Як Порошенко може перемогти, а Зеленський програти
Перший тур президентських виборів в Україні зі значною перевагою – за Володимиром Зеленським, однак його перемога в другому турі аж ніяк не є очевидною, особливо якщо його суперник, чинний Президент Петро Порошенко, правильно розіграє свої карти.
Хоч як парадоксально, три основні сильні сторони Порошенка – це три головні слабкості Зеленського. Порошенко має видатний послужний список (з різними "плямами", звісно). Він досвідчений політичний професіонал, який довів, що може керувати країною і гідно представляти її на міжнародній арені. Він вміє привернути до себе оточуючих, що розкривається на невеликих зустрічах. На відміну від нього, Зеленський не має політичного або державного послужного списку, а має досвід лише як шоумена. У нього немає ані політичних навичок, ані політично високого професіоналізму. І хоча президент, якого він грає на телебаченні, є дійсно гарним хлопцем, особистість Зеленського залишається загадкою. Українці знають Василя Голобородька – вигаданого президента, якого він зображає у телевізійному серіалі "Слуга народу", а не людину, яка грає цю роль.
Більшість українців – на жаль для Порошенка – ігнорують його досягнення, не цінують його вмінь, вважають його далеким і недосяжним. Вони помиляються в перших двох пунктах, але не цілком помиляються в третьому.
Більшість українців – на щастя для Зеленського – плутають його з Голобородьком і роблять висновок, що він вже має безліч вражаючих досягнень, що він є досвідченим політиком і абсолютно чесним хлопцем. Вони помиляються в перших двох пунктах, але можуть мати рацію в третьому.
Головна проблема Порошенка в тому, що мало хто з українців його знає. Якщо він хоче наздогнати Зеленського, то повинен докласти всіх зусиль, щоб за ці кілька тижнів до другого туру достукатися до людей. Шлях до цього – передвиборче турне у провінції, імпровізовані візити в школи, в церкви, на фірми, зустрічі в залах у містах із необмеженими можливостями для людей ставити питання, а також постійно запрошувати Зеленського приєднатися до нього на будь-яких форумах. Порошенкові втрачати нічого. Він може лише виграти від зустрічей зі звичайними українцями в неструктурованій неформальній обстановці, дозволивши їм виливати свої жалі й ображати його, сприймаючи все це з прихильністю і гідністю, будучи абсолютно чесним стосовно всіх невдач своєї адміністрації. Він повинен навіть вибачитися. Словом, Порошенко має стати Голобородьком – і тим самим кинути виклик Зеленському, щоб той показав своє справжнє обличчя як Зеленський, а не як Голобородько.
Головною проблемою Зеленського є те, що він, хоча й використовує ауру і популярність Голобородька, не може не говорити з народом і не може не бути дещо конкретнішим стосовно своїх президентських планів. Він дозволяє Голобородьку вести кампанію замість нього – і це спрацювало в першому турі; малоймовірно, що це спрацює і в другому турі, коли виборці захочуть дізнатися, що конкретно вони можуть отримати від Зеленського як президента. Але Зеленському дійсно нічого запропонувати, крім нечітких банальностей і популістських закликів до мобілізації. Не дивно, що він продовжує бути дуже невизначеним (навіть у недавньому інтерв'ю Радіо Свобода, яке не ставило йому жодних складних питань).
На відміну від Порошенка, якому нічого втрачати від більшої публічності, Зеленський може втратити все. Чим більше людей знає його, тим, ймовірно, більше вони побачать, що він лише президент на телеекрані.
Якщо Порошенко дійсно "піде в народ", то змусить Зеленського зробити те саме. Кожне незручне запитання, на яке відповідає Порошенко, кожне його вибачення – це, таким чином, виграш для нього і потенційна втрата для Зеленського, якому доведеться бути настільки ж чесним про свої зв'язки з Росією, українськими олігархами та Ігорем Коломойським, а також про свою віллу в сонячній Італії.
Виклик для Порошенка полягає в тому, чи зможе він у найближчі два тижні подолати звичку, вироблену і закріплену за останні п'ять років. Чи зможе він стати політиком в американському стилі, який закочує рукави, приймає удари і говорить чесно, або ж він таки дозволить Зеленському далі грати Голобородька?
Олександр Мотиль, професор політології в Університеті Рутгерса в Нью-Йорку
Atlantic Council
реклама