Експерти проаналізували готовність Зеленського до булави
Такого висновку дійшли експерти проекту VoxCheck, проаналізувавши основні тези інтерв'ю Зеленського виданню "Гордон".
Як зазначається у публікації, метою аналізу було розібратися, наскільки Зеленський орієнтується в ключових на даний момент питаннях для України. Зокрема, експерти проекту VoxCheck розглянули висловлювання Зеленського щодо вступу України в НАТО, співпраці з МВФ, умови закінчення війни з Росією, військової допомоги Україні.
Так, стосовно вступу України до НАТО Зеленський в інтерв'ю озвучив дві тези: закріплення курсу на інтеграцію в НАТО в Конституції нічого не дасть, а домовлятися про вступ до НАТО потрібно "тихо" (тобто без публічного обговорення).
"Володимир Зеленський маніпулює, коли каже, що закріплення руху до НАТО в Конституції не має жодного практичного сенсу, а домовитись про вступ можна "тихо", - пишуть аналітики проекту VoxCheck
Водночас, як зазначається у публікації, попри те, що зміни до Конституції не гарантують незмінність курсу України на вступ до НАТО і важливішими є реформи та співпраця з Північноатлантичним блоком, після "закріплення в тексті Конституції орієнтації країни на Північноатлантичний альянс це положення буде важче змінити: для цього потрібно буде голосування ⅔ парламенту". Також зміни до Конституції можуть бути "додатковим (хоча, звісно, далеко не основним) свідченням серйозних намірів та визначеності України у переговорах із НАТО".
Крім того, як підкреслюють експерти, приєднатися до Північноатлантичного альянсу "тихо", як пропонує шоумен, також не є можливим. "Для цього (приєднання до НАТО - ред.), по-перше, потрібно провести низку комплексних реформ, що потребують бюджетних ресурсів. По-друге, до країн-кандидатів є неофіційна, але вагома вимога НАТО – підтримка населенням рішення про приєднання. Поширена практика – проведення загальнонаціонального референдуму, що аж ніяк не вкладається в поняття "тихо". До речі, відсутність підтримки населенням України вступу до НАТО була одним із аргументів Франції та Німеччини на користь того, щоб не дати Україні План дій членства у 2008 році. Зараз вступ до НАТО підтримують 42% населення, що менше, ніж у минулі два роки, але значно більше, ніж, наприклад, у 2012 році (13%). Тому відповідна адвокаційна кампанія є важливою складовою руху до НАТО", - йдеться в статті.
При цьому наступну тезу Зеленського, про те що воєнні дії на території України унеможливлюють вступ України до НАТО, аналітики проекту вважають такою, що відповідає фактичному стану речей.
"Вочевидь невирішений конфлікт, особливо за відсутності стійкого перемир’я, як у випадку України, є перешкодою для вступу до НАТО, оскільки альянс бере на себе зобов’язання гарантувати безпеку своїх членів. Отже, ця теза Зеленського є правдивою", - зазначають експерти VoxCheck, наголошуючи що згідно з принципами Північноатлантичного альянсу, кандидати на вступ до нього повинні мирними способами вирішити територіальні або етнічні конфлікти.
А ось тези Зеленського щодо того, що без кредитів МВФ Україну очікує дефолт, і Україна платить найвищі відсотки за кредитами МФВ не відповідають дійсності, зазначають експерти.
"Насправді кредити МВФ навпаки є дуже дешевими: для України, наприклад, середня ставка за кредитами МВФ становить близько 3%. Для порівняння: ставка за останнім випуском євробондів (осінь-2018) становила 8,994-9,75%... Порівняти ставки кредитування МВФ для України та інших країн-позичальників важко, оскільки МВФ не поширює такої інформації. Але якщо Зеленський мав на увазі, що Україні дають суттєво дорожчі кредити, ніж іншим країнам (на 5 і більше відсоткових пунктів) – то це неправда", - зазначають експерти VoxCheck.
"Без співпраці з МВФ дефолт не є неуникним, але є дуже імовірним. Наприклад, уряд може спрямувати кошти з інших програм на виплату боргів і таким чином не допустити дефолту, але вірогідніше за все уряд цього не зробить. ... Висновок: обидві тези є неправдивими", - пишуть в статті.
Також, за висновками експертів, Зеленський маніпулює, коли говорить про закінчення війни з Росією.
"Володимир Зеленський висловлює такі тези: з РФ та Володимиром Путіним можливо досягти компромісу – викласти вимоги обох сторін та зійтися "десь посередині"; після цього потрібно оголосити референдум, на якому народ України голосує за чи проти досягнутого компромісу; на референдумі не буде однозначно "за" чи "проти", але за його результатами можливо сформувати якийсь остаточний список умов миру з РФ; якщо Верховна Рада не погоджується оголосити такий референдум, то можна провести опитування онлайн або через телебачення", - йдеться в статті.
Натомість, зазначають автори, сьогодні можливість досягнути компромісу з президентом РФ виглядає малоймовірною, оскільки досі, незважаючи на багаторазові домовленості, не вдалося досягнути навіть стійкого припинення вогню.
Водночас у випадку вирішення конфлікту шляхом перемовин Україна змушена буде йти на поступки, які зараз видаються неприйнятними. Автори наводять кілька найголовніших із них: РФ прагне легітимізувати окупацію Криму (про висловлення таких ідей повідомляли представники України в Мінській групі Роман Безсмертний та Євген Марчук); заблокувати потенційний вступ України до НАТО; отримати особливий статус для ОРДЛО зі збереженням там впливу РФ та фінансуванням цих територій з бюджету України (як передбачено Мінськими угодами).
"При цьому у нинішній ситуації незрозуміло, що може змусити РФ "зійтись десь посередині". Також питання в тому, чи готові зараз до таких поступок українське суспільство та будь-який всенародно обраний президент. Для того, щоб це зрозуміти, справді можна провести загальнонаціональний референдум. Щоправда, спочатку потрібно прийняти закон, який регулював би процедуру його проведення, оскільки зараз такого закону немає (останній закон визнано неконституційним)", - зазначають експерти VoxCheck.
Тож експерти доходять висновку, що Зеленський маніпулює, оскільки ніщо не вказує на те, що з РФ можна досягти компромісу, зійшовшись "десь посередині". Також він не запропонував стратегії ведення переговорів, відмінної від тієї, що є зараз. Крім того, проведення референдуму потребує багато законодавчих змін та може спричинити більше проблем замість вирішення конфлікту. Зрештою, онлайн-опитуванням не можна замінити волевиявлення населення.
Маніпулятивною, на думку експертів, є і теза Зеленського стосовно військової допомоги Україні.
"У Канаді повно українців. Добре, ми зараз нікуди не вступаємо (мається на увазі НАТО - ред.). Ми можемо з канадцями підписати договір про якусь військову підтримку? Ну, просто мені цікаво. З поляками, там скільки наших українців працює ... Хтось там проти НАТО. Ну так є ж різні шляхи. Давайте з 5-7 країнами укладемо якісь договори. Солдатами обмінюємося, вони допомагають, приїжджають, (дають нам - ред.) зброю і т.д. ", - наводять автори публікації висловлювання Зеленського.
Вони зазначають, що двосторонні військові угоди з окремими країнами – це справді один з інструментів посилення української безпеки. "Але наведене твердження Володимира Зеленського свідчить про його погану обізнаність із ситуацією у сфері оборонного співробітництва між Україною та її партнерами, тому що те, що він пропонує зробити, насправді вже зроблено. У 2017 році Україна підписала оборонну угоду з Канадою, у 2018 році її доповнили угодою про підготовку особового складу. Також підписана оборонна угода з Польщею (2016) та створена спільна українсько-польсько-литовська бригада. На додачу в останні роки Україна підписала ряд технічних угод у сфері військово-технічного співробітництва (наприклад, з Туреччиною, за якою Анкара оплатила товари та послуги для ЗСУ на 9 млн турецьких лір). Активну військову співпрацю Україна має і з НАТО та США. Зокрема, у 2018 році ми вперше напряму отримали від американців летальне озброєння – протитанкові ракети Javelin", - йдеться в статті.
Як повідомляв Укрінформ, артист і художній керівник "Студії Квартал 95" Володимир Зеленський заявив, що візьме участь у наступних виборах Президента України. Про це він сказав під час трансляції новорічного ефіру програми "Вечірній квартал". За словами Зеленського, він вирішив "спробувати сам щось змінити в Україні".
Передвиборча кампанія президентських перегонів почалася 31 грудня 2018 року. Вибори глави держави мають відбутися 31 березня 2019 року.
