Бюджетний барометр - вересень 2024 року

Що відбулося з бюджетом першого місяця цієї осені? Чи виконаний план доходів за основними податками? Які ризики будуть актуальними до кінця цього бюджетного року? Про ці та інші бюджетні питання читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2024 року.

ЩО ВИЙШЛО?

1. Надходження від податку на прибуток підприємств були на 154,5% вищими від запланованого, а ПДФО зібрали на 15,4% більше. Це дало змогу отримати додаткові 6,1 млрд грн.

2. Парламент ухвалив перший цього року закон про зміни до Держбюджету-2024, якими передбачено збільшення фінансування Сил оборони на понад 495 млрд грн.

ЩО НЕ ВИЙШЛО?

1. У вересні не вдалося виконати план надходжень – доходи становили 122,9 млрд грн, що нижче від планових показників на 2,6%. Це підвищує ризики недофінансування певних статей держбюджету.

2. У вересні ще не було ухвалено законопроєкт про підвищення податків, за допомогою якого частково буде покрита потреба у додаткових видатках на оборону та безпеку (цей закон парламент ухвалив 10 жовтня). 

ЩО ДАЛІ?

● Цього місяця, у жовтні, очікується п’ятий перегляд програми МВФ Радою директорів Фонду і отримання за його результатами чергового траншу в розмірі 1,1 млрд дол. США.

● 9 жовтня Рада ЄС досягла згоди щодо надання Україні кредиту на суму 35 млрд євро. Для отримання коштів Європарламент має ухвалити пропозицію Європейської Комісії у першому читанні. Після ухвалення тексту Європарламентом Рада ЄС планує прийняти регулювання за письмовою процедурою. Це забезпечить швидке ухвалення і набуття чинності регулюванням. Обслуговування та погашення цього кредиту планується за доходи від заморожених російських активів. Очікується, що ці кошти будуть доступними уже з кінця 2024 року і почнуть надходити в Україну з початку 2025 року у форматі макрофінансової допомоги, що забезпечить пряме безповоротне фінансування державного бюджету. Ці ресурси доповнять вже наявне фінансування, передбачене програмою Ukraine Facility.

● Запуск програми «Купуй українське» отримав досить широке охоплення як серед споживачів, так і серед виробників вітчизняної продукції, але продовження програми прямо не заплановане у проєкті держбюджету-2025 у звʼязку з великим бюджетним дефіцитом. 

КЛЮЧОВІ РИЗИКИ

● Подальше зниження оподатковуваного імпорту може призвести до менших надходжень митних платежів (високий ризик).

● Нижчі, ніж очікувалось, податкові надходження через погіршення ситуації в енергетичному секторі наприкінці року (середній ризик).

● Недофінансування видатків через запізніле ухвалення та недостатність змін до податкового законодавства. Схвалені парламентом податкові зміни можуть забезпечити лише обмежене зростання доходів держбюджету (21,5 млрд грн у 2024 році та 133 млрд грн у 2025 році), що не відповідає потребам для повного покриття бюджетних видатків у короткостроковій перспективі (майже 500 млрд грн) (високий ризик).

ДЕТАЛІ

(1) Доходи державного бюджету у вересні недовиконано на 2,6%, що пов’язано з нижчим, ніж очікувалось, обсягом надходжень від деяких податків. Надходження до загального фонду становили 122,9 млрд грн. План за основними податковими надходженнями був виконаний на 95,1%: планували зібрати 122,6 млрд грн (за загальним фондом), а фактично надійшло 117,7 млрд грн (рис. 1). Водночас номінально у вересні 2024 порівняно з вереснем минулого року податкові надходження виросли на 25,6%. У вересні до бюджету надійшло 4,1 млрд грн ввізного та вивізного мита, що дорівнює плановим показникам. 

Державній податковій службі вдалося перевиконати вересневий План доходів загального фонду на 4,8% завдяки податку на прибуток підприємств та ПДФО. Державна митна служба зібрала 52,3 млрд грн, що на 13,1% нижче за план, передусім через нижчі за очікувані обсяги імпорту деяких товарів (природного газу, плоского прокату тощо). Ще однією причиною стало збільшення обсягів пільг зі сплати митних платежів до 18,7 млрд грн, зокрема на «енергозберігальні» товари (у серпні обсяг пільг становив 17,8 млрд грн).

Рисунок 1. Надходження за основними податками до загального фонду державного бюджету у вересні 2024 року, млрд грн

Сукупні надходження до загального фонду державного бюджету від податку на прибуток підприємств у вересні становили 5,6 млрд грн, що на 154,5% більше від запланованого. Основні платники – комерційні банки – продовжують отримувати високі прибутки, що уможливлює додаткові надходження до держбюджету. Надходження від ПДФО до загального фонду бюджету становили 20,2 млрд грн та перевищили планові показники на 15,4%, що може бути пов’язане з високими темпами зростання номінальних заробітних плат. 

Надходження акцизу до загального фонду бюджету становили 21,3 млрд грн, що на 1,8% нижче запланованого. Це відбулося незважаючи на зростання ставок акцизного податку на пальне з вересня у зв’язку з ухваленням Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку», що може бути пов’язане з тим, що імпортери мали змогу до цього підготуватися та накопичити деякі запаси.

Чисті доходи від внутрішнього ПДВ у вересні становили 22,6 млрд грн – на 11,7% менше від плану. Імовірно, це зумовлено надто оптимістичними очікуваннями під час складання помісячного розпису доходів, а також рекордним у цьому році відшкодуванням платникам – 13,8 млрд грн ПДВ (серед основних секторів, які отримали відшкодування, переробна промисловість – 5,99 млрд грн, оптова та роздрібна торгівля – 3,5 млрд грн, сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство – 1,23 млрд грн, будівництво – 647 млн грн, добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 1,77 млрд грн). Надходження імпортного ПДВ у сумі 40,2 млрд грн були нижчими за планові показники на 14,8% через менші обсяги оподатковуваного імпорту.

Рисунок 2. Бюджетне відшкодування ПДВ у 2022–2024 роках, млрд грн

Від рентної плати за користування надрами до загального фонду держбюджету надійшло 3,7 млрд грн, що на 14% нижче від плану. Зважаючи на зниження світових цін на залізну руду, а також на можливе зменшення виробництва відповідної металургійної продукції та концентратів (зокрема, про це вже заявили в «АрселорМіттал»), можливі подальші недонадходження цього податку.

(2) 18 вересня Верховна Рада України ухвалила зміни до Державного бюджету на 2024 рік, передбачивши збільшення видатків на безпеку та оборону на 495,3 млрд грн. Водночас зміни до Податкового кодексу, що системно пов’язані зі змінами до бюджету, були підтримані в першому читанні (а в жовтні схвалені в цілому). Основними джерелами фінансування додаткових видатків є перевиконання планових надходжень за січень–серпень 2024 року, зменшення витрат на обслуговування держборгу, збільшення плану розміщення ОВДП та скорочення видатків у бюджетах. Податкові зміни містять підвищення військового збору до 5% для фізичних осіб, встановлення нових ставок для ФОП та підвищення податку на прибуток для фінансових компаній до 25% з 2025 року, податок на прибуток від банків за 2024 рік у розмірі 50%. Планові надходження до зведеного бюджету від змін до Податкового кодексу у 2024 році становлять  21,6 млрд грн (з яких до держбюджету – 21,5 млрд грн, а до місцевих – 0,1 млрд грн), а у 2025 році – 141,1 млрд грн (з яких до держбюджету – 133,0 млрд грн, а до місцевих – 8,1 млрд грн).

(3) У вересні касові видатки загального фонду держбюджету становили 249,3 млрд грн, що на 17,8% менше від запланованого (згідно з розписом, планувалося 303,3 млрд грн). Після перевиконання на 9% у серпні бюджет повернувся до загальнорічної тенденції з недовиконання планових показників. Водночас щомісяця 2024 року (крім січня) фактичні видатки загального фонду бюджету вищі, ніж у відповідному місяці 2023 року: у вересні 2023 року було профінансовано видатки в обсязі 230 млрд грн. 

За 9 місяців цього року видатки виконані на 92,8% від плану на цей період (2342,5 млрд грн фактично за 2522,7 млрд грн за планом). Видатки досягли 66% річного плану. Отже, шансів на виконання видатків у 2024 році немає. Питання лише – на скільки і які саме видатки будуть відчутно меншими за план.

Рисунок 3. Фактичний розподіл видатків держбюджету у січні-вересні 2023–2024 років, млрд грн

(4) У вересні дефіцит загального фонду державного бюджету планувався в розмірі 176,3 млрд грн. Фактичну суму дефіциту загального фонду державного бюджету Міністерство фінансів в оперативній інформації не оприлюднило. За нашими приблизними оцінками (припускаємо, що у вересні були надані та повернуті усі передбачені планом суми кредитів із загального фонду державного бюджету, а це лише 0,8 млрд грн повернутих кредитів), його розмір може становити 125,6 млрд грн, що в 1,4 раза менше від планового показника. Менший за плановий дефіцит можна пояснити недофінансуванням видатків загального фонду державного бюджету (у вересні було профінансовано лише 82,2% від запланованого) і вищими (на 4,8%) від запланованих надходженнями податкових платежів, що адмініструються податковою службою.

Рисунок 4. Фінансування бюджету в січні–вересні 2023 і 2024 років, млрд грн

(5) У вересні до державного бюджету надійшло 0,4 млрд грн (11 млн дол. США) пільгового фінансування від Банку розвитку Ради Європи в межах проєкту Світового банку «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL Ukraine)». Гранти до державного бюджету України цього місяця не надходили. 

(6) Окрім зовнішнього фінансування, у вересні Мінфін залучив 70,5 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 41,1 млрд грн або 58,3% від загального обсягу залучених ОВДП – бенчмарк облігації (завдяки яким банки мають змогу покривати частину власних обов’язкових резервів). Водночас номіновані у валюті ОВДП становили 24,5 млрд грн (34,8% від загального обсягу залучених ОВДП). Загалом залучених за дев’ять місяців 2024 року коштів від розміщення ОВДП вистачило для здійснення платежів з погашення ОВДП – залучено 377,4 млрд грн, тоді як на погашення витрачено 244,3 млрд грн. Однак сукупні витрати на погашення і обслуговування внутрішнього державного боргу на 9,4 млрд грн перевищували суму, залучену від продажу ОВДП.

(7) Усього у вересні на погашення та обслуговування державного боргу витрачено 61,7 млрд грн, із яких 62,4% або 38,5 млрд грн витрачено на погашення та обслуговування внутрішнього боргу. У вересні 2024 року із зовнішніх та внутрішніх джерел надійшло на 9,2 млрд грн більше позикових коштів, ніж витрачено на погашення та обслуговування державного боргу. За дев’ять місяців 2024 року таке перевищення становило  531,8 млрд грн (залучено 1092,0 млрд грн, тоді як на погашення та обслуговування державного боргу витрачено 560,2 млрд грн).  

Рисунок 5. Обсяг запозичень, погашення та обслуговування державного боргу України у січні–вересні 2023 і 2024 років, млрд грн

(8) У вересні 2024 року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 35,5 млрд грн, основними джерелами яких були: 

● 24,4 млрд грн ПДФО,
● 2,8 млрд грн єдиного податку,
● 2,7 млрд грн акцизного податку.

Міжбюджетні трансферти становили 15,9 млрд грн (93,8% плану), зокрема: базова дотація – 1,8 млрд грн (100% плану), додаткові дотації – 3,2 млрд грн (99,99% плану). 

(9) У вересні 2024 року загальні надходження від ЄСВ становили 46,7 млрд грн, що на 5,3 млрд грн або 12,8% більше, ніж у вересні 2023 року (рис. 8–9). Зростання надходжень від ЄСВ зумовлене зростанням зарплат через дефіцит робочої сили, а також підвищення мінімальної зарплати до 8 тис. грн (у 2023 році – 6700 грн).

(10) У вересні 2024 року доходи Пенсійного фонду зросли на 5,3 млрд грн, або на 8,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 69,5 млрд грн (рис. 6). Це зростання стало можливим завдяки тому, що у вересні 2024 року збільшилися власні надходження ПФУ на 6 млрд грн або на 14,2% порівняно з відповідним періодом минулого року (власні доходи ПФУ формуються надходженнями від ЄСВ). 

Загальна сума видатків ПФУ у вересні становила 67,7 млрд грн, що на 5,6 млрд грн або на 9% більше, ніж у відповідному періоді минулого року (рис. 7). Це підвищення зумовлене збільшенням витрат на пенсійні виплати через індексацію та перерахунок пенсій, проведені цього року.

Рисунок 6. Структура доходів Пенсійного фонду України у вересні 2023–2024 років, млрд грн

Рисунок 7. Структура видатків Пенсійного фонду України у вересні 2023–2024 років, млрд грн

Рисунок 8. Доходи та видатки Пенсійного фонду, сукупні надходження від ЄСВ за січень–вересень 2023–2024 років, млрд грн

Рисунок 9. Помісячна динаміка доходів та видатків Пенсійного фонду, сукупних надходжень від ЄСВ у січні–вересні 2024 року, млрд грн

Таблиця 1. План та факт виконання державного бюджету (за загальним фондом) у січні–вересні 2024 року, млрд грн

* розмір дефіциту не дорівнює арифметичній різниці між доходами та видатками, оскільки на розмір дефіциту додатково впливає обсяг надання кредитів з державного бюджету та їх повернення

** розрахунок Центру

Джерело: Міністерство фінансів України, розрахунки Центру

Таблиця 2. Основні показники фінансування державного бюджету, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України, розрахунки Центру

Таблиця 3. Зовнішні джерела залучення фінансових ресурсів* за січень–вересень 2024 року

Джерела	Обсяг, млрд грн (млн дол. США, млн євро, млн кан. дол.)
Позика ЄС в рамках Ukraine Facility	₴457,2 (€10590)
Кошти від Уряду Канади	₴57,6 (СА₴2000)
Позика МБРР на підтримку політики розвитку та відновлення	₴54,9 ($1400)
Кошти від МВФ	₴124,1 ($3080)
Позика МБРР в рамках проекту «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності» (INSPIRE)»	₴11,3 ($297,0)
Позика МБРР в рамках проекту «Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)»	₴8,9 ($229,4)
Позика МБРР в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»	₴0,8 ($20,0)
Позика МБРР в рамках проекту «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя»	₴0,5 (€13,0)
позика МБРР в рамках проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»	₴0,1 (€3,0)

*за винятком грантів

Джерело: Міністерство фінансів України

Автори: Юлія Маркуц, Ліна Задорожня, Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Дмитро Андрієнко, Тетяна Лутай, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки

Фото: depositphotos.com/ua 

Автори:

Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE

Ліна Задорожня, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ

Тарас Маршалок, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

«Вокс Україна»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства