Кандидати Херсонщини: герої ковбасних баталій, декларації та справа Гандзюк

На Херсонщині на місця у парламенті на 5 одномандатних виборчих округах претендує 74 кандидати. Треба зазначити, що це десь на третину більше, аніж у 2012 році. Із зареєстрованих кандидатів – аж 65 чоловіків і лише 9 жінок, наймолодшому – 23 роки, найстаршому – 64, середній вік кандидатів експерти також вирахували – 46 років. Покрили всі округи кандидати лише від «Слуги народу», «Батьківщини» та «Опозиційного блоку».

Що стосується партійних списків, то, як кажуть експерти, – херсонці у прохідних частинах партій, що мають шанси пройти у парламент, наразі не спостерігаються.

АДМІНРЕСУРС ОСЛАБ, АЛЕ НЕ ВМЕР

Серед кандидатів в області нема відомих співаків чи топових політиків, як у деяких інших регіонах. Щоправда, частина з учасників перегонів компенсує відсутність власного співу організацією для виборців концертів і фестивалів – такою собі передвиборчою концертною “гречкою”.

А на виборчу кампанію в області вплинули не лише процеси, характерні для України в цілому, а й справа Катерини Гандзюк – з місцевого політичного олімпу напередодні виборів фактично скинуто перших осіб області.

Фігурант справи Гандзюк – голова облради Владислав Мангер і ексголова ОДА Андрій Гордєєв, яких активісти звинувачують у причетності до цієї справи, на парламентські вибори не пішли, хоча, як кажуть місцеві політологи, останній такі наміри мав. Нагадаємо, Гордєєв написав заяву про відставку ще у квітні, а Мангер, відповідно до рішення суду, не може виїжджати за межі області й повинен з’являтися до слідчого за першою ж вимогою до 3 серпня.

А от Євген Рищук – ексзаступник голови ОДА, депутат облради (фракція БПП), якого також пов'язують зі справою Гандзюк, але який теж категорично заперечує свою причетність до неї, наважився балотуватися у парламент і йде самовисуванцем у 186 окрузі, на якому, зазначимо, системно працює як благодійник.

Через те, що у голови облради «зв’язані руки і ноги», а нового голову ОДА президент Зеленський щойно-таки призначив, адмінресурс в області послаблений. Але не вмер.

«Тиск можна фіксувати лише на рівні місцевого самоврядування або крупних фермерських господарств. А на рівні органів виконавчої влади системного тиску немає», – зазначив у розмові з кореспондентом Укрінформу політолог та голова облорганізації КВУ Дементій Білий.

А от експерти ОПОРИ в області звертають увагу на те, що активно свій статус та його можливості використовують чинні депутати облради і нардепи, що беруть участь у виборчих перегонах. І нагадують: нардепи мають неконкурентні переваги у виборчому процесі через відсутність практичного розмежування між виконанням їхніх чинних повноважень та агітаційною активністю як кандидатів.

Наразі на вибори пішли самовисуванцями всі четверо нардепів, що нині є членами фракції БПП у ВРУ – Федір Негой (186 округ), Олександр Співаковський (182 округ), Іван Вінник (184 округ) та Сергій Хлань (185 округ). Вірний політичному бренду – лише батьківщинівець нардеп Юрій Одарченко (йде по 183 округу).

«Лише Юрій Одарченко не зраджує своїм виборцям, як і ця політсила у нас в області. Але ця партія переживає зараз в області не найкращі часи у зв’язку з внутрішнім партійним конфліктом. Цей конфлікт почався у 2015 році, коли у партію прийшов Мангер, тоді частина старих представників «Батьківщини» відкололась, вийшла з цієї партії. Мангер спочатку адміністративно посилив «Батьківщину», але зараз через справу Гандзюк це вдарило по позиціях партії», – каже Дементій Білий.

На думку Дементія Білого, через відсутність у нашій країні дії принципу політичної відповідальності – серед кандидатів з’явились прізвища екснардепів-регіоналів – Михайла Опанащенка і Володимира Сальдо, що голосували за закони 16 січня 2014 року.

ПОЛІТИЧНА МІМІКРІЯ ТА КЛОНУВАННЯ

Ще з цікавинок: після розколу “Опоблоку” в одному виборчому окрузі між собою почали конкурувати ексрегіонали. «Колись ми казали: демократи один з одним конкурують і не можуть об’єднатися, тепер от регіонали також стали «демократами» в цьому сенсі», – зазначає Дементій Білий.

Так, на виборчому окрузі 182 конкурують, можна сказати, – «місцеві стовпи» колишньої “Партії регіонів”. Від «Опозиційної платформи – За життя» намагається знову пробитися у парламент ексмер та екснардеп часів Януковича, який голосував за «закони 16 січня», а нині – просто депутат міської ради Володимир Сальдо, а його конкурентом від “Опоблоку” тут є генеральний директор ТОВ "Смарт Марітайм груп", депутат облради Василь Федін. Цікаво буде спостерігати, як вони ділитимуть спільне електоральне поле.

«А ще цікаво, що Федін пішов не в окрузі, де традиційно має великий вплив підприємство, яке він очолює (воно у Корабельному районі, відповідно, це 183 округ), а неочікувано – саме у 182-му. У той же час «Опозиційний блок» втратив свого кандидата у 183-му окрузі, бо Анна Середа, яка стала скандально відомою на всю Україну через висловлювання про Січових стрільців, на честь яких перейменували вулицю, де вона живе, зняла свою кандидатуру на користь Михайла Опанащенка. Останній іде за підтримки "Опозиційної платформи – За життя". Тож у родині херсонських ексрегіоналів розлучення все ж не має системного характеру», – каже голова ГО «Громадсько-політичний ХАБ» Оксана Казакова.

До речі, щодо розлучень: тепер члени однієї фракції “Опоблоку” в облраді також розійшлись як кандидати по різних “квартирах”. Павло Філіпчук – депутат облради зараз є у фракції “Опоблоку”, а йде у ВРУ від "Опозиційної платформи – За життя" (185 округ). Член цієї ж фракції в облраді Василь Федін, як уже згадували, йде від “Опоблоку” (якщо «покопати» далі, то у 2006 році він був депутатом міськради від «Батьківщини»).

Також експерти звертають увагу на те, що деякі кандидати намагаються мімікрувати під популярний нині візуальний стиль партії «Слуга народу», що вважається найрейтинговішою, – за даними опитувань громадської думки. Поки кандидати від “Слуги народу” у червні «розкачувалися», дехто з їхніх конкурентів візуально «позеленів». Зокрема, як приклад, називають прізвища трьох кандидатів – вже згаданого Євгена Рищука та Ігоря Семенчева і Кирила Стремоусова.

Також на Херсонщині є клони. Скажімо, в основних відомостях про херсонця Сергія Голінька, що балотується у 182 окрузі, вказано – ГО «БФ» Слуга народу». Як зазначає голова облорганізації КВУ, під час голосування виборці, які більше голосують за партії, ніж за конкретних кандидатів, що йдуть від них, можуть віддати свій голос клоновій рейтингової партії, не розібравшись у списку.

Ще одна цікава тенденція – кандидати, які фактично є депутатами у місцевих радах від певних політичних сил, що «вийшли з моди», у парламент намагаються потрапити геть від інших партій, які стали рейтинговими зараз.

Наприклад, представник «Нашого краю» в облраді Сергій Рибалко йде від «Опозиційної платформи — За життя». Згаданий Володимир Сальдо також іде у ВРУ від цієї партії, а в міській раді – представляє фракцію «Наш край».

«Данило Репілевський, що йде у 184 окрузі, є чинним депутатом від БПП у Каховській районній раді, а балотується – від партії «Слуга народу», а ще раніше він був від “Партії регіонів” у сільській раді. Дмитро Бутрій (183 округ) є не лише першим заступником голови ОДА, але й депутатом облради від БПП, а от балотується зараз – від партії «Слово і честь». Вони ще не закінчили роман із попередніми політсилами, а вже вступили у стосунки з іншими», – каже голова облорганізації КВУ.

ГОҐВОРТС І ЧАРІВНА ПАЛИЧКА

Привертає увагу також те, що у списках кандидатів у депутати не з’явились прізвища двох відомих у регіоні політиків Андрія Путілова та Юрія Рожкова, які системно працюють із різними благодійними проектами на місцях. Перший – ексголова ОДА та облради (після 2014 року), екснардеп, а нині – депутат облради і бізнесмен. Юрій Рожков також багато займається благодійними проектами, нині він депутат облради.

Загалом, як зазначають експерти, продовжується негативна для області тенденція – Херсонщина, як це було і на президентських виборах, не перебуває у фокусі політичних партій. У червні область, у контексті виборчої кампанії, не відвідували лідери політичних сил, партії взагалі мінімізовано розглядають регіон із точки зору ведення агітації, каже координатор довготермінового спостереження Громадянської мережі ОПОРА в області Максим Єлігулашвілі. У липні, щоправда, в область на підтримку своїх кандидатів прибув лідер «Опозиційної платформи — За життя».

Взагалі ці вибори, вважає Дементій Білий, є своєрідним третім туром президентських. Виборці ще не відійшли від політичного протистояння першого і другого туру президентських виборів і тепер – третій. Так само ці вибори для багатьох кандидатів є лише трампліном для участі у наступних місцевих виборах. Саме тому, можливо, багато кандидатів і розповідають, що коли їх оберуть, у Херсоні запрацюють гарно, наприклад, ліфти у багатоповерхівках і мостоперехід (останній – то окрема тема; його будують у Херсоні з часів Януковича, тривають розслідування щодо зниклих коштів, а історія про закопані капсули на місці будівництва – уже такий місцевий анекдот).

«Чесно кажу, я понад тиждень читав програми кандидатів… Люди явно балотуються не у парламент України, а хочуть поїхати в Гоґвортс й отримати чарівну паличку. Складається враження, що здебільшого кандидати орієнтуються не на парламент, а є такий мікс. Програма може бути написана на рівні передвиборчих обіцянок у локальний відділ житлово-комунального господарства якоїсь селищної ради – це той рівень рішень, які приймаються, а може бути аж до оновлення міжнародної нормативної бази, що вимагає політичної й дипломатичної участі на рівні інституцій Ради Європи або ООН», – зазначив на пресконференції про підсумки першого місяця виборчої кампанії в області Максим Єлігулашвілі.

ХТО Є ХТО СЕРЕД КАНДИДАТІВ?

Серед кандидатів є і люди з політичним досвідом, ті, про яких досить багато писали медіа, і є люди нові. Ми зупинимося на деяких найбільш відомих медійних обличчях і на нових кандидатах він політсил, які називають найбільш рейтинговими.

Найбільше кандидатів зареєстровано на 182 окрузі, що охоплює Суворовський і Дніпровський район – обирати доведеться з 19.

Серед тих, чиє ім’я виходило за межі області, вже згаданий ексмер (з 2002 року – аж поки не став нардепом у 2012), а нині депутат міськради Володимир Сальдо. У нього виникли проблеми з реєстрацією, проте він їх вирішив через суд. Причиною відмови у реєстрації стало те, що він тривалий час перебував не в Україні. Проте Сальдо аргументував своє право обиратися тим, що був поза межами України не з власної волі – його викрали і утримували у Домініканській Республіці. Ім’я Сальдо часів його мерства пов’язували у ЗМІ зі скандальними рішеннями щодо землі та будівництвами. Зокрема, символом епохи Сальдо стала будівля ТЦ «Суворовський», що спотворила історичну частину міста. Тепер ця будівля періодично стає об’єктом передвиборчих обіцянок і обговорень – що з нею робити, чи розбирати і як саме. Проте Сальдо має свого виборця – за рахунок містян, невдоволених тим, як вирішує проблеми Херсона нинішня влада.

Серед кандидатів на 182 окрузі є також Кирило Стремоусов, пов'язаний з інцидентом у пресклубі «Новий день», де 18 січня під час пресконференції одеських підприємців розпилили сльозогінний газ і відкрили вогонь із травматичної зброї. Хоча Стремоусов іде на вибори як безпартійний самовисуванець, до конфлікту в пресклубі він очолював Херсонську облорганізацію Соціалістичної партії, його тісно пов’язували з не менш епатажним Іллею Кивою. Стремоусова навіть спробували «перекинути» у грудні минулого року в Дніпропетровську область для розбудови структури цієї партії, але чомусь не склалося – він швидко після цього повернувся в Херсон, де сьогодні відомий завдяки стрімам та скандалам у мерії.

Від «Слуги народу» по округу 182 йде Павло Павліш. Він директор ПП «Юридична фірма «Правочин», безпартійний. Його називають одним із лідерів по цьому округу. Саме автівку довіреної особи Павліша підпалили біля виборчого штабу кандидата ввечері 8 липня.

Ще один молодий херсонець, який вирішив піти у політику – безпартійний самовисуванець, капітан запасу ЗСУ Павло Ткаченко. Оскільки соцмережі стали частиною передвиборчої кампанії, то тут також ідуть справжні баталії – коли готувався цей матеріал, основну сторінку кандидата у Facebook заблокували. «Я, звісно, не лише зустрічаюсь із виборцями, але й використовую соцмережі – адже частина моїх виборців відстежують, що там відбувається і, давайте відверто, це безкоштовний ресурс – що теж багато важить у випадку, коли за вами не стоїть «мішок» із грошима. Так що блокування сторінки свідчить, що все роблю правильно», – прокоментував Павло Ткаченко кореспондентові Укрінформу.

З нових у політиці облич – один із братів Білецьких – Павло, ці херсонці займаються цікавими проектами у туристичній галузі й є засновниками Центру туризму та пригод ХерсON. Цікаво, що Павло Білецький – єдиний, хто балотується як мажоритарник від нової партії «Голос».

На 183 окрузі (Корабельний район Херсона, частина Дніпровського і Суворовського) балотується 18 кандидатів. Від партії «Слуга народу» йде кандидатка Вікторія Вагнєр. Вона головний лікар КЗ «Обласна лікарня відновного лікування», що працює над впровадженням високоспеціалізованої медичної реабілітації для атовців, хворих після інсультів, травм опорно-рухового апарату. Після того, як у 2014 році під Іловайськом загинув її чоловік, херсонський хірург Влад Ковальов, Вікторія очолила КП «Оберіг», що опікувалося родинами загиблих в АТО, а пізніше – лікарню.

Ще одне нове ім’я у цьому списку – Віктор Тоцький, якого висуває партія "Сила Людей". Він керує ОСББ і першим збирав кошти на заставу серед людей, демонструючи, що не хоче залежати від гаманців олігархів.

Серед тих, хто точно не йде второваними шляхами в тому, що стосується передвиборчої кампанії, – самовисуванець Валерій Кулешов. Він тимчасово не працює, проте на повну використовує можливості соцмереж – зокрема, Facebook.

Серед кандидатів – ексголова Херсонської ОДА часів Януковича Микола Костяк, який нині безпартійний і проживає у Києві – він самовисуванець.

З невеликої кількості жінок-кандидаток – Зоя Бережна – соратниця ексмера Сальдо, яка у 2010-2014 роках була секретарем Херсонської міської ради, з 2012 по лютий 2014 року – т.в.о. міського голови Херсона. Відома завдяки благодійним проектам громадської організації «Ініціатива», яку вона очолює.

Серед 10 кандидатів 184 округу (місто Нова Каховка, Бериславський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Високопільський, Горностаївський, Нововоронцовський райони) – згадані вже Данило Репілевський та нардеп Іван Вінник. Один із лідерів битви за депутатський мандат – Ігор Колихаєв, директор кількох підприємств агроспрямування, який системно займається благодійництвом. Зазначимо, що він самовисуванець, хоча зараз є депутатом облради у фракції БПП.

ОВК 185 – це 12 кандидатів, він охоплює Каховку, Верхньорогачицький, Генічеський, Іванівський, Каховський, Нижньосірогозький, Новотроїцький та частину Чаплинського району. У списку кандидатів – один із найбільш відомих в області голів РДА Олександр Воробйов, який очолює Генічеський район, що межує з тимчасово окупованим Кримом. Воробйов відомий тролінгом Путіна. Його називали однією з головних інтернетзірок української політики, а місцеві журналісти вигадали термін «вороб’їзми» для публічних висловлювань Воробйова.

Його конкурент – керівник місцевого ТOB "Дніпро" Олександр Кістечок, суб’єкт висування – політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".

Серед важковаговиків у цьому окрузі – нардеп Сергій Хлань та депутат облради Павло Філіпчук. Ця дуель може бути цікавою. У 2015 році на сесії Каховської ради саме нардеп Хлань побив ковбасою Філіпчука. Як писали ЗМІ, Філіпчук приніс на сесію «подарунок» новообраному меру Каховки Дяченку – пакет із пляшкою горілки, ковбасою і банкою консервів. Раптово з-за столу президії, на який поставили пакет, піднявся Хлань, схопив ковбасу і вдарив нею Філіпчука.

До речі, Філіпчук є не лише депутатом, а й головою постійної комісії з питань бюджету та фінансів виконавчого апарату облради. Саме тому його декларація зацікавила журналістів місцевих ЗМІ, які повідомили, що Павло Філіпчук у 2018 році отримував не тільки оклад і виплату за ранг, а й немаленьку надбавку «за високі досягнення в праці» та щомісячні премії. Так, надбавка «за високі досягнення в праці» складала від 3595 гривень на місяць до 5300 гривень. Додайте сюди ще щомісячні премії у розмірі від 16 043 грн до 52 722 грн.

186 округ – місто Гола Пристань, Голопристанський, Каланчацький, Олешківський, Скадовський і частина Чаплинського району. Тут балотується перший заступник голови облради Василь Зеленчук – від «Батьківщини». Воно б нічого, але він наразі лишається у складі фракції «Радикальної партії Ляшка» в облраді – про це свідчить і офіційний сайт, це він і сам підтвердив кореспондентові Укрінформу. Зазначимо, що лідер “Радикальної партії” Олег Ляшко раніше заявляв, що розпускає фракцію РПЛ у Херсонській обласній раді за те, що депутати не голосували на сесії 8 лютого за відставку голови облради Владислава Мангера через справу Гандзюк. Але, виходить, і фракція є, і в ній є депутати, що не мають нічого спільного з радикалами.

До речі, сам Зеленчук у листопаді 2016 року став жертвою нападу, в результаті якого потрапив до лікарні. Нападника затримали, а потерпілий стверджував, що постраждав через свою боротьбу з рибною мафією.

Ще двоє кандидатів у цьому окрузі — депутати облради, вже згадані Сергій Рибалко та Євген Рищук. Також приміряється до посади нардепа Сергій Кліщевський, Григорівський сільський голова, який є ще й головою Присиваської ОТГ. Нагадаємо: саме ця ОТГ, де розташоване відоме Лемурійське рожеве озеро, увійшла у туристичний кластер «Соляна дорога».

Ірина Староселець, Херсон