Експерт розповів про наслідки для енергетики від масованої атаки РФ

Як передає Укрінформ, таку думку висловив в ефірі Українського радіо директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. 

"Єдиною ціллю цієї атаки була енергетика. По суті вся атака була сфокусована по високовольтних мережах і по газосховищах. Понад 90 ракет і 120 дронів, які були сфокусовані на нашій енергосистемі не досягли своєї мети. Ворог сподівався на фактичний блекаут внаслідок відключення атомних енергостанцій. Периметр ударів був визначений досить чітко. Вони били по високовольтних підстанціях, які відповідають за вивід електроенергії з атомних станцій, а також по регіональних мережах там, де високовольтні підстанції ще не встигли захистити, оскільки немає ресурсів одночасно всюди будувати захист. Тому в певних районах нам не вдалося уникнути серйозних пошкоджень", - наголосив експерт. 

За його словами, де стоїть захист і побудовані фортифікації, вони вже вкотре показують свою ефективність. 

"Захист збудовано правильно і він дає навіть кращий результат, ніж на це сподівалися. Є вже випадки, коли кілька ракет потрапляли в одну підстанцію, але захист спрацьовує і захищає ключове обладнання. Допоміжне обладнання страждає, є вторинні ураження, але найголовніше обладнання при цьому залишається не ушкодженим і це безумовно полегшує процес відновлення енергосистеми. Щодо регіонів, що найбільше постраждали південні і західні області, де зараз є суттєві обмеження споживання", - сказав Харченко.

Він відзначив, що ворог цілив в газові сховища, які знаходяться на заході України, "на щастя, безуспішно".

"Також ворог цілив по високовольтних підстанціях, які відповідають за вивід електроенергії з Хмельницької та Рівненської АЕС. Крім того цілили в кілька високовольтних підстанцій, які відповідають за енергоспоживання конкретних міст. Це основний набір цілей, які вони використали цього разу", - додав експерт.

Водночас він наголосив, що по Україні в цілому ситуація доволі складна, але контрольована.

"Енергосистема залишається керованою, хоч і з певними обмеженнями, які триватимуть недовго. Завтра вже стане краще. Якщо сьогодні в нас задіяно три черги відключень і Київ був 9-10 годин без світла, то до вихідних ситуація відчутно покращиться і мова йтиме вже про одну-дві черги максимум", - заявив Харченко.

Він відзначив, що це величезна робота для енергетиків – відновити хоча б частково потужності і повернути їх до роботи.

"Через пів години після атаки люди вже працюють над відновленням електромереж. Так званий другий рівень захисту себе абсолютно виправдовує. Він працює і працює ефективно. Його потрібно будувати далі, потрібно добудовувати захисні споруди абсолютно на всіх підстанціях. Українська тактика багатошарового спротиву атакам працює. Перший шар – це протиповітряна оборона. Вона робить, що може, але всю територію України закрити ППО поки що ніхто не в змозі. Жодна країна не має достатніх потужностей ППО. Далі є фізичний захист: фортифікації, сітки, антидронова радіоелектронна боротьба. Далі іде робота енергетиків, яка спрямована на те, щоб зменшити шкоду від тих потраплянь, які все таки трапляються. Відключаються елементи енергосистеми під час атак для зменшення наслідків під час можливих влучань. Це дуже ефективний інструмент, який зараз застосовує Укренерго. Далі починається відновлення. Тобто тут багато шарів, кожен з яких працює в свій момент", - зазначив він.

На думку директора Центру дослідження енергетики, касетні боєприпаси неприємні саме тим, що вони затримують відновлення. Ремонтні бригади не можуть заходити на об’єкт одразу після атаки, тому що велика частина касетних снарядів не вибухають одразу. Вони фактично розкидані по території і потрібно витратити час на те, що сапери відпрацювали і провели розблокування території.

"Менш масовані атаки 2022-2023 років призводили до гірших наслідків. Це означає, що ті зусилля, які ми спрямовуємо на покращення нашого захисту демонструють правильність того, що робиться. Такі самі атаки 2022 року призводили до блекауту. Зараз також відбуваються пошкодження, але вони абсолютно не релевантні попереднім. Атаки будуть продовжуватися і ми маємо готуватися до цього. Енергетики виконують місячну норму роботи за три дні", - підкреслив він.

Харченко також заявив, що дуже скептичний щодо міжнародної допомоги саме на енергетичному напрямку. 

"Найкраще, що зробили донори і партнери – це надали півтора мільярда доларів грантів і кредитів Укренерго, як основному гравцю на цьому полі бою. Усі інші заходи я оцінюю як не дуже ефективні. Часом обладнання, яке нам передають не підходить, оскільки цими питаннями займаються дипломати, а не енергетики. Краще, щоб вони надали гарантії і страховки бізнесменам, які б інвестували у відновлення української енергосистеми і будували нові потужності в Україні замість тих, що постраждали", - сказав він. 

Як повідомляв Укрінформ, 28 листопада унаслідок масованої ракетно-дронової атаки російських військ на Україну відбулися 12 влучань, в основному - в об’єкти паливно-енергетичного сектору.