У ЦВК сказали, що може допомогти у відмові для реєстрації Клюєва і Шарія
Про це заявила секретар ЦВК Наталія Бернацька в інтерв’ю Укрінформу.
“Ми навіть не розуміємо, куди ще нас відправив Верховний суд своїм рішенням, які ще докази нам шукати. Коли ми приймали рішення по відмові і Клюєву, і Шарію, ми звернулися до всіх можливих відомств. Завдяки такому резонансу, який відбувся, можливо станеться якийсь поштовх у правоохоронних органах, і нам будуть надані нові докази, що не були предметом оцінки Верховним судом. Ми - орган державної влади і не можемо робити відмови, які нічим не обґрунтовані, інакше вони будуть за два дні скасовані судом”, - прокоментувала Бернацька ситуацію з реєстрацією Клюєва і Шарія кандидатами у народні депутати.
Вона нагадала, що раніше Верховний суд визнав недостатніми доказами ті аргументи, які надавав Центрвиборчком для доведення законності своїх дій при відмові в реєстрації Клюєва і Шарія, та наголосила, що Комісія не мала іншого виходу після судового рішення, як зареєструвати їх кандидатами у народні депутати.
“Нам заборонено законом виносити ті самі рішення, які повністю за своїм змістом повторюють вже скасовані, нам потрібні якісь нові докази й інші підстави”, - розповіла Бернацька.
Наразі, за її словами, до ЦВК надійшла інформація від ГПУ, яка досліджується членами Центрвиборчкому на предмет виявлення нових фактів, які раніше не надавалися прокуратурою.
Також вона розповіла, що було отримано листа від МВС, про що раніше публічно оголосив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, очікуються оновлені дані від СБУ.
Як повідомлялося, Центральна виборча комісія 2 липня на виконання рішень Верховного суду зареєструвала колишнього главу Адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва та відеоблогера Анатолія Шарія кандидатами у народні депутати на позачергових парламентських виборах 21 липня. Раніше Клюєву і Шарію було відмовлено в реєстрації у зв’язку з недотриманням ними норми закону про проживання на території України протягом останніх п’яти років.
Клюєва підозрюють в організації розгону студентів на Майдані 30 листопада 2013. На момент розстрілу протестувальників Клюєв очолював АП Януковича. З країни він зник 28 лютого 2014 року - безперешкодно, незважаючи на підозру в причетності до масових убивств. Також Клюєва підозрюють у заволодінні державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах.
За інформацією речниці генпрокурора Лариси Сарган щодо Шарія, то судом було встановлено, що він отримав у Литві статус політичного біженця. З 27 лютого 2014 року за повідомленням Робочого апарату Укрбюро Інтерполу міжнародний розшук Шарія було припинено у зв'язку зі встановленням місця перебування розшукуваного на території Королівства Нідерланди.