У Варшаві відбувся міжнародний форум з агропродовольчої безпеки (Agro&Food Security Forum), участь у якому, зокрема, взяли український та польський профільні міністри – Віталій Коваль та Чеслав Секерський. Керівники обох аграрних відомств також провели двосторонні переговори і домовилися про співпрацю на найближче майбутнє.

У кулуарах форуму міністр з питань аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль люб'язно погодився відповісти на запитання кореспондента Укрінформу стосовно українсько-польських відносин в аграрній сфері, перспектив взаємин між Україною та ЄС у галузі сільського господарства, очікувань від Польського головування в Раді ЄС.

ПОЛЬСЬКА СТОРОНА ПОВИННА ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ З БЛОКУВАННЯМ КОРДОНУ

- Пане міністре, ви зустрілися у Варшаві зі своїм польським колегою Чеславом Секерським. Чи порушувалися в розмові питання блокади українського кордону польськими фермерами? Яка позиція польської сторони з цього приводу?

- Наша позиція стосовно блокування кордону – дуже зрозуміла і чітка. У вимогах, які нещодавно були висунуті протестувальниками, жодне питання не стосувалося України. Це все внутрішня політика Польщі та ЄС, а до України ніяких претензій не було. Тому ми в черговий раз говоримо, що будь-які перешкоджання переміщенню продовольчих товарів є неприпустимими, адже це питання продовольчої безпеки. Польська сторона повинна вирішити цю проблему. 

У цьому контексті дуже важливо, щоб наша співпраця не була пронизана якимись намаганнями третіх сторін здійснювати шантаж. Часом ми бачимо зовнішній вплив у багатьох процесах, які сьогодні відбуваються в Європі. Нашим ворогам дуже важливо, щоби в нас були зіпсовані стосунки, щоб у нас не було нормальної комунікації. Тому дуже важливими є такі зустрічі «без масок», де ми можемо предметно поговорити про конкретні речі.

- Як ви оцінюєте перспективи польсько-української співпраці в агросекторі?

- Польща є одним із найбільших наших сусідів, товарообмін між нашими країнами є дуже важливим. Баланс торгівлі для України, на жаль, не є позитивним, тобто імпорт польських товарів в Україну сьогодні є більшим, аніж експорт української продукції до Польщі. Для розуміння: за 10 місяців цього року імпорт польської продукції до України становив 5 млрд 651 млн доларів США, а експорт усієї української продукції до Польщі – 4 мільярди 15 мільйонів. Ми бачимо, що цей баланс – на користь Польщі.

І коли ми говоримо про українську агропродукцію, то маємо чітко розуміти, що в ній є велика частка польських добрив, польського дизеля, польського насіння та інших продуктів, які для нас є засобами виробництва. Фактично ми використовуємо польські продукти для вирощування своєї продукції і потім її експортуємо. Тому ми чітко артикулюємо при зустрічі з польськими колегами, що наша продукція має також польську складову. І вона йде не лише до Євросоюзу. Середній розподіл аграрного експорту України виглядає наступним чином: 55% – до Євросоюзу, 45% – до інших країн. Тобто майже половина експорту йде в інші країни. Це важливо, адже саме в цих 45% є величезний потенціал для співпраці з будь-якою країною Євросоюзу. Їхні технології, їхнє обладнання можуть переробляти продукцію в Україні, яка згодом піде на ринки Східної Азії, Африки, країн інших регіонів світу. У цьому контексті українська логістика досить вигідна. Наприклад, деякі продукти вигідніше відправляти з одеських портів, аніж із портів Європи. Тому ці можливості треба використовувати. Позитивним є той факт, що ми повернулися до наших традиційних шляхів експорту. Зокрема, 88% агропродукції експортується в останні місяці через порти Одеси і Дунаю. Отже, у нас зараз немає тиску на прикордоння, на сухопутні переходи з країнами ЄС у питаннях експорту продукції.

- Це аргумент для переговорів з європейцями?

- Звісно. Наша позиція наступна: Україна, яка отримала статус кандидата в члени Євросоюзу, є сусідом усього ЄС, а не лише окремих країн. Якщо якась країна входить до ЄС, то вона приймає і правила, які діють для всіх країн – єдиний ринок. Тому будь-які перешкоди для нормальної і відкритої торгівлі можуть позначитися на собівартості продукції, наприклад, в Іспанії, Італії, Греції, а не лише в сусідніх країнах.

УКРАЇНА ОЧІКУЄ НА КОНСТРУКТИВНЕ ПАРТНЕРСТВО З ЄС ПІД ЧАС ПОЛЬСЬКОГО ГОЛОВУВАННЯ

- Польща з 1 січня розпочинає піврічне головування в Раді ЄС. Для неї головною темою буде безпека, зокрема і в агросекторі. Якими є очікування України від Польського головування в аграрній сфері?

- Ми постійно наголошуємо, що основне завдання України у світі – це забезпечувати продовольчу безпеку. І якщо це питання важливе для наших країн-партнерів, то, однозначно, місце України тут пріоритетне.

Ми очікуємо на конструктивне партнерство під час Польського головування в ЄС. Наш основний меседж: Україна – партнер, а не загроза, і ми говоримо про це на всіх рівнях. Сьогодні Євросоюз є не тільки потужним агроімпортером, а й агроекспортером багатьох продуктів. І наша продукція, яка буде перероблена й інтегрована в європейську сім'ю, додасть Євросоюзу експортного потенціалу.

Потрібно розуміти, що Євросоюз імпортує багато продуктів іззовні. Наприклад, по білкових, якщо говорити про протеїнову групу, то це бобові культури, соя, горох та інше, Євросоюз – чистий імпортер, який щороку ввозить велику кількість цієї продукції. У цьому контексті ми можемо бути гарантованим ближнім постачальником.

Підвищення в ЄС цін на вершкове масло останніми місяцями говорить про те, що Україна, як сусідня країна, може швидше відреагувати на цінові коливання і забезпечити вирішення проблеми дефіциту по деяких продуктах, аніж інші країни, які знаходяться за 10 тис. кілометрів. Є й інші продукти, наприклад, цукор. З Україною чи без України Євросоюз завжди імпортує близько 1,5 мільйона тонн цукру. Тобто чому не допомогти Україні поставити цей продукт у Євросоюз, якщо у ньому європейське добриво, європейське насіння? Нагадаю, що насіння буряка у нас на 100% європейське. Отже, європейські добрива, дизель уже вкладені у цю продукцію. Ми, по суті, повертаємо ЄС те, що виростили на своїй землі. Важливим аргументом, який ми чуємо від європейських партнерів, є прогнозованість. Ми показали себе як відповідальний партнер. До нас зараз немає претензій, що ми порушуємо квоти, зобов'язання, які раніше взяли на себе. І я за це дякую також українським асоціаціям виробників агропродукції, які повністю розуміють, що ми маємо бути дисциплінованим і прогнозованим партнером. Україна це довела, а далі, думаю, буде краще.

- Як сьогодні виглядає питання експорту української агропродукції, зокрема зернових, на польський ринок? Торік Польща заборонила експорт кількох українських зернових культур, чи ця заборона діятиме й надалі?

- Це предмет наших переговорів. Що з позитивного ми вже зробили? Для нас ця справа вже не є настільки нагальною, оскільки українські продукти знайшли дорогу на інші ринки, не тільки європейські. Тому це питання не стоїть так гостро, воно розглядатиметься поступово, на майбутні періоди. Думаю, що саме в комплексі переговорів щодо продовження АТМ (торговельних преференцій ЄС для України, – ред.) з червня місяця по напрацюванню підходів, які комфортні для ЄС, порушуватимуться також ці вразливі питання. Ми над цим працюємо.

- Міністр сільського господарства Польщі в коментарі Укрінформу зазначив, що Варшава очікує від Києва на пропозиції у контексті завершення 5 червня наступного року торговельних  преференцій ЄС для України. Чи українська сторона має вже такі пропозиції?

- Ми зараз перебуваємо на стадії опрацювання сенситивних товарів. Ми хочемо побачити кількість товарів, які експортуються, співвідношення нашого експорту до споживання. Міністерство агрополітики під моїм керівництвом має бути технократичним, аналітичним, і ми говоримо не емоціями, а цифрами. І коли це підґрунтя буде опрацьоване – а сьогодні ми працюємо з аналітичною командою – й ми отримаємо сухі факти, то приймати рішення буде набагато простіше.

- Чи вирішена проблема транзиту української продукції через територію Польщі, з урахуванням ситуацій, які були в минулому році?

- Ми маємо зараз певні сигнали від наших перевізників. Зокрема, є проблема з функціонуванням GPS-трекерів. Тобто автомобілі, які йдуть транзитом, мають певні проблеми із сигналом GPS, і це призводить до штрафів. На найближчій Раді логістики, яку я очолюю і до якої входять представники різних міністерств і відомств, ми розглянемо це питання.

В УКРАЇНІ ТРЕБА ВІДКРИВАТИ ПЕРЕРОБНІ ЗАВОДИ, ЩОБ ВІДХОДИТИ ВІД БІДНОЇ СИРОВИННОЇ ЕКОНОМІКИ

- Пане міністре, чи Україна розглядає питання виходу на нові ринки зі своєю агропродукцією?

- Це дуже важливе питання. Сьогодні я закликаю усіх, хто займається вирощуванням культур і трейдингом, переходити до моделі економіки з доданою вартістю. Тому що, маючи середню ціну агроекспорту за минулий рік 309 доларів США за одну тонну експорту і порівнюючи цей показник із Польщею (1560 доларів США) чи Італією (2670 доларів США), для України це означає, що у нас функціонує модель бідної сировинної економіки. Нам треба у себе переробляти сировину, щоб продукти мали додану вартість. Тому я закликаю всіх, навіть трейдерів, щоб вони шукали можливості й відкривали в Україні переробні заводи. Сьогодні є можливість зробити це з підтримкою держави, отримати кредити від різних інституцій. Важливо зрозуміти те, що ера експорту дешевої продукції за кордон завершується, оскільки зростають кошти логістики, більшою є конкуренція. Тому наш продукт треба зробити висококонкурентним. Це потрібно робити без зволікань.

- Під час Польського головування планується відкриття перших переговорних кластерів щодо членства України в ЄС. Серед польських та європейських аграріїв є значні побоювання, що українська агропродукція є для них значною загрозою. Чи українська сторона має стратегію, як переконувати країни, місцевих фермерів, що це може бути не викликом, а доданою вартістю завдяки синергії можливостей?

- У нас є не лише стратегія, а конкретні кроки. Я побував у Варшаві й на кожному майданчику переконуватиму, що Україна – партнер, а не загроза. За графіком у нас відкриття переговорного розділу з ЄС по агросектору – у вересні 2025 року, а по ветеринарії – вже в лютому наступного року. До того моменту ми маємо переконувати усіх в ЄС, що ми для них є не загрозою, а партнером.

Якщо говорити про побоювання, то ми відчуваємо, що серед країн ЄС багато розмов ведеться щодо тези «якщо Україну буде прийнято до Спільноти, то дуже великий бюджет піде на підтримку українського агросектора» (і від цього постраждають аграрії інших країн ЄС, – ред.). У цьому контексті вони мають зрозуміти, що українські фермери вміють давати собі раду з різними труднощами, що в реальності вони працюють, попри різні обставини, забезпечуючи продовольчу безпеку країни. У нас, особливо після пережитого країною Голодомору, інше ставлення до хліба, до продовольства. Ми маємо велике зобовʼязання – забезпечити продовольством свою країну та інші. У нас це у ДНК, це наш генетичний код. Тому ми це повинні робити й надалі, зважаючи на вимоги і регламенти Євросоюзу. Ми йдемо в ЄС, насамперед, за технологіями і стандартами якості, щоб наша продукція була висококласною і найвищого світового рівня. Тож побоювання, що всі кошти підуть в Україну, є безпідставними. Це буде складний процес, але в діалозі ми знайдемо компроміс.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото автора та надані Віталієм Ковалем