Спекотний липень на валютному ринку: що буде з гривнею?

Після понеділкового курсового антирекорду (41,49 грн/дол. та 45,19 грн/євро) у вівторок Національний банк посилив українську валюту на 15 та на 19 копійок відповідно. Безперечно, такі незначні коливання стали вже звичними: гривня то трохи слабне, то дещо посилюється. Але останнім часом пікові точки коливань надто стрімко зміщувалися в бік девальвації. Тож, незважаючи на відсутність суттєвих одномоментних «провалів», за пів року гривня ослабла загалом на 9% проти долара та на 7% порівняно з євро (на перше січня долар офіційно коштував рівно 38 гривень, євро – 42). Здавалося б, і таке вже було, коли гривня поступово відвойовувала позиції, посилившись, приміром, із показників понад 40 до менш ніж 37 гривень за «зелений». Сприяла цьому й активна політика регулятора, зокрема, щодо лібералізації валютного ринку. Невідкладні заходи в НБУ анонсували й минулого тижня, коли курс подолав чергові психологічні позначки – 41 гривню за долар та 45 гривень за євро.

ПРИСКОРЕННЯ ДЕВАЛЬВАЦІЇ: ОЧЕВИДНІ ТА ПРИХОВАНІ ПРИЧИНИ

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас на брифінгу в «Медіацентрі Україна» нагадав, що із жовтня минулого року Національний банк почав скасовувати запроваджені на початку війни валютні обмеження.

«Передовсім відійшли від практики використання фіксованого курсу, щоби ринок міг хоч якось збалансовувати ситуацію. Адже вона дуже залежить від сезонності: в якісь періоди маємо значний притік валюти, що формує її надмірну пропозицію. І навпаки – іноді попит неабияк підвищується, бізнесові потрібно робити зовнішні оплати, купувати валюту, якої через різке підвищення попиту на ринку не вистачає. Тож і вартість її зростає», – наголосив Дубас.

Іншим чинником, який помітно впливає на курс, він назвав різке збільшення упродовж останніх місяців імпорту енергогенерувального обладнання – як промислового, так і побутового. З весни ці обсяги зросли в 9 разів.

«Усе таке обладнання – іноземного походження. А це – купівля валюти для імпорту та її виведення за межі України», – пояснив президент АУБ.

Третій чинник – продовження енергетичного терору з боку РФ.

«Не додавали впевненості й такі події, як коливання в сенаті США щодо надання Україні фінансової допомоги чи непросте голосування в ЄС за програму Ukraine Facility. Вся ця епопея із затягуванням, перенесеннями і так далі теж не додала впевненості. Думаю, цей психологічний чинник також помітно вплинув на "самопочуття" гривні», – додав експерт.

Тому Національний банк і змушений нарощувати продаж валюти для підтримання курсу.

«Але, дякувати Богові, ми маємо велику коаліцію міжнародних партнерів, які підтримують Україну, завдяки чому НБУ й має можливість згладжувати надмірні коливання на міжбанківському валютному ринку», – підсумував Андрій Дубас.

Поки що обсяг золотовалютних резервів України дає змогу регуляторові здійснювати такі інтервенції. Ось тільки резерви ж не гумові. Підтвердженням став цьогорічний травень, коли активний продаж НБУ валюти на міжбанківському ринку на тлі відсутності траншів міжнародної фінансової допомоги помітно підточив наші резерви.

Улітку надходження грошової підтримки від партнерів відновилося. Але й потреби у продажу валюти для заспокоєння ситуації на ринку зросли. Приміром, за минулий тиждень Нацбанк продав на міжбанку понад 950 мільйонів доларів, а купив при цьому лише «скромні» 270 тисяч. Загалом від початку року НБУ продав уже понад 16,5 мільярдів, а купив менше ніж 120 мільйонів доларів.

Зрозуміло, що утримувати такий темп інтервенцій упродовж тривалого періоду небезпечно. Тим паче, що, за спостереженнями Укрінформу, попри постійні зміни курсу, гривня вже давно не відчувала такого психологічного тиску. ЗМІ – а надто соцмережі – переповнені песимістичними прогнозами «диванних», та й реальних, експертів, про «долар по 45 та більше» і закликами конвертувати гривневі заощадження в готівкову валюту.

Звісно ж, така активність, а в передусім – сама ситуація на ринку, – не могли не насторожити Нацбанк. У відповіді на запит агентства «Інтерфакс» в НБУ визнали, що «темп послаблення гривні протягом останніх тижнів може створити додаткові ризики для стійкості валютного ринку, а отже, цінової стабільності».

Тому Національний банк готовий вжити належних заходів для забезпечення стійкості валютного ринку.

Поточне послаблення курсу гривні в Нацбанку пов’язують зі збільшенням чистого попиту протягом останніх двох місяців під впливом зростання бюджетних видатків, із впливом травневої валютної лібералізації, а також із тимчасовим зменшенням пропозиції валюти аграрним сектором.

Вплив частини цих чинників, за прогнозами НБУ, вже найближчими тижнями ослабне.

«Незабаром почне надходити валюта від продажу нового врожаю, а функціонування морського коридору створює можливості для активного експорту та інших товарних груп», – зазначається в повідомленні.

Окрім того, у липні загалом очікуються надходження від партнерів майже 4 мільярдів доларів, завдяки чому міжнародні резерви країни знову перевищать позначку в 40 мільярдів доларів.

Докладніше про подальші дії регулятора, спрямовані на послаблення негативних впливів на міжбанківський валютний ринок та посилення згаданих позитивних ефектів, можливо, дізнаємося вже цього четверга – під час традиційного пресбрифінгу керівництва Нацбанку щодо рішення про зміну (збереження) облікової ставки.

Додамо, що цього тижня, вже після відповіді НБУ на запит колег, з’явилася інформація про досягнення Україною домовленостей про нову реструктуризацію боргу перед комерційними кредиторами. Це – про очікуваний безпосередній фінансовий (заощадження на виплатах за держборгом $11,4 млрд у наступні три роки) та важливий психологічний впливи на валютний ринок, що має сприяти стабілізації гривні.

Натомість є невизначеність, пов’язана з імовірними обсягами міжнародної фінансової допомоги у 2025 році. Якщо її надходження будуть ритмічними, а обсяги – зіставними з цьогорічними, особливого додаткового тиску на гривню й у середньостроковій перспективі не буде. До того ж ухвалення конкретних рішень про використання Україною заморожених на Заході російських активів навіть сприятиме частковому відвоюванню гривнею втрачених цьогорічних позицій.

ОЧІКУВАНИЙ ВАЛЮТНИЙ КОРИДОР: ПРОГНОЗИ Й АРГУМЕНТИ

Далі про короткострокові та середньострокові прогнози – детальніше. На думку експертів, діапазон допустимих ринкових курсових коливань найближчими місяцями поступово змінюватиметься. Дехто каже про рівень у 44–45, а хтось – навіть до 47 гривень за долар. Хоча є й ті, хто вважає, що на кінець року валютний курс навряд чи набагато перевищить показник у 42 гривні за долар.

На думку адвоката, роздрібного інвестора та ютубера Тараса Гука, очікувати, що Нацбанк тепер «гратиме» на помітне посилення гривні, не варто. Адже через нестачу грошей у бюджеті держава зацікавлена у контрольованій девальвації, що дасть змогу отримати додатковий гривневий ресурс у результаті конвертації коштів міжнародної фінансової допомоги, інших валютних надходжень та зростання номінованих переважно у євро митних платежів. Незважаючи на незалежну політику регулятора, він, однак, мусить брати до уваги ці обставини. Адже цьогорічний бюджет верстався із розрахунку, що на кінець року курс становитиме 42,1 грн/$1 (за середньорічного курсового показника у 40,7 грн/$1). А нещодавно затвердженою Бюджетною декларацією на 2025–2027 роки передбачено, що надалі обмінний курс у середньому становитиме: 45 грн/$1 у 2025 році, 46,5 грн/$1 2026-го та 46,4 грн/$1 у 2027 році.

Водночас, на думку експерта, можливе підвищення податків, попри непопулярність цього кроку поміж українців, може позитивно вплинути на ситуацію з гривнею.

«Є ймовірність: якщо будуть ухвалені зміни до Податкового кодексу та відбудеться підвищення податків, що допоможе наповнити бюджет, тиск на гривню послабиться. Але питання: коли вони будуть ухвалені та коли наберуть чинності. Тому що просто збільшити податки не так просто, треба узгодити ще й підзаконні акти. І тут є сумнів, чи встигнемо ми до кінця року отримати до бюджету додаткові 140 мільярдів. Якщо цього не станеться, то девальвація гривні продовжуватиметься», – прогнозує Гук.

Водночас економісти кажуть, що загрози виходу ситуації з-під контролю немає. «Незважаючи на невизначеність щодо конкретного курсу на кінець року, ми точно не очікуємо якогось неконтрольованого обвалу. Резерви НБУ залишаються на рекордно високих рівнях. Мій прогноз на кінець року був 42 гривні, але ситуація тепер розвивається не так, як я очікувала. Може, ми отримаємо від Нацбанку якусь додаткову інформацію під час брифінгу про відсоткову ставку. Але схоже, що на кінець року ми виходимо на вищий (ніж розрахунковий для бюджету) курс, – можливо, 43 чи навіть 44 гривні за долар», – вважає провідна економістка Dragon Capital, членкиня Наглядової ради Центру економічної стратегії Олена Білан.

У тому, що ризики обвалу гривні у другому півріччі мінімальні, упевнений і голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов.

Потужна міжнародна фінансова підтримка, на його думку, має зняти зайві «страхи» щодо стабільності української економіки і долі національної валюти. До того ж монетарна політика Нацбанку, за його словами, є досить ефективною та не спричинює занепокоєння стосовно стабільності гривні.

«До кінця року ми ще побачимо якісь курсові зміни, адже ринок живий і з досить активними гравцями, головним поміж яких є й Національний банк України. Але при цьому на валютному ринку малоймовірні якісь "катаклізми", що зведуть нанівець здобутки монетарної політики», – упевнений банкір.

Водночас він акцентував на тому, що передбачити перебіг війни та її можливі наслідки для економіки та суспільства вкрай складно.

«Війна – неймовірне випробування для країни. Це та «ремарка», що здатна перекреслити будь-які здобутки й досягнення. Від її перебігу в прямому сенсі залежать життя мільйонів людей та й доля країни. Однак боротьба триває, а значить, в України є достатньо сил здобути таку важливу й необхідну перемогу», – підсумував Мамедов.

Владислав Обух, Київ