Від 1 березня Україна експортуватиме ще більше електроенергії за кордон, повідомив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький. Про відновлення енергосистеми після масованих ракетних ударів, співпрацю із західними партнерами, профіцит і дефіцит у системі він розповів ведучій Укрінформу Карині Луніній.

 -  Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, в якому наразі стані система енергетики України, чи вдалось повністю її відновити після минулорічних обстрілів?

 -  Система енергетична працює стабільно, ми пройшли зимовий період, опалювальний сезон в Україні триватиме ще декілька тижнів. Вже можна сказати, що досить впевнено ми подолали той проміжок часу, який минув з листопада до кінця лютого, напевно, навіть більш впевнено, ніж очікувалось. Безумовно, запорукою цього була добра підготовка до опалювального сезону, дуже великий обсяг робіт було виконано, щоб відновити систему після минулорічних обстрілів, незважаючи на те, що в цьому опалювальному сезоні, який ми тепер проходимо, обстріли були, вони все ж не нанесли такої критичної шкоди енергосистемі, як минулого року.

 -  А з чим це пов’язано?

 - Це пов'язано з більш щільною системою протиповітряної оборони. І я хочу, маючи нагоду, ще раз подякувати нашим воїнам, які захищають небо, тому що їхній внесок критично важливий, щоб українці почували себе в безпеці, українська економіка, українське суспільство могли нормально існувати протягом зими. Ну і, звичайно, це ті обсяги відновлених об'єктів, ті обсяги запасних резервних одиниць, обладнання і матеріалів, також готовність енергетиків до того, що якщо десь все-таки прилітає, ми знаємо дуже чітко, що робити, і добре скоординовані між собою команди Укренерго, які ремонтують магістральні мережі, команди обленерго, які ремонтують мережі розподільчі й доставляють електроенергію вже до осель українців. І, звичайно, місцева влада, центральна влада, тобто всі ті інституції працюють як єдиний злагоджений механізм, і це теж дає свої результати.

 -  Якщо говорити у відсотках, то скільки вже відновлено?

 - Якщо говорити про магістральні мережі Укренерго, то це більше ніж 90%. І відновлювальні роботи тривають. Ми тепер займаємося тим, що, по суті, нарощуємо запас міцності нашої системи, якомога більшим його робимо, щоб, якщо ворог задумає атакувати якісь об'єкти, наші споживачі відчували якомога менше дискомфорту. Тобто ми встановлюємо додаткове обладнання, відновлюємо те резервне обладнання, яке було на наших об'єктах перед вторгненням. Ми тепер займаємося нарощуванням спроможності української системи витримувати якісь позаштатні ситуації.

 - Оце відновлення відбувається коштом внутрішніх ресурсів чи допомагають і західні партнери?

 -  На інфраструктуру Укренерго припала приблизно половина всіх пошкоджень у минулому році, яких ворог завдав по енергосистемі. Ми не витратили жодної копійки наших тарифних коштів, тобто не створили навантаження додаткового на споживача. І ми не витратили жодної копійки бюджетних коштів на відновлення. Майже всі ті обсяги фінансування робіт, які були здійснені протягом 2023 року і здійснюються тепер, це грантова допомога від західних партнерів, частково їхня кредитна підтримка. Тобто ця здатність Укренерго залучати дуже великі обсяги міжнародної допомоги стала критичним елементом нашої стійкості, і вона дуже позитивно вплинула на нашу здатність пройти поточний опалювальний сезон. Загалом тільки наша компанія залучила більше ніж 1,3 мільярда доларів фінансового ресурсу наших західних донорів для часткового відновлення наших об'єктів, частково на погашення боргів на енергоринку, щоб інші учасники ринку теж могли підготуватися до поточної зими. На форумі говоримо про те, що в нас зроблено в Україні, що ще належить зробити в Україні. Тобто я хочу сказати, що дуже великий обсяг міжнародної допомоги від донорів пішов на фінансування українського обладнання, українських матеріалів українських компаній, які виконують ті чи інші будівельні роботи.

 -  Якщо мова про імпорт і експорт, то Україна тепер купує чи продає електроенергію?

 -  І купує, і продає. Це найбільш здорова ситуація, тому що в енергосистемі ситуація змінюється щохвилини, і за одну годину може виникнути економічна потреба імпортувати електрику. Це відбувається, зокрема, в години пік, вечірні, іноді є надлишок електроенергії, який доречно, доцільно продати сусідам замість того, щоб просто обмежити якісь електростанції, і вона, по суті, просто пропаде. Тому той факт, що Україна постійно в такому онлайн – режимі купує, продає електроенергію і торгує зі своїми сусідами, це і є той цільовий стан, до якого ми повинні були дійти, до якого ми прагнули, коли об'єднували українську енергосистему з європейською. Саме так працює європейський ринок. І ми хотіли б, щоб ці обсяги торгівлі з нашими сусідами тільки нарощувалися.

От нещодавно знову відкрили торгівлю з Угорщиною. Це важливо, тому що це традиційний споживач української електроенергії в нашому регіоні, Східної і Центральної Європи. Україна повинна повертати собі роль такого серйозного, солідного гравця на енергетичному ринкові Європи. Тепер у нас цих можливостей набагато більше, оскільки ми приєднані до європейської енергосистеми. І, звичайно, це можна робити, тільки нарощуючи обсяги торгів, але це працює в два боки: ти експортуєш електроенергію, але іноді мусиш імпортувати, щоб всім було вигідно, щоб твоя енергосистема була максимально збалансована.

 -  А які країни найбільше купують українську електроенергію?

 -  Вони всі, по суті, тепер і купують нашу, і частково продають нам електроенергію. Це залежить від години конкретної, у нас купують і Польща, і Словаччина, і Румунія, і Молдова, і купуватиме Угорщина, так само з цих країн можемо отримати постачання електроенергії, коли українській енергосистемі це потрібно.

 -  Тепер, по суті, завершується опалювальний сезон 2023–2024. Якщо порівнювати з довоєнним часом, то на якій стадії тепер Україна? З чим можна порівняти: з обстрілами 2022 року чи все ж таки з довоєнним станом?

 -  Тепер українська енергосистема є набагато ближче до стану відновлення до обстрілів або навіть до вторгнення, ніж це було рік тому, в кінці лютого 2023 року. Наприкінці лютого 2023 року в нас було розбито, за різними оцінюваннями, від 40 до 50% об'єктів, електростанцій великих і потужних магістральних підстанцій Укренерго. Тепер, я вже сказав, якщо говорити про підстанції, дуже велика частина їх відновлена, і ми спокійно транспортуємо необхідні обсяги електроенергії, в будь-яку точку нашої країни. Тому ми тепер повинні прагнути відновити той стан, який був принаймні до обстрілів. І дуже велику увагу нам треба звернути на сектор генерації, виробництво електроенергії, тому що є сенс не тільки відновлювати те, що було пошкоджено, а й думати про те, як залучати інвестиції для будівництва нової децентралізованої генерації, що буде не така велика, як ці радянські великі електростанції. Вона буде розосереджена по всій території України і від того стане більш стійка до таких атак ракетами і навіть дронами, ніж сьогоднішня, досить концентрована, генерація. І, до речі, про децентралізацію говорив неодноразово Президент. Це, очевидно, стратегічна мета всього енергетичного сектору – залучити інвестиції, щоб почали відновлювати не тільки ті станції, які були пошкоджені, а й будувати нові.

 -  Говорили в 2022 році, що на відновлення енергосистеми після російських обстрілів треба щонайменше рік, щоб повернутися до стану, який був до обстрілів. Якщо мова про нові електропідстанції, то коли Україна зможе їх побудувати, скільки треба на це часу?

 -  Загалом для того щоб побудувати середню електростанцію, не дуже велику, скажімо, обсягом від 5 до 30 мегават потужності, це, напевно, десь два – два з половиною роки. Це від того моменту, коли проєкт, скажімо, інвестор узгоджує в своєму інвестиційному комітеті, до моменту, коли така станція може почати випускати перші кіловат-години в мережу. Що стосується того, скільки треба часу на відновлення енергосистеми, то наведу цифри, щоб було розуміння масштабів пошкоджень. Енергосистему України активно почали розбудовувати з 60-х років минулого століття, і протягом декількох десятиліть будувалося все те, що ми сьогодні маємо: підстанції, високовольтні ліній, електропередачі, електростанції. Буквально з жовтня 2022 до лютого чи березня 2023 року ворог пошкодив або знищив від 40 до 50% того, що будували десятиліттями. За рік вдалося відновити якщо не 100%, то принаймні дуже – дуже солідну частину тих об'єктів, які були пошкоджені. Для цього треба було збільшити обсяги робіт, які ми зазвичай виконуємо в рік, у 6–7 разів. Тому пророблена велика робота, вона триває, і я дуже сильно сподіваюся, що нам невдовзі, навесні або влітку, вдасться досягти того стану, який буде близький до того, що було до обстрілів.

 -  Ці успішні результати – це все ж людський ресурс чи максимальне залучення західних ресурсів фінансових?

 -  Без коштів, безумовно, неможливо було б купити необхідні обладнання і матеріали, щоб відновити, але теж треба розуміти: якби були тільки гроші й не було людей, які руками, своїми головами, інженерним своїм досвідом могли би виконати і прослідкувати за виконанням відповідних робіт, звичайно, просто грошима залити цю проблему не вдалося би. В нас працює в Укренерго півтори тисячі людей в ремонтних бригадах, їх там декілька десятків, що працювали майже цілодобово, часто без вихідних, щоб відновлювати, відновлювати, відновлювати об’єкти. У нас був дуже цікавий кейс, коли ми приїхали до Польщі демонтувати дуже велике і складне обладнання, щоб перевезти його в Україну. І поляки були дуже здивовані тим рівнем навичок і компетенції, які мала бригада, що приїхала це робити. Вони там працювали декілька тижнів і всі-всі отримали запрошення на роботу, та ніхто його не прийняв, всі повернулися в Україну. Тому людський ресурс – це те, де ми є дуже конкурентні, якщо порівнювати нас з нашими європейськими колегами. І відмінною ознакою є те, що у нас люди працюють всередині компанії, ті, які вміють ремонтувати об’єкти, вміють і будувати. На Заході це зазвичай аутсорсинг, і ота модель, коли в тебе критично важливі спеціальності, критично важливі спеціалісти є всередині компанії, в штаті компанії, вона під час повномасштабної війни, звичайно, довела свою ефективність, і ми набагато більше стійкі, якби ми просто все віддали на аутсорсинг якимсь підрядним компаніям…

Урешті-решт ми виграли завдяки людському ресурсові насамперед. І невід'ємною частиною, невід'ємним фактором цього виграшу в енергетичній битві стала потужна фінансова підтримка Заходу.

 -  За два роки повномасштабного вторгнення кожен українець відчув цінність електроенергії. А тепер поговорімо про ціну. Питання, яке бентежить багатьох пересічних українців, – чи будуть підвищувати тариф?

-  Дивіться, що стосується тарифів домогосподарства, це питання, чесно кажучи, не до нас. Ми відповідаємо за те, щоб енергосистема працювала стабільно у всіх, всі щоб були зі світлом, без графіків відключень. Ми за це відповідаємо і за інтеграцію нашої енергосистеми з європейською. Тарифи встановлює уряд… Те, що ми чуємо, – що наразі таких планів нема. Високопосадовці, які за це відповідають, нещодавно коментували цю тему. Тому мені до цього додати нічого. Єдине –  треба розрізняти тариф для населення, який є фіксованим, і оптову ціну на ринку електроенергії, який встановлюється під дією попиту і пропозиції, щогодини міняється. Ця ціна електроенергії застосовується для бізнесу, а не для домогосподарства. Ця ціна оптова має сезонний характер: взимку вона підвищується, а навесні, влітку вона падає, тому що виходять в більш активну роботу, наприклад, сонячні електростанції, зменшується споживання загалом в країні. Відповідно під дією цієї збільшеної пропозиції і зменшеного попиту ціна стає зазвичай нижчою. То я хочу сказати, що для бізнесу тепер настане, очевидно, сезонне зниження цін, саме оптових цін, на ринку електроенергії. А що стосується тарифів для населення, то, як я вже сказав, урядовці досить детально цю тему коментували.

Карина Луніна

Фото: ExPro, пресслужба НЕК «Укренерго»