Позитивне рішення МВФ: транш у $900 мільйонів та нові завдання для України
Незабаром Україна отримає майже $900 мільйонів – третій транш у межах чинної програми розширеного фінансування EFF від Міжнародного валютного фонду. Напередодні Рада директорів МВФ завершила другий перегляд програми, визнавши успішне виконання Україною ключових структурних маяків та поступ у виконанні інших зобов’язань. Таке рішення, по-перше, допоможе нам безпроблемно завершити непростий фінансовий 2023 рік. По-друге, відкриє двері для отримання наступних, більших, траншів 2024-го – вочевидь, ще складнішого для державних фінансів року. По-третє, стане позитивним сигналом для інших кредиторів: навіть в умовах війни Україна може успішно виконувати зобов’язання та реформуватися.
Нам же вже треба братися за виконання нових завдань, необхідних для такого ж успішного (а краще взагалі без жодних «але») третього перегляду навесні. Бо за нинішніх умов, коли немає визначеності щодо джерел надходження міжнародної фінансової допомоги впродовж наступного року, дозволити собі залишитися без кредитної підтримки Фонду не можна. «На кону», як-не-як, майже $4,5 млрд, які, згідно з попереднім графіком, маємо отримати трьома траншами. Що ж маємо для цього зробити?
УСПІШНІ РЕФОРМИ, ПОПРИ ВІЙНУ: МІСІЯ МОЖЛИВА
В українському політикумі фактично не було песимістів, котрі б сумнівалися у позитивному рішенні Ради директорів Міжнародного валютного фонду. Адже ми справді (не без проблем, із затягуванням термінів виконання деяких завдань та іноді з доволі палкими внутрішніми дискусіями та спробами декого «пропетляти») досягли більшості визначених за підсумками попереднього перегляду програми цілей. Це й ухвалення законодавства про покращення податкової політики та адміністрування, затвердження й успішна покрокова реалізація стратегії переходу до більш гнучкого обмінного курсу, і відновлення декларування статків державних службовців та функцій НАЗК щодо їхньої перевірки, і успішний рух у просуванні найважливіших реформ в боротьбі з корупцією, у тому числі щодо декларування активів, протидії відмиванню грошей та інституційного зміцнення САП, і продовження реформи корпоративного управління Оператора газотранспортної системи та ще низка важливих для країни кроків.
Подякувавши МВФ за позитивне для нас рішення, прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив:
«У Фонді визнали наші досягнення в реалізації програми та реформ, попри повномасштабну війну. Україна виконала всі «маяки», зокрема підтримала законодавчі ініціативи щодо вдосконалення Бюджетного кодексу, посилення податкової політики, антикорупційні заходи тощо».
А міністр фінансів Сергій Марченко нагадав, що окрім грошової допомоги та сприяння в мобілізації фінансових ресурсів від інших донорів, результатом втілення програми є впровадження важливих політик для посилення конкурентоспроможності економіки України. «Після другого перегляду продовжуємо працювати над імплементацією визначених реформ для забезпечення фінансової стабільності, довгострокового зростання, зміцнення державного управління та повноцінної євроінтеграції України», – запевнив Марченко.
І в МВФ визнали, що Україна, попри складні обставини, справді досягла значного прогресу у виконанні своїх зобов'язань, окремо наголосивши на поступальних кроках в досягненні магістрального (й вочевидь, незмінного для всіх подальших переглядів програми) маяка: посилення боротьби з корупцією.
"Українська економіка продовжує демонструвати чудову стійкість, хоча її перспективи, як і раніше, схильні до високої невизначеності, пов'язаної з війною. Подальша активна участь і динаміка реформ, включаючи мобілізацію внутрішніх доходів у поєднанні зі своєчасним та передбачуваним зовнішнім фінансуванням, необхідні для захисту макроекономічної стабільності, посилення інституційних реформ та підтримки зусиль щодо відновлення, одночасно сприяючи "зеленому" відновленню на шляху до вступу в ЄС", – йдеться в релізі Фонду.
Директорка-розпорядниця МВФ Крістіна Георгієва на зустрічі у Вашингтоні із президентом України Володимиром Зеленським запевнила, що Фонд готовий і надалі конструктивно працювати над програмою розширеного фінансування загальним обсягом $15,6 мільярда.
«Як неодноразово зазначав МВФ, своєчасне та передбачуване зовнішнє фінансування має вирішальне значення для підтримки важко зароблених економічних здобутків. Ми з нетерпінням чекаємо подальшої співпраці з Україною у збереженні макроекономічної та фінансової стабільності, втіленні амбітної програми реформ і подальшому створенні фундаменту для міцної економіки зі сталим зростанням та для досягнення мети України щодо вступу в ЄС», – наголосила Георгієва.
ЗАВДАННЯ ВИКОНАНІ: БЕРІМОСЯ ЗА НОВІ ЗАВДАННЯ
За словами Крісталіни Георгієвої, надалі від України чекають рішучих політичних дій для забезпечення бюджетної та боргової стійкості.
"Мобілізація доходів є найважливішим елементом, що допомагатиме задовольнити фінансові потреби та підтримати реконструкцію і соціальні витрати. Бюджетні пріоритети передбачають запуск Національної стратегії доходів, уникнення заходів, які підривають податкову базу, а також просування реформ для подальшого зміцнення основ підготовки середньострокового бюджету, унеможливлення фінансових ризиків, забезпечення прозорості фінансів, а також управління державними інвестиціями", – зазначила директорка-розпорядниця МВФ.
На затвердження Україною вже у грудні Нацстратегії доходів сподівається і голова Місії Міжнародного валютного фонду в Україні Гевін Грей.
"Очікуємо, що внутрішні доходи (України – ред.) зростуть до 3-4% ВВП. Для цього потрібна Національна стратегія доходів. Сподіваємося, уряд розпочне її реалізацію вже цього місяця", – сказав він на пресконференції після оголошення про позитивне для України рішення Фонду.
В МВФ також очікують, що українська влада працюватиме над скороченням бюджетного дефіциту. І передбачені стратегією кроки сприятимуть виконанню відповідних завдань.
Нагадаємо, в березні Уряд України доручив Міністерству фінансів розпочати підготовку Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки. Це — одна з трьох попередніх умов для затвердження чинної програми розширеного фінансування EFF.
Раніше на пресконференції в Медіацентрі Україна – Укрінформ на тему “Бюджет України під час війни: поточна ситуація, плани та прогнози на наступний рік” міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що проєкт стратегії вже готовий, та висловив сподівання, що уряд затвердить документ вже в грудні. Національна стратегія доходів, поміж іншого, передбачатиме дієві адміністративні заходи, формування політики у цій галузі та посилення таких органів, як податкова і митниця.
“Йдеться про наповнення їх професійними кадрами, підвищення мотивації співробітників, диджиталізацію процесів, забезпечення ризик-орієнтованих підходів, імплементацію європейського законодавства. Ми фактично змінюватимемо наші фіскальні органи та їхню роботу відповідно до європейських стандартів”, – деталізував Марченко.
Україна вже багато для цього зробила на рівні законодавства, додав він. Тепер треба максимально адаптувати наші фіскальні органи до практики роботи відповідних підрозділів податкової і митниці країн Європейського Союзу.
Ще одним важливим кроком для збереження фінансової стабільності та забезпечення бюджетної стійкості України, за словами Крісталіни Георгієвої, має стати реструктуризація комерційного боргу відповідно до параметрів програми, що допоможе відновити стійкість та створити простір для критично важливих витрат. Тому в МВФ розраховують, що Україна реструктуризує борги за єврооблігаціями до серпня 2024 року.
"Відповідно до стратегії української влади, реструктуризація (боргів за євробондами – ред.) має відбутися у 2024 році. І її слід провести до серпня, коли спливають терміни дії попередньої реструктуризації", – наголошував Гевін Грей.
Головна мета – забезпечити стійкість українського боргу, а також гарантувати, що після війни Україна не матиме надмірної заборгованості, а її економіка зможе відновитися.
Нагадаємо, торік 10 серпня уряд оголосив, що кредитори України погодилися на два роки відмовитися від платежів за нашим держборгом. Згідно з Меморандумом із МВФ, на початку 2024 року має відбутися обговорення з власниками зовнішніх облігацій умов нової реструктуризації боргу.
Також від України очікують подальших кроків з лібералізації валютної політики. За словами Георгієвої, йдеться і про поступове пом'якшення надзвичайних заходів валютного регулювання. Також не знімаються з порядку денного й інші питання, пов’язані з керованістю та стійкістю банківського сектору — зокрема, продовження діагностики та стрес-тестування банків, посилення нагляду і фінмоніторингу.
Ну і як же без згаданої вже «магістралі» – боротьби з корупцією? На нинішньому етапі Фонд пропонує зосередитися на змінах у структурі управління держмайном та державними інвестиціями, що має мінімізувати корупційні ризики. Необхідні кроки вже готують у Міністерстві економіки.
«Щоб підвищити ефективність управління державними підприємствами та створити сприятливі умови для залучення приватних інвестицій, запроваджуємо зрозумілу систему управління на основі принципів Організації економічного співробітництва та розвитку. І продовжуємо цю роботу навіть під час війни, не чекаючи її завершення. Співпраця з ОЕСР дуже важлива для експертної підтримки та обміну досвідом. Адже ефективне управління державними ресурсами зараз особливо необхідне країні», – наголосив заступник міністра економіки Олексій Соболев.
Один із елементів реформи – затвердження законопроєкту 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління (документ вже ухвалено в першому читанні). Після його остаточної підтримки парламентаріями та президентського підпису уряд затвердить політику державної власності, яка й визначатиме цілі та пріоритети держави у володінні та управлінні держпідприємствами.
Поміж пріоритетів на 2024 рік також затвердження нормативних документів, які є складовою політики держвласності: політики винагород керівників і членів наглядових рад держпідприємств та Державної дивідендної політики. А також затвердження порядку оцінки діяльності наглядових рад та критеріїв для залучення незалежного оцінювача.
«Серед важливих планів на 2024 рік – корпоратизація стратегічних підприємств через перетворення їх з ДП на АТ або ТОВ. І запровадження у них принципів корпоративного управління ОЕСР», – додав Соболєв.
Аналізуючи оновлену програму співпраці України з Міжнародним валютним Фондом, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк говорить про 12 нових пунктів. Поміж них – перезавантаження Бюро економічної безпеки (структурний маяк №23 з дедлайном до кінця червня 2024 року).
Окрім того, вже до лютого треба знайти джерела для збільшення власних надходжень бюджету-2024 на 0,5% ВВП. Мова про приблизно 38 мільярдів гривень.
«До кінця березня Україна має внести зміни до процесуального кодексу щодо розгляду справ у першій інстанції одним антикорупційним суддею або колегією з трьох антикорупційних суддів. До кінця червня: перезавантаження БЕБ та зовнішній аудит фінансового стану компаній центрального теплопостачання, відокремлення боргів до і після лютого 2022-го. До кінця липня: здійснити аудит податкових пільг та втрат від них для дизайну реформи, ухвалити закон, який запустить новий суд для розгляду адмінсправ проти держорганів (НБУ, НАБУ, НАЗК)», – деталізував Железняк.
До кінця серпня Україні належить розробити політику державної власності держпідприємств, дивідендну політику та стратегію приватизації, до кінця вересня – визначити найбільш постраждалі від війни держкомпанії та оцінити фіскальні та квазі-фіскальні ризики й завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ за участі трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та опублікувати його звіт. До завершення жовтня треба здійснити діагностику процесу підготовки середньострокового бюджету для посилення стратегічного підходу до бюджету, а до кінця грудня – затвердити постанову КМУ з планом дій і часовими рамками, які встановлять чіткий зв’язок між середньостроковим бюджетним плануванням та капітальними видатками, а також визначать Мінфін відповідальним за нагляд.
Железняк також нагадує про низку попередніх завдань, виконання яких так би мовити у процесі, але з термінами реалізації яких ми дещо затягнули.
«Дедлайн для апдейту програми кредитів «5-7-9» перенесли на кінець березня 2024-го. І ще один бенчмарк – щодо оздоровлення банківського сектору – перенесли з кінця березня на кінець грудня 2024-го. Ще 4 маяки – у процесі виконання», – уточнив парламентарій.
Результатом виконання Україною цих завдань, як очікується, стане отримання наступного року трьох кредитних траншів. Приблизно $2,25 млрд розраховуємо одержати у середині червня, ще по $1,12 – на початку вересня та у грудні.
Владислав Обух, Київ
