Виклики під час розмінування: дорогі технології, нестача кадрів і грошей
У перший рік повномасштабного російського вторгнення в Україні було 174 тис. кв. км потенційно забруднених територій. Відтоді понад 35,5 тис. кв. км площ повернули до продуктивного використання. Попереду, після перемоги – розмінування найбільш забруднених ділянок: територій, де й досі тривають бойові дії, районів суцільного мінування, водного плеса, природних угідь, забудови. Загалом сотні тисяч, а то й мільйони гектарів. Звідси – песимістичні прогнози зарубіжних експертів: для повного розмінування нам можуть знадобитися сотні років. Україна натомість ставить перед собою амбітне завдання: упродовж 10 років повернути в господарське використання принаймні 80% потенційно забрудненої землі. Чи це реально?
МІННЕ ЗАБРУДНЕННЯ: ЗНАЧНІ ВТРАТИ Й КОЛОСАЛЬНІ ФІНАНСОВІ ПОТРЕБИ
Україна, на превеликий жаль, сьогодні є найбільш замінованою країною у світі, помітно випереджаючи навіть Афганістан та Сирію. До того ж кількість вибухонебезпечних предметів на кожному гектарі, де тривають чи велися бойові дії, у нас, вочевидь, набагато більша, ніж деінде. Адже під час цієї війни активно застосовують новітні технології – дистанційне мінування і скидання вибухівки з дронів, вороги широко використовують пластикові міни, для виявлення і знешкодження яких знадобляться інноваційні підходи та рішення. А інтенсивність обстрілів мінометними, звичайними артилерійськими та реактивними снарядами, а також ракетних і дронових атак, коли чимало зарядів одразу не вибухають, довго залишаючись небезпечними, –либонь, найвища у світовій історії.
Як наслідок, за підрахунками Інституту глобальних змін Тоні Блера, щорічні збитки України через міни та інші вибухонебезпечні предмети перевищують $11 млрд. Найбільші економічні втрати пов’язані зі скороченням експорту агропродукції та зменшенням надходжень місцевих податків.
Але є ж іще й те, що не виміряєш грошима: Україна втрачає людські життя. З початку повномасштабного російського вторгнення через міни та інші вибухонебезпечні предмети загинули майже 300 мирних жителів, понад 900 наших співвітчизників поранені.
Варто враховувати й те, що обстеження та розмінування територій потребуватиме значних ресурсів упродовж багатьох років по завершенні війни. Півтора року тому Світовий банк оцінював відповідні потреби у $37 млрд. З часом ця цифра лише зростатиме. Навіть із допомогою міжнародних партнерів знайти необхідний ресурс буде складно. Для порівняння: поки що загальний обсяг внесків членів Коаліції розмінування, до якої вже долучилися майже 50 країн-партнерів, трохи перевищив $1 млрд. Це багато (за що ми вдячні партнерам). Але мало, якщо реально оцінювати потреби. Тому Україна повинна запозичувати та винаходити нові технології, застосовувати інноваційні підходи до обстеження територій, максимально механізовувати розмінування, а також формувати систему стимулів для залучення, зокрема й на ринкових засадах, а не лише в межах міжнародних гуманітарних місій – операторів протимінної діяльності з усього світу. Та, звісно ж, якнайефективніше використовувати можливості державного бюджету і спеціальних державних служб, що займаються як технічним і нетехнічним обстеженням, так і безпосередньо розмінуванням територій. Бо «потягнути» нинішні комерційні ціни на ці послуги за таких масштабів потенційно забруднених площ нереально. Адже вартість очищення квадратного метра території у світі коштує $3–5. Це – до $50 тис. за гектар, або до $5 млн за кв. км. Не те що фермер, а навіть великий агрохолдинг навряд чи зможе дозволити собі такі витрати.
Для здешевлення та пришвидшення необхідних робіт деякі агровиробники створюють спеціальні підрозділи, проходять сертифікацію для ведення протимінної діяльності. Але такий підхід – швидше виняток, у кожному ж господарстві структури з розмінування з потрібними фахівцями не створиш. Тому левову частку організаційних та фінансових зусиль бере на себе держава. Вона ж через Міністерство економіки та підвідомчий йому Центр гуманітарного розмінування мають координувати дії усіх зацікавлених сторін – ДСНС, Державної спеціальної служби транспорту, державних і комерційних операторів протимінної діяльності, центрів підготовки саперів, розробників та виробників спеціалізованої техніки, фондів з підтримки інновацій, вітчизняних і міжнародних донорів, замовників послуг з розмінування.
Чимало стейкхолдерів взяли участь у другій конференції з розмінування «Demine Ukraine Forum 2024», яка відбулася цього тижня у Києві. Поміж ключових завдань в цій царині учасники дискусії назвали захист людей і громад, повернення землі у використання та посилення управління системою протимінної діяльності. Власне, це ті пріоритети, які відображені в ухваленій цьогоріч Національній стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року та операційного плану з її виконання у 2024–2026 роках. Як же їх хочуть досягти?
ШВИДКІСТЬ РОЗМІНУВАННЯ: ПОСИЛЕННЯ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Завдяки підтримці від міжнародних партнерів та присутності в Україні багатьох світових операторів протимінної діяльності кількість спеціалізованої техніки для розмінування, зокрема важкої, порівняно з першим роком Великої війни значно зросла. До того ж уперше у світовій практиці в таких масштабах для розмінування використовують дрони та роботизовані системи.
«На початку 2023-го в країні не було жодної важкої машини з розмінування. Тепер їх 151. Операторів протимінної діяльності тоді було лише шість і 1500 саперів. Тепер – 69 операторів та понад 4 тис. саперів», – розповіла перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Акцент, за її словами, – на локалізації виробництва техніки для розмінування. Як приклад, урядовиця навела співпрацю з хорватською компанією DOK-ING, що вже відкрила офіс в Україні. Уряд затвердив порядок сертифікації механізованих засобів розмінування за міжнародними стандартами. Перша машина DOK-ING пройшла сертифікацію за стандартом MV-4.
Тим часом вітчизняні інженери створюють власні рішення для розмінування. Спеціальна роботизована машина «Змій», приміром, успішно пройшла сертифікацію. За багатьма параметрами вона навіть перевершує «традиційну» техніку для розмінування. Наприклад, якщо в умовах помірного замінування і нескладного рельєфу іноземні машини можуть очистити 0,15 гектарів за день, то «Змій» – від 0,7 до 2 гектарів. Також ця техніка витримує підрив більшості видів мін. А її обслуга (один оператор, а не 3–5 фахівців, як під час експлуатації іноземної важкої спецтехніки) повністю убезпечена, адже керує машиною дистанційно – на кшталт управління FPV-дронами. Ще одна українська розробка має отримати сертифікат у грудні-січні.
За словами Свириденко, є й інші зрушення в галузі інновацій. Приміром, відбувся хакатон для розробників технологій розмінування, тривають випробування дронів із сенсорами для виявлення мін. На Харківщині втілюють пілотний проєкт з використанням супутникових знімків та штучного інтелекту для визначення пріоритетних зон розмінування.
«Наша система – це поєднання комерційних сільськогосподарських дронів з магнітометрами. Останніми роками з’являється щоразу більше рішень для їхнього використання під час повітряних зйомок. Тож ми і вирішили поєднати “магнітку” з аерозніманням. Водночас наші спеціалісти креативно підійшли до підготовки конструкцій та опрацювання отриманих даних. Зокрема, важливо було мінімізувати вплив та перешкоди від роботи двигуна дрона на функціонування магнітометра. Звідси – ідея довгої підвіски для закріплення обладнання», – розповів в інтерв’ю Укрінформу про принцип роботи такого обладнання один з авторів розробки – аеромагнітної системи «MinesEye» – засновник українсько-польського Благодійного фонду «Фундація Поступ» Влад Козак.
Завдяки цьому винахідники навчилися робити якісне магнітне знімання, що допомагає ефективно готуватися до роботи машин механізованого розмінування. За допомогою цієї розробки вдасться максимально убезпечити дороге обладнання з механізованого розмінування від вибухів.
Окрім того, за словами заступника міністра економіки, голови наглядової ради Центру гуманітарного розмінування Ігоря Безкаравайного, ключова роль штучного інтелекту в гуманітарному розмінуванні – це пришвидшення опрацювання інформації та побудови системи пріоритизації.
«Коли кажемо про великі масиви даних, коли треба виявити маркери і сигнали, що свідчать про потенційну небезпеку, важливо робити це швидко. Бо якщо працювати повільно, можуть змінюватися умови: тепер на ділянці є трава, за три місяці потому її нема, згодом вона знову з’являється, ще за два місяці тут виникає пожежа, потім знову щось виросло… Умовно кажучи, дані, які ми зібрали навесні, восени вже можуть бути неактуальними», – пояснює посадовець.
Для пришвидшення опрацювання даних і потрібні штучний інтелект, Computer Vision, комп’ютерне бачення, усілякі системи машинного самонавчання тощо. Якщо хочемо досягнути поставленої мети, радикально пришвидшивши процес обстеження та очищення територій, усе це маємо застосовувати під час виробництва вітчизняного устаткування і техніки.
Щоб стимулювати такі розробки, уряд запровадив механізми підтримки українських виробників, зокрема компенсацію 15% вартості вітчизняної техніки для покупців.
«Держава готова й надалі компенсувати аграріям 100% вартості послуги з розмінування. Це формує конкурентний ринок і стимулює операторів працювати швидко та ефективно», – упевнений прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він попросив міжнародних партнерів замовляти виготовлення нових машин на наших підприємствах. За словами глави уряду, це буде «подвійною допомогою для нашої економіки й безпеки». Адже підтримка українських виробників техніки з розмінування має значний економічний ефект: до 40% від її вартості повертається до держбюджету через податки та збори.
«У 2022–2023 роках переважна більшість іноземних компаній заходили в Україну зі своєю технікою, обладнанням, з великою кількістю власного персоналу, але ситуація змінюється. Тепер великі міжнародні оператори починають все більше закуповувати саме українську техніку. І це дуже добре для наших виробників та національної економіки», – наголосив Ігор Безкаравайний.
ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗМІНУВАННЯ: ПОЄДНАННЯ РИНКОВИХ МЕХАНІЗМІВ ТА ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ
Як відомо, Україна першою у світі започаткувала ринок розмінування сільськогосподарських земель через аукціони «Прозорро».
Водночас аграріям, які працюють на деокупованих територіях, повністю компенсують витрати на гуманітарне розмінування. Механізм доволі простий: ділянку, яку треба обстежити й розмінувати, виставляють на аукціон, оператори конкурують за право надати відповідну послугу, а держава компенсує аграріям вартість розмінування. Відбулося вже 40 торгів, оголошено 32 переможців.
«Уже підписано угоди за підсумками 31 аукціону, ми отримали зниження початкової ціни на понад 17%. Економія – понад 90 млн гривень. Водночас бачимо значний попит на такі послуги від аграріїв – більш ніж 190 заявок», – розповіла Юлія Свириденко.
У державному бюджеті на наступний рік на програму компенсацій за розмінування агроземель, за її словами, передбачили мільярд гривень.
«У 2025-му також зосередимося на тому, щоб оператори активно долучалися до аукціонів з надання послуг розмінування та на субпідрядах у міжнародних і приватних операторів. Очікуємо на максимальне залучення до програми наших партнерів», – додала урядовиця.
І такий підхід справді зацікавив як міжнародних операторів, так і вітчизняних підприємців та інвесторів, що відкрили для себе новий та потенційно затребуваний упродовж десятиліть напрям бізнесу.
«Ми уніфікували процес сертифікації операторів протимінної діяльності. Якщо пам’ятаєте, у 2023 році різні сертифікаційні центри чомусь мали різну процедуру сертифікації. Тепер вона прозора, зрозуміла, дуже чітка та єдина. І ми побачили, що кількість операторів зросла більш ніж удвічі», – похвалилася Свириденко.
Минулого ж тижня Кабінет Міністрів затвердив постанову про цифровізацію подання заявок до органів сертифікації операторів протимінної діяльності. Це спростить і пришвидшить процеси, оскільки значна частина необхідної інформації автоматично притягуватиметься з усіх можливих реєстрів. Зокрема, органи сертифікації операторів уже у 2025 році зможуть здійснювати через портал «Дія» первинну та повторну сертифікацію, розширювати сферу сертифікації.
В ідеалі – зробити так, щоб пройти сертифікацію можна було не виходячи з офісу. Відповідні технічні рішення очікуються вже наступного року.
Також в Україні формують Реєстр територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, як геоінформаційну систему, – повідомив під час Demine Ukraine Forum 2024 заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий. «Його створення сприятиме поліпшенню узгодженості та координації діяльності суб’єктами протимінної діяльності, а також пріоритизації завдань», – пояснив посадовець.
Запуск реєстру допоможе автоматизувати і прискорити цілу низку процесів. Приміром, завдяки йому можна відстежувати стан розмінування територій майже в реальному часі та ефективно планувати подальшу роботу з розмінування. Фермери отримуватимуть витяги про статус своїх земель: забруднені вони чи очищені, місцева влада – контролюватиме стан сільгоспугідь, щодо яких вона ухвалила рішення про місцеві податкові пільги на підставі висновків про забруднення територій.
«Наповнюватиметься реєстр інформацією з різних джерел. Наприклад, Центр гуманітарного розмінування вноситиме дані про результати нетехнічного обстеження земель чи про операторів протимінної діяльності. Держоргани, чиї підрозділи розміновують території, – інформацію про обстеження та очищення земель, місцева влада – відомості про обстеження ділянок, через забруднення яких власникам надали податкові пільги», – деталізував Ігор Безкаравайний.
До реєстру можна буде вносити інформацію про результати обстеження, зокрема, за допомогою супутникових знімків, засобів сканування тощо. Документ охопить всю територію, що зазнала впливу бойових дій. Обстежені території, де не виявлено чи де знешкоджено вибухонебезпечні предмети, вилучатимуть із реєстру.
Поміж нерозв’язаних питань, окрім достатнього фінансування, залишається кадрова проблема. Як наголошували під час презентації в Укрінформі Стратегії комплексного відновлення забруднених територій, що розробила ГО «Українська асоціація гуманітарного розмінування», країна потребує підготовки понад 10 тис. нових фахівців для розмінування.
Відомо, що цього року в Україні офіційно запроваджено нову професію – демінер, почали видавати ваучери (на 30 тис. гривень кожен) на навчання за цією спеціальністю.
«Також за підтримки UNDP (Програми розвитку ООН в Україні, – ред.) відбулися навчання для ветеранів, які постраждали під час війни і прагнуть розміновувати наші землі. Тепер розпочався другий набір на цю спеціальність. Конкурс дуже великий – 10 кандидатів на одне місце», –повідомила під час Форуму з розмінування Юлія Свириденко.
Учасники цього зібрання висловлювали сподівання, що наступний рік принесе багато хороших новин у сфері гуманітарного розмінування: влада розширюватиме програму компенсацій, у країні працюватимуть більше операторів протимінної діяльності, з’явиться нове устаткування, триватиме розвиток інновацій, зростатимуть спроможності українських виробників техніки для розмінування, вдасться навчити багатьох фахівців. Головне при цьому – забезпечити комплексний підхід до подолання, безумовно, однієї з найскладніших техногенних проблем ХХІ століття – забруднення вибухонебезпечними предметами майже третини території найбільшої європейської держави. Це маємо розуміти і ми, і наші партнери.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: ДСНС
