Власного газу достатньо, а в електропостачанні можливий дефіцит до 5 ГВт
Напередодні останніх обстрілів енергетичної інфраструктури України, оцінка щодо яких ще буде проводитися, був проведений третій онлайн-захід Energy Security Talks, під час якого аналітичний центр DiXi Group презентував «Winter Outlooks: оцінка стану газової та електроенергетичної інфраструктури України, ризики та сценарії проходження осінньо-зимового періоду 2024/2025. Аналітичні документи розроблено на основі інформації з відкритих джерел.
На заході президентка аналітичного центру Олена Павленко відзначила, що Україна входить у третю зиму повномасштабної війни, яка, ймовірно, буде складнішою за всі попередні.
«Уже зараз ми бачимо відключення електроенергії в регіонах, що пов’язано з відновленням енергосистеми після атак 17 листопада. Сценарій регулярних відключень стає дедалі реальнішим. У багатьох виникають питання, наскільки критичною є ситуація, чи достатньо резервів, чи врятує газова генерація, чи правдивою є інформація про відключення світла по 20 годин на день. Усе це правильні запитання, але відповідь на них повинна базуватись на чітких фактах та даних.
Саме тому команда DiXi Group готує регулярні аналітичні огляди, які описують поточний стан енергетики та дають можливість на основі перевірених цифр і фактів спрогнозувати можливі сценарії розвитку подій у зимовий період. З одного боку це допоможе людям підготуватись до зими, а з іншого – запобігти російським маніпуляціям і дезінформації», – зауважила Олена Павленко.
Вона також зауважила, що регулярне проведення Energy Security Talks – це чергова можливість обговорити ключові виклики енергетичної безпеки, зібрати думки експертів та напрацювати рішення, які допоможуть Україні впоратись із зимовими ризиками.
WINTER OUTLOOKS: ELECTRICITY
У частині огляду про електроенергетику генеральна менеджерка в сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко окреслила готовність країни до зимових викликів. Втрати теплової генерації сягали майже 90%, проте влітку та восени вдалося провести чергову масштабну ремонтну кампанію, яка повинна була додати в мережу, за даними Міністерства енергетики, до трьох гігават відновленої потужності. Ще гігават повинен був з’явитись у мережі завдяки встановленню об’єктів розподіленої генерації.
Вона підкреслила, що серед головних загроз стійкості енергосистеми взимку залишаються:
- інтенсивні російські атаки на енергетичну інфраструктуру;
- мінливі погодні умови;
- дефіцит гідроресурсів
- сезонне зниження частки ВДЕ на 40-70%;
- високий зимовий попит, який може сягнути 19 ГВт.
«Попри активне відновлення, останній удар по енергосистемі 17 листопада вразив теплову та гідрогенерацію, а також об’єкти Укренерго, суттєво зменшивши доступність генерації. Також взимку генерація з відновлюваних джерел знижується, а гідрогенерація критично залежить від водних ресурсів, яких цього року бракує через посушливі літо і осінь. Навіть після часткового відновлення обладнання ситуація залишатиметься складною через високий попит взимку», – зазначила експертка.
Щодо стану мережі, то найскладніша ситуація продовжує залишатись у прифронтових областях. Донецька, Харківська, Сумська, Запорізька області страждають найбільше після останнього удару з боку країни-агресора. Складна ситуація в Одеській області – виведено з ладу обладнання високовольтної мережі.
Попри воєнний стан ринок електроенергії в Україні продовжує працювати, і це важливе досягнення. Однак існують прайс-кепи, які можуть стати перепоною для залучення максимальних обсягів імпорту, що буде критичним у разі холодної зими. Нові індикативи, хоч і спотворені складним фінансовим становищем учасників ринку, дають змогу відображати реальний баланс попиту і пропозиції в енергосистемі.
Після літніх атак росії дефіцит на ринку, зокрема в пікові години споживання, став очевидним. Аналогічна ситуація складається напередодні зими, після чергових ударів по тепловій і гідрогенерації. Це може призвести до дефіциту електроенергії не лише у пікові години, а й у позапікові.
Якщо на суміжних ринках також виникне дефіцит, імпорт необхідних обсягів стане проблематичним. Саме тому експерти DiXi Group створили кілька сценаріїв і балансів електроенергії, щоб спрогнозувати потенційний дефіцит, в яких орієнтувались на різні температурні режими, а також обстріли з боку рф.
Базовий сценарій демонструє обережний оптимізм. Він передбачає відсутність нових обстрілів енергосистеми та помірний температурний режим. У цьому випадку очікується дефіцит до 2 ГВт через сезонне зростання попиту. Додатковим викликом може стати обмежений комерційний імпорт через високий попит у країнах Європи. Для балансування енергосистеми можуть знадобитись графіки погодинних відключень та заходи зі скорочення споживання.
«Якщо вдасться відновити теплову генерацію або гідростанції, вони зможуть дати більше потужності, і цей дефіцит буде мінімальним. Тоді ми приходимо до позитивного прогнозу, коли у нас будуть відключення електрики тільки у вечірні години і вони не будуть довготривалими, тобто 3-4 години у найдефіцитніші години доби», – додала Олена Лапенко.
Сценарій за холодної погоди передбачає, що нових ударів по енергетиці не буде, але середньодобова температура зросте вище норми. Це може призвести до збільшення споживання електроенергії та дефіциту до 3,4 ГВт, а за відсутності імпорту або за нестабільної роботи відновленої генерації – до 5 ГВт. Звіт Міжнародного енергетичного агентства прогнозує максимальне споживання на рівні 18,5 гВт. У цьому випадку необхідно буде застосовувати жорсткі графіки обмеження потужностей та погодинні відключення.
Найгірший сценарій при помірному температурному режимі передбачає нові атаки на теплові електростанції та інші об’єкти генерації. За цим сценарієм прогнозується не такий великий дефіцит, як у минулому при сильних морозах, проте тут ризики для стійкості енергосистеми будуть вищими ніж у попередніх сценаріях. За таких умов доведеться застосовувати аварійні графіки відключень, щоб уникнути перевантаження мережі.
«Майже у всіх сценаріях в години мінімальних навантажень (вночі або в денний період у сонячний день), у першому і третьому ми виходимо в нуль, тобто прогнозуємо, що за умови наявності імпорту у нас не буде дефіциту. Проте якщо буде дуже холодно – морози – 10-15 градусів, – тоді навіть у години мінімального навантаження ми матимемо дефіцит, який також може покриватись додатковою, наприклад, аварійною допомогою або просто будуть діяти графіки відключень не тільки у вечірні, а й у нічні години», – зазначила експертка.
Коментуючи представлене дослідження, заступник Міністра енергетики України Микола Колісник, відзначив релевантність аналізу за відсутності відкритих даних. Втім, за його словами, він не враховує кілька важливих факторів, зокрема імпорт. Комерційне використання та аварійна допомога, а також передача енергії між різними зонами, – все це важливі складові для розуміння повної картини.
«Ключовим питанням залишається передача електроенергії між балансовими зонами. Наприклад, структура споживання і виробництва в західній об’єднаній енергосистемі суттєво відрізняється від північної та східної, що зумовлено об’єктивними факторами та доступністю перетинів для передачі потужності. Це один із визначальних чинників, який впливає на стабільність системи. Наразі важливо правильно розраховувати баланс доступної потужності та споживання, а також забезпечувати передачу енергії між зонами. Саме ці аспекти стають критичними точками, на які спрямовуються удари ворога. Це потребує особливої уваги. З огляду на активність ворога інформація про стан енергосистеми повинна залишатись закритою, що є ключовим для її захисту та стабільності», – зазначив Микола Колісник.
Він також зауважив, що сценарій з 20 годинами відключень є малоймовірним.
«Навіть у критично складній ситуації, як, наприклад, в Одеській області, електропостачання забезпечується за графіками, які охоплюють велику кількість черг. У великих містах запроваджено децентралізовані схеми постачання, щоб у разі кризи можна було мінімально задовольнити потреби об’єктів критичної інфраструктури, таких, як котельні, бойлерні, компресори водоканалів тощо. Крім того, об’єкти критичної інфраструктури оснащено джерелами резервного живлення, що дозволяє їм працювати навіть за найгірших сценаріїв. Завдяки цьому електропостачання забезпечується у вигляді «енергетичних островів» для найважливіших потреб незалежно від ризиків», – додав він.
Заступник генерального директора з комерційної діяльності ПрАТ «Укргідроенерго» Богдан Сухецький також відзначив об’єктивність даних про поточний стан, але в той же час зауважив, що ворог ретельно аналізує ситуацію, і тому частина даних має бути закритою.
«Ми перебуваємо у складній ситуації, адже ворог аналізує все: звіти, розмови, публічну інформацію. Ще тиждень тому ми могли б говорити про значні успіхи в підготовці до зими, але реалії швидко змінюються. Ми постійно працюємо над превентивними заходами – забезпечуємо незалежність станцій від пошкоджень і робимо все можливе для їхньої роботи навіть після атак», – зазначив Богдан Сухецький.
Він говорить, що незважаючи на виклики, накопичення гідроресурсів відбувається за планом.
«Навесні 40% нашого обладнання було пошкоджено, і його відновлення займає щонайменше півроку. Попри це ми змогли зберегти режим роботи водосховищ на рівні минулого року, хоча приток води знизився на 42%. Це змушує нас працювати в режимі жорсткої економії гідроресурсів», – підкреслив він.
Сьогодні споживання населення суттєво перевищує промислове, що створює додаткове фінансове навантаження на систему. На балансуючому ринку заборгованість Укренерго вже становить 7,5 млрд грн, що підриває надійність енергосистеми.
«Ми маємо вирішувати не лише проблеми генерації, а й питання стабільності комерційного споживання та функціонування ринку загалом», – додав Богдан Сухецький.
Попри труднощі команда працює над оновленням обладнання, впроваджуючи сучасні технічні рішення. Завдяки підтримці партнерів вдалося отримати списане, але справне обладнання, яке допомагає підтримувати систему в робочому стані навіть за складних умов.
«Стійкість енергосистеми залежить не лише від генерації, а й від стабільності ринку та комерційного споживання. Ми повинні діяти швидко, адже фінансове навантаження ставить під загрозу можливість повного відновлення інфраструктури», – наголосив він.
У підсумку обговорень спікери зазначили, що люди також мають допомогти енергетикам, економлячи електроенергію. Обсяг пошкоджень, який зазнала енергосистема країни, неможливо відновити швидко, тому кожен громадянин має подбати про свій побут.
WINTER OUTLOOKS GAS
Презентуючи Winter Outlook gas, Олена Лапенко зазначила, що прогноз для газової системи є більш позитивним. Однак, як і для електроенергетики, він залежатиме від температурного режиму та інтенсивності російських ударів.
Головним завданням є втримання високих темпів видобутку і ефективне балансування імпорту газу.
Незважаючи на виклики, Україна накопичила 12,3 млрд кубометрів газу (станом на жовтень) і забезпечує стабільний видобуток.
- Базовий сценарій передбачає, що після завершення опалювального сезону в сховищах залишиться 6,5-7 млрд куб. м газу.
- Інші сценарії передбачають зростання споживання газу через низькі температури (+5-6%) та зниження видобутку через пошкодження об’єктів або скорочення видобутку в приватному секторі.
У обох випадках ризики можуть бути компенсовані збільшенням імпорту та продовженням нарощування державного видобутку.
Коментуючи питання про зміну тренду у структурі споживання газу, експертка відзначила зростання попиту в промисловому сегменті.
«Підприємства дедалі частіше турбуються про власну енергетику та встановлюють джерела живлення, зокрема газові генератори. Додатковий гігават газової генерації вплине на споживання, і тренд на його збільшення вже очевидний. Хоча наразі не всі заплановані потужності введено в роботу, цей тренд стане помітнішим за 6 місяців чи трохи довше», — зазначила Олена Лапенко.
Президент асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко зазначив, що Україна цього року пройде опалювальний сезон за рахунок власного видобутку газу.
«У 2024 році ми прогнозуємо рекордний обсяг у 19 млрд кубометрів. Навіть під час великої війни 40% бурових верстатів, які працюють у Європі, були в Україні. Минулого року ми досягли історичного рекорду – 150 нових свердловин, а загалом понад 700 успішно пробурених та введених в експлуатацію», – додав він.
За результатами обговорень двох аутлуків президентка DiXi Group Олена Павленко зазначила, що енергетична система країни готується до різних сценаріїв, активно впроваджує рекомендації міжнародних партнерів та продовжує модернізацію.
«Ситуація в електроенергетиці після останніх обстрілів стала складнішою, і очевидно, що росія продовжуватиме удари. Проте уряд і компанії енергетичного сектору демонструють готовність діяти для підтримки генерації та постачання електроенергії. Апокаліптичних сценаріїв не очікується, але можливі тривалі відключення. Це залежить від погодних умов, масштабів руйнувань і швидкості відновлення інфраструктури», – резюмувала вона.
Захід організовано ГО ДІКСІ ГРУП у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
реклама