Як живеться ФОПам з новими податками

За даними Державної податкової служби, торік ФОПи сплатили до бюджету 55 мільярдів гривень єдиного податку. Це на 59% більше, ніж довоєнного 2021-го. Також від підприємців надійшли мільярди гривень ЄСВ, сплата якого для більшості спрощенців була добровільною. Влада розраховує, що і в 2025 році надходження від господарської діяльності фізосіб-підприємців зростуть. Адже бізнес усе краще адаптується до роботи у складних умовах, платоспроможний попит в країні, попри все, зберігається. І все це на тлі скасування впроваджених на початку великої війни пільг та підвищення деяких податкових зборів.

З іншого боку, в січні закрилося майже 60 тисяч ФОПів. Хтось вважає це наслідком саме податкових змін, інші ж кажуть, що йдеться про тимчасове явище, пов’язане із впливом кількох чинників.

То що ж відбувається в цьому сегменті нашої економіки, як сприйняли ФОПи податкові новації та яких подальших кроків від держави чекають, а від яких – застерігають? 

НАСТРОЇ БІЗНЕСУ: ЧОМУ БІЛЬШІСТЬ ФОПІВ – ПЕСИМІСТИ? 

Як свідчить проведене Європейською Бізнес Асоціацією спільно з OLX Україна та Райффайзен Банком дослідження «Індекс настроїв малого бізнесу» за 2024 рік, 51,5% підприємців песимістично оцінюють стан та перспективи розвитку своїх бізнесів. Натомість, на думку 21% респондентів, їхні підприємства розвиваються добре, ще 27,5% опитаних оцінили ситуацію як нейтральну. 

Говорячи про перспективи першого півріччя 2025-го, 22% підприємців сподіваються на покращення, 31% жодних змін не очікують і аж 47% песимістів вважають, що ситуація лише погіршуватиметься.

Безумовно, головними викликами для всіх залишаються війна та можливе ускладнення ситуації на фронті, а також ризики руйнування як підприємств, так і об’єктів критичної, зокрема енергетичної інфраструктури. Вочевидь, додали невпевненості й нововведення в оподаткуванні та звітності, які вже діють.

Закон про підвищення податків, як відомо, набрав чинності 1 грудня минулого року. Його ключова новація – підвищення з 1,5% до 5% ставки військового збору з усіх доходів громадян. З 1 січня стягувати військовий збір почали і з фізичних осіб-підприємців, котрі раніше не мали такого обов’язку. Окрім того, для ФОПів повернули обов’язковий Єдиний соціальний внесок, тоді як з початку великої війни сплата ЄСВ для них була добровільною. Зміни стосуються підприємців – спрощенців усіх груп. 

ФОПи першої, другої та четвертої груп тепер щомісяця сплачують військовий збір у сумі 800 гривень (це 10% мінімальної зарплатні), Єдиний податок (залежно від групи – 302,8 гривень чи 1600 гривень) та ЄСВ (щокварталу з розрахунку 1760 гривень на місяць). Єдиний податок для спрощенців третьої групи – 5% або 3% відсотків. Додатково вони сплачують ПДВ від суми доходу, 1% військового збору (щокварталу) та 1760 гривень Єдиного соціального внеску.

Відбулися і зміни у звітності. Одна з найрезонансніших – відновлення обов’язкового щомісячного звітування щодо доходів найманих працівників. Документи треба подавати до 20-го числа наступного після звітного місяця. Раніше роботодавці робили це раз на квартал. 

Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, амбасадор українського бізнесу Андрій Забловський нагадує, що в перші роки великої війни бізнес зумів непогано адаптуватися до роботи в нових умовах. Не в останню чергу – завдяки скасуванню низки регуляторних обмежень, зниженню податків, тимчасовому скасуванню частини акцизів, кредитній та безповоротній підтримці підприємництва.

«Коли ж держава почала відмовлятися від застосування пільг та преференцій, повертатися до колишніх розмірів старих та впроваджувати для деяких категорій підприємців нові податки, це, зрозуміло, сприймалося болісно. Передовсім тому, що накладалося як на загальні шоки війни, так і на виклики, пов’язані з енергетикою, розірваними ланцюжками постачань та доданої вартості, нестачею персоналу. Тоді як гострота цих проблем порівняно з першими місяцями війни не зменшується. Тому повернення регуляторних, податкових, адміністративних тисків, перевірок не сприймається «білим» цивілізованим бізнесом, який розуміє: для того, щоб боротися і виграти у війні, нам треба укласти новий суспільний договір із державою», – пояснює експерт у коментарі Укрінформу.

Звідси, за його словами, – різке скорочення кількості ФОПів в Україні на початку цього року. 

ПОЗБУВАЛИСЯ «ВАЛІЗ БЕЗ РУЧОК»: ЧОМУ ЗАКРИЛОСЯ СТІЛЬКИ ФОПІВ?

Нагадаємо, за даними YouControl, упродовж першого місяця 2025 року офіційно припинила роботу рекордна кількість фізичних осіб-підприємців – майже 60 тисяч, учетверо більше, ніж зазвичай. При цьому відкрилося лише трохи більше 21 тисячі ФОПів, що на 15% менше звичних середньомісячних показників. Хоча в самому YouControl частково пов’язали такий сплеск із тимчасовим припиненням роботи Єдиного державного реєстру після ворожих кібератак у грудні, низка експертів та представників бізнесу пояснювали ситуацію саме підвищенням податків. А головне – впровадженням обов’язкової сплати ЄСВ, що до цьогорічного січня було добровільною справою підприємців. Приміром, ФОПи-спрощенці, котрі упродовж кількох місяців не отримували доходів, взагалі не сплачували жодних податків. Тепер же – працюєш чи не працюєш, заробляєш чи не заробляєш – мусиш платити Єдиний соціальний внесок.

«Тобто маємо справу з реакцією на збільшення податкового тиску, через що багатьох підприємців знову загнали в зону невизначеності. Зрозуміло, що це не додає їм оптимізму», – продовжив Забловський.

Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що сплеск закриття ФОПів на початку року спричинений не стільки збільшенням військового збору, як відновленням обов’язкової сплати ЄСВ.

«Бо були «сплячі» ФОПи чи ті, що слугували як резервні для побудови різних схем, або просто ті, які не працювали, – може, люди виїхали, може, ще щось. Донедавна вони не працювали і не сплачували податків. Але тепер мати зареєстрований, але неактивний ФОП стало невигідно, бо впроваджено обов’язкові платежі, незалежно від того, працюєш ти чи ні. Тому багато хто і вирішив закритися», – пояснював парламентарій в інтерв’ю Укрінформу.

При цьому цифра у 60 тисяч, за його словами, не така вже й страшна, якщо врахувати, що загалом в країні зареєстровано понад 2 мільйони 100 тисяч ФОПів. Лише за три роки великої війни їх побільшало на 150 тисяч.

«За статистикою 2024 року, щомісяця кількість ФОПів у середньому зростала на 4,5 тисячі. Це про розвиток бізнесу? Ні. Бо, на жаль, ФОПи і єдиний податок активно використовуються для ухилення від оподаткування середнім та великим бізнесом. А перманентне збільшення кількості фізичних осіб-підприємців – якраз про те, що ця схема надпопулярна при мінімізації податків та ухиленні від мобілізації», – каже Гетманцев.

Тому, за висновками голови фінансового комітету ВР, ані збільшення кількості ФОПів не свідчить про економічне зростання, ані зменшення їх числа у січні не є ознакою падіння економіки. Тим паче, що в лютому ситуація змінилась на краще: темпи закриття підприємств сповільнилися до звичних багаторічних показників.

До слова, із масовим закриттям непрацюючих ФОПів ми стикаємося вже не вперше. До 2017-го за відсутності доходів підприємці також, як і у перші роки великої війни, не сплачували жодних податків. Але вісім років тому ЄСВ почали нараховувати усім зареєстрованим підприємцям, незалежно від того, працювали вони чи ні.

КУПА ДІРОК І ЛАЗІВОК: ЩО НЕ ТАК ЗІ СПРОЩЕНОЮ СИСТЕМОЮ? 

Що ж до спрощеної системи оподаткування, то економічний експерт Борис Кушнірук взагалі вважає, що в нинішньому вигляді вона створює більше проблем, ніж приносить користі.

«Замість того, щоб створювати привабливу податкову систему для всіх по всій країні, ми почали впроваджувати якісь її фрагменти, які дають не тільки спрощення, а й можливості уникнення оподаткування. По суті, створено безліч дірок, куди «провалюється» купа грошей. І на цьому наживаються не так ФОПи, як багатії, котрі використовують спрощенців у схемах з ухилення від сплати податків», – каже економіст у коментарі Укрінформу. 

Поміж свіжих прикладів – викриття Державною податковою службою схеми з ухилення від сплати ПДВ, до якої вдавалися дві великі мережі з продажу електроніки. Збитки державі, лише за попередніми оцінками, перевищили 286 мільйонів гривень. А для досягнення цього «фінансового результату» компанії залучили до 300 пов’язаних ФОПів, котрі перебувають на спрощеній системі. 

Для уникнення таких схем держава, на думку Кушнірука, має боротися з їх причинами, а не лише реагувати на наслідки.

«Використання спрощеної системи варто максимально звузити – тільки для фізичних осіб і лише в деяких видах діяльності. Але це потрібно робити лиш у межах формування абсолютно іншої податкової системи, яка була б привабливою для всього бізнесу. Треба сформувати таку систему, яка унеможливлюватиме ухилення від сплати податків, так звані податкові планування і оптимізацію, через що мільярди гривень ідуть повз бюджет», – переконаний Борис Кушнірук. 

Окрім підвищення податків, багато підприємців нарікають на нові вимоги до звітності. Якщо раніше ФОПи, які мають найманих працівників, подавали її раз на квартал, то з 1 січня – щомісяця (відомості необхідно подавати до 20 числа наступного місяця після закінчення звітного). А це – про додаткові часові витрати, та й про фінансові втрати для підприємців, котрі при оформленні звітності вдаються до послуг інших осіб. Дехто каже, що й така вимога додала пару відсотків до невтішних січневих даних про закриття ФОПів.

Реагуючи на сигнали бізнесу, минулого тижня в парламенті зареєстрували законопроєкт №13108 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо строків подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб. Пропонується повернути щоквартальне подання звітності, але з розбивкою по місяцях, щоб зменшити адміністративне навантаження на малий бізнес.

«Запровадження щомісячного звітування податкових агентів щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (в тому числі ЄСВ) створило надмірне адміністративне навантаження на бізнес та підприємства, установи та організації. Частота подання звітності не впливає на податкові надходження, але значно ускладнює ведення підприємницької діяльності», – наголошують автори законодавчої ініціативи в Пояснювальній записці до законопроєкту.

На їхню думку, надмірне регулювання та бюрократичний тиск створюють додаткові перешкоди для всього бізнесу в Україні. Часті і складні звітні процедури збільшують витрати на ведення обліку, оскільки створюють потребу в додатковому залученні бухгалтерів та консультантів, що особливо ускладнює діяльність малих та середніх підприємств.

ЧУТКИ ПРО НОВЕ ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКІВ: ЗВІДКИ НОГИ РОСТУТЬ? 

Не встигли підприємці звикнути до нових податкових умов та вимог щодо звітності, як низка ЗМІ й телеграм-каналів почали поширювати інформацію про те, що уряд нібито планує підвищити ставки податків для ФОПів.

У Міністерстві фінансів такі чутки спростували.

«Анонімні Телеграм-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін вже планує підвищення податків для ФОПів. Така інформація не відповідає дійсності і має маніпулятивний характер», – наголосили в Мінфіні.

У відомстві запевнили, що питання зміни розміру податків, якщо й розглядатимуть, то вже після війни.

«Законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування почнуть опрацьовувати тільки після того, як буде виконано передумови для такої реформи, – не раніше року наступного за тим, коли будуть виконані заходи з гарантування безпеки використання даних й отримання доступу до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їхніх рахунках в банках. Цей процес відбуватиметься публічно і потребуватиме обговорень з громадськістю, бізнесом та всіма гілками влади, а також залучення міжнародних партнерів. Тільки після публічних обговорень законодавчі зміни розглядатимуть та ухвалюватимуть у Верховній Раді», – заспокоїли у Мінфіні.

А заступниця голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк взагалі вважає поширення інформації про нібито підвищення податків для ФОПів ворожою провокацією. За її словами, жодних пропозицій про зміну розміру податків парламент наразі не розглядає. Нещодавно ж ухвалена урядом постанова, яку дехто пов’язав із планами держави залізти до кишень підприємців, насправді передбачає лише створення реєстру банківських рахунків громадян та бізнесу, після чого можуть переглянути умови оподаткування ФОПів третьої групи.

«До того часу – 2027 року, як буде створений відповідний реєстр, – жодних підвищень податків для ФОПів не планується», – запевнила депутатка.

Говорячи ж про перспективи, доречно нагадати, що затверджена Кабінетом міністрів наприкінці 2023-го Національна стратегія доходів до 2030 року справді передбачає низку змін до спрощеної системи оподаткування. Йдеться у тому числі і про поступове підвищення ставок єдиного податку. Залежно від виду діяльності ФОПів, його стягуватимуть у розмірі від 3% до 17% від доходу. Також заплановано зміну ставки єдиного податку для ФОПів першої групи, які замість фіксованої суми сплачуватимуть відсоток від доходу.

Але такі зміни впроваджуватимуться вже по війні. До того ж, після реформування Державної податкової служби та надання їй доступу до банківських даних.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: ua.depositphotos.com