Перезавантаження та оздоровлення митниці. Це реально?

Ухвалений у вересні закон про перезавантаження митниці буде одним із ключових критеріїв виконання Україною умов чинної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом EFF у межах її запланованого шостого перегляду в грудні цього року. Також це одна з умов отримання коштів від ЄС за програмою Ukraine Facility та важливий елемент нашої європейської інтеграції.

Але оновлення законодавства – то лише перший крок. Закон потрібно реалізувати на практиці – ухвалити і втілити низку підзаконних нормативних актів, щоб перетворити митницю з корумпованого органу, від роботи якого потерпає бізнес і втрачає держава, на інтегровану в європейську систему цифровізовану сервісну службу з прозорими правилами, яких дотримуються всі. 

РЕФОРМА МИТНИЦІ: БЛИЖЧЕ ДО ЄС, ЗРОЗУМІЛІШЕ ДЛЯ БІЗНЕСУ, ЕФЕКТИВНІШЕ ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Незважаючи на те, що за зміни у митній галузі Україна взялася ще кілька років тому – одразу ж після набрання чинності Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, – і зробила на цьому шляху немало, про остаточне завершення реформи ще не йдеться. Так, ми поступово наближаємо внутрішнє законодавство до норм і правил ЄС, уніфікуємо з європейськими митні процедури, впроваджуємо європейські інструменти обліку та контролю в цій сфері. Були й спроби змінити підходи до кадрового забезпечення та стимулювання працівників,  впровадження дієвих антикорупційних заходів. Але глибинними ці зміни так і не стали, потрібного результату не принесли. І головне – не змінили кардинально «систему», на якій заробляють усі, окрім чесного бізнесу та держави. Митник для більшості – все ще потенційний корупціонер, а не фаховий надавач митних послуг підприємцям і громадянам та ефективний адміністратор митних платежів.  

Але попри те, що з точки зору громадян у роботі митних органів начебто й мало що змінилося, на нормативному рівні поступ на шляху до приєднання до Митного союзу з ЄС насправді значний. Україна послідовно узгоджує своє законодавство з правовою системою ЄС, приєдналася до митної інформаційної системи Євросоюзу та вже кілька років застосовує нову комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS).

З 1 жовтня 2022 року для України набрали чинності положення міжнародних Конвенцій про процедуру спільного транзиту (NCTS) і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Це спростило міжнародне переміщення товарів з 35 країнами-учасницями конвенцій: будь-яку кількість кордонів між ними вантаж може перетнути за одним транзитним документом.

Поміж важливих кроків – рішення про криміналізацію контрабанди. Нагадаємо, «поріг», за яким настає кримінальна відповідальність, становить понад 6,71 млн гривень, а у випадку контрабанди підакцизних товарів – трохи більше 1 млн гривень. Водночас документом передбачені запобіжники проти зловживань із боку правоохоронних органів. 

Також у межах співпраці з МВФ Кабінет міністрів наприкінці минулого року затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року, яка передбачає якісні зміни в митній політиці та митному адмініструванні. На удосконалення роботи митників спрямована й ухвалена нещодавно урядом Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва на період до 2027 року, яка передбачає щорічне дослідження бюрократичного навантаження на малий та середній бізнес у галузях податкового та митного адміністрування.

Зрештою 17 вересня цього року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6490-д  про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів.

Закон про кадрове перезавантаження митниці – одна з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Багато списів було зламано перш ніж вдалося встановити вимогу про конкурсний відбір на посаду голови Держмитслужби за прикладом кращих практик НАБУ, САП і НАЗК. Тобто залучення до конкурсу міжнародних експертів, скасування погодження з Міністерством фінансів призначень і звільнень начальників митниць та директорів департаментів центрального апарату, і що головне – повну переатестацію всіх рядових митників протягом найближчих півтора року. Їх перевірять, у тому числі й на доброчесність, шляхом моніторингу способу життя, та подекуди із застосуванням поліграфа. Ті, хто пройде врешті сито перевірок і атестації, можуть розраховувати на покращення зарплат.

ГІДНІ ЗАРПЛАТИ, ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ІТ-РІШЕННЯ: ЯКІ ЩЕ ЗМІНИ ПОТРІБНІ

Саме питання оплати праці митників найближчим часом, вочевидь, буде одним із найбільш дискусійних. З одного боку, ми прекрасно розуміємо, що низька зарплата митника – це прямий шлях до його втягнення в корупційні схеми та оборудки. З іншого – в умовах війни держава не має коштів (а це – багато мільярдів гривень) для кардинального підвищення зарплатні. Хоча в перспективі ці гроші певно що окупляться. Адже, за підрахунками експертів, щорічні обсяги потенційної контрабанди та «сірого імпорту» сягають 270–450 мільярдів гривень. Таким чином бюджет щороку втрачає від 80 до 150 мільярдів гривень. Тож викорінивши (чи принаймні мінімізувавши) корупцію на митниці, держава зможе неабияк поповнювати свій бюджет, що сторицею компенсує витрати на «чесних» митників.

Інша справа, що висока заплата – ще не гарантія чесності посадовця, що, на жаль, демонструють приклади деяких суддів та чиновників високого рангу. Що робити із цим – теж предмет фахової та суспільної дискусії. 

«Без підвищення зарплати очікувати на ефективність реформи, напевно, не варто. При підготовці законопроєкту №6490-д ми підняли планку, але зрештою дослухалися до колег з Міністерства фінансів, обмеживши очікуване підвищення. Але в проєкті бюджету на наступний рік додатковий ресурс на митницю незначний. Тому зараз ми з колегами працюємо над тим, щоб усе ж таки обіцянки, які давалися у процесі підготовки до реформування митниці, були виконані в повному обсязі», – запевнив перший заступник голови фінансового комітету ВР Ярослав Железняк під час дискусії, що відбулася в межах презентації  Консорціумом RRR4U моніторингу виконання програм МВФ та допомоги ЄС. 

За словами заступника голови Державної митної служби України Владислава Суворова, при підготовці проєкту бюджету-2025 заплановано зростання зарплат на митниці в середньому лише на 17%. За таких умов, на його думку, утримати в колективі кваліфікованих працівників буде складно. Адже в бізнесі за таку ж роботу фахівці, зазвичай, отримують учетверо більше. 

Водночас, як пояснив директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів Олександр Москаленко, 800 мільйонів гривень, передбачених у проєкті бюджету-2025 на підвищення зарплат працівникам митних органів, –   це максимум, який може дозволити собі держава, враховуючи поточні потреби й борги. До того ж, потрібно враховувати зміни, що вже відбулися на митниці.

«Цього року маємо скорочення на тисячу посадовців складу територіальних органів. Плюс є багато вакансій. Безумовно, для суттєвого підвищення зарплатні цих грошей недостатньо. Але, нагадаю, в державних структурах упроваджено грейдингову систему оплати праці – розподіл окладу і надбавок у пропорції 70 на 30. І ця система фактично вирівняла розмір оплати праці в усіх держорганах», – сказав представник Мінфіну. 

Ключове питання, за його словами, – диференціація оплати праці в межах самої митниці та її окремих підрозділів, аби фахівці, яких складно замінити й довго готувати, отримували більше.

Наприклад, очікується, що цьогоріч грошей вистачить для виплати зарплатні у 37 тисяч гривень для митників, котрі безпосередньо здійснюють митний контроль. Наступного року, за словами Москаленка, коштів буде не менше.

Як зазначалося під час обговорення, ухвалений законопроєкт, окрім виборів нового очільника митниці та проведення первинної переатестації, передбачає періодичне підтвердження професійного рівня знань, проведення перевірки доброчесності, створення за участю незалежних від митниці осіб дисциплінарних комітетів, які займатимуться такими перевірками.

«Це буде і на регіональному рівні, й на центральному. Так само передбачається можливість використання поліграфа – як одного з елементів виявлення ризиків здійснення корупційних або інших діянь з боку посадових осіб митниці. Удосконалюється контрактна форма роботи, а також впроваджується принцип ротації», – нагадав Владислав Суворов. 

При цьому експерти й стейкхолдери застерігають від спроб політичних впливів як на склад конкурсної комісії з обрання голови митниці, так і на самого новообраного керівника. На жаль, в українських умовах навіть чітко регламентована законодавством незалежність посадовців на практиці часто є лиш формальною. 

«Прозорий конкурс не означає, що на нього прийде фахова хороша людина. Для того, щоб хороша людина прийшла на конкурс і виграла, треба, аби людина розуміла, що вона зможе впроваджувати зміни на новій посаді. І це ключове, що треба розуміти: потрібна зміна системних підходів», – пояснює провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

А Суворов окремо наголошує на необхідності унормування правоохоронного статусу митниці – як одного з інструментів посилення її інституціональної спроможності. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої митної організації, МВФ та Єврокомісії, митниця повинна мати право на здійснення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування у справах про контрабанду, а також на оперативно-розшукову діяльність щодо корупційних правопорушень митників.

Чимало ще потрібно зробити для цифрової трансформації митниці, її готовності працювати в рамках нової системи інтегрованого управління кордоном ЄС.

Як нагадав Суворов, у Європейському Союзі функціонують 33 інформаційні системи – 17 основних та 16 додаткових. Україна ж до початку цього року впровадила лише одну з них – згадану NCTS, систему для спільного транзиту.

«Станом на сьогодні впроваджено ще дві системи, які підготовлені повністю за моделлю і технічним завданням для функціонування європейських систем. Це система ухвалення рішень зобов’язуючої сили й IT-система гарантій. І на фінальній стадії перебуває так звана система ухвалення рішень CDS», – деталізував посадовець.

Одне з найважливіших завдань – забезпечити автоматичний обмін митною інформацією із найбільшими торговими країнами-партнерами та створити дієвий механізм автоматизованого зіставлення відповідних документів і митної вартості товарів, яка в них зазначена.

У технічному плані треба оснастити всі митні пункти пропуску автомобільного та річкового/морського сполучення повним набором сучасних засобів контролю (сканери, вагові комплекси, інтелектуальне фото- та відеоспостереження).

Всі ці нюанси, поміж іншого, мають бути враховані в новому Митному кодексі України, підготовка якого триває. Його ухвалення – також одне з наших зобов’язань перед міжнародними партнерами. За даними Міністерства фінансів, готовність більшості розділів документа – понад 50%, а деякі частини вже готові на 90-100%. Аби не порушити графік євроінтеграції, ухвалити новий кодекс треба щонайпізніше до кінця наступного року, а підзаконні акти у розвиток – у 2026-му.

Владислав Обух, Київ