Економісти пропонують повернути прогресивну шкалу оподаткування доходів

Він назвав несправедливим нинішній підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, коли ПДФО за ставкою 18% (плюс 1,5% військового збору) сплачують і ті, хто отримує мінімальну заробітну плату, і ті, чиї заробітки перевищують мільйон гривень на місяць.

“Якщо людина отримує 8 тисяч гривень і в неї заберуть п'яту частину цих доходів, то для неї це - досить суттєва втрата особистих доходів. Ідеться про непридбані соціальні товари, неотримані послуги, коли людина вимушена заощаджувати навіть на найнеобхіднішому. Зрозуміло, що людина з мільйонними заробітками в абсолютних цифрах сплатить набагато більше. Але в підсумку це жодним чином не вплине на її спроможність купувати основні групи товарів. Хіба що - на її здатність накопичувати. Тому питання переходу від пласкої системи оподаткування до прогресивної вже перезріло”, - пояснив свою думку економіст.

Він нагадав, що прогресивна шкала в Україні вже існувала у 1990-ті роки і, на жаль, себе не виправдала. Але відтоді ситуація кардинально змінилася, в країні сформувалася група у складі до 10% населення, які отримують досить високі доходи. Натомість оподаткування за однаковою ставкою їхніх статків і мінімальної зарплатні, на думку Куща, лише поглиблює нерівність.

“Візьмімо класичну соціальну модель держави: мінімальна заробітна плата має дорівнювати мінімальній пенсії та реальному прожитковому мінімуму. І ця сума має відповідати неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. Тобто, мінімальна заробітна плата взагалі не повинна оподатковуватися. Тому що це нонсенс - забирати з мінімальної зарплатні доходи, а потім повертати їх у вигляді субсидій і дотацій”, - вважає фінансовий аналітик.

Він зауважив, що від оподаткування мінімальних доходів відмовилися в багатьох країнах — зокрема, у Китаї і США.

Першим кроком до реформи системи оподаткування у нашій країні, на його думку, могло б стати зменшення податку на мінімальні доходи населення на 5% та збільшення на ті ж 5% ПДФО для українців з високими зарплатами.

“Тобто, замість 18% на мінімальну заробітну плату треба встановити 13% податок, а замість 18% на великі заробітні плати, наприклад більше 15 мінімальних заробітних (понад 120 тисяч гривень) — ПДФО у 23%. Сумарно ця податкова пільга призведе до втрати приблизно 20 млрд гривень надходжень до держбюджету. Але вони будуть компенсовані за рахунок додаткових надходжень від тих, хто сплачуватиме вищі податки. За приблизними підрахунками, це понад 15 млрд гривень”, - сказав Кущ.

Відповідно, бюджетні надходження будуть майже збалансовані, а зі зростанням загального рівня заробітних плат “недобір” взагалі зникне.

“Як результат, для людини, котра отримує, наприклад, 10 тисяч гривень, ця реформа додасть 500 гривень додаткових доходів на місяць. За рік це 6 тисяч гривень, які можна витратити на власні потреби. Для 4 мільйонів людей з мінімальними доходами “на кону” 2 мільярди гривень додаткового внутрішнього платоспроможного попиту. Або 24 мільярди гривень на рік. Це, поміж іншого, стимулюватиме економіку. Тому що людина, яка отримує 10 тисяч гривень, фактично усі ці кошти витрачає на поточні потреби, купуючи передусім найбільш необхідні товари і послуги на внутрішньому ринку”, - наголосив Кущ.

Як повідомлялося, Україна веде переговори з МВФ та з іншими міжнародними партнерами щодо підготовки податкової реформи, яка має покращити інвестиційний клімат. В Офісі Президента працюють над податковою реформою, втілення якої має усунути корупцію в податковій сфері та вирівняти умови ведення бізнесу для всіх учасників ринку. Зокрема, обговорюється модель оподаткування «10-10-10» - впровадження єдиної ставки у 10% для трьох основних податків: на прибуток, на доходи фізичних осіб і на додану вартість. Проте в експертному середовищі далеко не всі підтримують такий підхід.