У Варшаві заявили, що ембарго на українську продукцію діятиме до порозуміння з Києвом
Протести аграріїв по всій Європі зміцнили польську позицію, Єврокомісія більше заглибилася у проблеми фермерів.
Про це в ефірі Польського радіо заявив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, передає Укрінформ.
Як зазначив міністр, польські аграрії протестували у слушній справі, що було пов’язано зі складною ситуацією, пов’язаною з платою за вирощену продукцію, проблемою напливу продуктів з України і вимогами ЄС щодо озеленення.
За його словами, Варшава веде двосторонні технічні переговори з Києвом по встановленню певних правил в умовах прийняття Єврокомісією в червні 2022 року рішення про повну лібералізацію торгівлі між Україною і ЄС.
Секерський підкреслив, що це було рішення, яке на той час було потрібним Україні, але його масштаби стосувалися «дуже вразливої сфери».
Він запевнив, що Польща виступає за допомогу Україні і поляки дуже багато зробили для українців.
«Але занадто значна відкритість (для України – ред.) на європейський ринок призвели до того, що в економічному плані Україна вже, фактично, в ЄС, але вона не виконує усіх стандартів і вимог, які ставляться до виробництва продукції у країнах ЄС, у Польщі. Якщо до цього додати, що в Україні є величезні площі орних земель хорошої якості, то через це виробництво в Польщі в ЄС часто стає неконкурентним по відношенню до українського”, - наголосив польський міністр.
У цьому контексті позицію Єврокомісії він назвав «дуже обережною», зауваживши, що нові пропозиції зараз лише готуються.
Секерський підкреслив, що, зокрема, під впливом польських та європейських аграріїв ЄС попросив Варшаву домовлятися з Києвом на двосторонньому рівні.
«Ми хочемо, щоб торгівля з Україною ліцензувалася українською стороною, і була під контролем польської, щоб ми знали, що до нас надходить, в яких масштабах. Якщо ми оцінимо, що цей рівень напливу продукції загрожує стабільності ринку у якомусь секторі по якомусь виду товарів, тоді ми зможемо запровадити обмеження, закрити наплив», - констатував польський міністр.
Він звернув увагу на слова прем’єр-міністра РП Дональда Туска про те, що Польща повинна домовлятися з Україною за принципом партнерських відносин: Варшава допомагає Києву, але не може через це нести значні втрати.
«І доки ми не узгодимо у двосторонніх відносинах, при координації також з боку ЄС, доти ми не можемо відмінити ембарго, блокаду. Але крім цього ембарго є також питання м'яса птиці, яєць, фруктів – це дуже вразливі сфери, за якими ми дуже ретельно спостерігаємо», - наголосив Секерський.
Він додав, що зараз триває черговий етап двосторонніх переговорів з Україною.
Він звернув увагу, що через покращення роботи так званого чорноморського шляху щодо транзиту українських агротоварів зменшився наплив на польський ринок українського збіжжя, проте збільшився наплив продуктів їх переробки.
«Протест європейських аграріїв зміцнив польські очікування і ми маємо кращі переговори з Єврокомісією, вона починає глибше розуміти проблему», - констатував польський урядовець.
Він наголосив, що Варшава хоче узгоджень з Києвом, на які має погодитися європейська сторона, у контексті швидкого реагування на значний наплив якогось продукту на національний ринок, «щоб були відповідні регуляції, які обмежували б наплив на ринок, включно з блокадою».
«Ми сподіваємося, що буде розуміння з боку України і наші технічні групи приймуть ці узгодження», підкреслив Секерський.
Попередній уряд Матеуша Моравецького з 15 вересня минулого року в односторонньому порядку запровадив ембарго на ввезення українського збіжжя (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшник) до Польщі після того, як Єврокомісія відмовилася продовжити цю заборону на рівні ЄС. Новий уряд Дональда Туска вирішив поки не скасовувати це ембарго.
Уряд Польщі 6 січня домовився з фермерами, які блокували дорогу поблизу пункту пропуску «Медика-Шегині» на польсько-українському кордоні, про призупинення протесту в цьому місці до 1 березня і реалізацію усіх вимог фермерів. Польські фермери вимагали отримання дотацій на закупівлю кукурудзи, збереження в цьому році сільськогосподарського податку на рівні 2023 року та продовження можливості отримання позик для забезпечення ліквідності.
