Енергоощадливість: чому так важливо ділитися “світлом”
Минулого тижня НЕК «Укренерго» п’ять днів підряд заявляла про дефіцит в енергосистемі й залучала аварійну допомогу, щоб уникнути відключень. Обсяг дефіциту був невеликий (за заявами Міністерства енергетики, у межах 1-2% від рівня споживання), однак при зниженні середньодобової температури до -10 градусів він може бути суттєвим. Й енергетики, й керівництво держави закликають українців ощадливо використовувати електроенергію – щоб зберегти баланс в енергосистемі та щоб електрики вистачило для потреб військових, медиків, рятувальників. Що відбувається з енергосистемою, як краще їй допомогти та як підтримують енергоощадливість в Україні – розбирався Укрінформ.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ЕНЕРГОСИСТЕМОЮ
Звичайний стан енергосистеми – це коли обсяги виробництва електроенергії та її споживання збігаються. При дефіциті потужності виробництво ніби не встигає за споживанням – в результаті комусь зі споживачів не вистачає електрики.
Чому це відбувається в Україні?
За даними Укренерго, станом на травень 2023 року Україна через війну втратила 27 ГВт встановленої потужності електростанцій. Лише мала частина з них – всього 4 ГВт – була втрачена ще у 2014 році. Основні втрати генерації відбулися вже після початку повномасштабного вторгнення: Запорізька АЕС (до 25% всієї генерації), Луганська, Запорізька, Вуглегірська теплоелектростанції, Каховська ГЕС.
Крім того, українські теплові та гідроелектростанції зазнавали регулярних атак ракетами і дронами під час опалювального сезону 2022-2023 років. За даними Міністерства енергетики, наприкінці березня 2023 через атаки було пошкоджено 19 блоків ТЕС, 4 енергоблоки ТЕЦ та 8 гідроагрегатів ГЕС. Так, очільник ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота повідомив, що тільки на ГЕС було спрямовано 55 ракет.
Починаючи з весни, все літо та осінь енергетики проводили ремонти на пошкоджених енергоблоках. Кабінет Міністрів поставив перед ними задачу до початку опалювального сезону додати в енергосистему 1,9 ГВт потужності, яку енергетичні компанії виконали.
Однак атаки росіян на енергетичну інфраструктуру тривають: лише упродовж 7-8 грудня одна із прифронтових ТЕС зазнала трьох хвиль артобстрілів. Як наслідок, три енергоблоки цієї електростанції були змушені відключитися для аварійного ремонту – саме тоді, коли через мороз зростало споживання електроенергії.
Енергетикам зараз не вистачає запасів потужності й на допомогу їм може прийти імпорт електроенергії. Із листопада Європейська мережа операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) збільшила технічну можливість для імпорту до 1,7 ГВт.
Щоб стимулювати українські підприємства імпортувати електроенергію, Кабінет Міністрів затвердив положення про особливості імпорту електроенергії в умовах воєнного стану. Згідно з документом, до споживачів, яким постачається імпортована електроенергія, не застосовуватимуться графіки обмеження споживання електроенергії. Для цього у їхньому споживанні імпорт має становити 50%. Такий підхід діяв минулого опалювального сезону – й підприємства ним користувалися для збереження своєї роботи.
Поки що спроможність для імпорту використовується не повною мірою: за словами голови правління Укренерго Володимира Кудрицького – на 30-35%. Тому для покриття дефіциту Укренерго змушене використовувати аварійну допомогу від сусідніх країн.
ЯК ПОДІЛИТИСЯ СВІТЛОМ ІЗ БЛИЖНІМИ
Аварійна допомога – це екстрене постачання електрики із сусідніх країн поза комерційними контрактами. Воно відбувається не на рівні компаній, що торгують електроенергією на ринку, а на рівні домовленостей між національними операторами системи передачі – в Україні це НЕК «Укренерго». Аварійна допомога має таку назву й тому, що її просять терміново, тоді як про імпорт учасники ринку домовляються завчасно.
І в цьому криється підводний камінь аварійної допомоги. «Це екстрений захід, і не завжди гарантований», – наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму зверненні до українців.
Сусідні країни можуть не мати резервів для того, щоб надати нам електрику для покриття дефіциту в конкретний момент часу. Так, обленерго уже актуалізували свої графіки відключень – це була одна із їхніх «домашніх робіт» на літо. Але вони розраховують, що застосовувати ці графіки доведеться лише у разі критичних пошкоджень інфраструктури через російські атаки. Тому уряд та енергетики просять допомоги у громадян.
«Для цього достатньо заощаджувати електроенергію, особливо в пікові вечірні та ранкові години. Розумне споживання допоможе збалансувати енергосистему та уникнути планових вимкнень», – зазначив Шмигаль.
В Укренерго придумали візуалізацію проблеми: образно порівнюють зимовий графік споживання електроенергії з фігурою кота, в якого два вуха – це години найбільшого споживання, з 9:00 до 11:00 вранці та з 16:00 до 18:00-19:00 увечері. Саме в ці години енергетикам найтяжче підтримувати баланс між виробництвом і споживанням і саме тоді вони найбільше потребують допомоги усіх українців.
«В Україні є близько мільйона квартир у багатоквартирних будинках. Якщо у кожній квартирі зекономлять 3-4 кВт – це вже помітний результат для енергосистеми. Вимкнути електрочайник – це 2 кВт, відключити бойлер – це щонайменше 1,5 кВт. Якщо українці будуть дійсно економити, ми зможемо обійтися без відключень», – говорить директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Повністю припиняти користуватися електроприладами не обов’язково: Укренерго просить українців просто не вмикати потужні прилади одночасно, наприклад, мікрохвильову та бойлер. Прання можна запрограмувати на нічні години – за будь-яких умов саме вночі споживання електроенергії є найнижчим у добі. Підтримати баланс в енергосистемі допоможе й вимкнення «зайвого» світла у приміщеннях: коли в кімнаті нікого не лишається, увімкнене освітлення там не потрібне.
В Укренерго також звертаються до таких великих споживачів електроенергії, як торгові та торгово-розважальні центри з проханням використовувати святкову ілюмінацію не на повну потужність. «Менше освітлення вітрин у денний час також буде підтримкою», – наголосили в операторі енергосистеми.
Міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв’ю телеканалу «Ми – Україна» зазначив, що споживання електрики збільшилося внаслідок активізації бізнесу та зростання економіки. Тому він звертається і до українців, і до бізнесу із проханням максимально заощаджувати електрику.
«Минулого року українці показали єдність і готовність ділитися світлом», – наголосив міністр.
ОЩАДЛИВЕ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ – НЕ ЛИШЕ НИНІШНЯ ПОТРЕБА, АЛЕ Й НАШЕ МАЙБУТНЄ
Але енергоощадливість – не лише потреба одного сезону. І стосується це не лише світла. Рухаючись до інтеграції з Євросоюзом, Україна взяла на себе зобов’язання щодо скорочення споживання енергоресурсів – на 17% до кінця 2030 року. І допомагають у цьому програми підтримки енергоефективності, які орієнтуються як на населення, так і на бізнес та громади.
Однією із таких програм – і найпростішою – є обмін ламп розжарювання на енергозберігаючі у відділеннях АТ «Укрпошта». Програма розпочалась наприкінці січня 2023 року та має на меті надати українцям безкоштовно 50 млн лампочок. Участь можуть прийняти як окремі українці, так і організації: медичні заклади, школи, дитячі садки, поліклініки, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
З 5 грудня стартував новий етап програми обміну ламп: пенсіонери можуть отримати додаткові п’ять LED-ламп у відділеннях Укрпошти, навіть якщо вони вже брали участь в обміні раніше. За даними Мінекономіки, ця категорія населення уже обміняла 1 млн ламп розжарювання. Заявку на участь у програмі можна оформити у застосунку «Дія».
Для ОСББ, які бажають модернізувати свої багатоквартирні будинки, з 2019 року діє програма «Енергодім» від ДУ «Фонд енергоефективності». Зараз установа приймає заявки на участь у програмі за спрощеним пакетом «А», але наразі ще не відновлений прийом заявок на участь у програмі за пакетом «Б», який передбачає комплексну модернізацію багатоповерхівок.
Як повідомили Укрінформу у пресслужбі Фонду енергоефективності, станом на листопад установа отримала 20 заявок за спрощеним пакетом «А». Він передбачає встановлення будинкових лічильників тепла, встановлення чи модернізацію теплових пунктів, теплоізоляцію внутрішньобудинкових мереж тепло- і водопостачання тощо. На проведення цих заходів ОСББ може отримати грант до 2 млн грн., що частково покриває вартість робіт. Натомість мешканці модернізованих будинків зможуть знизити споживання енергоресурсів – не тільки електрики, а й тепла та води.
До розробки програм підтримки енергоефективності долучилося й Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження. "У межах роботи Фонду декарбонізації та платформи UANDP ми розпочали розробку державних програм, щоб підтримати сотні тисяч родин у термомодернізації житла, впровадити ЕСКО-проєкти у тисячах громадських будівель, модернізувати більше кількох сотень підприємств", – повідомила голова установи Ганна Замазєєва, підсумовуючи результати роботи у 2023 році.
Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації запрацює з 1 січня 2024 року. У межах цього фонду Україна матиме надійне, захищене законом джерело коштів для реалізації програм енергоефективності, зменшення викидів вуглекислого газу та підтримки альтернативних джерел енергії. Наповнюватися фонд буде за рахунок екологічного податку на викиди вуглецю, який сплачуватимуть великі підприємства.
Громади, що бажають покращити енергоефективність комунальних об’єктів, можуть звернутися до Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО (від англ. Nordic Environment Finance Corporation, NEFCO – організація, створена в 1990 році п'ятьма країнами Північної Європи: Данією, Ісландією, Норвегією, Фінляндією і Швецією. Надає фінансову підтримку різним екологічно важливим проєктам, головним чином, у країнах Центральної і Східної Європи. – Ред.). Ця організація надає кредити на модернізацію шкіл, медичних закладів. Зокрема, нещодавно завершився проєкт із термомодернізації 34 громадських закладів у Чернівцях, де споживання енергоресурсів вдалося скоротити на 39% порівняно із вихідним станом. Зараз НЕФКО, серед іншого, співпрацює із громадами в Україні, що постраждали від повномасштабного вторгнення.
Підтримку енергомодернізації бізнесу також надає Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) разом із партнерами (зокрема, й із «Дія.Бізнес). Лише цього року організація оголошувала кілька грантових програм для малих та середніх підприємств, в тому числі, й для бізнесу, що постраждав внаслідок війни.
Тобто, зараз в Україні є можливості для отримання коштів на енергоефективні проєкти. І є сподівання, що таких можливостей ставатиме дедалі більше, адже ощадливе використання енергоресурсів – це довгострокова політика й зобов’язання нашої держави на роки наперед.
Цього ж опалювального сезону наші енергетики мають запас обладнання для екстрених ремонтів, з допомогою партнерів розбудовують захист енергооб’єктів від атак ракетами і дронами, а Сили оборони посилюють протиповітряний захист.
Ми ж, звичайні українці, можемо допомогти енергетикам тримати баланс у найхолодніші дні зими. Для цього достатньо просто ощадливо споживати електрику, щоб її вистачило всім – особливо тим, від кого залежить наша безпека, здоров’я та життя.
Давайте поділимося світлом!
Вікторія Наконечна, Київ
Перше фото: Depositphotos
