільової економічної програми стимулювання розвитку розподіленої генерації електричної енергії з відновлюваних джерел енергії до 2030 року.

Крім цього, НКРЕКП затвердила Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії малою системою розподілу та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з агрегації на ринку електричної енергії.

До кінця 2023 року також очікуємо від НКРЕКП:

● затвердження порядку формування та ведення реєстру об’єктів електроенергетики та електроустановок споживачів, що використовують альтернативні джерела енергії для виробництва електричної енергії;

● схвалення порядку визначення вартості та оплати послуги за механізмом ринкової премії та типової форми договору;

● схвалення та затвердження порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та форми типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва (стосується механізму Net Billing).

Та чи достатньо цього, щоби всі новації закону запрацювали? Ні, не достатньо, але це вже приблизно 80% відсотків шляху, щоб у 2024 році ми вже змогли оцінювати результат впровадження закону.

ЗБІЛЬШЕННЯ ЧАСТКИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ РАЗОМ З МАНЕВРОВОЮ ГЕНЕРАЦІЄЮ = СТАБІЛЬНА РОБОТА ЕНЕРГОСИСТЕМИ

Нагадаємо, що близько 50% генеруючих потужностей зазнали руйнувань, частину з яких не можна відновити. Саме тому чи не найважливішим стане будівництво маневрових потужностей (йдеться про установки зберігання енергії, ГЕС, біо ТЕС, біо ТЕЦ, а також ГАЕС та високоефективні сучасні газові пікери). Це дасть змогу, зокрема, ввести додаткові генеруючі потужності на заміну зруйнованим і в результаті забезпечить стійке постачання електроенергії споживачам.

Ключовим етапом стане залучення інвестицій. Та як створити вікно можливостей для бізнесу та побудувати достатньо маневрових потужностей? Для цього потрібно: переглянути прайс-кепи, запровадити довгострокові (на 3–5 років) аукціони на допоміжні послуги, розв'язати питання накопичених боргів на балансуючому ринку.

Такі рішення стануть важливим сигналом для інвестицій та забезпечать подальшу можливість збільшувати потужності відновлюваних джерел енергії та декарбонізувати енергетичний сектор. А розвиток генерації з використанням, зокрема, біогазу і біомаси створить ринки цієї сировини та надасть можливість для аграріїв отримати додатковий дохід.

Також варте уваги запровадження ринкової концепції відновлюваної енергетики. Вона тісно пов’язана з такою проблемою зеленої генерації, як заборгованість на ринку електроенергії. Запроваджені аукціони з розподілу квоти підтримки – новий механізм зі зменшеним навантаженням на ГП, але не рішення для існуючої системи.

Для контексту: щоби стимулювати збільшення виробництва з відновлюваних джерел енергії, було розроблено механізм покладання спеціальних обов'язків для відновлюваних джерел енергії. Так, більшість виробників енергії з відновлюваних джерел (крім великих гідроелектростанцій) отримують доходи від зелених тарифів. Вони продають свою електроенергію згаданому вище ГП за зеленим тарифом, а потім ГП перепродає її на оптовому ринку.

Оскільки оптова ринкова ціна в середньому нижча за зелений тариф, то це створює втрати для ГП. Щоб покрити ці втрати, НЕК «Укренерго» зобов’язаний компенсувати різницю ГП коштом тарифу на передачу. Але встановлений тариф на передачу не покриває всіх витрат НЕК «Укренерго», що створює борги стосовно виконання покладених спеціальних обов’язків перед ГП. Додатковим чинником накопичення боргів є погіршення платіжної дисципліни учасників ринку.

Очікуємо перегляду тарифів до кінця 2023 року. Тепер триває період регуляторної процедури. Це дасть змогу покривати 100% послуги та частково гасити борги попередніх періодів.

Ринкова концепція відновлюваної енергетики забезпечить створення правових, організаційних і технічних умов для сталого розвитку відновлюваної енергетики на ринкових конкурентних засадах, збільшить частку відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України з одночасним забезпеченням гнучкості та достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву.

Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка напряму відновлення Офісу реформ Кабінету Міністрів України, експертка з енергетики та клімату

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства