Чорний листопад російської економіки
Більше двох з половиною років росія доволі успішно вдавала, що з економікою у неї все гаразд, ситуація під контролем, а 25 000 різних санкцій пішли їй лише на користь. Проте у листопаді 2024 року одразу кілька економічних індикаторів показали, що в економіці росії не все так добре, як кажуть офіційні дані. У цій статті розглядаємо фундаментальні проблеми російської економіки та до чого вони можуть призвести.
Якщо подивитися на офіційні показники, російська економіка почувається добре (рис. 1).
Рисунок 1. Деякі показники російської економіки
Джерело: дані МВФ засновані на офіційній російській статистиці, *2024 – прогноз
Але раптом в листопаді 2024 року з’явилися такі новини:
- 27-28 листопада курс рубля до долара перевищив 115, а до юаня – 15 (найгірші значення з березня 2022 року);
- фондовий ринок упав до мінімуму за останні 2,5 року (найгірше значення індексу RTS з лютого 2022 року);
- індекс облігацій RGBI опускався нижче 97 (найгірше значення за всю історію спостережень);
- інфляція б’є рекорди: тижнева інфляція за 26 листопада – 2 грудня становить 0,5% місячна інфляція за листопад – 1,7%, і це найгірші значення з квітня 2022 року.
Що ж сталося в листопаді? Можна подумати, що значний вплив мали санкції США проти «Газпромбанка», про які оголосили 21 листопада. Але ці санкції наберуть чинності 20 грудня 2024 року, тож, скоріш за все, вони стали лише приводом для паніки на фондовому та валютному ринку. Фундаментальні ж проблеми в російській економіці формувалися роками. Про них і поговоримо далі.
Оскільки російська економічна модель є нестійкою, обвал російської економіки (так само, як і обвал економіки СРСР) – лише питання часу, і цей час можна скоротити за допомогою санкцій. Звісно, російська економіка стійкіша, ніж совецька, оскільки вона більше інтегрована у світову економіку. Тому, по-перше, західні країни намагаються накладати санкції на росію так, щоб якнайменше зашкодити собі, а по-друге, Китай, Індія, країни Середньої Азії допомагають росії обходити санкції.
Проте війна виявилася занадто дорогим «проєктом» навіть за умови доволі слабких санкцій та високих цін на енергоносії (нафтогазові доходи становлять близько третини доходів російського бюджету). Тож що очікує російську економіку? Перш ніж відповісти на це запитання, зробимо крок назад і розглянемо cкладові російського «економічного дива» у 2022-2024 роках.
НА ЧОМУ ТРИМАЛАСЯ ЕКОНОМІКА РОСІЇ У 2022 РОЦІ?
У 2022 році росія отримала величезний приплив доларів та євро через надвисокі доходи від продажу енергоносіїв, ціни на які злетіли після повномасштабного вторгнення (втім, підвищувати ціни на газ у Європі шляхом обмеження постачання росія почала ще у 2021 році). Водночас російське населення швидко зрозуміло, що рубль знецінюватиметься, а імпорт буде обмежений через санкції, тож краще вкласти гроші у щось цінне тут і зараз.
Наприклад, наприкінці лютого та у березні 2022 року росіяни активно скуповували автівки, побутову техніку та квартири. По-третє, російським суб’єктам фактично задарма дісталися активи західних компаній, що вийшли з росії (з точки зору реальної економіки це просто перекладання з однієї кишені в іншу, але за статистикою відношення інвестицій до ВВП виросло з 23% у 2021 році до майже 26% у 2023).
Додатковими факторами, що забезпечили стійкість економіки росії в 2022 році, стали наявність старих контрактів (як на постачання російських товарів, так і на закупівлю імпортних), які часто навіть попри санкції продовжували діяти. До того ж, у російських підприємств були запаси запчастин та обладнання, які можна було витрачати, поки будувались нові економічні ланцюги та схеми обходу санкцій. А «дірки» в бюджеті можна було закривати за допомогою Фонду національного добробуту (ФНД), в якому знаходилися багаторічні заощадження російської держави від продажу вуглеводнів.
Але вже під кінець 2022 року стало зрозуміло, що ці фактори вичерпуються: санкції посилювалися, ціни на сировину впали (наприклад, ціни на природний газ у Європі впали з понад 300 до менш ніж 50 євро за мВт-год), резерви скоротилися (ліквідні активи ФНБ зменшились більш ніж на 3 трильйони рублів або майже на чверть), старі контракти добігали кінця, нові не укладались, а західних компаній у черзі на вихід ставало все менше.
Зрештою під кінець 2022 року російському уряду навіть довелося «переконливо попросити» Газпром зробити внесок до бюджету в розмірі понад 1 трильйон (!) рублів (4% доходів бюджету відповідного року).
Отже, після 2022 року знадобилися нові «геніальні» ідеї для підтримки економіки. І російський уряд їх знайшов.
ЩО ПІДТРИМУВАЛО РОСІЙСЬКУ ЕКОНОМІКУ В 2023-2024 РОКАХ?
Основна ідея, на якій досі році тримається економіка росії, – це помітне переведення економіки на військові рейки за рахунок бюджетних видатків. Себто спрямування значної частини ресурсів у ВПК переважно шляхом прямого бюджетного фінансування (до закону про державний бюджет на 2023 рік було закладено 4,91 трлн рублів за статтею «національна оборона» – в 1,5 рази більше, ніж роком раніше. У 2024 році росія спрямувала на війну майже 30% видатків бюджету порівняно з 19% у 2023 році та 17% у 2022). Як наслідок, значно виросли державні замовлення для виробників зброї, а отже, різко підвищились темпи зростання промислового виробництва (в 2023 році промислове виробництво виросло на 3,5% порівняно з 0,7% у 2022 році). Також виросли доходи відповідних підприємств та зарплати їхніх працівників.
Ще одна ключова ідея 2023 року – залити економіку кредитними грошима. Підґрунтя цієї ідеї було закладене в 2022 році, коли після шокового підвищення ставки Центробанку в лютому 2022 року з 9,5% до 20% (щоб попередити можливе зростання інфляції та вгамувати паніку від запровадження санкцій) вже влітку 2022 року її опустили до 8%.
Низькі ставки та зростання доходів частини населення, залученої до війни, спричинили кредитний бум як у сегменті фізосіб (іпотека, споживчі кредити), так і в корпоративному секторі (переважно серед підприємств ВПК).
Наприклад, у 2023 році обсяг виданих кредитів у росії виріс більш ніж у 1,5 рази – банки схвалили населенню позички на 16,8 трлн рублів (198 млрд дол. за середньорічним курсом 85 руб/дол.). Трохи менше половини (47%) всього обсягу нових кредитів припало на іпотеку: банки видали росіянам майже 2 млн іпотечних кредитів на 7,85 трлн руб., що в 1,6 рази більше, ніж у 2022 році (4,85 трлн руб).
Крім того, за 2023 рік населення отримало майже 34 млн готівкових позичок на 6,87 трлн руб., що на 45% більше, ніж у 2022 році. Обсяг автокредитування у 2023 році порівняно з 2022 роком виріс у 2,2 рази і досяг нового рекорду – 1,54 трлн руб. (18 млрд дол.).
В моменті обидві ідеї спрацювали – виробництво та споживання виросли. Проте стратегічно вони шкідливі, оскільки втілюють концепцію «прожити день сьогоднішній за рахунок завтрашнього.» Чому?
РИЗИКИ ПІДВИЩЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ВИДАТКІВ ТА КРЕДИТУВАННЯ
Вкладення грошей у військове виробництво – це фактично викидання їх на вітер, оскільки продукція військових підприємств дуже швидко утилізується (і при цьому, на жаль, стирає українські міста й села).
Військові товари не є ані предметами споживання (тобто вони не задовольняють попит населення), ані інвестиційними товарами (тобто з їх допомогою неможливо виробляти якусь продукцію). Тому вкладення значних коштів у військове виробництво вигідне лише працівникам цих виробництв, які починають отримувати вищі зарплати. Але оскільки споживчих товарів при цьому не стає більше, вони можуть витратити ці зарплати лише на обмежене коло товарів, які при цьому будуть дорожчати.
Фактично російський уряд спробував замінити економічний закон «гроші-товар-гроші+» власною версією: «гроші-товар-гроші‒.» Згідно з традиційним підходом, підприємець вкладає суму Х у виробництво і продає свій товар за суму (Х+Y). Y (прибуток) для нього – це сенс займатися такою діяльністю та можливості для розширення бізнесу. Натомість росіяни вирішили, що якщо вкладати Х у виробництво (переважно озброєння), а готову продукцію моментально утилізувати (очевидно, не отримуючи при цьому прибутку), то це такий економічний perpetuum mobile, тобто постійне нарощування виробництва. Але збільшення бюджетних видатків на оборону в 2024 році на понад 45 млрд дол. (67%) порівняно з 2023 роком свідчить, що це банальна накачка економіки грошима за рахунок бюджету. Проте ці гроші не є нескінченними: наприклад, ліквідна частина ФНД знизилася за 2023 рік з 87 до 56 млрд дол.
З іншого боку, значне зростання обсягів кредитування – це фактично вибудовування боргової піраміди, коли старі кредити гасяться за рахунок нових, на більшу суму. В умовах низьких кредитних ставок піраміду можна підтримувати доволі довго, проте в разі підвищення ставок вона руйнується лавиноподібно: зростає кількість суб’єктів, які не в змозі обслуговувати свої кредити, що призводить до банкрутства банків, що у свою чергу веде до рецесії (пригадайте світову фінансову кризу 2008 року).
Значне зростання як приватного споживання, так і державних видатків у 2022-2023 роках очікувано призвело до зростання інфляції. А щоб боротися з інфляцією, необхідно підвищувати відсоткові ставки, що може призвести до боргової, а згодом банківської кризи. Отже, в 2024 році «креативні» ідеї закінчилися, і тому російські центробанк та уряд просто збільшили масштаб своєї політики 2023 року: уряд підвищив військові видатки з 3,9% до 6% ВВП, а центробанк підвищив ставку з 12% у серпні 2023 року до 21% у листопаді 2024, й очікується її подальше зростання до 23 або й до 25%.
Водночас у бюджеті закінчилися гроші на пільгову іпотеку, яка була основою іпотечного буму. І хоча уряд продовжує фінансувати вже видані кредити, переважну більшість нової іпотеки він субсидувати відмовляється.
СЦЕНАРІЙ ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
То що ж ми побачимо далі? Найбільш логічною аналогією видається девелоперська криза в Китаї або світова фінансова криза. Без пільгової іпотеки бульбашка іпотечного кредитування в росії лусне. Це означає банкрутство забудовників, оскільки бюджетних коштів на їхній порятунок немає. Ознаки цього ми вже спостерігаємо.
Наприклад, у третьому кварталі 2024 року обсяги нових продажів найбільшого девелопера «Самольот» впали у півтора рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. «ЛСР», іще один девелопер із першої десятки, отримав за перше півріччя 2024 року на 47% нижчу виручку та на 83% нижчий прибуток, ніж рік тому. І це фінансові результати до скасування пільгової іпотеки, коли люди все ще купували нерухомість на вигідних умовах.
А після відмови уряду від пільгової іпотеки ситуація почала стрімко погіршуватися. Наприклад, продажі в новобудовах Москви та Підмосков’я у жовтні впали на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Фондовий ринок зреагував відповідно. Із десяти найбільших російських забудовників чотири є акціонерними компаніями, і їхні акції торгуються на фондовому ринку. Тож акції найбільшого девелопера «Самольот» за останній рік втратили близько 80%, капіталізація другої за величиною компанії «ПІК» знизилася більш ніж наполовину, акції компанії «ЛСР» (сьоме місце у рейтингу) та «Групи Еталон» (9 місце) подешевшали приблизно на 50%.
Падіння прибутковості або й банкрутство забудовників неминуче призведе до проблем у банківському секторі, оскільки майно, під яке були видані кредити, буде складно реалізувати. До того ж, через зростання відсоткових ставок зростає імовірність неповернення не лише іпотечних, але й інших кредитів (споживчих, на авто та ін.). Для юридичних осіб, які у 2022 році отримували кредити під 10%, сплата високих процентів (~30%) також стане проблемою. В такому разі фінансова криза нагадуватиме те, що відбувалося у 2008-2009 роках.
Фінансова криза з великою імовірністю спричинить кризу неплатежів, а згодом і системну економічну кризу, тобто падіння як виробництва продукції, так і попиту на неї. У «звичайній» ситуації (наприклад, під час кризи 2008-2009 років або під час пандемії) для пом’якшення кризи уряди вдавалися до накачування економіки грошима – рефінансування банків, субсидії домогосподарствам, навіть купівля облігацій підприємств і, звісно, зниження ключової ставки. Проте російський уряд уже використав інструмент «заливки грошима», а зниження ставки означатиме неминуче зростання інфляції.
Отже, з листопада економіка росії почала розплачуватися за політику попередніх двох років. Падіння курсу рубля, ринків акцій та облігацій – це лише перші ластівки майбутньої кризи, бо спекулятивні капітали реагують на кризу першими.
Що буде далі? Під кінець року посилиться «грошовий дощ», адже за 10 місяців 2024 року з російського бюджету витратили 29,9 трильйона рублів (у середньому майже 3 трлн руб. на місяць), а загалом цьогорічні видатки бюджету заплановані на рівні 39,4 трлн руб. (із них 2,3 трлн руб. – на обслуговування державного боргу). Тобто за листопад-грудень доведеться витратити більше 9,5 трильйонів рублів (103 млрд дол. за середньорічним курсом 92 руб/дол.). Звісно, центробанк підніме ставку, щоб стримати інфляцію, проте це навряд чи допоможе (наприклад, у Туреччині ставка центробанку зараз 50%, а інфляція 47%). Але таке рішення прискорить розгортання фінансової кризи та кризи неплатежів.
На додачу, українські дрони й ракети завдають російському виробництву втрат на сотні мільйонів рублів щомісяця, і завдяки санкціям ці втрати не вдасться швидко відновити. А збитки від операції ЗСУ в Курській області сягнули майже 1 трлн рублів (~11 млрд дол.). Крім того, можна очікувати подальшої деградації російської інфраструктури, адже комунальні мережі в росії зношені на 40%, а для їхнього відновлення немає ні фінансування, ні працівників. Зима близько.
Фото: depositphotos.com/ua/
Автори:
Олексій Пластун, Сумський Державний університет
реклама