Видання Центру про інформвійну готувалося не тільки для історії, але й для правоохоронних органів – Ігор Соловей
Висновки та перспективи», а також презентовано видання Центру стратегічних комунікацій «Як російський інформаційний корабель пішов на… Наративи пропаганди під час повномасштабної війни».
Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей поділився висновками про основні тренди за підсумками двох років інформаційної війни з початку повномасштабного вторгнення.
«Перший висновок – головні завдання російської пропаганди, які вона ставила на початку повномасштабного вторгнення, не виконані.
Першим завданням було схилити українців до відсутності спротиву. Ми пам’ятаємо, як в медіа в перші дні війни підсвічувались військові навчання, які відбувались біля наших кордонів. Все це робилось для того, щоб показати «непереможність армії РФ» і схилити українців до думки, що спротив неможливий.
Також була мета розколоти українське суспільство – ми всі пам’ятаємо звернення Путіна до українських військовослужбовців.
На Захід транслювалось залякування, що в нас ведеться розробка хімічної зброї, «біолабораторії» та інші жахіття. Таким чином російська пропаганда хотіла відсікти Україну від допомоги Заходу, але цього не сталось, так що завдання можна вважати не виконаним».
Ігор Соловей також підкреслив, що видання готувалося не тільки для історії, але й для правоохоронних органів, які займаються розслідуваннями злочинів росіян – вони ляжуть в основу справ проти російських пропагандистів.
«Хочу зазначити, що історія не закінчилась, війна продовжується і ми просто зараз бачимо, що росіяни мають локальні успіхи на певних напрямках. І в усіх цих подіях є внесок російської пропагандистської машини».
Заступник міністра МКІП України Тарас Шевченко наголосив, що для міністерства культури та інформаційної політики важливою була інституційна складова у роботі з пропагандою і дезінформацією:
«Ця складова полягала саме в тому, щоб створити Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки як інституцію, мати команду досвідчених людей, працювати в різних напрямках. Другий пункт – це стратегія інформаційної безпеки, яка містить як протидію дезінформації, медіаграмотність, стратегічні комунікації, так і більш позитивно-правові речі, а саме захист прав журналістів, відкритість держави, відкритість влади».
Співробітник ЦСКІБ Максим Майоров зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення ЦСКІБ перейшов на цілодобовий режим роботи й реагував на те, що відбувається. І однією з реакцій була щоденна публікація дайджестів російської пропаганди, які та лягли в основу видання:
«Кожен день виходив дебанкінг російських наративів, огляд і контекст, чому вони є та чому так відбувається. Матеріали цієї книжки – це фактично хроніка, яка охоплює 22 місяці – з лютого 2022 року по листопад 2023 року. Напевно, якби ми поклали все під обкладинку, то вона була б рази в 4 товща.
Тут є витримка, адаптована версія наших дайджестів і, звичайно, сюди потрапили не всі матеріали, тому що досліджуючи російську пропаганду, ми звернули увагу, що основні мотиви і сюжети доволі повторювані. З’являється тема «біолабораторій» або «брудної бомби» і це немає сенсу повторювати.
Тут відображені теми, тенденції і динаміка, але основне – це показати основні напрямки російської пропаганди. Але водночас книга починається з аналітичного матеріалу, ми вирішили надати можливість читачам ознайомитись з концентратом – узагальнення нашого досвіду роботи з пропагандою за ці два роки».
Андрій Юсов, представник ГУР Міноборони України відзначив, що видання Центру є важливим та серйозним продуктом, адже one voice у протидії російській пропаганді – це одна зі складових, яка дозволила «вбити» більшість російських фейків, спростувати їх і не дати залетіти, у тому числі в уми українців, і не бути поширеними у світі також:
«Власне, для чого потрібні такі книги? російські міфи повторюються кратно, регулярно і навіть з покоління в покоління. А це значить, що і спростовувати їх потрібно регулярно, іноді й повторювати одні й ті самі аргументи. Саме тому ось такі видання, я вірю, що вони будуть і англійською, китайською, іспанською, арабською мовами, допоможуть у боротьбі з дезінформацією, тому що Росія часто користується тим, що і в країнах Глобального Півдня не мають й досі достатньої інформації про російські злочини, фейки і російське вторгнення в Україну.
Ця інформаційна боротьба буде продовжуватись і залишаються два ключові напрямки – спроба росіян вплинути на українців, розірвати Україну зсередини для дестабілізації фронту і, звичайно, робота ззовні – де «не все так однозначно», нісенітниці про «біолабораторії» і начебто «жахливі злочини українців». Виклики залишаються надзвичайно серйозні, але те, що Україна не просто тримається, але й відбивається і виграє у боротьбі з дезінформаційними атаками ворога – це вже дуже добре».
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
