Бюджетний барометр - листопад 2024 року
Що відбулося з бюджетом останнього місяця цьогорічної осені? Чи виконаний план доходів за основними податками? Які ризики будуть актуальними? Про ці та інші бюджетні питання читайте в публікації експертів «Вокс Україна».
ЩО ВИЙШЛО?
● У листопаді доходи загального фонду становили 220 млрд грн, що вище від планових (усі планові показники у бюджетному барометрі враховано згідно з розписом Держбюджету-2024 на 1 грудня 2024 року) показників на 27,2% (передусім через надходження гранту від США), а сумарно доходи загального і спеціального фонду становили 301,6 млрд грн.
● Сума залучених у листопаді коштів від розміщення ОВДП стала однією із найбільших від початку повномасштабного вторгнення – Мінфін залучив 78,9 млрд грн, з яких 21 млрд грн або 26,6% – бенчмарк-облігації, а 7,8 млрд грн або 9,9% були номіновані в іноземній валюті.
ЩО НЕ ВИЙШЛО?
● Державна митна служба виконала план надходжень лише на 78,7%, через зниження обсягів оподатковуваного імпорту.
● Незважаючи на рекордні касові видатки листопада (340,2 млрд грн), певні статті були профінансовані не повністю, що призвело до фактичного рівня виконання бюджету за видатками на 6,7% нижче від плану.
ЩО ДАЛІ?
● Президент наприкінці листопада нарешті підписав ухвалені ще в середині жовтня зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких підвищиться податкове навантаження вже з 1 грудня 2024 року, крім запровадження військового збору для ФОПів, яке набере чинності з 1 січня 2025 року.
● 4 грудня міністр фінансів підписав Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду між Україною та Європейським Союзом щодо залучення до 35 млрд євро макрофінансової допомоги під заставу прибутків зі заморожених російських активів. Це створює умови для початку надходження коштів із січня 2025 року. Очікується, що Україна зможе отримувати по 1,5 млрд євро щомісяця.
● У грудні стартував проєкт «Зимова єПідтримка», який передбачає отримання громадянами разової фінансової допомоги у розмірі 1000 грн, що за високого попиту населення потребуватиме значних видатків із бюджету (лише за першу добу заявки подали більше ніж 2,5 млн осіб).
КЛЮЧОВІ РИЗИКИ:
● Зниження рентабельності низки галузей через зростання вартості електроенергії й відповідно імовірне зниження надходжень від податку на прибуток підприємств (середній ризик).
● Нижчі надходження митних платежів у поточному році через нижчі за очікувані обсяги оподаткованого імпорту, зокрема спричиненого запровадженими влітку податковими пільгами для енергозберігального обладнання (високий ризик).
● Подальше збільшення податкового боргу через складні умови ведення бізнесу під час повномасштабної війни. На 1 листопада 2024 року сума податкового боргу становила 175,5 млрд грн, що на 26,3% більше, ніж на початку 2024 року (середній ризик).
ДЕТАЛІ:
(1) Доходи загального фонду державного бюджету в листопаді становили 220 млрд грн (+27,2% від плану), що пов’язано з надходженням 56,7 млрд грн (1,4 млрд дол. США в еквіваленті) грантової допомоги від США – гроші надійшли через проєкт Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
План за основними податковими надходженнями до загального фонду держбюджету був недовиконаний на 8,2% – планували зібрати 168,2 млрд грн, а фактично надійшло 154,5 млрд грн (рис. 1). Водночас номінально у листопаді 2024 порівняно з листопадом минулого року податкові надходження зросли на 33,9%.
Державна митна служба зібрала лише 78,7% від плану через зниження оподатковуваного імпорту товарів унаслідок звільнення від митних платежів низки товарів, зокрема й енергозберігального обладнання (сума звільнень від митних платежів становила 22,5 млрд грн, що на 60% більше, ніж у листопаді 2023 року), а також пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів та ризики блокування кордону польськими протестувальниками (це подовжує транспортне плече).
Рисунок 1. Надходження за основними податками до загального фонду державного бюджету в листопаді 2024 року, млрд грн
Сукупні надходження до загального фонду державного бюджету від податку на прибуток підприємств у листопаді становили 44,3 млрд грн (+19,5% до плану). Банки залишаються головним драйвером зростання надходжень цього податку. Проте в структурі сплаченого податку за січень–жовтень 2024 року 39,8% становили надходження від «інших» платників (банки забезпечили 33,2%). Це може бути пов’язано з виконанням вимог критичності підприємств (зокрема, щодо сплати податків і внесків у розмірі понад 1,5 млн євро) для можливості здійснення бронювання працівників.
Надходження від ПДФО до загального фонду держбюджету становили 22,8 млрд грн (+4,9% до плану), що може бути пов’язане з подальшим зростанням номінальних заробітних плат.
Надходження акцизу до загального фонду бюджету становили 19,3 млрд грн (на 5,6% нижче від плану). За результатами останнього дослідження нелегального ринку тютюнової продукції, його наявність призведе до 23 млрд грн несплачених податків у 2024 році, проте це менше, ніж у 2023 році.
Чисті доходи від внутрішнього ПДВ у листопаді становили 20,7 млрд грн (-24,7% до плану). Частково це зумовлено вищим за середнє у цьому році (12,7 млрд грн) відшкодуванням платникам – 15 млрд грн. Надходження імпортного ПДВ у сумі 39,8 млрд грн були нижчими за планові на 23% через зменшення обсягу оподатковуваного імпорту.
Рисунок 2. Бюджетне відшкодування ПДВ у 2022–2024 роках, млрд грн
Надходження рентної плати за користування надрами до загального фонду держбюджету становили 3,7 млрд грн, що на 28,6% нижче від плану, через зниження світових цін. Утім, варто очікувати більших надходжень у майбутньому, оскільки, незважаючи на повномасштабну війну та завдяки податковим пільгам, нафтогазовий сектор в Україні розвивається. Очікується, що у 2024 році сумарно буде закладено понад 140 свердловин (за січень–вересень 2024 року закладено 102 свердловини, а минулого року Укргазвидобування ввело в експлуатацію 86 нових свердловин).
Ввізне і вивізне мито було сплачено у розмірі 3,7 млрд грн, на 8,2% нижче від запланованого, що пов’язано зі зменшенням обсягів оподатковуваного імпорту, зосібна через застосування митних пільг.
(2) У листопаді касові видатки загального фонду держбюджету становили рекордні в цьому році 340,2 млрд грн, що на 6,7% менше від запланованого (згідно з розписом планувалося 364,6 млрд грн).
За 11 місяців цього року видатки виконані на 93% від плану на цей період (2996,9 млрд грн фактично за 3221,3 млрд грн за планом). Водночас видатки досягли 84,5% річного плану. За результатами року очікується невиконання низки бюджетних програм.
Рисунок 3. Фактичний розподіл видатків держбюджету в січні–листопаді 2023–2024 років, млрд грн
(3) У листопаді дефіцит загального фонду державного бюджету планувався в розмірі 189,4 млрд грн. Фактичну суму дефіциту загального фонду державного бюджету Міністерство фінансів у оперативній інформації не оприлюднило. За нашими приблизними оцінками (припускаємо, що в листопаді були надані та повернуті усі передбачені планом суми кредитів із загального фонду державного бюджету, а це 2,3 млрд грн повернутих і 6 млн грн наданих кредитів), його розмір може бути 117,9 млрд грн, що становить 62,2% від планового показника. Менший за плановий дефіцит вдалося досягти завдяки двом причинам – у листопаді до державного бюджету надійшов грант у розмірі 56,7 млрд грн та на 6,7% недовиконані планові показники за видатками.
Рисунок 4. Фінансування бюджету в січні–листопаді 2023 і 2024 років, млрд грн
(4) У листопаді до державного бюджету надійшло 212,3 млрд грн (5,1 млрд дол. США) позик від іноземних партнерів. Зокрема:
● 198,4 млрд грн (4,8 млрд дол. США) кредиту через проєкт Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine);
● 9,7 млрд грн (235 млн дол. США) від Японії в рамках нових системних проєктів Світового банку «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE) та «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» (LEARN);
● 4,2 млрд грн (100 млн дол. США) пільгового фінансування від Кореї.
(5) Окрім зовнішнього фінансування, у листопаді Мінфін залучив 78,9 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 21 млрд грн або 26,6% – бенчмарк-облігації (завдяки яким банки мають змогу покривати до 60% обов’язкових резервів), а 7,8 млрд грн або 9,9% були номіновані в іноземній валюті.
Сума залучених у листопаді коштів від розміщення ОВДП стала однією із найбільших від початку повномасштабного вторгнення. Подібна до цієї ситуація спостерігається протягом останніх трьох місяців. Причиною значних запозичень протягом вересня-листопада може бути зниження дохідності за депсертифікатами НБУ та політики обов’язкового резервування банками, а також налагодження комунікації між Мінфіном, НБУ та банками. З 20 вересня 2024 року знижено ставку за тримісячними депсертифікатами з 16,5% до 15,5% (ставка за депсертифікатами овернайт дорівнює обліковій ставці НБУ – 13%) та ухвалено рішення НБУ про збільшення з 11 жовтня з 50% до 60% частки обов’язкових резервів, яку банки мають змогу покривати завдяки бенчмарк-ОВДП. Протягом листопада сума ОВДП в обігу, якими володіють банки, зросла на 50,9 млрд грн і на кінець листопада становила 870,2 млрд грн, а це 48,2% від усіх облігацій в обігу (1,8 трлн грн).
Загалом залучених за 11 місяців 2024 року в результаті розміщення ОВДП коштів вистачило для здійснення платежів з погашення ОВДП – залучено 559,4 млрд грн, погашено 357,3 млрд грн. Однак сума коштів лише на 11,2 млрд грн перевищувала обсяг витрат на погашення і обслуговування внутрішнього державного боргу за цей період.
(6) Усього у листопаді на погашення та обслуговування боргу витрачено 85,7 млрд грн, з яких 84,4% або 72,3 млрд грн – на внутрішній борг. Загалом у листопаді 2024 року з усіх джерел надійшло на 205,6 млрд грн більше коштів, ніж витрачено на погашення та обслуговування державного боргу. За 11 місяців 2024 року таке перевищення становило 797,9 млрд грн (залучено 1544,3 млрд грн, витрачено 746,4 млрд грн).
Рисунок 5. Обсяг запозичень, погашення та обслуговування державного боргу України у січні–листопаді 2023–2024 років, млрд грн
(7) У листопаді 2024 року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 42,7 млрд грн, основними джерелами яких були:
● 22,9 млрд грн ПДФО;
● 7 млрд грн єдиного податку;
● 2,6 млрд грн акцизного податку.
Міжбюджетні трансферти становили 16,4 млрд грн, зокрема базова дотація – 1,8 млрд грн (100% плану), додаткові дотації – 0,8 млрд грн (100% плану).
(8) У листопаді 2024 року загальний обсяг надходжень від ЄСВ був 49,1 млрд грн, що на 8,6 млрд грн (або 21,2%) більше, ніж за листопад 2023 року (рис. 8–9). Таке зростання пояснюється підвищенням заробітних плат, спричиненим дефіцитом робочої сили, а також збільшенням мінімальної зарплати до 8000 грн (порівняно з 6700 грн у 2023 році).
(9) У листопаді 2024 року доходи Пенсійного фонду збільшилися на 8,9 млрд грн, або на 13,9% порівняно з листопадом попереднього року, досягнувши 72,9 млрд грн (рис. 6). Основним фактором цього зростання став приріст власних надходжень ПФУ на 10,3 млрд грн (на 25,6%) порівняно з аналогічним періодом минулого року. Власні доходи ПФУ на 99% формуються завдяки надходженням від сплати ЄСВ.
У листопаді загальна сума видатків Пенсійного фонду становила 69,9 млрд грн, що на 7,0 млрд грн, або на 11,1%, більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (рис. 7). Це зростання пов’язане з підвищенням витрат на пенсійні виплати внаслідок цьогорічної індексації та перерахунку пенсій, що призвело до збільшення цих видатків на 5,3 млрд грн до 62,7 млрд грн. Крім того, витрати на виплати субсидій і оплату пільг на житлово-комунальні послуги зросли на 774 млн грн до 2,7 млрд грн, а видатки з соціального страхування збільшилися на 311 млн грн – до 2,9 млрд грн.
Рисунок 6. Структура доходів Пенсійного фонду України у листопаді 2023–2024 років, млрд грн
Рисунок 7. Структура видатків Пенсійного фонду України у листопаді 2023–2024 років, млрд грн
Рисунок 8. Доходи та видатки Пенсійного фонду, сукупні надходження від ЄСВ за січень–листопад 2023–2024 років, млрд грн
Рисунок 9. Помісячна динаміка доходів та видатків Пенсійного фонду, сукупних надходжень від ЄСВ у січні–листопаді 2024 року, млрд грн
Таблиця 1. План та факт виконання державного бюджету (за загальним фондом) у січні–листопаді 2024 року, млрд грн
* розмір дефіциту не дорівнює арифметичній різниці між доходами та видатками, оскільки на розмір дефіциту додатково впливає обсяг надання кредитів з державного бюджету та їх повернення
**розрахунок Центру
Джерело: Міністерство фінансів України, розрахунки Центру
Таблиця 2. Основні показники фінансування державного бюджету, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України, розрахунки Центру
Таблиця 3. Зовнішні джерела залучення фінансових ресурсів* за січень–листопад 2024 року
*за винятком грантів
Джерело: Міністерство фінансів України
Автори: Юлія Маркуц, Ліна Задорожня, Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Дмитро Андрієнко, Тетяна Лутай, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки
Автори:
Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при КШЕ
Ліна Задорожня, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ
Тарас Маршалок, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки
реклама