Вибори у Чернівцях: чи буде чорний піар у червоній зоні?
Перші борди, пов’язані з потенційними кандидатами у мери, з’явилися приблизно в середині серпня. Тоді рекламувати своє обличчя у місті почав керівник обласного осередку провладної партії «Слуга народу» Віталій Другановський, якого лише через кілька тижнів на партійному з’їзді офіційно висунули кандидатом на міського голову Чернівців.
Натомість фактично двічі відсторонений від посади, але досі чинний міський голова Олексій Каспрук жодних агітаційних ініціатив у літні місяці не виявляв. Щоправда, він узяв участь у першому з’їзді партії мерів «Пропозиція». А недавно на ще одному з’їзді цієї партії його висунули офіційним кандидатом на посаду Чернівецького міського голови. Проте реклами у місті цієї партії відверто мало і обмежується вона загальними гаслами, без жодних облич.
ХТО ПІАРИТЬСЯ НАЙБІЛЬШЕ?
Зате доволі рано почала рекламувати себе нова місцева політична сила «Єдина Альтернатива», що раніше діяла як громадська організація. Цей рух об’єднав довкола себе місцевих бізнесменів, забудовників, активістів тощо. Нещодавно на своєму з’їзді ця партія висунула кандидатом на міського голову одного з найбільших своїх спонсорів - бізнесмена Романа Клічука.
Також чимало у місті реклами місцевого депутата від фракції партії «Народний контроль» Михайла Яринича з його обличчям на бордах.
Натомість, місцевий осередок партії «Батьківщина» обмежується рекламою із загальними гаслами, без прізвищ. Станом на середину вересня жоден кандидат від цієї політичної сили не заявляв про мерські амбіції та участь у виборах міського голови.
17 вересня під час з’їзду партії «ЄС» у Чернівцях представили кандидата у мери від цієї сили – ним став нинішній депутат, керівник однойменної фракції у міськраді Василь Максимюк. До того часу жодної агітації цього кандидата у місті практично не було.
Крім того, досі залишається загадкою, від якої політичної сили висуватиметься керівник міста часів Януковича Віталій Михайлішин. Саме він у двох попередніх виборчих кампаніях на посаду міського голови у 2014 та 2015 роках був на другому місці після Олексія Каспрука. Наразі Віталій Михайлішин є лідером фракції «Рідне місто» у міськраді. Проте на дострокових виборах до Верховної Ради у 2019 році рідномістянин Михайлішин раптово став кандидатом у нардепи від партії ОПЗЖ. Тоді він поступився і нинішній нардепці Олені Лис, і колишньому нардепу, багаторічному меру Чернівців Миколі Федоруку і зайняв третє місце.
За словами чернівецького політолога Олексія Кандюка, станом на середину вересня практично усі потенційні кандидати на посаду міського голови тією чи іншою мірою уже стартували.
«Фактично, політична реклама мала би починатися через два дні після офіційного старту виборчої кампанії, тобто із 7 вересня. Але як ми всі бачимо, рекламою заклеєне все місто, кампанія стартувала раніше. Думаю, що це пов’язано, насамперед, із тим, що партій багато і багато з них - нові. Мається на увазі, що з’явилися вони вже після 2014 року. І всі хочуть артикулювати свою присутність на місцевих виборах», - вважає Олексій Кандюк.
Натомість, політолог, директор ГО «Буковинський центр виборчих технологій» Ігор Баб’юк наголошує, що наразі активніше рекламують себе партії, а не конкретні кандидати.
«Наразі найбільше піариться в нас у місті лідер осередку провладної партії «Слуга народу» Віталій Другановський. Інші кандидати у мери поки що не дуже активні.
Серед партій, які вестимуть активну боротьбу в Чернівцях та області – насамперед класичні парламентські. Але шанс пройти у міську раду мають не всі. Думаю, це лише «Слуга народу» і дві партії місцевого рівня – «Рідне місто» й «Альтернатива», остання досить потужно представлена в інформаційному полі і має шанс взяти участь у розподілі мандатів. Також будуть «Європейська Солідарність», «Батьківщина» й «ОПЗЖ». Думаю, що ітимуть також і «Свобода», і «Народний контроль», бо є у міській раді фракції цих партій, хоча великих шансів цього разу в них нема», - вважає Ігор Баб’юк.
ЧИМ ВІДОМІ ГОЛОВНІ ПРЕТЕНДЕНТИ НА КРІСЛО МЕРА
Серед потенційних кандидатів на посаду Чернівецького міського голови боротьбу за вихід у другий тур прогнозують трьом кандидатам. Чинний міський голова Олексій Каспрук, якого у 2018 році відсторонили від посади, у 2019 році суд поновив його, а влітку 2020 року Верховний Суд України скасував це поновлення, наразі не має владних повноважень. Натомість влада у Чернівцях нині фактично належить найбільшій фракції у міськраді «Рідне місто», яка ініціювала відсторонення нинішнього мера.
«Думаю, що головна боротьба за мерське крісло розгорнеться між трьома претендентами. Ми маємо двічі відстороненого нинішнього міського голову Олексія Каспрука і кандидата від правлячої партії «Слуга народу», яка ще не встигла «розгубити» свій рейтинг. Думаю, що боротися за перемогу буде і Віталій Михайлішин, який у кількох попередніх виборчих кампаніях займав друге місце. Всі інші також пробуватимуть свої сили», - прогнозує політолог Олексій Кандюк.
Інший політолог Ігор Баб’юк погоджується зі своїм колегою щодо головних претендентів, проте вважає, що втрутитись у боротьбу цих трьох кандидатів може і місцевий бізнесмен Роман Клічук.
В усіх головних претендентів на перемогу експерти визначають як сильні, так і слабкі сторони. Хтось має тривалий управлінський досвід, разом з яким тягнеться і чималий негативний шлейф, а хтось навпаки – новачок у політиці та державному керівництві, але хороший менеджер у бізнесі.
«Якщо брати чинного мера Каспрука, то його сильною стороною вважаю те, що він був при владі і знає всю управлінську структуру. А слабкою його стороною є, напевно, команда. Якщо у 2015 році Каспрук і депутати, які його підтримували, йшли єдиним списком, то зараз ті, хто підтримував чинного мера, ідуть у трьох різних списках – «Пропозиції», місцевої «Партії чернівчан», яку вестиме колишній мер і екс-нардеп Микола Федорук, та «Європейської солідарності». Є небезпека розпорошення голосів. У його головного конкурента на попередніх виборах мера Віталія Михайлішина сильною стороною також є наявність управлінського досвіду. Адже він був виконувачем обов’язків міського голови. Але, водночас, цей період його діяльності у часи президентства Януковича можна вважати і слабкою стороною кандидата. Оскільки цей негативний шлейф щодо належності до структури “Партії регіонів” тягнеться за ним ще з 2013-2014 року», - говорить політолог Ігор Баб’юк.
За його словами, інші два потенційні кандидати на мерське крісло – Віталій Другановський зі «Слуги народу» та Роман Клічук з «Єдиної Альтернативи» не мають управлінського досвіду. Але через попит на нові обличчя у них є непогані шанси, принаймні, на вихід у другий тур виборів міського голови Чернівців, вважає політолог.
«Сильна сторона Віталія Другановського – це те, що він людина нова, незаплямована, має якесь бачення розвитку міста. А слабкою стороною є те, що в нього нема управлінського досвіду, він не був ні членом виконавчого комітету, ні депутатом міськради, він був просто бізнесменом середньої ланки, але розраховує на підтримку президентської партії.
Щодо Романа Клічука, то його сильною стороною є те, що він справді потужний менеджер, розвиває різні напрямки свого бізнесу, він працював у виконкомі міської ради, тобто, певний досвід управлінський має. А слабкою його стороною є те, що він не настільки «розкручений» як управлінець з місцевих питань. За час його членства у виконкомі, мало було якихось ініційованих ним питань, які б стосувалися розвитку міста. Він більше вів таку «тіньову» роботу. Хоча він як бізнесмен потужно підтримував громадський сектор, захисників на сході. Але все ж таки вважаю, що його слабкою стороною є те, що місцеві питання він особисто не озвучував», - додав Ігор Баб’юк.
«ЧЕРВОНА» ЗОНА ВНЕСЛА КОРЕКТИВИ В АГІТАЦІЮ
Координатор громадянської мережі «ОПОРА» у Чернівецькій області Богдан Старик каже, що оскільки виборча кампанія тільки нещодавно стартувала, то всі борди, які є в місті та області, трактуються як політична реклама і не могли прив’язуватись до конкретного кандидата, бо офіційно реєструвати кандидатів почали з 15 вересня.
«Станом на середину вересня наші спостерігачі не зафіксували жодних порушень у Чернівецькій області. Ця реклама, яку ми бачимо в місті, не є агітацією, бо ще не було офіційного висування того чи іншого кандидата. Це звичайна політична реклама, яка не заборонена в будь-який час. Також ми не фіксуємо якихось непрямих підкупів – не проводяться концерти, не організовуються зустрічі з виборцями тощо. Тут накладається ситуація із «червоною» зоною карантину в Чернівцях і кількох районах області. Тому наразі цей процес іде доволі спокійно у нашому регіоні», - сказав координатор ОПОРИ.
Водночас, він прогнозує активну фазу агітації вже після офіційної реєстрації кандидатів на міського голову.
«Після 15 вересня, коли почали реєструвати кандидатів у мери, агітаційна кампанія стала активнішою. І вже після цього, напевно, почнуть фіксувати порушення», - додав Богдан Старик.
Також активніше, ніж на попередніх кампаніях, йде агітація в інтернеті. Це може бути пов’язано також із запровадженим у місті карантином. Зокрема, таргетингову рекламу потужно використовує команда місцевих «Слуг народу» та «Єдиної Альтернативи», трохи менше – партія «За майбутнє». Раз у раз реклама цих партій та їхніх лідерів з’являється у стрічці новин Фейсбуку, на відео з Youtube, навіть в іграх на ґаджетах, які перериваються рекламою.
Водночас, фахівці вважають, що робити акцент виключно на соцмережах - необачно. Місцеві політики не розуміють суті соцмереж.
«Соціальні мережі є одним із головних джерел прямої комунікації між людьми. Та політики, особливо місцеві, неправильно розуміють їхню природу і суть. Ефективна комунікація має приносити реальний результат, реальну зміну. Політична реклама, якою переповнена моя і ваша стрічка у Фейсбуці, цієї зміни не несе, а тому не є ефективною. Вона відіграє фонову роль у кампанії, а не практичну. Виборець хоче розв’язання своїх проблем, відповіді на питання, а не споглядання красивих і розумних людей із партійною стрічкою на аватарці», - говорить політолог Михайло Шморгун.
На його думку, найбільш ефективними на місцевих виборах будуть технологічні рішення у месенджерах – Viber та Telegram. Натомість роль Facebook, Youtube та Instagram для місцевої кампанії переоцінена, вважає політолог.
ПОБАЧИМО «ЧОРНИЙ» ПІАР УСЕРЕДИНІ ПАРТІЙ
Експерти прогнозують, що через цьогорічні зміни у виборчому законодавстві, коли виборці обиратимуть не лише партію, а й конкретного кандидата всередині цієї партії, буде змінюватись і тактика агітаційної боротьби.
«Можна прогнозувати, що крім міжпартійної конкуренції, буде також і боротьба між кандидатами всередині партій. Думаю, що на деяких округах ми зможемо побачити «чорні» технології не тільки проти інших кандидатів, а й у межах однієї партії. Особливо, якщо буде 2-3 потужних кандидати в одному окрузі від однієї політсили», - вважає Ігор Баб’юк.
Крім того, зміни у виборчому законодавстві призведуть до складнощів як під час самого процесу голосування, так і під час підрахунку голосів та оголошення остаточних результатів. Цей процес може затягнутися.
«Виборча система насправді сильно змінилася. Новий закон, точніше зміни до виборчого кодексу, безумовно вплинуть на голосування. Тут є ще інший момент, який полягає у тому, що не всі політичні гравці до кінця розуміють логіку цього закону, всі його нюанси, яким це чином може вплинути на розподіл депутатських мандатів. Наскільки мені відомо, більшість кандидатів і партій уже звертаються до експертів із виборчого законодавства, щоб ті їм роз’яснили усі тонкощі цих змін.
Безперечно, це вплине на виборчий процес. Наприклад, прогнозую, що буде більша кількість зіпсованих бюлетенів, ніж на попередніх виборах. Навряд чи всі виборці зможуть зрозуміти особливості голосування. І по-друге, будуть звичайні складнощі у роботі виборчих комісій. Бо підрахувати бюлетені за новим законодавством буде важкувато. Думаю, що ми довше чекатимемо оголошення результатів», - вважає Олексій Кандюк.
Також експерти не виключають і чималої кількості судових позовів уже після завершення виборів. І, можливо, в деяких випадках від рішень судів залежатиме доля майбутнього депутатського корпусу місцевих рад або навіть майбутнього голови села чи міста.
«Судові позови можливі. Все залежить від того, наскільки «брудною» буде кампанія, наскільки будуть порушені виборчі права тощо. Важко передбачити, чи матимуть такі позови перспективу. Всі ми знаємо нашу судову систему, яка може з одного й того ж питання приймати різні рішення. Насправді, виборчі суди у нас рідко коли впливали на результати виборів. У нашій області не було прецеденту, щоби рішенням суду скасовували якусь партію чи депутата, якого вже обрали, чи результати виборів у цілому», - говорить Ігор Баб’юк.
Із такою думкою про суди погоджується і його колега: «Я впевнений, що після завершення виборів нас чекає велика кількість судових позовів. Оскільки є багато питань ще до початку виборчої кампанії стосовно певних колізій у виборчому законодавстві. А от чи матимуть такі судові справи якусь перспективу, це вже відкрите питання. Бо сьогодні ми не можемо казати, що у нас цілком незалежна судова влада. Тому тут багато чого залежатиме від позиції влади взагалі. Чи захоче вона іти на те, щоб задовольняти такі позови, чи буде такий собі мораторій, і суди не даватимуть ходу цим справам», - додав Олексій Кандюк.
Представники громадянської мережі «ОПОРА» також кажуть, що готуються до чималої кількості порушень під час цієї виборчої кампанії. Поживемо — побачимо.
Віталій Олійник, Чернівці
Фото автора
