Чи залишиться гривня ефективним інструментом збереження заощаджень

Що нижче опускається курс національної валюти, то більше у ЗМІ й соцмережах з’являється застережень, що гривня втрачає привабливість як інструмент збереження та примноження капіталів. Але в Національному банку впевнені, що в умовах порівняно низької інфляції нинішні депозитні ставки все ще дають змогу українцям убезпечитися та навіть дещо заробити. Хоча й визнають: девальваційні процеси та пов’язане зі зниженням облікової ставки зменшення рівня прибутковості банківських депозитів роблять цю «маржу» дедалі меншою.

ДОХІДНІСТЬ ГРИВНЕВИХ ВКЛАДІВ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ

У Національному банку наголошують, що реальна дохідність гривневих активів – як депозитів, так як і облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) – залишається додатною. І обіцяють забезпечувати такий статус-кво й надалі.

«Зараз ставки за гривневими депозитами в середньому становлять 12,9%. Після оподаткування – 10,3%. Але чи можна їх порівнювати з показником інфляції за рік, що минув? Ні. Тому, оцінюючи привабливість гривні, потрібно дивитися на показник інфляції, який матимемо за рік. Прогноз інфляції на цей рік – 8,5%, на наступний – 6,6%. Тобто середня ставка депозитів забезпечує захист гривневих заощаджень населення», – наголосив в інтерв’ю «Економічній правді» голова НБУ Андрій Пишний.

Те ж, за його словами, стосується і державних облігацій, ставки за якими коливаються в межах 12,6–17,4%. А через відсутність оподаткування у частині отриманих у такий спосіб доходів інвесторів цей актив ще більш привабливий.

Водночас, якщо порівнювати рівень прибутковості банківських депозитів не з показником інфляції, а з рівнем девальвації (знецінення) національної валюти, маємо не таку вже й привабливу картину. Принаймні, якщо брати до уваги період із 3 жовтня минулого року, відколи регулятор відпустив курс гривні у відносно вільне плавання, застосовуючи так званий режим керованої гнучкості, то за 10 місяців долар подорожчав на понад 12%, що вже конкурує зі ставками депозитів, які пропонують великі українські банки. На що й звертають увагу  експерти.

За словами члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ще в травні інвестиції в готівкову валюту майже досягли паритету за прибутковістю з депозитами у гривні.

Проте, на думку керівника аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександра Паращія, попри неприємну тенденцію, невелика перевага поки що все ж на боці гривневих заощаджень.

«Так, журналіст в інтерв’ю (з Андрієм Пишним, – ред.) слушно зауважив, що від жовтня минулого року курс долара зріс на 12,5%, що робить долар більш “дохідним”, ніж гривневі депозити (умовно, на цих депозитах за останні 10 місяців заробіток був десь 10% чистими). Але ці 12,5% дохідності долара – це якщо брати за офіційним курсом. Бо як згадаємо, що на початку жовтня курс в «обмінниках» був на 4% вищим за офіційний, дійдемо висновку, що гривневі депозити (+10%) все-таки дали кращу дохідність, ніж купівля “бакса” в кіоску (+8%)», – пояснив Паращій.

ЗМІНА ТРЕНДІВ ЧИ ТИМЧАСОВА КОРЕКЦІЯ?

Утім, заплющувати очі на потенційну проблему, певно, не варто. Дійсно, що нижче опускатиметься курс національної валюти, то менш привабливими як засіб заощадження ставатимуть гривневі депозити.

І це вже (хоча й незначною мірою) позначається на сумах банківських вкладів населення. У липні вони, за даними НБУ, дещо скоротилися. Але завдяки приросту вкладів юридичних осіб загальний обсяг гривневих депозитів у вітчизняній банківській системі навіть дещо зріс – на 0,4% (+6,9 млрд грн). У валютному сегменті ситуація протилежна: заощадження юросіб у євро й доларах скоротилися, валютні вклади населення – навпаки зросли.

«Але, попри невпевнену динаміку в липні, приріст банківських вкладів з початку 2024-го, рік до року, залишається стійким. Зокрема, з початку війни банківські депозити у гривні зросли майже на 73% (+723 млрд грн) – до 1708 млрд грн, у валюті – на 23% (+4,2 млрд дол.) –  до 19,8 млрд дол.», – наголошує голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Хоча загалом зміна тренду, пов’язана з уповільненням, а подекуди й із частковим відпливом грошей із депозитів, оптимізму не додає. Для порівняння:

«Упродовж другого кварталу обсяги гривневих коштів фізичних осіб зросли на 19,3% у річному вимірі. При цьому ставки за новими залученнями гривневих вкладів населення (включно з коштами на вимогу) знизилися до 10,2% річних, суб’єктів господарювання – до 8,5% річних», –наголошено в серпневому банківському огляді НБУ.

На початку третього кварталу ситуація, як бачимо, змінилася. І прогнози щодо подальшої зміни обсягів банківських депозитів у другому півріччі відрізняються одні від одних. Дехто «вангує» їх загальне скорочення – особливо в сегменті вкладів фізичних осіб. Хтось же каже, що, попри все, сума таких заощаджень  зросте.

Приміром, за розрахунками голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова, до кінця року обсяг нових депозитних вкладів порівняно з першим півріччям може збільшитися в межах 5–7%. Водночас розмір чистого прибутку за вкладами в національній валюті може – залежно від терміну розміщення коштів – зменшитися до 4–5%. І це – на тлі пришвидшення інфляційних процесів.

«Очікується, що, попри досить “жваву” інфляцію, кількість нових вкладів поволі зростатиме. Тому є головна причина: наразі для більшості громадян саме гривневі вклади є найбільш прийнятною можливістю не лише зберегти власні заощадження від знецінення, а й отримати досить пристойний чистий прибуток, який, до слова, майже у 2–2,5 рази вищий за прибуток вкладів у доларах чи євро», – наголосив банкір у коментарі Укрінформу.

Зберегти приріст депозитного ресурсу банкам, на думку Мамедова, вдасться передовсім завдяки розвитку депозитних програм з акцентом на більш тривалі в часі вклади – від 1 року до 2,5 років. Саме за такими депозитами банки пропонують найбільші ставки дохідності – до 15% річних.

У Нацбанку ж укотре наголошують, що одним із основних своїх завдань монетарної політики бачать збереження цінової стабільності та привабливості гривневих активів.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: GettyImages