Січневе зростання доходів бюджету: як зберегти позитивний тренд надалі
Цього тижня з'явилися перші цифри виконання Бюджету-2024. Плани надходжень перевиконали як Податкова служба (що вже стало хорошою традицією), так і Митниця, де ситуація з поповненням казни, зазвичай, гірша. І головне: такого результату вдалося досягнути, незважаючи на майже повну відсутність – вперше з початку війни – міжнародної фінансової допомоги. Аналізуємо, завдяки чому маємо перевиконання та що надалі впливатиме на бюджетні надходження?
ЧИМ ПОЯСНЮЄТЬСЯ ПОЗИТИВНИЙ ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ
За даними Міністерства фінансів, доходи загального фонду держбюджету за перший місць 2024 року становили 111,7 млрд грн. До державної казни, зокрема, надійшло 60,2 млрд грн (+ 24,4 млрд грн порівняно із січнем 2023 року), від Держмитслужби – 47,3 млрд грн (+ 20,7 млрд грн проти торішнього січня). У цілому ж доходи загального та спеціального фондів бюджету минулого місяця сягнули 147 млрд грн, що на 21,1% (+25,6 млрд грн) більше, ніж у січні 2023-го. Ще приблизно 31,3 млрд грн у вигляді ЄСВ надійшли до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.
Як наголосив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, ключова особливість цього результату – те, що досягти його вдалося при майже повній відсутності зовнішньої фінансової допомоги. А саме така допомога від міжнародних партнерів торік забезпечила 30% січневих доходів держбюджету.
Цього ж разу лише наприкінці січня Україна отримала приблизно $390 млн від Японії – у межах проєктів Світового банку, спрямованих на соціальний захист українців та відновлення сільського господарства. Тоді як у січні торік Україна лише від Євросоюзу отримала ледь не вдесятеро більше – надійшов перший транш у €3 млрд в межах Програми макрофінансової допомоги.
Незважаючи на скорочення грантової та кредитної підтримки із-за кордону, бюджетні доходи країни навіть зросли. І Податкова, і Митна служби продемонстрували хороший результат, збільшилися й інші надходження до держказни.
“Сприяло цьому, по перше, те, що у цілому ситуація в економіці на початку минулого року була гіршою, ніж зараз, – каже в коментарі Укрінформу керівник аналітичного напряму мережі “АНТС” Ілля Несходовський, – Тоді часто відключали електроенергію, повітряні тривоги були частішими та довшими. Відповідно, бізнес працював у складніших умовах. Через це стан державних фінансів у січні 2023 року був для нас критичним. Ледь не третину надходжень забезпечувала міжнародна допомога. В січні цього року електропостачання було стабільним, підприємства працювали, генераторами, які підвищують собівартість продукції, фактично ніхто не користувався”.
Другим чинником економіст називає те, що на початку минулого року ще діяла пільга зі сплати податку з обороту (2% замість 5%) для підприємств, котрі перебувають на третій групі оподаткування. В середині минулого року цю преференцію скасували, підприємства стали сплачувати більше податків, тож і бюджетні надходження зросли.
“Третє – це те, що було ухвалено рішення про перенесення сплати частини “військового” ПДФО з місцевих бюджетів до центрального (із жовтня минулого року ці кошти надходять в загальний фонд держбюджету). А збільшення надходжень від роботи Митниці, як на мене, – хоча й не маю прямих доказів цього, – пов’язане зі звільненням корумпованого керівництва Держмитслужби в середині минулого року, що позитивно вплинуло на роботу інституції”, – додав Несходовський.
Ще один чинник, який позитивно, як не дивно, вплинув на січневі надходження, за його словами, пов’язаний із грудневим блокуванням наших кордонів європейськими перевізниками та фермерами. На пунктах перетину тоді скупчилися тисячі вантажівок, коли ж кордон у середині січня розблокували, цей транспорт заїхав в країну і вантажі почали масово розмитнювати.
“Звідси – неймовірне зростання надходжень від сплати мит та ПДВ на імпорт. Надалі ж (принаймні, в найближчій перспективі) Митниця вже не зможе похвалитися таким результатом. Хоча незначне перевиконання планів цілком можливе – через зменшення корупційних впливів, наприклад”, – пояснив економіст.
У січні 2024-го до бюджету вперше надійшли гроші, вилучені в підсанкційних осіб – росіян та колаборантів. Поки що йдеться про невелику суму – трохи більше 32 мільйонів гривень. Проте, сподіваємося, що це лише “перша ластівка”, і надалі такі надходження місяць до місяця зростатимуть. Як повідомив голова Фонду державного майна України Віталій Коваль, до бюджету перерахували власні кошти херсонського колаборанта Володимира Сальдо, ексчиновника часів Януковича Дмитра Ворони, який після 2014 року перейшов на бік ворога, а згодом став так званим "сенатором" тимчасово захоплених районів Запорізької області, а також гроші від роботи підприємств, що раніше належали російському олігарху Олегові Дерипасці.
“Це стало можливим завдяки спільній роботі Уряду, Мін’юсту, ФМДУ, правоохоронних органів та судової ланки. Фонд, отримавши рішення суду, вживає заходи для максимально ефективного управління та розпорядження стягнутими активами. В тому числі, ініціює зняття раніше накладених арештів”, – уточнив Коваль.
СКОРОЧЕННЯ АГРОЕКСПОРТУ. СПОДІВАЄМОСЯ: ТИМЧАСОВЕ
Але не всі важливі для наповнення бюджету показники в січні поліпшилися. Принаймні, порівняно з останніми місцями минулого року. Приміром, експорт нашої агропродукції водним транспортом скоротився до 3,8 млн тонн – порівняно із 6,1 млн тонн у грудні. Хоча відвантаження зернових у перший місяць року – звичне явище навіть для мирних років. Тож є сподівання, що вже з лютого цей показник почне покращуватися.
Технічно ж морські порти України, попри постійні ворожі ракетні атаки, готові суттєво нарощувати обсяги перевалки товарів – у тому числі, й аграрної продукції. Про це на засіданні Зернового клубу УЗА повідомив голова Адміністрації морських портів України Юрій Литвин.
“Потенціал перевезень, зокрема, з Одеси значно більший. Доказ цьому – рекордні результати роботи українського “зернового коридору”, який було відкрито після припинення дії “зернової ініціативи”, у грудні 2023 року”, – сказав він.
Тим часом обсяг перевезення агропродукції автомобільним транспортом у січні не перевищив 300 тис тонн проти 374 тис тонн у грудні та 451 тис тонн у листопаді. Основна причина скорочення – низька активність перевезень у період з 1 по 15 січня, до відновлення пропускної здатності на деяких прикордонних переходах. Тут також сподівання на поступове відновлення звичних обсягів. Хоча маємо враховувати: вартість автомобільних перевезень набагато вища, ніж морський фрахт вантажів. Відповідно, на умовній тонні експортованого товару аграрії і трейдери отримуватимуть менше прибутків, а бюджет – менше коштів, ніж у випадку з постачанням морем.
Натомість, за даними аналітиків Spike Brokers, поступово активізується агроекспорт залізничним транспортом через західні кордони країни. Середньодобова норма здачі вантажу зросла до 403 вагонів на добу. Також побільшало європотягів, які завантажують для експорту сировини на території України через сухі порти. Розрахунковий загальний обсяг експорту агропродукції за січень залізничним транспортом через західні кордони – приблизно 700 тис тонн.
За цим напрямом найбільше невизначеностей зберігається в питанні відкритості для українського агроекспорту європейських ринків. Попри послідовну підтримку збереження “економічного” безвізу для України європейськими інституціями, окремі держави-члени ЄС продовжують наполягати на обмеженні таких постачань. Європейська комісія запропонувала продовжити період скасування імпортних мит на українські товари іще на рік – до червня 2025-го. Водночас передбачать додаткові заходи контролю в частині сільськогосподарської продукції, які дозволять оперативно реагувати на зміни ситуації на європейських ринках. Такий захисний механізм застосовуватимуть, якщо через збільшення експорту з України на ринку ЄС виникатимуть збої та диспропорції. Зокрема, запобіжні заходи стосуватимуться м’яса птиці, яєць і цукру. Якщо імпорт цих продуктів перевищить обсяги 2022–2023 років, то мита на них знов повернуть.
В Україні сподіваються, що напрацьовані заходи дозволять прибрати шкідливі односторонні заборони на імпорт нашої агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини.
Нагадаємо, нещодавно полку європейських противників українського агроекспорту прибуло: президент Франції Еммануель Макрон на тлі протестів французьких фермерів повідомив про намір вимагати обмеження імпорту української агропродукції (зокрема, зернових і м’яса птиці). Раніше французи уже висловлювалися за припинення постачань до Європи українського цукру. Зрозуміло, що це – неприємний для нас сигнал, який в подальшому може призвести до скорочення й без того підірваних російською агресією експортних доходів нашої країни.
Натомість країна-сусідка Франції – Іспанія – як і раніше, зацікавлена в отриманні українських зернових та технічних культур – передовсім, кукурудзи й соняшнику. Збереження та навіть нарощування обсягів постачань вона потребує через нестачу власної кормової бази для однієї із пріоритетних для іспанського АПК тваринницької галузі і сировини для місцевих переробних підприємств. Перспективи такого агроекспорту міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський нещодавно обговорив із міністром сільського господарства, рибальства та продовольства Іспанії Луїсом Планасом Пучадесом.
ПЕРСПЕКТИВИ-2024: ДОПОМОГА ПАРТНЕРІВ І ПЛАН “Б” – ДЕ ШУКАТИ РЕЗЕРВИ
Безумовно, попри оптимістичний початок фінансового року, сподіватись на те, що Україна зможе повністю забезпечити власні потреби завдяки внутрішньому ресурсу, не доводиться. Надто великий дефіцит цьогорічного Держбюджету. Для покриття всіх потреб нам не вистачає принаймні $38 млрд. Тож навіть при збереженні такого, як у січні, перевиконання планів бюджетних надходжень, за 12 місяців вдасться компенсувати менше 10% ресурсу, якого не вистачає. Але при цьому ж йтиметься ще й про об’єктивне нівелювання деяких із вже згаданих позитивних впливів січня (мова, приміром, про той же ефект нижчої бази оподаткування частини підприємців-“спрощенців” чи про накопичення вантажів через блокування кордону). Також зберігаються ризики, пов’язані з ескалацією ситуації на фронті, загрозами для нашого експорту і так далі...
Конкретизація рішень про надання Україні міжнародної фінансової допомоги звісно ж, додасть впевненості, а ритмічне її надходження допоможе нівелювати негативний вплив цих викликів. Насамперед, розраховуємо на фінансову підтримку від основних партнерів – США та Євросоюзу, звідки вже надійшли хороші новин про схвалення програми підтримки Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024-2027 роки.
Та у цілому і цього року, й надалі Україна, на думку експертів, має все більше розраховувати на власний ресурс, адже обсяги міжнародної фінансової допомоги, за прогнозами НБУ, лише скорочуватимуться. Якщо у 2023-ому нам надійшло майже $43 млрд, цього року, за найоптимістичнішими оцінками, буде $37 млрд, то наступного ця сума навряд чи перевищить $25 млрд.
“Сума, яка цього року надійде від ЄС, 8-9 млрд, недостатня для того, щоб покрити усі наші потреби. Отже, це – лише тимчасовий порятунок. Без допомоги від США ми не зможемо виконувати зобов’язання. Однозначно доведеться скорочувати видатки”, – вважає Ілля Несходовський.
За його словами, поміж шляхів мінімізації бюджетного дефіциту обговорюється варіант збільшення деяких податків, а також здійснення додаткових внутрішніх запозичень, коли НБУ та комерційні банки зобов’яжуть викуповувати ОВДП.
“Також ми уже спостерігаємо девальвацію гривні. Це об’єктивний процес. Сподіватимемося, поступова девальвація відбуватиметься й надалі і НБУ штучно не стримуватиме національну валюту. Мінфін вже почав скорочувати деякі видатки: для низки бюджетних установ зменшили фінансування заробітних плат та витрат на комунальні послуги, щоб, наприклад, не опалювати приміщень, які не використовуються. Подекуди людей відправлятимуть у неоплачувані відпустки”, – каже Несходовський.
За найгіршого сценарію Україні, можливо, доведеться на кілька мільярдів гривень скорочувати видатки на армію. Але усі ми віримо, що до цього не дійде. Принаймні, у першому кварталі підстав для особливого хвилювання не буде. За прогнозами члена Ради НБУ Василя Фурмана, незважаючи на продовження російської агресії, ситуація у фінансовому секторі країни залишатиметься більш-менш сприятливою – з огляду на непогані макроекономічні умови: зростання реального ВВП на 3,6%, збереження міжнародних резервів Національного банку на рівні в понад $40 мільярдів та контрольованого зростання інфляції.
“Найближчим часом на нас чекає покращення в частині сплати податку на прибуток українськими банками, які отримали значні прибутки за підсумками минулого року. Деякі з них у лютому (зокрема, держбанки), а деякі – у березні – перекажуть до бюджету нараховані податкові суми. Це суттєво збільшить надходження. Мова про десятки мільярдів гривень. Але це – теж лише про тимчасовий ефект. Також у лютому відчуємо результат підвищення з 1 січня акцизів та мінімальної заробітної плати”, – прогнозує Ілля Несходовський.
А ще експерти сподіваються на збереження позитивної (з точки зору наповнення бюджету) тенденції до збільшення надходжень від акцизів на тютюнові та нікотинові вироби. Нагадаємо, торік це принесло бюджету понад 80 млрд грн – на 36% більше, ніж у 2022-ому та на 26,5% більше, ніж у 2021 роках. Отже, держава стала краще контролювати такі постачання, можливостей для контрабанди, виробництва контрафакту і застосування “схем” при продажу підакцизних товарів поменшало. Хоча повністю такі явища подолати не вдалося. Активізація відповідних зусиль – шанс додатково отримати ще кілька десятків мільярдів на рік. Тим паче, що Україна успішно втілює поетапний 7-річний план підвищення тютюнових акцизів на 20%. Таке підвищення відбулося і з 1 січня нинішнього року.
Сподівання і на надходження від ігрової індустрії, ситуацію з оподаткуванням якої держава нарешті взяла під контроль. Як наслідок, торік бюджет отримав від сектору грального бізнесу понад 10 мільярдів гривень. Це вдесятеро більше, ніж 2022 року та в понад 30 разів перевищує показники довоєнного 2021-го.
Владислав Обух, Київ
