Євгеній Радченко, заступник голови Центральної виборчої комісії
Рекордна кількість кандидатів у президенти – це півмільярдна “дірка” в бюджеті ЦВК
27.03.2019 15:00
Євгеній Радченко, заступник голови Центральної виборчої комісії
Рекордна кількість кандидатів у президенти – це півмільярдна “дірка” в бюджеті ЦВК
27.03.2019 15:00

Нинішня президентська виборча кампанія уже поставила низку кількісних рекордів, а ще, як кажуть самі члени Центральної виборчої комісії, стала кампанією “першого разу”, коли багато речей робиться вперше.

Одним із таких “уперше” є застосування на виборах процедур закупівлі товарів та послуг у відповідності до закону "Про публічні закупівлі". Про труднощі його імплементації в умовах часових рамок виборчого процесу говорили ще представники колишнього складу ЦВК і зізнавалися, що не заздрять своїм наступникам.

Діяльність ЦВК під час виборів — це не лише реєстрація кандидатів та встановлення результатів голосування, а ще й низка інших, з першого погляду, рутинних питань, без яких голосування може й не відбутися. Серед рутини — замовлення друку бюлетенів, бланків посвідчень, придбання канцелярії, транспортних послуг, доставка бюлетенів та виборчої документації тощо.

Про те, чи вдається Центрвиборчкому дотримуватися вимог законодавства про публічні закупівлі, які виклики постали перед комісією у зв’язку з рекордною кількістю кандидатів на пост Президента, чи витримує ЦВК кібератаки й на які можливі “сюрпризи” очікувати в день голосування, Укрінформ поговорив із заступником голови Центральної виборчої комісії та головою тендерного комітету ЦВК Євгенієм Радченком.

ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ НЕ ВРАХОВУЄ ШВИДКОПЛИННОСТІ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

- Цьогоріч уперше на загальнонаціональних виборах застосовується законодавство про публічні закупівлі. Як проходить його імплементація у контексті потреб виборчого процесу?

- Насправді, тяжко. Закон «Про публічні закупівлі» — це дуже хороша річ, й уже говорив і говоритиму: я, як керівник тендерного комітету, спокійно сплю, бо дійсно – ніхто не може сказати, що кошти витрачаються чи то неефективно, чи є корупційні складові. Із точки зору прозорості усе дуже добре.

Та є кілька «але». По-перше, законодавство значною мірою не враховує швидкоплинності виборчого процесу. Наприклад, для того, щоб провести тендер, треба мінімум 27 днів. Окружні виборчі комісії працюють 35-37 днів максимум, дільничні виборчі комісії – ще менше, але з ДВК не така проблема, питання здебільшого в окружних.

- Чому саме в ОВК?

- Окружні виборчі комісії після створення мають достатньо щільний графік роботи і дуже багато повноважень – лише формування дільничних виборчих комісій чого варте! А якщо врахуємо, що суб’єкти виборчого процесу — кандидати на пост Президента – не завжди ретельно ставляться до підбору членів комісій, тож заміни членів комісій є дуже частими і ситуація ще більше загострюється.

Так, за час після формування ОВК було поміняно, якщо не помиляюся, 159 голів комісій, понад 70 заступників і близько 120 секретарів окружних виборчих комісій. А коли змінюються керівники, на це іде час – і виходить, що неможливо тендер ані оголосити, ані провести. І так постійно.

У результаті окружні виборчі комісії мають величезні загрози не закупити товари. Та й Центральна виборча комісія має не менші загрози не закупити певних товарів, бо, скажімо, тендер не відбувся.

- Саме так, як було з архівними боксами?

- Смішна історія з тими архівними боксами підняла на вуха всю країну, хоча вона, насправді, й яйця виїденого не варта. Архівний бокс — це картонна коробка, у якій здається документація – й то не основна, а та, що залишилася на дільниці після підрахунку голосів та здачі протоколів про підрахунок голосів до ОВК.

Сказати, що ці архівні бокси — страшна така проблема, то ні, нічого страшного в цьому немає. Окружні виборчі комісії придбають ці коробки і самі, але закупівля в централізованому порядку була би значно зручнішою.

Інформацію про те, що не відбувся тендер по архівних боксах, ми надали, у першу чергу, для того, щоб учергове привернути увагу до питання публічних закупівель під час виборів. Адже така ситуація може статися і з виборчими бюлетенями, і з пальним для ОВК, і з друком бланків для посвідчень спостерігачів, довірених осіб, членів комісій, пломбами для скриньок – з усією тією документацією, яка необхідна для проведення виборів.

ЦВК ПРОВЕЛА 28 ТЕНДЕРІВ І ЖОДЕН НЕ БУВ ОСКАРЖЕНИЙ ДО АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ

- Чи всі перелічені товари вдалося закупити через Prozorro?

- Так. Центральна виборча комісія провела за цей короткий період з початку старту виборчої президентської кампанії 28 тендерів. Причому, з величезними сумами. Жоден із результатів цих тендерів не був оскаржений до Антимонопольного комітету. Більше того, тільки два тендери не відбулися — щодо закупівлі вже згаданих архівних боксів і щодо транспортування виборчої документації від ЦВК до ОВК.

- Як вирішили питання з боксами – відомо, а що з перевезенням бюлетенів?

- Оскільки тендер не відбувся, ми отримали право на проведення переговорної процедури. І, на щастя, – встигли все зробити. Але найбільшою проблемою для ЦВК була б доставка бюлетенів. У цьому випадку Кабінет Міністрів дозволив ЦВК провести специфічну процедуру передачі виборчих бюлетенів. Така процедура дозволила комісії без тендеру укласти із Держспецзв’язком 200 договорів на доставку бюлетенів до кожного округу окремо.

Якби от, уявімо собі, не Держспецзв’язок перевозив бюлетені, а якийсь приватний перевізник, – хто міг би гарантувати безпеку перевезення цих бюлетенів?! А якби ми у техзавданні в разі проведення публічних закупівель написали специфічні вимоги, які здатен виконати тільки Держспецзв’язок? Це було б штучними обмеженням та дискримінацією учасників, і будь-хто із перевізників міг би спокійно оскаржити цю тендерну документацію, а Антимонопольний комітет так само спокійнісінько й законно міг би задовольнити цю скаргу.

І тоді бюлетені лежали би на поліграфічному комбінаті!

- Крім боксів, у медіа був ще скандал довкола замовлення одразу на два тури виборів 60 млн бюлетенів...

- Коли ми виставили на Prozorro інформацію про замовлення 60 млн бюлетенів, що сказали «експерти»? Що ЦВК замовляє подвійний тираж бюлетенів, аби підмінити всі бюлетені на всіх виборчих дільницях. У мене просто питання не з юридичної площини, а суто логічне: якби хтось збирався фальсифікувати бюлетені, він би розміщував інформацію про подвійний тираж на Prozorro?!

Ми не мали іншого виходу, як замовляти друк бюлетенів одразу і на день голосування, і на можливе повторне голосування. Такою є процедура.

- Можливо, потрібно було попередньо роз’яснити, ще до того, коли ЗМІ й експерти почали на власний розсуд трактувати повідомлення на Prozorro?

- ЦВК волала ще до початку виборчого процесу, попереджаючи про проблеми із застосуванням законодавства про публічні закупівлі. Навіть публічні заходи з громадськістю проводили, і пресу, до речі, запрошували. Так що звинуватити нас у тому, що мовчали і не пояснювали, мабуть недоречно. А у випадку з бюлетенями, Центральна виборча комісія діє в межах і у спосіб, передбачені законом. Передбачене законом оголошення процедури – оголосили.

- Ви вже згадували про участь окружних виборчих комісій у публічних закупівлях. Чи всі ОВК мають закуповувати товари і послуги через Prozorro?

- Тендер оголошується тоді, коли вартість товарів і послуг перевищує 200 тисяч гривень. Тож не всі ОВК долучаються до публічних закупівель — це залежить від того, скільки дільниць в окружній виборчій комісії. Адже найбільші статті витрати — канцелярське приладдя і транспорті послуги. У багатьох ОВК, особливо там, де дільниць багато, а це, у першу чергу, сільські виборчі округи, деякі витрати виходять за 200 тисяч – й потрібно йти на Prozorro. І в таких випадках окружним виборчим комісіям дійсно несолодко.

- У разі проведення другого туру виборів тендери також плануються?

- Якщо буде повторне голосування, то із закупівлями можна очікувати на ще гіршу ситуацію. Адже зараз багато чого ОВК вдається закупити за так звані «допорогові ціни» й суми не перевищують 190, інколи навіть 199 тисяч гривень.

Але на повторне голосування, треба розуміти, ті самі послуги/товари уже не можуть бути повторно придбані без тендерів, тому що сума, на яку поширюється закупівля, йде по наростаючій. А часу насправді – лише три тижні.

- За такий короткий проміжок часу реально встигнути дотриматися всіх вимог до публічних закупівель?

- Є два способи: внести зміни або до законодавства, або до наказу Міністерства економічного розвитку, який стосується публічних закупівель. Ми звертатимемося і до міністерства, й до уряду, щоб хоч якось вплинути на ситуацію, спробувати її вирішити.

Тому що величезну загрозу виборам – дійсно величезну – несуть саме дві причини: неможливість вчасно закупити транспортні послуги для ДВК і неможливість купити елементарні канцелярські товари та пакувальний матеріал.

За великим рахунком, треба змінювати і законодавство, і підзаконні акти для того, щоб певні закупівлі або вивести з тендерної процедури, або створити іншу, набагато швидшу процедуру для них.

- Наприклад, що можна вивести із публічних закупівель?

Потрібно змінювати законодавство про публічні закупівлі саме в частині виборчого процесу — це вже як крик волаючого у пустелі!

- Той самий друк бюлетенів. Якщо на президентських виборах ми справилися з цим за рахунок того, що є тільки одне державне підприємство, яке здатне надрукувати такий великий обсяг, то на парламентських виборах – все інакше. Під час виборів до Верховної Ради є два бюлетені — для голосування за партії та за депутатів-мажоритарників. Останній буде різним у кожному одномандатному виборчому окрузі. Це – невелика кількість, тут уже можливий тендер і з іншими поліграфічними підприємствами.

- В Україні є поліграфічні підприємства, крім ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», здатні забезпечити високий рівень захисту документації, зокрема, бюлетенів?

- Є. Але тоді у нас може виникнути інша ситуація, коли змушені будемо проводити тендер мінімально за 45 днів до дня голосування. Тоді ще кількість кандидатів не буде відома, а ми вже повинні на кожен округ окремо оголосити закупівлю.

Потрібно змінювати законодавство про публічні закупівлі саме в частині виборчого процесу — це вже як крик волаючого у пустелі!

- Що саме змінювати? Строки?

- Або строки, або порядок, або підхід — це вже на розсуд законодавця. У нас є свої пропозиції, ми їх надали ще до початку нинішнього виборчого процесу — у жовтні-листопаді, але поки що законодавці не реагували.

І треба це робити не відкладаючи. Розумієте, у мене великі сумніви, що будь-хто буде здатен провести майбутні парламентські вибори, суто технічно їх забезпечити, якщо залишити вимоги до публічних закупівель під час виборчого процесу такими, як вони є сьогодні.

РЕКОРДНА КІЛЬКІСТЬ КАНДИДАТІВ СТВОРИЛА “ДІРКУ” У БЮДЖЕТІ ЦВК У 447 МЛН ГРИВЕНЬ

- Чи достатньо виділено коштів із Державного бюджету на вибори Президента?

- За певних умов – вистачало б, та ще й зайві були б, але… Бюджетний запит робився із розрахунку: 25 кандидатів на пост Президента України. А це тягне за собою і розмір бюлетеня, і фінансування на виборчі комісії, й оплату праці, і публікацію програм у ЗМІ, тобто – усі витрати, які необхідні для проведення виборів. Однак кандидатів стало 44, потім частина написали заяви про відмову балотуватися, та у бюлетені їх 39 – фактично, у два рази більше, ніж планувалося.

Тільки на публікацію передвиборчих програм і декларацій кандидатів у “Голосі України” та “Урядовому кур’єрі” витратили 3 млн 867 тис. 700 гривень, а було передбачено 1 млн 379 тис. 40 гривень. Як бачите, перевитрата в майже 3 рази.

Тож, рекордна кількість кандидатів у Президенти створила “дірку” у виборчому бюджеті ЦВК приблизно у 447 млн гривень.

- Як перекриваєте нестачу?

- По-перше, економимо, де тільки можемо. По-друге, не всі кандидати скористалися своїми можливостями і подали кандидатури до дільничних виборчих комісій — це достатньо серйозно скоротило обсяг видатків. Хоч члени ДВК отримують і невелику компенсацію – 268 гривень за один день роботи, а працюють два, тож понад 530 гривень, але якщо це помножити на майже півмільйона членів ДВК, то вийде немало.

Одним словом: поки що всі витрати перекриваємо, а далі буде видно, хоча запасний варіант у нас уже готовий!

- ГО “Національні дружини”, яким надано право мати офіційних спостерігачів на виборах, заявили про намір застосовувати силу в разі виявлення спроб фальсифікацій. Після цього ЦВК зробила відповідні звернення до Нацполіції та СБУ. Надходили до комісії відповіді на ці звернення?

- Поки що жодної відповіді не надійшло.

- Які має важелі впливу ЦВК, якщо хтось почне застосовувати силу на виборчих дільницях?

- В Україні монополія на силу належить державі. Правопорядок мають забезпечити винятково правоохоронні органи. У ЦВК немає своїх збройних формувань! У нас є члени виборчих комісій, більшість із яких – жінки, багато людей пенсійного віку — усі прості громадяни. Вони будуть зайняті бюлетенями, організацією голосування. А от фізичний захист як бюлетенів, так і самих комісій мають забезпечити компетентні структури.

МІЖ СОБОЮ ЦЮ КАМПАНІЮ МИ НАЗИВАЄМО «КАМПАНІЄЮ РЕКОРДІВ» АБО «КАМПАНІЄЮ ПЕРШОГО РАЗУ»

- Із точки зору ЦВК, кампанія проходить планово? Які бачите її “родзинки”?

- Графіку ми дотримуємося, бюлетені передаємо, посвідчення є.

Але між собою ми вже називаємо цю кампанію «кампанією рекордів» або «кампанією першого разу».

У нас все відбувається таким чином, що або ми б’ємо рекорди, або щось відбувається вперше: новий склад комісії, найбільша кількість потенційних спостерігачів від громадських організацій, рекорд по кількості міжнародних спостерігачів.

Крім того, маємо найдовший для президентських виборів бюлетень, уперше застосовується законодавство про публічні закупівлі, б`ємо рекорд по кількості судових справ, у яких бере участь ЦВК під час виборчого процесу, і рекорд по виграних судових справах — усього понад 70 справ, більшість виграли, лише по трьох частково програли.

Також маємо рекорд по кількості членів ОВК — 6772 осіб станом на 27 березня, наближаємося до рекорду по кількості членів ДВК — наразі їх понад 445 000 осіб.

НЕДОБРОСОВІСНІ КОРИСТУВАЧІ ПОЛАМАЮТЬ ЗУБИ ОБ СИСТЕМУ ЗАХИСТУ ВІД КІБЕРАТАК

- Раніше Президент і СБУ заявляли про кібератаки на ЦВК. Як багато зафіксовано спроб кібервтручання у роботу комісії й чи не нашкодили вони системі «Вибори»?

- Є атаки, але їх, як кажуть техніки, «наш периметр поки що витримує», усередину системи ще нічого шкідливого не пролізло. Поки що все нормально.

Задля посилення захисту наших систем було закуплено додаткове обладнання, зараз воно встановлюється, дотестовується. На момент початку голосування буде достатньо багато новинок, які пересічні добросовісні громадяни не помітять, але на яких, сподіваюся, трішки поламають зуби недобросовісні користувачі.

- Через півроку перебування на посаді заступника голови Центральної виборчої комісії, якби знову повернулися у минуле, погодилися б на пропозицію увійти до складу Центрвиборчкому?

- Погодився б. Причин кілька. Причина перша: я дуже давно розумів і розумію, чого і куди йшов.

По-друге, не треба забувати, що до попереднього складу комісії було багато нарікань, претензій, критики. Часто ця критика була обґрунтованою, часто – ні. Зараз на власній шкірі відчуваю і десь починаю розуміти логіку попередніх членів комісії, десь, навпаки, – не розумію і не хочу миритися.

Рано чи пізно – думаю, що швидше рано – все-таки ми зможемо провести певне реформування комісії, причому так, як це обіцяли її члени, коли йшли на ці посади. Потенціал є.

Єдине, це реформування буде аж після парламентських виборів.

Я просто розумію, що раніше ми просто не встигнемо розпочати жодну реформу. Наприклад, у нас уже практично все готове до запуску нового сайту – з новим дизайном, із новими можливостями. Але не готова тільки комплексна система захисту інформації. І поки її не отримаємо, нічого запускати не можемо, тому що ймовірність кібератак і зламу систем є дуже високою.

До того ж, ця система повинна бути апробована, протестована належним чином тощо. От уявімо собі, якби зараз ЦВК взяла б і запустила новий сайт перед виборами – просто за три-чотири дні – що було би?

Інформаційний потік настільки потужний, що виокремити щось надзвичайно складно. Тому готуємося до будь-яких сценаріїв

І таких речей, які треба реформувати, але на які просто немає часу, дуже багато.

Я вже говорив і ще раз повторю: нам би догребти до берега з цими виборами, провести парламентські, а тоді вже можемо думати про реформу, зміну підходів, позицій тощо.

- Чи очікуєте ви неприємних “сюрпризів” у день голосування, 31 березня?

- Не знаю, просто не знаю. Нічого не можу сказати з однієї простої причини: чуток, пліток, фейків, недостовірної інформації є настільки багато, і взагалі – інформаційний потік настільки потужний, що виокремити хоч якесь зерно надзвичайно складно. Тому готуємося до будь-яких сценаріїв. Ми, наприклад, готові до того, що, може, світла не буде чи транспорт на якусь ДВК не доїде – готуємося до різних варіантів, але сподіваюся, що все пройде спокійно!

Олена Литвиненко. Київ
Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-