Кандидати від Прикарпаття: юристи директора курорту, міністр і ЗЕник Андрійович
На Прикарпатті 21 липня обиратимуть депутатів на семи мажоритарних округах. Наразі за мандати від Івано-Франківщини змагаються 96 кандидатів, а прикарпатці стараються розібратися, щоби проголосувати за найдостойніших.
ГЕНДЕРНА КВОТА
В Івано-Франківському мажоритарному виборчому окрузі №83 чи не першою взяла старт до Верховної Ради секретарка Івано-Франківської міськради Оксана Савчук. Її бігборди заполонили місто ще до того, як кандидатка отримала реєстрацію у ЦВК.
Оксану Савчук до парламенту висуває партія «Свобода». Втім, не тільки її логотип розміщений на агітаційних матеріалах. Ключові слова на них – про те, що Оксана Савчук – то «команда мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа». Очевидно, кандидатка розуміє, що авторитет мера має більшу вагу, як інші аргументи, а тому не нехтує ним. Сам Марцінків теж, усміхаючись з агітаційних плакатів та бігбордів, просить голосувати за Оксану Савчук, узявши на себе роль такої собі драбини, якою можуть зайти свободівці до Верховної Ради. Втім, не всі. До прикладу, головний свободівець Прикарпаття й очільник Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич має намір пройти за списком партії, у якому займає 8 місце.
Про Оксану Савчук відомо те, що вона має фах учителя української мови та літератури, працювала з дітьми у пластових таборах. До міської ради обрана вдруге за списками партії «Свобода». З того часу вона започаткувала екорух «Місто квітів», «Місяць жіночого здоров’я», фестивалі для дітей у мікрорайонах міста, а також створила та очолила ВГО «Українська жіноча демократична мережа». Попри це, місцеві ЗМІ закидали Оксані Савчук те, що вона не забуває про своїх подруг, чиї фірми у 2016 році отримали без конкурсів більше 1 мільйона гривень з міської казни.
Політичну конкуренцію Оксані Савчук складе кандидатка від партії «Голос» Галина Баранкевич. Заслужена артистка України працює в Івано-Франківському облмуздрамтеатрі з 2008-го року, після закінчення театрального відділення Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету. Водночас, цього року Баранкевич отримала ще й фах фармацевта.
Серед останніх альбомів співачки й акторки – збірник лемківських пісень «Вигнані з Раю». Галина Баранкевич неодноразово збирала тисячі прихильників на однойменному концерті, який присвятила 70-річчю операції «Вісла».
Ще одна роль, яка стала для акторки знаковою, – це роль німої героїні у спектаклі «Солодка Даруся» за однойменним твором Марії Матіос. В одному з інтерв’ю Баранкевич зізналася, що ця роль їй завжди була близькою попри те, що вона грає її понад 10 років.
Кандидатка обіцяє у Верховній Раді ініціювати законопроекти, що стосувалися б розвитку культури, медицини та освіти.
ЮРИСТИ ШЕВЧЕНКА
Насправді, деякі «нові обличчя» в Івано-Франківську мають тісні зв’язки зі старими політиками, якщо так можна назвати тих, хто зміг зайти у парламент двічі. Так, директор «Буковелю» Олександр Шевченко, який був депутатом Верховної Ради 7-го та 8-го скликання, після того, як утретє отримав реєстрацію кандидата у ЦВК, написав заяву, що хоче її зняти. ЦВК не відмовила. Пізніше Шевченко пояснив, що у такий спосіб вирішив підтримати кандидатуру від партії «Слуга народу» Андрія Сторожука.
Шевченко стверджує, що знає Сторожука багато років, а тому «без вагань вирішив не брати участі у цих виборах до Верховної Ради». Після такої політичної самопожертви Шевченко пообіцяв «не йти з політики, бо відчуває обов’язок і надалі служити людям». Тут треба сказати, що Олександр Леонідович останнім часом досить часто робив гучні заяви. У червні нардепу довелося звернутись до поліції й навіть до президента Зеленського. Це сталося після того, як невідомий облив його нечистотами. Тоді Шевченко звинуватив двох чоловіків, які наче у парку з погрозами фізичної розправи вимагали від політика не балотуватись до парламенту.
Андрій Сторожук, який балотується від партії «Слуга народу», за фахом юрист і працює у «Адвокатському об’єднанні «Західноукраїнська правнича компанія».
Також він є одним із засновників Громадського руху Олександра Шевченка «Країна гідності і правди», який з’явився під час останніх президентських перегонів. Тоді Олександр Леонідович змагався за посаду президента України і лише на телевізійну рекламу, за підрахунками ЧЕСНО, витратив майже 100 мільйонів гривень, отримавши менше 1% підтримки.
Ще один юрист від «Слуги народу», якого тісно пов’язують з Олександром Шевченком, – Ігор Фріс. Він балотуватиметься на виборчому окрузі № 84 (місто Бурштин, частина міста Івано-Франківська, Тисменицький, Тлумацький і частина Галицького району). Раніше Ігор Фріс був помічником і радником директора «Буковелю». Його родина має на «Буковелі» ресторанний та готельний бізнес. Головними проблемами на своєму окрузі кандидат Фріс вважає забруднення навколишнього середовища від роботи Бурштинської ТЕС, що спричиняє велику кількість захворювань у дорослих та дітей. Він запевняє, що працюючи у парламенті, не даруватиме дитячих майданчиків, а писатиме закони і контролюватиме екологічні кошти, які, на його переконання, витрачають в області неправильно.
БРАТИ Й ОДНОФАМІЛЬЦІ
На окрузі №87 (Яремче, Надвірнянського та частини Коломийського і Богородчанського районів) до парламенту серед 13 кандидатів ідуть одразу два Андрійовичі. Цікаво, що обидва свого часу керували містом Надвірна.
За інформацією місцевих ЗМІ, самовисуванець Михайло Андрійович після того, як попрацював мером у Надвірній, суттєво збільшив свої статки і навіть потрапив під ковпак слідчих у справі за фактом крадіжки в особливо великих розмірах.
А ось Зіновій Андрійович, чинний мер Надвірної, працює на цій посаді вже третю каденцію. На цих виборах балотується до парламенту від партії «Слуга народу», а тому на своїх бігбордах особливо виділяє перші дві букви свого імені «ЗЕник Андрійович». Очевидно, даючи зрозуміти людям, що має намір стати депутатом команди президента. Останнім часом Андрійович зволікав з утворенням Надвірнянської ОТГ. Пояснень у мера дуже багато. А от у колах експертів лише два: або Зіновій Андрійович не є реформатором, або ж боїться, що не буде обраний головою новоствореної громади. Хоча в Надвірній чинний мер таки має авторитет господаря. Адже за останні роки йому вдалося зрушити з місця проблеми створення сміттєзвалища, берегоукріплення та каналізаційних мереж.
Втім, до Верховної Ради рушили не лише однофамільці, а й брати відомих людей. Так, на одномандатному виборчому окрузі №84 (місто Бурштин, частина міста Івано-Франківська, Тисменицький, Тлумацький і частина Галицького району) балотується Роман Вірастюк – брат Василя Вірастюка, який неодноразово виборював титул «Найсильніша людина світу». Роман Вірастюк із дитинства займався штовхання ядра й у 1994 році став бронзовим призером чемпіонату Європи. З 2005 року очолював головне управління у справах молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації. З 2016-го він працює керівником відділу олімпійських видів спорту в Міністерстві молоді та спорту України. Торік спортсмен відсвяткував свій 50-річний ювілей і отримав відзнаку «За заслуги перед Прикарпаттям». Ця спроба потрапити до Верховної Ради – не перша для Романа Вірастюка і, вочевидь, політичні вершини йому даються важче, аніж спортивні.
А на виборчому окрузі №85 із центром у місті Калуш свою кандидатуру до Верховної Ради вдруге висунув народний депутат Віктор Шевченко – брат згадуваного вже Олександра Шевченка. Якщо три роки тому він переміг на цьому окрузі, обійшовши мера Долини Сергія Насалика, то тепер йому доведеться позмагатися за мандат із його рідним братом. Серед важковаговиків на цьому окрузі є міністр палива та енергетики України Ігор Насалик. Він тричі обирався в парламент, а також Калуш тричі обирав Ігоря Насалика своїм мером, і містянам він пам’ятається по-різному. Одні вважають, що за його керівництва у місті з’явились дороги й поменшало проблем, інші – що Насалик займався розпродажем калуської землі. Втім, попри активну діяльність у Калуші, Ігорю Степановичу вдалося тоді створити власну Українську партію й організувати спортивні секції для жінок, де сам же мер проводив заняття. А торік Ігор Насалик приїхав зі столиці у Калуш на планову операцію, тим самим підкресливши, що медична реформа у цьому місті розпочалась ще за часів його керівництва і є настільки якісною, що навіть сам міністр їй довіряє.
Як там було б, але саме з Калуша почалась політична кар’єра Ігоря Насалика і тут же отримує продовження. Але цього разу Насаликові доведеться добряче попрацювати на окрузі, аби вибороти право знову потрапити у велику політику. Адже його поспішні заяви про ведення торгівлі з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, які міністр озвучив у 2016 році, викликали в суспільстві неабияке обурення і попри всі пояснення Насалика – так і не отримали підтримки.
Ірина Дружук, Івано-Франківськ
