26 лютого у Києві відбувся Всеукраїнський економічний форум «Зроблено в Україні». На ньому йшлося, зокрема, про інструменти стимулювання бізнесу, комунікацію між владою і підприємцями та нарощування переробних потужностей.
Підбиваючи підсумки Форуму, перша віцепрем’єр-міністерка - міністерка економіки України Юлія Свириденко розповіла про все це більш детально в ексклюзивному інтерв’ю ведучій «Укрінформу» Карині Луніній.
- Пані Юліє, ви неодноразово заявляли, що Україна власними ресурсами забезпечує свою сферу безпеки й оборони. Під час економічного форуму ви презентували політику “Зроблено в Україні”. Як можна ці ресурси ще збільшити?
- Дякую за запитання, так, дійсно, завжди дуже вдячні нашим партнерам, неодноразово до них звертаємося, і кажу – вдячні за те, що протягом останніх 2 років вони надали підтримки 74,5 мільярда євро для нашого бюджету. Але я хочу якраз підкреслити, що насправді український бізнес, податки, сплачені ними, експортна виручка, отримана в бюджет, – і є джерелом забезпечення нашої армії, сектору безпеки й оборони. Тому вочевидь, нам потрібно бути більше самозарадними й ефективними задля того, щоб і далі підтримувати нашу армію до перемоги. І вочевидь, – якраз такий момент, коли політика «Зроблено в Україні» має всіляко сприяти українському підприємцю отримувати грантові кошти, кредитні, інші програми підтримки задля того, щоб ми ще швидше зростали і збільшувались доходи нашого бюджету.
- Нині ви підписали спільну заяву з бізнесом. Що вона передбачає і як взагалі відбулася ця зустріч?
- Ми, насправді, в постійному діалозі з бізнес-асоціаціями, з бізнесом. Ця заява – це, по суті, певний суспільний договір між бізнесом і владою. Для нас очевидно – ми хочемо підтримати єдність, ми хочемо підтримувати бізнес, розуміючи, яку важливу ключову роль сьогодні він відіграє в забезпеченні сил безпеки й оборони. Тому цей меморандум – про те, що ми розуміємо проблеми, ми чуємо один одного, ми фасилітуємо цей діалог, ми хочемо зрозуміти, які основні проблеми, які блокери є для розвитку українського підприємця і як системно можна їх вирішити.
- Ви також презентували онлайн-інструмент для бізнесу, процитую – «де бізнес зможе залишити свій відгук чи поскаржитися на тиск». Як він працюватиме і, головне, коли запрацює?
- Він уже запрацював від сьогодні – можна зайти, залишити свій відгук, надати свою пропозицію – і ми будемо дивитися й фільтрувати саме для розуміння того, які є системні проблеми і, звичайно, пропонувати вирішення цих системних проблем.
- Якщо говорити поглиблено про економіку, ви неодноразово заявляли, що треба нарощувати експорт в умовах блокування, західного кордону зокрема, і загалом – збільшувати переходи до переробки. Як, ви вважаєте, треба рухатися в цьому напрямку?
- Я думаю, що треба нарощувати внутрішнє виробництво з акцентом, звичайно, на переробку. Ми про це сьогодні багато говорили, що немає успішних сировинних держав, і сировинність – це тотожність слова бідність, тому вочевидь, при такій невисокій питомій вазі переробки в структурі нашого ВВП – це вдвічі менше, аніж відповідний компонент у розвинутих країн. У нас є куди зростати, і треба нарощувати якраз не сировинний експорт, не просто експорт сировини. Треба шукати інші нові альтернативні маршрути для того, щоб деверсифіковувати ризики, такі як ми сьогодні маємо на кордоні з Польщею, треба і надалі наполягати, я вважаю, що Європейський Союз нас у цьому підтримає, на лібералізації торгівлі з Європейським Союзом, на продовженні лібералізації ще на рік, і забезпечувати страхування вантажів – це те, над чим ми зараз працюємо.
- Нині ви багато спілкувались із представниками бізнесу. Чи є ще у підприємців питання, на які уряд поки що не може дати відповідь? Над чим треба працювати?
- У підприємців завжди багато питань, тим паче – під час війни, але мені здається, що частину відповідей вони сьогодні отримали й на нашому заході, де прозвучали питання – де взяти фінансування для започаткування власної справи, де взяти фінансування для переробки, чи буде продовжена програма «Доступні кредити 5-7-9%» та чи буде програма «Кешбек для сільгосптехніки»? Ми сьогодні анонсували про те, що 1 мільярд гривень уже закладено в бюджеті, й у другій половині року ми плануємо розширити цей кешбек на інші види сільгосптехніки. Що уряд планує розширити товари, які підпадають під закон про локалізацію, де вже у нас як у державних закупівельників буде обов'язок дивитися на українську складову при закупівлі, наприклад, тих же машини для розмінування або іншої складної техніки. Тому мені здається, що нині дуже був відкритий і чесний діалог, дуже багато чого попереду треба буде зробити, і це стосується прийняття закону про БЕП і прийняття інших змін до кримінального кодексу, тому що насправді у нас зараз тільки початок діалогу, і він буде продовжений. Це велика національна політика про «Купуй українське», про «Зроблено в Україні». І вона точно не обмежується одним заходом.
- Якщо підсумувати, наскільки важливо підтримувати саме вітчизняного виробника, саме ще в умовах повномасштабного вторгнення, повномасштабної війни з росією?
- Я вважаю, що це критично важливо – і підвищувати й лояльність українців до купівлі українських товарів, і лояльність державних замовників до купівлі товарів українського виробництва, тому що з кожної гривні 40% повертається в бюджет у вигляді податків і зборів, а це джерело для забезпечення нашого сектору безпеки й оборони. Тому Україна, яка може виробляти майже все, що необхідно, має це виробляти, а українці – споживати.
Карина Луніна