Виноградарство та виноробство України, маючи багаторічні історичні традиції та значний потенціал на міжнародній арені, нині, як і вся економіка в умовах воєнного стану, стикаються з серйозними викликами. Повномасштабне російське вторгнення з постійними обстрілами основних виноробних регіонів, несприятливі кліматичні умови та загальна економічна нестабільність суттєво впливають на виробництво українського вина. Цього року, наприклад, прогнозується на 30% менший урожай винограду, ніж торік, що створює додаткові труднощі для галузі.
Але незважаючи на проблеми, винороби не втрачають оптимізму, маючи регулярні успіхи на всеукраїнських та міжнародних дегустаційних конкурсах. Тож напередодні початку масового збирання винограду про проблеми та досягнення галузі Укрінформ поговорив із генеральним директором корпорації “Укрвинпром” Володимиром Кучеренком.
ПРО ВІЙНУ І ЗАПОДІЯНУ ШКОДУ
- Ворог постійно обстрілює територію України. Чимало ударів спрямовано на південні регіони, які є основними для нашого виноробства. Якого впливу зазнали наші виноградні ареали?
- Військові дії серйозно вплинули на південні регіони України, зокрема на Одещину, Херсонщину, Запоріжжя та Миколаївщину. З початку повномасштабного вторгнення зафіксували величезні економічні втрати в галузі. Ворог знищує наші підприємства, викрадає унікальні колекції вин, варварськи навмисно руйнує виноградники.
Зокрема, часті ракетні обстріли на Півдні значно торкнулися Миколаївської області. За період із 2022 року на тамтешніх агропідприємствах було знищено понад 500 гектарів виноградників. У Херсонській області ворог також регулярно руйнує виноробні господарства, які, незважаючи на постійні обстріли, продовжують працювати на виноградниках.
Представники пропагандистських російських медіа показали атаку на один з цехів виноробства Одещини, де тільки-но почали відновлювати діяльність. Вони назвали це ударом по важливих об'єктах ЗСУ. Тож у мене немає сумнівів, що такі атаки цілеспрямовані, а їхня мета – знищити ті галузеві напрямки, які поєднують нас із Європою.
Попри це, українські виробники продовжують садити виноград, який, як відомо, починає плодоносити лише на четвертий-п’ятий рік. Причому господарства розбивають нові виноградники на великих площах – до 50 гектарів, адже на нашу продукцію очікує споживач.
- А загалом, яких економічних втрат вже зазнали виробники?
- Як і чимало інших галузей, українське виноробство зараз переживає не найкращі часи. Фактично воно в кризовому стані. В основному, через повномасштабне вторгнення з усіма його наслідками, а також через зміну клімату. Складні погодні умови, а саме цьогорічна спека, та постійна нестача води суттєво знижують врожайність в різних виноробних регіонах України. Наприклад, подекуди врожайність – на рівні 60-70 ц\га, тоді як в інших районах – удвічі менша від минулорічних показників. Така негативна тенденція, на жаль, спонукає виробників викорчовувати насадження. А потім надмірне імпортозаміщення лише робить українську продукцію “невидимою” на полицях магазинів.
***
ДОВІДКОВО: За даними Державної служби статистики, протягом останніх чотирьох років площа виноградних насаджень поступово скорочується. У 2020-му в Україні було 37,2 тис. га, а у 2023-му цей показник скоротився до 26,3 тис. га. Знизився і валовий збір винограду. Наприклад, до повномасштабної війни у 2021 році збір становив 264,1 тис. т, 2023-го – 244,8 тис. т.
Водночас фіксувалося стрімке зростання урожайності. За 2021 рік виноградарям вдалося зібрати в середньому 76,1 ц\га, а у 2023 році цей показник зріс до 93 ц\га.
Ситуація з виробництвом виноматеріалів змінювалася по-різному. У 2020 році українські винороби виготовили 4,9 млн декалітрів виноматеріалів, у 2021-ому – 5,4 млн декалітрів. Проте у 2022 році відбувся спад – виготовили лише 3,6 млн декалітрів, з незначним відновленням торік – до 3,8 млн декалітрів.
***
- Як у таких умовах працюють виноробні заводи?
- Винороби нічим не відрізняються від представників інших сегментів сільського господарства. Хіба що на одному гектарі виноградника працює щонайменше вдвічі більше людей, ніж на будь-якому іншому напрямку рослинництва. Так, працівників вкрай не вистачає. Є такі спеціалісти, яких важко замінити, адже необхідний досвід у цій справі. Підлаштовуємося й до відключень електроенергії.
ПРО ДЕРЖПОЛІТИКУ І ВПЛИВ ДЕРЖАВИ
- Які очікування представники виноробної галузі покладають на державу?
- Зрозуміло, що винороби очікують на підтримку від уряду. “Укрвинпром” уже рік просить державу застосувати санкцій проти низки виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії, продукція яких усе ще постачається на російський ринок. Попри обіцянки, ці товари продовжують продаватись і у нас. Ба більше, чимало товарів з провідних винних країн надходять до Росії через прибалтійські держави. Згідно з даними Американської асоціації винних економістів (AAWE), головними прямими експортерами винопродукції за 2023 рік до Російської Федерації були Італія та Грузія. Обсяг експорту з Італії – $171,5 млн, Грузія експортувала продукції на $168,3 млн. Основна кількість винопродукції транспортується транзитом через країни Балтії, зокрема Литву та Латвію. За даними на 2023 рік, обсяги транзитних перевезень винопродукції через ці дві країни до РФ становили $211,4 млн та $153,8 млн відповідно. Це свідчить про те, що країни Балтії відіграють важливу роль у постачанні винопродукції до держави-агресорки.
Тому переконаний: час ухвалювати політичні рішення для захисту українських виробників.
Не меншою проблемою є відсутність конкурентоспроможності вітчизняної винопродукції. Україна йде у євроінтеграційному напрямі, однак в тій же програмі “Зроблено в Україні” чомусь про вино й не згадується, хоча це –важливий харчовий продукт. У Європі – мінімальний акциз на вино, в той час як в Україні для ігристих вин він становить 12 грн 23 коп., тож за таких фіскальних умов конкуренція з імпортними товарами є просто не реальною.
Уряд має зрозуміти, що ми проти тих товарів, які також реалізуються і в Росії, ми хочемо справедливих – або хоча б близьких до європейських – акцизів, бо це забезпечить конкурентоспроможність та рентабельність наших виробників як на внутрішньому, так і міжнародному ринках.
***
ДОВІДКОВО: Наприкінці серпня Верховна Рада ухвалила Закон «Про виноград та продукти виноградарства». Згідно з документом, має бути врегульовано правові та організаційні відносини в галузі виноградарства, виробництва та реалізації винограду, вина і продуктів виноградарства, ароматизованих винних продуктів. Також передбачається створення єдиної державної інформаційної системи «Виноградарсько-виноробний реєстр».
У липні 2022 року уряд запровадив проєкт "єРобота" для надання підтримки бізнесу. Документ включає кілька грантових проєктів. Зокрема, за даними Мінагрополітики, від початку дії програми 179 господарств отримали 757,6 млн грн на розвиток садівництва, ягідництва і виноградарства.
***
ПРО ПРОГНОЗ ВРОЖАЮ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
- Яким в Укрвинпромі прогнозують урожай винограду цього року?
- На жаль, урожай буде відчутно нижчим. Зарано говорити про конкретні цифри, адже ми очікуємо звіту Держстату про ситуацію в областях. Однак попередньо можна говорити про зниження врожайності на 30%.
Ми пов’язуємо це з кількома факторами. Зокрема, з повномасштабним вторгненням, погодними умовами, а також зменшенням кількості працівників, що ускладнює роботу на виноградниках. Негативний і вплив посухи в багатьох регіонах України, брак дощів, а також замінування територій та знищення ворогами важливої інфраструктури. Усе це змусило виробників скоротити обсяги агровиробництва.
- Як це вплине на цінову політику виробників, тобто на закупівельні ціни на сировину?
- Закупівельні ціни на виноматеріали, звісно, зростуть, адже за ці роки значно подорожчали допоміжні матеріали (паливо, електроенергія, комплектуючі тощо). При цьому вітчизняний виробник продовжує конкурувати з імпортерами завдяки більш якісній і натуральній продукції.
Проте сезон лише розпочався. Ситуація непроста, але за результатами проб агрономи констатують високе накопичення цукрів у ягодах, що сприяє ранньому початку сезону збирання врожаю. Зараз уже починаються збір та переробка ранніх сортів, зокрема на Закарпатті та Одещині, де ми очікуємо хороший вал. Залежно від регіону – наприклад в Очаківському районі – валовий збір може становити 60-75 ц з га, в Білгород-Дністровському районі ситуація гірша через засуху в липні-серпні.
Незважаючи на труднощі, винороби зможуть забезпечити продукцією як внутрішнього споживача, так і виготовити товар на експорт.
***
ДОВІДКОВО: В Україні офіційно зареєстровано 160 виноробних підприємств, 40 із них – крафтові з обсягом виробництва до 100 000 л на рік. У 2023 році українські вина здобули 150 нагород на престижних міжнародних дегустаційних конкурсах, включаючи першу українську «платину» від Decanter Worldwide Awards за Muscat Ottonel Limited Edition 2016 від виноробні SHABO. Загальний обсяг експорту українських вин у 2023 році – $9 млн.
***
- Що з перспективами нашої виноробної галузі на міжнародному ринку, враховуючи жорстку конкуренцію?
- Українське вино все більше користується попитом за кордоном. Наприклад, румунські партнери минулого сезону викупили наші виноматеріали на перепродаж, за демпінговими цінами, при цьому визнали українське вино більш якісним за показниками.
28 серпня 2024 року ми спільно з Міністерством культури та інформаційної політики підписали меморандум про співпрацю щодо збереження розвитку виноградарства та виноробства як української культурної спадщини.
Корпорація «Укрвинпром» діє в контексті культурної дипломатії, адже ми є офіційним партнером Фонду культури та цивілізації вина, що діє від імені Cité du Vin (Франція) щодо забезпечення розвитку культурної спадщини виноградарства та виноробства України.
Так, 30 серпня завершився третій Всеукраїнський відбір офіційних вин-амбасадорів України 2024 року. Цей визначний захід, що відбувся 28-29 серпня в лабораторії сенсорного аналізу Українського інституту вина, зібрав понад 70 найкращих вин України. З-поміж них обрали 21 вино, кожне з яких одержить статус Ukrainian Wine Ambassador 2024. Їх передадуть до La Cité du Vin.
Галина Тибінь, Київ
Фото Володимира Тарасова та корпорації «Укрвинпром»