Парламент схвалив «історичне» підвищення податків: як це було і яким буде оподаткування

Верховна рада 247-ма голосами підтримала «історичний» (як його дехто називає) законопроєкт №11416-д про підвищення податків. Очікується, що після підписання Президентом (орієнтовно у третій декаді жовтня) більшість його положень наберуть чинності одразу ж після офіційного оприлюднення. Окрім тих, що стосуються змін у звітності й оподаткування банків та інших фінустанов, а також деяких нововведень для ФОПів. Ближчим часом триватиме технічне доопрацювання документа, оскільки через велику кількість внесених народними обранцями поправок у проголосованій редакції виявили певні  невідповідності (через неврахування однієї із ключових поправок – №988). Також імовірна реєстрація блокуючих постанов, що на декілька днів відтермінує подання документа на підпис главі держави. Але повністю скасувати податкові зміни з акцентом на підвищення військового збору, мабуть, навряд чи вдасться. Тож уже можемо аналізувати, з якими податковими змінами житимемо далі і який вплив це рішення матиме на державний бюджет.

ЧИМ ЗАВЕРШИЛАСЬ КІЛЬКАМІСЯЧНА «ПОДАТКОВА БИТВА»

Ще задовго до появи у липні урядового законопроєкту №11416 про внесення змін до Податкового кодексу, коли стало зрозуміло, що без зміни рівня оподаткування залатати цьогорічну дірку в державному бюджеті не вдасться, у ЗМІ, соцмережах та на різних дискусійних майданчиках почалися суперечки довкола того, які з основних податків варто підвищувати, аби це було найбільш ефективним та безболісним. Багато експертів, опозиційних політиків та представників бізнесу наполягали на підвищенні ПДВ, що, мовляв, і більше грошей до казни принесло б, і по гаманцях незаможних категорій українців не так ударило б, і становище «білого» бізнесу порівняно із «сірим» сегментом не надто погіршило б. Утім, інша частина політикуму такого підходу не сприйняла, наполягаючи, що саме підвищення військового збору (ВЗ) матиме менший вплив на інфляційні процеси та фінансове самопочуття наших співвітчизників.

У процесі дискусій підготували доопрацьований документ – проєкт №11416-д, – який наприкінці серпня підтримав парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Втім, коли на одному з найближчих пленарних засідань його винесли на голосування в сесійній залі, для ухвалення законопроєкту забракло двох голосів.

Зрештою після нового доопрацювання Верховна рада 17 вересня підтримала документ у першому читанні. Згодом депутати внесли до нього майже 1400 поправок, які фінансовий комітет розглянув 4 жовтня, відхиливши значну більшість запропонованих народними обранцями змін.

Натомість поміж підтриманих до другого читання новацій: окреме положення, яким регламентується сплата мінімального податкового зобов’язання для  сільгоспвиробників. Згідно з документом, мінімальний розмір податку не може бути меншим, аніж 700 гривень за гектар. А для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50%, – 1400 гривень за один гектар на рік.

Також уточнили деякі терміни сплати військового збору. Приміром, якщо ФОП закриється в жовтні ще до набрання чинності законом, перерахунку ВЗ (чи нарахування збору для категорій, які його дотепер не сплачували) не буде. Те ж стосується і найманих працівників, котрі звільнятимуться у жовтні, – заднім числом підвищений військовий збір із них не стягуватимуть, вони отримають розрахунок у повному обсязі, виходячи з обов’язку сплати ВЗ у розмірі 1,5%.

Уточнено, що інші доходи фізичних осіб (не зарплата) оподатковуватимуться підвищеним ВЗ з 1 січня 2025 року. Банки мають сплатити підвищений податок з прибутку (50%) за підсумками цього року, але зроблять це також на початку 2025-го.

Багато суперечок на засіданні фінансового комітету було довкола запропонованого переходу від щоквартальної до щомісячної звітності з ПДВ, ПДФО та ВЗ. Компромісним стало рішення про впровадження щомісячної звітності для всіх податкових агентів, але з відтермінуванням до 1 січня наступного року. До закінчення 2024-го звітувати доведеться, як і раніше, щокварталу.

Ще щодо звітності. У зв’язку з ухваленням нового закону до звітів ФОПів доведеться додати нову графу: про сплату військового збору. Це треба зробити вже у річному звіті за 2024-ий, який підприємці подаватимуть на початку наступного року. Заповнювати цю графу варто, починаючи із цьогорічного жовтня. У попередні місяці – прочерк.

Водночас продовжено дію пільги, яка дає право не подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи для осіб, котрі отримують благодійну допомогу в Україні чи з-за кордону. До цього пункту прив’язали і внесене до другого читання законопроєкту доповнення про звільнення від оподаткування (у тому числі, й ПДФО) коштів, отриманих споживачами за програмою «Національний кешбек».

Ще однією зміною до другого читання стало впровадження рентних платежів  для суб’єктів господарювання, які видобувають щебінь. 

КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ УХВАЛЕНОГО ЗАКОНОПРОЄКТУ

Натоміть більшість пунктів законопроєкту між першим та другим читаннями зберегли. Їх парламентарії підтримали і в сесійній залі. Хоча через те, що Верховна рада не підтримала правку №988, варто  враховувати певні нюанси. Отже, законом передбачено:

► Загальне збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Але це буде не з 1 жовтня (заднім числом), як пропонувалося спочатку, а з дня набрання законом чинності.

► Впровадження військового збору для ФОПів. ФОП 1, 2 та 4 груп платитимуть 10% від розміру мінімальної заробітної плати станом на початок року (на 1 січня  цей показник становив 7100 гривень, відповідно ВЗ – 710 гривень). Важливо: запропонована до голосування в сесійній залі редакція документа передбачала збереження чинних винятків: могли не платити військовий збір ФОПи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, в районах активних (чи можливих) бойових дій, ті, хто подав заяву про перебування на лікарняному упродовж більш ніж 30 календарних днів чи стільки ж – у відпустці. Але тепер це положення, як-то кажуть, «підвисло». А тема, погодьтеся, дуже дражлива…

Натомість ФОПів 3 групи в жовтні оподатковуватимуть «заднім числом» ВЗ у розмірі 1% (плюс до звичних 5% Єдиного податку). Відповідно, у їхньому річному звіті має бути відображено інформацію про сплату ВЗ за 4 квартал.

► Сплату 50% річного податку на прибуток банків і 25% податку на прибуток  фінансових компаній.

Також передбачене впровадження авансових платежів з податку на прибуток для АЗС та «прив’язку» сплати податку на прибуток з обмінників валют до розрахунків у євро. Авансовий платіж для автозаправних комплексів  – 30, 45 чи 60 тисяч гривень (залежно від типу заправки) за кожне місце продажу пального. Розмір внеску з обмінників у столиці – еквівалент 700 євро,  у містах з населенням понад 50 тисяч осіб – 600, в інших населених пунктах – 200 євро на місяць.

Вже під час голосування в сесійні залі депутати підтримали правку про збереження військового збору в розмірі 1,5% для військовослужбовців.

Усе це, як розраховують автори законопроєкту, додатково принесе до цьогорічного бюджету 58 мільярдів гривень. 137 мільярдів держава додатково отримає у 2025 році.

При цьому і провладні, й опозиційні представники фінансового комітету ВР не виключають ймовірності того, що за певний час (можливо, ще до кінця цього року) парламент повернеться до ідеї паралельного підвищення ПДВ. Розглядають наразі помірковані варіанти – збільшення  податку на 1% або на 2%. Це допоможе збільшити бюджетні надходження відповідно на 45 чи на 90 мільярдів гривень.

Владислав Обух, Київ