Комітет ВР підтримав оновлену версію законопроєкту про підвищення податків - ключові зміни
Про це повідомив у Телеграмі голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, передає Укрінформ.
"За" проголосували 17 членів комітету, "проти" - 2. Як зазначається, була тяжка дискусія щодо вилучення норми про податок 50% на банки. Депутати виступили за це, проти виступили НБУ та Мінфін, також категорично проти цієї норми виступає МВФ.
Доопрацьованим законопроєктом передбачається, зокрема:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
- встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку ІІІ групи;
- встановлення військового збору для ФОП - платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% мінімальної ЗП.
- визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
- встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
- вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Голосування законопроєкту у залі Верховної Ради заплановане на наступний тиждень.
За словами депутата, передбачається також розробка окремого законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування надходжень від військового збору до спецфонду Держбюджету з метою їх цільового спрямування на потреби безпеки і оборони.
Як повідомлялось, у липні Верховна Рада зареєструвала урядовий законопроєкт №11416 про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонується підвищити низку податків та зборів.
Документ передбачає джерела фінансування сектору безпеки та оборони ще на 500 млрд грн у 2024 році. З них 120 млрд грн пропонується профінансувати за рахунок податкових заходів, решту – за рахунок внутрішніх запозичень, перевиконання доходної частини держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації.
