Поряд з домовленостями про підтримку з боку міжнародних донорів та світових страхових агенцій, Україна започатковує власні програми страхування інвестицій та інвестиційних проєктів від воєнних і політичних ризиків. Це стало можливим завдяки змінам до Закону «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», що набрали чинності з початку 2024 року. У квітні Кабінет Міністрів затвердив перелік воєнних та політичних ризиків, а також умови й порядок їх страхування, яке здійснюватиме ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА). А наприкінці травня ЕКА схвалило лінійку нових страхових продуктів та оголосило про початок прийому заявок від інвесторів в експортоорієнтовані підприємства на страхування воєнних і політичних ризиків.

За словами голови правління ЕКА Руслана Гашева, перші заявки від потенційних клієнтів уже на розгляді. Про перспективи, а також про інші програми страхування, які втілює держава через Експортно-кредитне агентство, – в інтерв’ю посадовця Укрінформу.

ЕКА: «ВОЄННЕ» ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

- Рішення про створення Експортно-кредитного агентства в Україні ухвалили ще 2018 року. Утім, до війни мало хто із нефахівців щось чув про вашу роботу. Після повномасштабної російської агресії перед ЕКА, як і перед всією країною, постали нові виклики. 2022-ий був роком рестарту агенції. Що, передовсім, змінилося – завдання, функціонал, фінансові та інституційні можливості?

- По-перше, ми розширили перелік кодів (видів зовнішньо-економічної діяльності), згідно з якими можемо надавати підтримку експортерам. А, по-друге, завдяки змінам агентство потрапило під регулювання Національного банку України. Регулятор дозволив банкам приймати як належний вид забезпечення наш договір страхування. Фактично це розблокувало передекспортне фінансування від українських банків.

А вже наприкінці 2023 року ми отримали ліцензію НБУ. Відповідно, стали повноцінним гравцем фінансового ринку – внесені до Державного реєстру фінансових установ як страховик зі спеціальним статусом. І так, ми справді стали інституційно сильнішими.

- Деталізуйте, які завдання та у який спосіб виконує агенція?

- Основне – підтримка українського експорту через страхування. Маємо кілька лінійок страхових продуктів. По-перше, страхуємо договори зовнішньоекономічної діяльності, аби український експортер почувався більш впевнено на тих ринках, на яких він до цього не був присутнім, а також у відносинах із контрагентами, з якими раніше не працював. По-друге, допомагаємо розв’язувати одну з ключових для будь-якого українського бізнесмена, у тому числі експортера, проблем: доступності фінансування обігового капіталу для виконання контрактних зобов’язань. Це – ключовий продукт ЕКА, 95-96% нашого портфеля – якраз страхування передекспортного фінансування.

Робимо ми це двома способами. Є спрощена програма для кредитів у розмірі до 20 мільйонів гривень терміном до 5 років. Згідно з нею, позику від українських банків можна отримати за спрощеною процедурою, взагалі без погодження з Експортно-кредитним агентством. Другий вид кредитів, які ми можемо страхувати, – складні угоди на великі суми, на різні терміни і з різною структурою забезпечення та структурою фінансування українського експортера. Також ми можемо страхувати гарантії українських банків і контргарантії.

Цього року додалися нові продукти – страхування інвестицій та інвестиційних кредитів.

- Та, безумовно, головна цьогорічна новація – старт програм зі страхування від воєнних та політичних ризиків. Підготовка до цього в Україні ведеться давно – ледь не з перших місяців масштабної російської агресії. Вже ухвалено необхідні зміни до законодавства, затверджено «нормативку». Можемо говорити про практичні кроки?

- Такі продукти вже діють, ми пропонуємо їх потенційним клієнтам. Навіть отримали першу заявку на страхування інвестицій від української компанії, яку зараз опрацьовуємо. Крім цієї заявки, маємо також 2-3 звернення, триває спілкування з компаніями, намагаємося структурувати майбутні угоди. Інформація про нові продукти вже є на нашому сайті – як і відомості про пакет необхідних документів та форма заявки.

Тобто, ми вже готові працювати з українськими та з іноземними інвесторами в межах цієї програми. Зараз напрацьовуємо експертизу у втіленні таких продуктів. Вже бачимо певні аспекти, які в подальшому можуть заважати успішній реалізації. Тому готуємо пропозиції про внесення змін в нормативні документи, щоб полегшити доступ українських та іноземних інвесторів, а також українських банків, які готові фінансувати інвестпроєкти.

- Про які воєнні та політичні ризики йдеться та які основні вимоги до інвесторів – потенційних реципієнтів ваших програм підтримки?

- Конкретний перелік цих ризиків міститься у відповідній постанові, яку можна знайти на сайті Кабінету Міністрів України, а також на нашому сайті – в розділі продуктів. Загалом, щоб читачам було зрозуміло: воєнний ризик – це, наприклад, якщо по вашому підприємству ударили дроном або ракетою, або ж туди прилетіли уламки, які пошкодили ваше виробниче обладнання, заблокувавши на певний час операційну діяльність. Це коли ми кажемо про страхування інвестицій. Якщо ж ідеться про страхування інвестиційних кредитів, мова про пошкодження, що призвели до неспроможності українського підприємства погашати заборгованість перед банком.

Ще воєнні ризики – це окупація, якщо лінія фронту рухається.

Політичний ризик – це, до прикладу, якщо підприємство мало ліцензію, а її відкликали, через що він не може продовжувати операційну діяльність.

РЕЗУЛЬТАТ: ПІДТРИМКА ЕКСПОРТУ БІЛЬШ НІЖ НА 14 МІЛЬЯРДІВ

- Зрозуміло, говорити про можливі результати нової програми наразі зарано. А що з реалізацією інших, так би мовити, традиційних, ваших продуктів? Чи багато експортоорієнтованих бізнесів вже підтримало ЕКА? Чи зростає рівень цієї підтримки в умовах війни?

- Пропоную порівняти. З часу створення товариства у 2018 році до кінця 2021-го обсяг підтриманого експорту (сума експортних контрактів, які були підтримані за допомогою продуктів ЕКА) становив приблизно 80 мільйонів гривень. У 2022 році, коли відбулися суттєві зміни в законодавстві, а отже – і в нашій роботі, – агентство підтримало український експорт на 3,2 мільярда гривень. За 2023 рік цей показник сягнув 7,8 мільярда. Результат цього року (станом на 10 червня) – 3,1 мільярда гривень. Це при тому, що перший квартал, зазвичай, – «сонний» період для фінансової системи. Загалом з початку року підтримано 30 експортних угод. Тобто, попит на наші продукти зростає. До прикладу: за перші 4 місяці попереднього року було підтримано українського експорту трошки більше, ніж на 400 мільйонів гривень, за 4 місяці цього року – на понад 1,6 мільярда.

Минулої п’ятниці відбулося засідання правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», на якому розглянули дві заявки на підтримку експортних контрактів на $40 мільйонів (1,6 мільярда гривень).

Звичайно, очікується певне «просідання» в серпні, що пов’язано із сезонністю у фінансовому секторі, але загалом плануємо, що цей рік принесе набагато кращі результати за рівнем підтримки експорту, ніж 2023-ій.

- Про який мультиплікаційний ефект вкладених коштів може йтися? Адже статутний капітал ЕКА, якщо не помиляюся, – 2 мільярди гривень. А ви говорите про підтримку експорту на сотні мільйонів або й на мільярди гривень щомісяця.

- У період з початку 2022 року дотепер кожна гривня нашого капіталу, яка використовується для забезпечення страхової відповідальності, виливалася у підтримку 9 гривень 92 копійок українського експорту. І чим далі – тим цей показник вищий. Приміром, цього року 1 гривня забезпечує вже 11 гривень 15 копійок майбутнього українського експорту.

У розрізі наших продуктів найефективніші з точки зору віддачі програми передекспортного страхування банківських кредитів. Найбільший же потенційний ефект мають договори страхування гарантій і контргарантій. Але, на жаль, це специфічний продукт, який у нашому портфелі наразі відсутній. Тобто, ми його можемо пропонувати, але попиту на нього немає. Це пов’язано із тим, що в умовах війни іноземні компанії, зазвичай, не дають аванс під гарантію українського банку. Тому немає і відповідних страхових договорів.

Надалі ж розраховуємо на значний ефект договорів страхування інвестиційних кредитів та інвестицій. За попередніми розрахунками, йдеться не менш, ніж про 10 гривень, – як мультиплікатор використання однієї нашої гривні. Але точно все порахуємо, коли матимемо конкретні угоди за цими новими напрямами.

- А ставки страхування, розміри страхової премії? Звернув увагу, що різниця досить значна – якщо мінімальна ставка навіть нижча за пів відсотка, то в деяких випадках премія може перевищувати навіть 8%. Від чого це залежить?

- До 8% – це в межах нової програми, де йдеться про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Наведу приклад, щоб було зрозуміло. Приміром, за такою ставкою можемо страхувати енергетичний об’єкт за 10 кілометрів від кордону з Росією. А 0,49% – це, умовно, меблеве підприємство десь на Закарпатті. Але на практиці у нас не було жодного випадку, коли б ставка страхування за чинними чи вже завершеними проєктами перевищувала 2,7%.

Коли ж казати про страхування договорів зовнішньоекономічної діяльності, то ставка залежить, передовсім, від країни експорту. Якщо йдеться про Європейський Союз, Канаду, США, Японію, Австралію, це буде дуже дешево – до 1%. Якщо ж ми кажемо про країни Центральної Африки, Центральної Азії, то вартість страхування досить висока, вона може доходити і до 4%.

Також на вартість страхування впливає фінансовий стан зовнішнього контрагента українського експортера. У випадках зі страхуванням кредитів набагато більше варіантів, які обставини ми можемо враховувати. Можемо оцінювати і фінансовий стан українського експортера, і закордонної компанії, з якою він співпрацює. Тобто, факторів, що впливають на розмір страхової премії, дуже багато. Але ключове – сфера діяльності об’єкта інвестування, а також регіон, де втілюється проєкт.

- От про сферу діяльності експортерів та інвесторів. Чи є галузі, які вважаєте пріоритетними для підтримки і представникам яких отримати страхування від ЕКА легше? Чи ж підхід до всіх товарів, робіт та послуг, які постачаються за кордон, однаковий?

- У нас є профільний закон – «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», стаття 8 якого містить перелік кодів УКТЗЕД (Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), за якими підтримка з боку Експортно-кредитного агентства не надається. Тому якщо підприємство вже експортує свою продукцію, але вона не підпадає під визначені законодавцем умови підтримки, у страхуванні контрактів ми відмовлятимемо. Те ж стосується й інвестицій із техніко-економічним обґрунтуванням або інвестиційних планів: бачимо, що планується виготовлятися продукцію, яка не підпадає під дію закону, – так само відмовлятимемо в підтримці. Але водночас у нас немає жодних обмежень з підтримки експорту робіт і послуг: тут ми можемо страхувати все що завгодно.

- Наведіть приклади: у яких галузях співпраця, так би мовити, вітається, а де неможлива – тобто, експортери мають працювати виключно на свій страх і ризик?

- Загалом ми підтримуємо те, що має високу додану вартість та достатній ступінь переробки. Якщо ви, до прикладу, хочете експортувати пшеницю, зерно – то, мабуть, не варто до нас звертатися і витрачати свій час. Але якщо займаєтеся переробкою, виготовляєте борошно, – тоді звертайтеся до нас. Інший приклад: якщо ви хочете займатися експортом українських яблук, це теж не найкращий варіант, щоб шукати підтримку від агентства. Та якщо переробляєте ці яблука на концентрований сік, – будь ласка, звертайтеся. У нас такі клієнти є.

Детальніше ж про всі ці нюанси можна дізнатися на нашому сайті, зокрема, й перевірити коди своєї продукції.

- А вже були страхові виплати?

- Була виплата за договором страхування зовнішньоекономічної діяльності. Нігерійський контрагент не розрахувався з українським постачальником продукції – пластикових пломб. Тож ми виплатили близько 480 тисяч гривень страхового відшкодування. ЕКА вже почало переговори з нігерійською компанією, маємо досить високі шанси врегулювати цей борг в досудовому порядку. Власник компанії готовий укласти договір добровільного погашення заборгованості. Ми готові реструктуризувати виплати, щоб йому теж було комфортно.

- Це про позитивний результат для застрахованої компанії. А чи були негативні наслідки? Маю на увазі відмову у страхових виплатах.

- Так, відмови були. Але клієнти з розумінням поставилися до наших аргументів, визнавши, що відмовили їм небезпідставно. У двох випадках йшлося про фіктивні експертні операції, які ми виявили вже на етапі отримання повідомлення про настання страхового випадку. Ми не кажемо, що менеджмент українських компаній займається фіктивною діяльністю, це може бути шахрайство з боку іноземної компанії чи з боку працівників нашого експортера. Як і було в першому випадку: ми відмовили у виплаті, але оскільки продукція ще не дійшла до кінцевого (фіктивного) споживача, клієнт після нашого попередження заблокував доставку ще в морі.

У другому випадку клієнт зараз веде судові спори з логістичною компанією, яка відправляла вантаж. Ми готові до участі у процесі як третя сторона на боці українського клієнта, якщо доведеться роз’яснювати якісь аспекти нашої співпраці суду чи правоохоронним органам.

Також була відмова у виплаті за одним із договорів страхування українському банку. Тут все дуже просто. У нас є договір, де зазначені вимоги: що банк має зробити для того, аби отримати відшкодування. Якщо умови договору порушуються, підстав для виплати страхового відшкодування у нас немає. У згаданому випадку якраз і були порушення однієї з вимог договору. Ми аргументовано пояснили це банку, надавши офіційну відповідь про відмову у виплаті. І, до речі, це не зупинило нашу співпрацю з банком. Насправді той випадок лише допоміг йому правильно налагодити внутрішні процеси, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

СТРАХОВА «КУХНЯ»: УМОВИ Й ВИМОГИ ДО КЛІЄНТІВ ТА БАНКІВ

- А хто головний вигодоотримувач унаслідок втілення ваших страхових програм – експортер, який отримує фінансування на вигідних умовах, банк, що у такий спосіб убезпечується від неповернення коштів клієнтом, чи все ж – держава, оскільки йдеться про підтримку такого важливого для неї напряму як експортна діяльність?

- Навіть якщо ми страхуємо банк, все одно бенефіціаром цієї угоди є український експортер, який отримує можливість залучити фінансування на виконання експортного контракту. Це – передовсім, дешева допомога нашому експортерові. Уявімо, що йому необхідно залучити фінансування і він має виконати вимоги банку щодо забезпечення. Це коштує грошей – оцінити забезпечення, застрахувати (а зараз майно ніхто не страхує від воєнного ризику, особливо – у прифронтових регіонах). Участь в угоді ЕКА як страховика значно спрощує та здешевлює всі процедури. І, до речі, у нас немає обмежень щодо прифронтових регіонів. А наша страховка – наприклад, за спрощеною портфельною програмою, – коштує 0,6%. Це дешевше, ніж віддавати в заставу, страхувати, нотаріально посвідчувати будь-яке матеріальне забезпечення кредиту.

- І така можливість стосується лише українських підприємств чи й суб’єктів господарювання з іноземним капіталом?

- У цьому випадку нам, чесно кажучи, байдуже: ми допомагаємо тим, хто виготовляє та експортує українську продукцію. Але чітко це артикульовано вже в останніх продуктах ЕКА, в описі яких є інформація про готовність страхувати іноземного інвестора.

- А розмір підприємства, форма реєстрації? Лише юридичні особи? Тільки великий бізнес? Є якісь обмеження сум контрактів, які можуть бути предметом страхування?

- Розмір клієнта для нас не має значення. У нашому портфелі є як акціонерні товариства, так і ФОПи. В останніх програмах зі страхування інвестицій передбачена навіть підтримка фізичних осіб, якщо вони є інвесторами. Обмеження за сумою існує. Наразі обсяг нашої відповідальності на одну угоду не може перевищувати 200 мільйонів гривень.

- Як вибудовується співпраця у трикутнику «банк – експортер – ЕКА», хто до кого звертається, чи тут, так би мовити, купа варіантів, безліч можливостей?

- Ви правильно кажете: купа варіантів. Насправді банки вже добре знають про нас, тому якщо експортер прийде до українського банку, котрий співпрацює з агентством, і захоче отримати фінансування на виконання експортного контракту, то банк із високою ймовірністю запропонує йому співпрацю з нами. Так само клієнт може звернутися й безпосередньо до нас. Ми виявляємо його потреби, з’ясовуємо, в якому банку він обслуговується, як швидко йому потрібні гроші. А далі – звертаємося до банку, кажемо: до нас звернувся ваш клієнт, пропонуємо разом попрацювати над можливою угодою.

Тому у клієнта є кілька «точок входу» для співпраці з ЕКА. І виключно клієнт вирішує, як йому комфортніше комунікувати та з ким починати роботу над угодою.

- А що стосується комунікацій із банками, залучення фінустанов до співпраці з вами? Які критерії для обрання партнерів, чи ви звертаєтеся до банків – потенційних учасників ваших програм, чи вони до вас «стукають»?

- Із самого початку ініціативу, мабуть, проявляли ми. Зараз є попит на страхову підтримку ЕКА з боку банків, які хочуть співпрацювати з нами. При цьому жодних жорстких критеріїв із вибору банків-партнерів, мабуть, немає. Нам лише важливо розуміти, що банк готовий до втілення спільних програм, у нього є можливість фінансувати українських експортерів, він має досвід у цьому і прагне нарощувати свій кредитний портфель.

Не секрет, що з початку війни низка українських банків просто утримують свій кредитний портфель і не збільшують його. Це їхня стратегія поведінки. А є банки, які навпаки активізували діяльність. І ми більше уваги звертаємо на такі банки. Якщо ж говорити про портфельну програму, то там виникає додатковий критерій: банк має бути системно важливим за класифікацією НБУ.

- Має значення, чи це державний банк, чи комерційний? Судячи із новин про ваші останні проєкти, найбільш активні саме держбанки – Укргазбанк, Ощадбанк? Чи то помилкове враження?

- Нам байдуже, чи партнером агентства за тим або іншим проєктом буде державний банк, чи комерційний банк зі 100% українського капіталу, з іноземною часткою чи й повністю на 100% іноземний банк. Ключове для нас – його бажання фінансувати українського експортера і можливість робити це якісно та швидко.

- Як про вас дізнаються, перш ніж зайти на ваш сайт? Чи популяризуєте свою діяльність – спілкуєтеся з бізнес-асоціаціями, бізнес-об’єднаннями, з місцевою владою?

- Так. Чотири роки тому про нас знали від 2 до 5% українських експортерів. Зараз, згідно з опитуваннями, про ЕКА знають близько 50% компаній-експортерів. Ми постійно їздимо в регіони та беремо участь в заходах, пов’язаних з просуванням експорту. Намагаємося також донести інформацію про інші варіанти й можливості для українського бізнесу, які надає держава. Наприклад, про програму «Зроблено в Україні».

Якщо йдеться про стимулювання людей займатися підприємницькою діяльністю, виготовляти українську продукцію, ми можемо спонукати наперед задуматися про вихід на міжнародні ринки. Тобто, намагаємося бути на крок попереду, що вкладається в логіку дій держави з підтримки вітчизняного бізнесу. Починайте, а ми вам допоможемо – грантами, консультаціями; у нас є Офіс з просування експорту, є державні банки, є Експортно-кредитне агентство, Фонд розвитку підприємництва. Загалом, якщо все це консолідувати, маємо досить таки непогану систему підтримки бізнесу в Україні. Додаймо сюди ще і гранти для українського бізнесу від наших іноземних партнерів – GIZ, USAID і т.д…

Маємо досить широку мережу партнерів, які надають ту чи іншу підтримку, разом проводимо заходи в регіонах, де працюємо з місцевою владою. І таким чином бізнес про нас дізнається. Це підвищує нашу впізнаваність. Тому якщо ви зараз опитаєте українських експортерів, кожен другий із них скаже, що знає про ЕКА. Якщо б 4 роки тому ви запитали в українських банків, чи знають вони, що в Україні є кредитно-експортне агентство, позитивно відповіли б, мабуть, тільки в Укрексімбанку. А зараз із нами співпрацюють більше десяти банків.

- Знаю, що подекуди регіональна влада не лише інформаційно підтримує ЕКА та його програми, а й сама допомагає фінансово місцевим експортерам.

- Перший такий успішний проєкт стартував місяць тому на Буковині. Чернівецька обласна військова адміністрація розширила чинну програму підтримки бізнесу, додавши нову опцію. Тепер будь-який підприємець, який зареєстрований в регіоні, сплачує певний обсяг податків до бюджету і має більше 10 найманих працівників, може застрахувати або передекспортне фінансування, або інвестицію, інвестиційний кредит, гарантію тощо, і отримати відшкодування від обласної влади. Для цього потрібно звернутися до військової адміністрації, надавши договорів страхування з ЕКА, а також підтвердити сплату страхової премії (це може бути платіжне доручення), і отримати відшкодування частини страхової виплати. Якщо це, приміром, страхування інвестиційного проєкту, то йдеться про компенсацію бізнесові до 300 тисяч гривень, у випадку ж зі страхуванням договорів зовнішньої економічної діяльності або звичайного передекспортного фінансування, гарантії – до 100 тисяч гривень.

І це справді важливий крок місцевої влади для підтримки українського експорту, стимулювання інвестицій конкретно у свій регіон, і подальше стимулювання експорту.

- Наостанок про плани. Ви вже говорили про апробацію та про модернізацію програми страхування воєнних і політичних ризиків. Над чим ще працюватимете ближчим часом?

- По-перше, постійно працюємо над спрощенням наших продуктів, щоб вони ставали дедалі доступнішими для українського експортера. Також хочемо популяризувати проєкт, нові наші продукти зі страхування інвестиційних кредитів та інвестицій. Інвестиції – це те, що зараз конче необхідно для української економіки і для кожного з регіонів. Плануємо розширювати співпрацю з обласними адміністраціями для започаткування програм, на кшталт тієї, яка вже втілюється в Чернівецькій області.

Важливий крок, на який розраховуємо, – це підвищення «стелі» по нашому капіталу. Ми не можемо планувати подальше зростання в умовах обмеженості капіталу. Відповідну роботу постійно ведемо з іноземними партнерами, з Міністерством економіки України.

І також те, що не стосується клієнтів, але є дуже важливим для нас, – це подальший інституціональний розвиток товариства, модернізація процесів із середини, діджиталізація. У підсумку це призведе до зниження вартості страхування та до спрощення його умов для бізнесу. Якщо зараз рішення про страхування ухвалюється 1-2 тижні, то завдяки діджиталізації це можна буде робити за 1-2 дні. Це цілком реально.

Владислав Обух, Київ
Фото – Кирило Чуботін